333

Розділ ІІІ

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУСПІЛЬСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (ХVІІ — початок ХХ ст.)

ТЕМА 7. Ринкове господарство та його особливості в

окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть і функціонування ринкової економіки (друга половина ХVІІ ст. — 60-ті роки ХІХ ст.)

Основоположним у вивченні цієї теми є розуміння того, що нові риси господарства суспільств, організованих у національні держави, визначають: а) промислова революція; б) демократична революція; в) революція в освіті; г) зміни в духовно-культурній сфері — просвітництво, реформація, ренесанс тощо.

Виходячи з цього всі питання теми підпорядковані розкриттю перелічених складових суспільного розвитку, обґрунтуванню тези про те, що ринкове господарство є їхнім консолідованим результатом.

Основною метою теми є з’ясування загальних закономірностей і особливостей формування ринкового господарства в різних державах Європейської цивілізації та їх відображення в економічні думці. Під час вивчення теми необхідно:

проаналізувати основні історичні факти цього процесу;

з’ясувати сутність та значення теоретичних розробок основних шкіл та напрямків економічної думки даного періоду.

Потрібний матеріал з цієї теми можна знайти в навчальному посібнику [1] та в інших джерелах, поданих у переліку наприкінці даних рекомендацій.

7.1. Формування та сутність ринкового господарства

Розпочинаючи вивчення цього питання, перш за усе треба згадати, яким був стан політичної, духовно-культурної, господарсь-

334

кої та соціальної систем країн Європейської цивілізації на кінець першої половини ХVІІ ст. Виходячи з цього потрібно з’ясувати:

які суттєві зміни відбулись у всіх сферах суспільного життя країн Європейської цивілізації в другій половині ХVІІ — першій половині ХІХ ст. і як вони вплинули на формування ринкового господарства?

чому ці зміни найповніше виявились у ході демократичних, промислових та освітніх революцій?

що стало серцевиною цих змін?

яку роль відіграло в названих процесах Просвітництво? Для того щоб відповісти на наведені запитання, потрібно

розкрити передумови, сутність і наслідки демократичних, промислових й освітніх революцій у формуванні ринкового господарства.

Зокрема, вивчаючи наслідки демократичних революцій, важливо звернути увагу на те, чому і як вони змінили політичну та соціальну системи суспільства, сприяли переходу від особистої до економічної залежності, утвердженню національних держав і забезпечили умови для формування ринкової економіки.

У з’ясуванні сутності та наслідків промислової революції слід зосередити увагу на:

—передумовах її виникнення;

—хронологічних термінах її здійснення у різних країнах Європейської цивілізації;

—змінах у техніці та технології виробництва;

—розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та торгівлі;

—утворенні нових, ринкових, форм господарювання;

—виникненні ринкових інститутів;

—формуванні різних типів ринків: предметів масового спо-

живання, засобів виробництва, капіталів, робочої сили, цінних паперів тощо.

Важливо також з’ясувати роль освітньої революції у формуванні ринкових відносин у країнах Європейської цивілізації досліджуваного періоду та показати її основні складові.

У результаті ґрунтовного вивчення основних передумов формування ринкової економіки важливо уяснити, що ринкове господарство — це консолідований результат демократичної,

335

промислової та освітньої революцій, а процес його формування та розвитку займає доволі тривалий історичний період.

Для того щоб усвідомити сутність ринкового господарства, слід проаналізувати результати зазначених революційних перетворень. У країнах Європейської цивілізації розпочався перехід до демократичних держав і формування відносно відокремлених цілісних сфер суспільства — політичної (владної), економічної, духовно-культурної та соціальної. Держава втратила монопольне становище представника суспільства, а в господарській сфері виникло складне поєднання державних структур, незалежних економічних суб’єктів, різних корпоративних об’єднань. Утвердження відносно відокремленої господарської сфери суспільства, яка набула певної цілісності, зовні виглядає як становлення національного господарства. Останнє історично пов’язується з формуванням ринкової системи господарства, цілісність якого в межах суспільства забезпечує ринок.

Розглядаючи це питання, важливо зрозуміти, що ринкове господарство за час свого існування пройшло різні етапи розвитку, які визначаються ключовою характеристикою ринкової системи господарства — розвитком конкуренції. Для періоду, що ми вивчаємо, характерною рисою взаємодії основних форм господарських одиниць була система вільних конкурентних відносин. Тому, аналізуючи вільну конкуренцію, слід розкрити її сутність, установити її хронологічні межі та умови існування, а також визначити механізми функціонування в ринковій економіці країн Європейської цивілізації.

Завершити вивчення даного питання рекомендуємо аналізом теоретичної спадщини видатних економістів другої половини ХVІІ — 60-х років ХІХ ст., у працях яких описані основні проблеми ринкової економіки. Серед економічних учень цього періоду особливу увагу слід приділити класичній школі політичної економії та науковому доробку її найяскравіших представників — А. Сміта (1723—1790) і Д. Рікардо (1772—1823). Вивчаючи ос-

новні теоретичні ідеї праць А. Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776) і Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817), студенти повинні з’ясувати:

чому на зміну меркантилізму приходить класична політична економія?

336

коли вона сформувалася і хто започаткував головні принципи класичного аналізу?

у чому суть цих принципів?

які основні наукові досягнення цієї школи?

у чому полягає цілісна система уявлень А. Сміта про ринкову економіку?

чому вважається, що Д. Рікардо завершив економічну систему А. Сміта?

Найбільш уважно слід опрацювати теорію вартості, розроблену А. Смітом та Д. Рікардо. Саме вартість забезпечує еквівалентний обмін товарами, який асоціюється з утвердженням рівності економічних суб’єктів ринкової економіки.

Діставши уявлення про основні принципи і досягнення класичної школи політичної економії та економічні погляди А. Сміта та Д. Рікардо, потрібно розглянути еволюцію класичних ідей, відображену у працях Ж. Б. Сея, Ф. Бастіа, Г. Ч. Кері та інших видатних економістів — теоретиків ХVІІІ—ХІХ ст. і їхніх опонентів. Економічна думка цього періоду крім класичної школи була репрезентована широкою палітрою теоретичних розробок з питань ринкового розвитку в працях прихильників критичного напряму політичної економії, утопічного соціалізму, історичної школи та марксизму.

Даючи загальну характеристику їхніх економічних поглядів, слід особливо зважити на теоретичні розробки представників німецької історичної школи та марксизму. Вивчаючи, зокрема, ідеї історичної школи, необхідно проаналізувати:

її історичні передумови та теоретичне підґрунтя;

погляди її представників та основні етапи розвитку;

внесок у розробку економічної теорії.

Щодо марксизму, то тут треба з’ясувати:

коли була сформована марксистська економічна теорія і хто були її засновники?

які теоретичні складові цього вчення?

у чому його суть та які головні економічні проблеми розглядає?

як у марксистському вченні трактується вартість товару, що

нового вніс марксизм у теорію вартості порівняно із А. Смітом та Д. Рікардо?

337

Отже, опанувавши матеріал першого питання, студенти повинні оперувати основними фактами стосовно формування ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації та усвідомити загальні закономірності цих процесів, що відображені в економічній думці різних шкіл та напрямів зазначеного періоду.

7.2. Особливості формування ринкового господарства в окремих країнах Європейської цивілізації та їх висвітлення в економічній думці

З попереднього питання студенти вже мають знати, що ринкове господарство є консолідованим результатом демократичної, індустріальної та освітньої революцій. Тепер важливо розкрити особливості формування ринкового господарства окремих країн Європейської цивілізації та показати вплив на них природнокліматичних умов, політичних, економічних, технічних, соціокультурних та інших факторів, що визначають господарське життя кожної країни. Зокрема, варто простежити, як здійснювався промисловий переворот у різних країнах Європейської цивілізації. Чому в Англії, наприклад, природно-кліматичні, зовнішньоекономічні та інші умови сприяли тому, що і промислова революція, і становлення ринкового господарства відбулися раніше, ніж у інших країнах, і набули класичних форм?

Вивчаючи це питання, перш за все треба розкрити особливості розвитку Англії в другій половині ХVІІ ст., які визначалися:

природно-кліматичними умовами (острівне розташування, багаті запаси корисних копалин тощо);

впливом Відродження та Реформації на розвиток суспільст-

ва;

політичними й економічними умовами розвитку держави. Далі потрібно проаналізувати, чому і як перелічені умови та

суспільні процеси спричинилися до буржуазно-демократичної революції (1640—1659) та «Славного перевороту» (1688—1689), і якими були їхні наслідки в політичній, економічній та соціальній сферах. Обов’язково слід знати, як новостворений уряд сприяв розвитку сільського господарства і як це вплинуло на дальшу долю сільського населення та на формування ринкової економіки в країні. Зокрема, треба вміти пояснити, як відбувалося:

338

виникнення фермерської системи господарювання;

обезземелення селян;

формування великої земельної власності в буржуазії. Важливо зазничити, що на підставі економічних змін відпові-

дно змінилась і соціальна структура аграрного сектору. Якщо раніше вона була представлена лордом-землевласником і залежним селянином, то тепер — земельним власником, котрий, як правило, не вів господарської діяльності, та фермером-орендарем і найманим робітником.

Згадані зміни в сільському господарстві сприяли дальшому розвитку ринкового господарства країни завдяки утворенню ринку капіталів. На цей ринок надходили вільні грошові ресурси фермерів і частина земельної ренти землевласників. Механізм утворення прибутку фермерів і ренти землевласників дослідив Д. Рікардо у праці «Основи політичної економії та оподаткування» (1817). Докладно сутність і механізм утворення земельної ренти розглянуто в посібнику [1] та підручниках [4; 5].

Далі оцінити розвиток Англії після Славної революції необхідно, розглянувши процес становлення ринку капіталів, ринку праці, формування масового платоспроможного попиту тощо та відповідних ринкових інститутів. Зазначені ринки та інститути почали формуватися ще за умов мануфактурного виробництва. А перші теоретичні узагальнення стосовно суті мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн зробив А. Сміт у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів». Студенти повинні знати, чому саме мануфактура створила передумови для перемоги машинної техніки, та як ці питання висвітлює А. Сміт.

Формування ринків, удосконалення поділу праці та спеціалізація виробництва спричинили появу нової форми господарства, якою стала фабрика, суть і значення котрої для формування ринкового господарства розкриває К. Маркс у першому томі «Капіталу».

Наступним етапом вивчення даного питання має стати аналіз сутності промислового перевороту, який забезпечив перехід від мануфактурного до фабричного виробництва. Для цього потрібно осмислити таке:

які суспільні явища стали причиною промислового перевороту в Англії?

скільки етапів він пройшов у своєму розвитку?

339

чому промисловий переворот розпочався у легкій (бавовняній та сукняній) промисловості?

які технічні складові промислового перевороту?

яку роль у цьому процесі відігравала освіта?

Аналізуючи промисловий переворот в Англії, слід пояснити, чому найважливішими його результатами вважається винайдення парового двигуна, перехід від ручних знарядь праці до масової механізації промислового виробництва, створення машинобудівної галузі промисловості?

Особливо уважно треба дослідити наслідки промислового перевороту, зокрема:

різке збільшення попиту на метал та кам’яне вугілля, розвиток нових галузей промисловості, створення нових видів транспорту;

глибокі зміни в класовій структурі суспільства, погіршення умов життя найманих працівників, високі темпи урбанізації;

перехід до політики фритредерства тощо.

Студенти мають запам’ятати, що сама ідея вільної торгівлі була висунута та обґрунтована А. Смітом ще в кінці XVIII ст., а розвинув її Д. Рікардо. Завдяки цим ученим була створена теорія зовнішньої торгівлі. Важливо розкрити сформульовану А. Смітом тезу про «абсолютні переваги» та теорію «порівняльних витрат» Д. Рікардо, показати причини взаємовигідної зовнішньої торгівлі.

Далі треба проаналізувати, як перехід до вільної торгівлі позначився на зростанні обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, збільшенні кількості акціонерних товариств і фермерських господарств, становленні у країні банківської системи і перетворенні Англії на світового банкіра, а також на розвитку в країні грошової системи та введенні «золотого стандарту».

Наступним етапом вивчення даного питання має стати розгляд особливостей проведення освітньої революції в Англії і її вплив на становлення ринкової економіки в країні (створення системи загальної і професійної освіти, у т. ч. початкових і середніх шкіл, технічних університетів, науково-освітніх установ тощо).

Вивчення особливостей розвитку ринкового господарства у Франції слід розпочати з Великої французької буржуазнодемократичної революції (1789—1794), яка змінила політичне і соціальне життя в Європі. При цьому варто простежити:

роль Просвітництва як ідеологічного підґрунтя революції;

340

її політичні та соціально-економічні причини;

значення революції для подальшого економічного розвитку Франції;

її вплив на політичний розвиток Європи в цілому. Розглядаючи причини буржуазно-демократичної революції,

особливу увагу треба приділити стану сільськогосподарського виробництва кінця ХVІІІ ст., негативному впливу його на процес формування ринкової економіки в цілому. Тут необхідно наголосити на таких факторах, як прив’язаність селян до своєї землі, низький рівень народжуваності на селі, парцеляція села, заборгованість селян перед лихварями, низька купівельна спроможність селян та специфічна структура господарства Франції.

Розкриваючи наслідки буржуазно-демократичної революції, важливо простежити, чому саме вона стала тією епохальною подією, яка визначила початок промислового перевороту і розчистила шлях для розвитку ринкового господарства, і чому саме з приходом до влади Наполеона Бонапарта ці процеси прискорилися. Потрібно проаналізувати етапи промислового перевороту, його технічну складову, законодавче забезпечення економічних змін у суспільстві та виникнення певних ринкових інститутів.

Докладне вивчення цих питань дасть можливість з’ясувати:

наскільки зазначені зміни в господарському розвитку країни відповідали інтересам фабричного виробництва, що зароджувалося?

чому загальний процес переростання мануфактури у фабри-

ку просувався у Франції досить повільно?

з якою метою була введена «континентальна блокада» і якими були її результати?

Для правильної оцінки особливостей формування ринкового господарства в період реставрації Бурбонів у Франції потрібно зрозуміти, чому часткове відродження дворянства та французька банківська система гальмували промисловий розвиток країни і як ці фактори та промисловий переворот впливали на дальший розвиток залізниць, металургійної і паливної промисловості та машинобудування.

Цей етап формування ринкової економіки у Франції відбито в економічній думці, яка також мала свою специфіку. Вона хоч і успадкувала класичні традиції, але не поставилась ортодоксально до цієї інколи надто абстрактної теорії, а з прагматичних позицій

341

розв’язувала проблеми розвитку ринкового господарства, що склалось у країні.

Ідеї класичної економічної школи у Франції розвивали Ж. Б. Сей (1767—1832) та Ф. Бастіа (1801—1850). Під час вивчення економічних поглядів Ж. Б. Сея слід передусім звернути увагу на:

структурування вченим своєї економічної теорії;

розуміння ним процесу виробництва;

тлумачення вартості («теорія трьох факторів виробництва»);

формування теорії та законів ринку;

аналіз мотивів поведінки виробника та споживача на ринку;

визначеннясутності тароліпідприємцяуринковій економіці. Студенти повинні усвідомити, що Ж. Б. Сей не тільки популяри-

зував класичне вчення, а стояв біля витоків нового напряму в економічній теорій, який згодом став засадничим для формування макроекономічних та мікроекономічних галузей досліджень ринкової економіки. А для цього слід звернутися до праці Ж. Б. Сея «Трактат політичної економії» (1803), атакож дорекомендованоїлітератури.

Щодо економічних поглядів Ф. Бастіа на проблеми функціонування ринкової економіки, то тут важливо ознайомитися з теорією «послуг» та теорією «гармонії інтересів», які викладені в його праці «Економічні гармонії» (1850).

Вивчаючи другий етап промислової революції у Франції (1830—1840) важливо з’ясувати таке:

які чинники позитивно вплинули на формування та розвиток французької ринкової економіки?

в яких галузях господарства найбільш інтенсивно розвивалась фабрична організація виробництва і чому?

у чому полягала особливість галузевої структури господарства Франції?

як впливав уряд на економіку країни і як цей процес відо-

бражений у працях Ф. Бастіа та С. Сісмонді (1773—1842)?

яку роль у становленні ринкових відносин відіграла освітня революція у Франції?

чому Франція стала міжнародним банкіром та світовим лихварем і як це позначилося на розвитку її економіки?

Формування ринкового господарства в Німеччині обумовлено

особливостями політичного й економічного розвитку Німеччини у другій половині ХVІІ—ХVІІІ ст. Варто наголосити, що в той період країна була територіально роздробленою і значно відста-

342

вала в економічному розвитку від інших країн Європейської цивілізації. Слід з’ясувати, як Відродження, Реформація та Просвітництво вплинули на усвідомлення населенням окремих королівств Німеччини необхідності національної єдності, і що було зроблено в цей час на міждержавному рівні для об’єднання країни. При цьому важливо звернути увагу на позитивні політичні та соціально-економічні зміни в межах майбутньої єдиної держави (Митний закон 1818 р., уніфікація грошового обігу та ін.).

Наступним кроком має стати аналіз особливостей промислової революції в Німеччині. І тут перш за все потрібно з’ясувати:

з яких причин Німеччина відставала від Англії в здійсненні промислового перевороту майже на 100 років?

у чому особливості трьох етапів промислового перевороту в Німеччині?

як промисловий переворот подіяв на формування підприємницьких ринкових відносин у країні?

Характеризуючи результати першого етапу промислової революції, слід зважати на розвиток текстильної і важкої промисло-

вості, транспорту, «торгового землеробства», зростання економічних показників тощо. Другий етап промислової революції відрізнявся більшою мірою змінами у великій промисловості та аграрній сфері. Розкриваючи сутність цих змін, важливо розуміти такі процеси:

причини прискореного розвитку важкої промисловості, залізничного транспорту, машинобудування тощо;

утворення акціонерних товариств;

особисте звільнення селян, їх розорення та формування ринку праці;

розвиток великого юнкерського господарства та становлення капіталістичних фермерських господарств;

перетворення поміщика-феодала на сільськогосподарського підприємця.

Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Німеччини обумовили специфіку і теоретичного осмислення економічної дійсності. На противагу класичній політичній економії, у Німеччині виникає альтернативна теорія, що дістала на-

зву національної політичної економії. Її стрижневі принципи найповніше викладено у праці Ф. Ліста (1789—1846) «Національна система політичної економії» (1841). Саме в ній аналізують-

343

ся всі аспекти суспільного життя і висвітлена альтернативна (до класичного бачення) концепція розвитку суспільства.

Вивчаючи економічні погляди Ф. Ліста, варто зосередитись на таких аспектах його дослідження:

запереченніуніверсалізму та космополітизму класичноїшколи;

визначенні ролі і місця нації в економічній системі;

трактуванні конкуренції як протиборства національних інтересів;

формуванні ідеї «виховного протекціонізму»;

розумінні категорії «продуктивні сили», їхнього змісту, напрямків і можливостей реформування.

Започаткований Ф. Лістом аналіз особливостей ринкового

розвитку Німеччини продовжили представники старої і нової історичної школи. Розглядаючи погляди представників старої історичної школи В. Рошера (1817—1894), Б. Гільдебранда (1812— 1878), К. Кніса (1821—1898), потрібно опанувати специфіку методологічних засад їхніх досліджень, з’ясувати сутність історичного методу, показати основні напрями критики даною групою економістів принципів класичної школи, зокрема, універсальності економічних законів, принципів індивідуалізму та гедонізму, абстрактного методу аналізу тощо. Важливо, характеризуючи альтернативний характер німецької історичної школи, розкрити сутність учення про народне господарство, яке вибудовувалося В. Рошером та його прихильниками на основі еволюційних підходів та емпіричного аналізу конкретних форм і методів організації господарської діяльності на різних етапах розвитку нації, широкого залучення до економічного дослідження позаекономічних чинників суспільного прогресу.

Досліджуючи третій, завершальний, етап промислової революції та її наслідки, необхідно дістати уявлення про:

політичні передумови цього етапу [франко-прусська війна (1870—1871) та об’єднання Німеччини в єдину державу (1871)];

запровадження політики протекціонізму;

рівні розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та торгівлі;

перетворення у структурі ринку та темпи економічного зро-

стання;вплив ринкових інститутів на суспільне життя.

344

Далі потрібно засвоїти, як відбилися реалії ринкового розвитку на цьому етапі господарської еволюції Німеччини у працях представників нової історичної школи Г. Шмоллера (1838—1917), К.

Бюхера (1847—1930), Л. Й. Брентано (1844—1931). При цьому важливо простежити еволюцію історичного методу в теоріях нової школи, з’ясувати сутність «етичного принципу» Г. Шмоллера, порівняти ставлення представників обох шкіл до держави як до найважливішого інституту господарського життя. Студенти мають усвідомлювати, якщо стара історична школа пов’язувала з державою переважно надії на захист національної промисловості від іноземної конкуренції, то молода школа бачила в ній втілення національної єдності і згоди, які необхідні для економічного розвитку і соціальної гармонії в суспільстві. Держава розглядалась як гарант розв’язання важливих соціальних завдань: забезпечення освіти, охорони здоров’я, надання допомоги непрацездатним, при цьому вона має спиратися на профспілки, кооперативи тощо.

Отже, ознайомлення з ключовими теоретичними положеннями старої й нової історичних шкіл дає можливість дійти висновку, що німецька історична школа не тільки запровадила нові методи дослідження господарства, а й започаткувала інституційні підходи до вивчення економічних процесів, які на початку ХХ ст. були широко використані та розвинені у працях представників інституціонального напряму світової економічної думки.

Аналізуючи особливості утвердження ринкових господарств у США, необхідно звернути увагу на відмінності в становленні держави в США проти країн Європи і особливо на її колоніальний статус. Важливо простежити політичний, економічний та соціальний розвиток Нової Англії від виникнення переселенської колонії до утворення США. При цьому слід чітко зрозуміти, яку політику проводила метрополія стосовно колонії, які методи при цьому використовувала, особливо щодо своєї промислової та аграрної політики.

Загострення суперечносей між колонією та Англією призвело до війни за незалежність (1775—1783) та утворення США (1776). Треба усвідомити, чому ця війна відіграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції. Для цього, характеризуючи наслідки буржуазно-демократичної революції, необхідно проаналізувати:

суспільно-політичні перетворення в країні;

345

розвиток промисловості та торгівлі;

напрямки розв’язання аграрного питання;

створення нових форм господарства;

причини збільшення кількості населення країни тощо. Разом з тим слід пам’ятати, що ця революція не дістала свого

повного завершення. Конституція США визнавала рабство, економіка країни характеризувалася нерівномірністю розвитку, фермери не одразу одержали землю, що стримувало прогресивний розвиток країни.

Усі зазначені процеси — як позитивні, так і негативні — вплинули на хід промислової революції в США, яка розпочалася з першої половини ХІХ ст. і тривала до 1880-х рр. Для розкриття сутності промислового перевороту необхідно звернути увагу на:

державну систему заохочення технічних винаходів;використання парових двигунів;організацію фабрик;створення транспортної мережі в країні;

розвиток важкої промисловості та промислового машинобудування тощо.

Завдяки перетворенням у всіх галузях економіки вже в першій половині ХІХ ст. американське промислове виробництво стало найбільш механізованим у світі. Такому стрімкому промисловому піднесенню США сприяли панування новоствореного підприємницького класу і брак пережитків феодальних відносин. Водночас у межах національної держави були сформовані такі ринкові інститути, як банки і кредитна система, біржі тощо.

Незважаючи на високі темпи розвитку промисловості в першій половині ХІХ ст., в економіці США основною галуззю суспільного виробництва залишалась аграрна сфера, де сформувалися фермерські господарства. Крім того, величезні успіхи, яких досягла промисловість Півночі в першій половині ХІХ ст., зовсім не зачепили Півдня. У країні поглиблювалися суперечності, що призвело до Громадянської війни (1861—1865).

Потрібно з’ясувати, чому Громадянська війна мала характер другої буржуазно-демократичної революції; розкрити сутність найважливіших буржуазно-демократичних перетворень, які знищили перешкоди для швидкого розвитку ринкової економіки в країні (скасування рабства, розв’язання земельного питання та розвиток фермерського господарства, упорядкування грошової

346

системи, проведення освітніх реформ, створення загальнонаціонального ринку тощо).

Особливості становлення та розвитку США, зокрема, підприємницьких відносин та ринкової економіки, наклало на економічну думку країни суттєвий відбиток. Виникла потреба довести прогресивність ринкового устрою, оптимістично змалювати його перспективи, оголосити загальну мету — побудову нового суспільства. Певною мірою це завдання розв’язала ліберальна економічна теорія, засновником якої в США став Генрі Чарльз Кері (1793—1879). Основні положення своєї теорії він виклав у працях «Гармонія інтересів агрокультури, мануфактури і комерції» (1850), «Принципи соціальної науки» (1865) та ін.

У процесі дослідження економічної теорії Г. Ч. Кері студенти повинні:

розкрити сутність і значення теорії «гармонії інтересів» для становлення в США підприємництва та ринкового господарства;

з’ясувати, чому її автор був поборником проведення політики протекціонізму;

розглянути, як він трактував міжнародний поділ праці. Завершити вивчення даної теми слід висновками щодо загаль-

них закономірностей і особливостей формування та розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації, а також ролі різних шкіл, напрямів та їхніх лідерів у розв’язанні відповідних економіко-теоретичних проблем.

Питання для перевірки знань

1.Як Просвітництво сприяло формуванню ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації?

2.У чому суть і значення буржуазнодемократичної, промислової та освітньої революцій

для формування ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації?

3. Що таке вільна конкуренція, які умови необхідні для її існування?

347

4. Які основні школи та напрямки економічної думки існували в другій половині ХVІІ — 60-х рр. ХІХ ст.? У чому їхня сутність і особливості розвитку?

5.Охарактеризуйте класичну школу політичної економії. Який внесок вона зробила в розвиток економічної теорії?

6.Які особливості формування ринкової економіки

вАнглії, Франції, Німеччині та США?

7.Які форми господарства характерні для ринкової економіки країн Європейської цивілізації?

8.У чому суть теорій: вартості — А. Сміта, Д. Рікардо, К.Маркса; земельної ренти — Д. Рікардо; між-

народної торгівлі — А. Сміта та Д. Рікардо; трьох факторів виробництва — Ж. Б. Сея; послуг та гармонії інтересів — Ф. Бастіа і гармонії інтересів — Г. Ч. Кері.

9.У чому полягає економічний зміст марксистського вчення?

10.Чому німецька національна політична економія розглядається в економічній літературі як «альтер-

нативна течія економічної думки»?

11. Які етапи пройшла німецька історична школа у своєму розвитку? Покажіть особливості кожного з них.

План семінарського заняття (4 год)

1. Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень у країнах Європейської цивілізації.

2.Відображення основних проблем ринкового господарства в економічній думці (класична школа політичної економії, марксизм, німецька історична школа).

3.Генезис ринкового господарства в Англії та його висвітлення у теоретико-економічному спадку А. Сміта

та Д. Рікардо.

4.Особливості розвитку ринкових відносин у Франції та США. Висвітлення цих процесів у теоріях Ж. Б. Сея, Ф. Бастіа та Г. Ч. Кері.

5.Особливості становлення ринкового господарства

вНімеччині та відображення цих процесів представни-

ками історичної школи.

348

6. Марксистське економічне вчення про генезис капіталістичного господарства та оцінка даного вчення в сучасній економічній літературі.

Теми рефератів

1. Буржуазно-демократичні революції та їхня роль в економічному розвитку країн Європейської цивілізації.

2.Промисловий переворот та індустріалізація. Їх сутність ізначеннядля формуванняринковоїекономіки.

3.Система вільної конкуренції: сутність, умови існування та механізм функціонування.

4.Формування економічних інститутів ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.

5.А. Сміт як економіст мануфактурного періоду та

його внесок у розвиток економічної теорії.

6.Д. Рікардо як економіст епохи промислового перевороту та його творчий внесок в економічну науку.

7.Учення Ж. Б. Сея про три фактори виробництва.

8.Національна система політичної економія та її зв’язок з господарським розвитком німецьких земель.

9.Внесок німецької історичної школи в розвиток світової економічної думки.

10.Марксистська економічна теорія та сучасність.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Розкрийте роль і місце національної держави в ринкових перетвореннях.

2.Дайте аналіз наукової й технологічної складових промисло-

вого перевороту.

3. Розкрийте сутність і форми корпорацій на етапі вільної конкуренції.

350

Тест 1. Визначте авторів зазначених економічних теорій

Тест 2. Визначте особливості ринкового господарства в Англії (друга половина ХVІІ — перша половина ХІХ ст.):

1.Умови капіталістичного розвитку створюються завдяки встановленню:

а) абсолютної монархії; б) конституційної монархії;

в) конституційної монархії під парламентським контролем.

2.У країні переважав капіталістичний розвиток:

а) торгівлі; б) аграрного сектору;

в) промисловості.

3. Високий рівень розвитку економіки країни в ХІХ ст. був обумовлений:

а) політикою протекціонізму; б) політикою фритредерства;

в) потужною банківською системою; г) розвитком дрібнотоварного виробництва; д) виникненням акціонерних компаній.

4. Англія в ХІХ ст. стає: а) світовим кредитором; б) світовим боржником; в) колоніальною державою; г) «майстернею світу».

Література

351

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 7.

2.Березин И. С. Краткая история экономического развития: Учеб. пособие. — М.: Русская деловая литература, 1998. — С. 85—141.

3.Економічна історія: Лекції / Н. О. Тимочко, О. А. Пучко, Л. М. Рудомьоткіна та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 36—50.

4.Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчука, Н. О. Татаренко.

—К.: КНЕУ, 2001. — С. 55—57; 70—88; 122—139; 177—199; 216— 237.

5.Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. / За ред. В. Д. Бази-

левича. — К.: Знання, 2005. — Ч. 1. — С. 176—200; 204—218; 235—

252; 319—357; 388—428.

6.История экономики: Учебник / Под общ. ред. проф. О. Д. Кузнецовой и проф. И. Н. Шапкина. — М.: ИНФРА-М, 2002. — С. 104—201.

7.Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита

до наших дней / Пер. с англ. — М.: Российская политическая энцикло-

педия, 2001. — С. 162—270.

8.Маркс К. Капитал. Т. 1. Процесс производства капитала. — М.:

Политиздат, 1983. — С. 430—437.

9.Проскурін П. В. Історія економіки та економічних учень: Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ,

2005. — С. 90—180.

10.Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обло-

жения. — М.: Гос. изд-во полит. лит., 1955. — Т. 1. — С. 116—123; 329—331.

11.Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.

—М.: Соцэкгиз, 1962. — С.23—25; 556—558.

12.Сэй Ж. Б. Трактат по политической экономии; Бастиа Ф. Экономические софизмы. Экономические гармонии. — М.: Дело, 2000. — С.

43—59, 169—172, 199—206.

ТЕМА 8. Становлення ринкових форм господарства в

Україні (друга половина XVII — перша половина ХІХ ст.)

Дана тема охоплює питання господарського розвитку України на вкрай важливому етапі — становлення ринкових відносин. У темі розкриваються проблеми визрівання кризи кріпосної систе-

352

ми господарства під впливом поширення зв’язків з ринком як великих феодальних господарств, так і господарств селянських, починаючи від гетьманської держави Б. Хмельницького і до середини ХІХ ст. Аналізується висвітлення цих процесів у суспільноекономічній літературі зазначеного періоду.

Основною метою теми є дослідження економічної природи та напрямів становлення ринкових форм господарства в Україні в хронологічних межах періоду від Визвольної війни українського народу як початкового етапу цього процесу і до остаточної кризи кріпосної системи господарства. Основний зміст теми викладено у навчальному посібнику [1]. Для більш ґрунтовного засвоєння окремих питань доцільно звернутися до підручників та інших джерел, запропонованих наприкінці теми.

8.1. Передумови Визвольної війни 1648—1676 рр. та створення української козацької держави. Особливості її господарського розвитку

Розгляд питання слід розпочати з аналізу господарського розвитку України, що передує Визвольній війні. При цьому слід з’ясувати, чому цю війну називають національно-визвольною революцією, сформулювати її основні економічні наслідки, визначивши якнайважливіший — утвореннякозацько-гетьманськоїдержави.

Аналізуючи соціально-економічні наслідки Визвольної війни, слід звернути увагу на аграрну політику Б. Хмельницького та зміни у відносинах власності та особистої залежності, соціальній структурі країни та структурі земельної власності, на утвердження такої форми господарства, як індивідуальне селянське господарство. Було зміщено велике феодальне землеволодіння польських магнатів та католицької церкви, козацтво стало самостійним військово-службовим станом у державі з правом власності на землю. Важливо також розглянути зміни в міському господарстві, відзначити зростання прав міщан (закріплювалися гетьманськими універсалами), що стало істотною передумовою розвитку товарногрошових відносин та формування національного ринку.

Слід звернути увагу на створення державних інститутів у ко- зацько-гетьманській державі, з’ясувати джерела формування державного скарбу та способи забезпечення його поповнення,

353

проаналізувавши для цього систему податків та апарат, що забезпечував їх надходження. При цьому необхідно розкрити економічну політику Б. Хмельницького як таку, що базувалася на меркантилістських засадах і забезпечувала формування нової економічної структури з вільними товаровиробникамивласниками, конкуренцією, розгалуженим внутрішнім ринком і міжнародними торговельними зв’язками та зростаючій ролі України в міжнародному поділі праці.

8.2. Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та у складі Російської імперії

Вивчення цього питання слід розпочати з аналізу тих причин, що обумовили істотне погіршення умов господарського розвитку Гетьманщини у другій половині XVII ст. Водночас необхідно звернути увагу на те, що, незважаючи на ці негативні фактори, у країні відбувався процес поширення підприємницької діяльності як на базі купецького капіталу, із застосуванням вільнонайманої праці, так і на основі феодальних маєтків старшини, де застосовується примусова праця. Слід зрозуміти, що останні форми підприємництва забезпечували старшинським землеволодінням, яке зростало, і поступовим посиленням особистої залежності селян.

Для висвітлення господарського розвитку України на початку XVIII ст. важливо розглянути економічну політику Петра І та її вплив на економіку країни, яка дедалі більше набувала колоніальних рис, перетворюючись на ринок сировини та збуту для російської промисловості. Крім того, розпочався процес зростання землеволодіння у руках російських поміщиків, значно обмежуються права рядового козацтва. Економічна думка цього періоду втілювалась у поглядах Феофана Прокоповича — одного з ідеологів меркантилізму та прибічника освіченого абсолютизму.

Наступний етап господарського розвитку українських земель у складі Російської імперії пов’язаний з остаточним перетворенням економіки України у складову частину Російської імперії в межах всеросійського ринку, що формується у той період. Слід звернути увагу на те, що ці процеси супроводжувалися ліквідацією більшості соціальних здобутків Визвольної війни, перш за все остаточним покріпаченням українських селян (1783). Однак ці втрати для країни не були результатом виключно дій імперського уряду. Вони

354

доповнювалися активними закликами української шляхти та старшини. Про це свідчать документи того періоду — «Прошение малороссийского шляхетства…» (1767) та «Депутатские наказы…» (1768), які заслуговують на увагу та вивчення як важливі пам’ятки суспільно-економічної думки цього часу.

8.3. Формування елементів ринкового господарства

Розгляд цього питання слід розпочати з тих соціальноекономічних змін, що характеризували господарський розвиток українських земель у останній третині XVIII ст., зростання това- рно-грошових відносин та використання вільнонайманої праці як у сільському господарстві (у Степовій Україні), так і в промисловості, де дедалі більшого поширення набуває мануфактура капіталістичного типу, хоча кріпосна мануфактура ще посідає міцні позиції (вотчинна, посесійна, орендна). Важливо також зрозуміти, що розвиток сільського господарства та промисловості стимулював економічні зв’язки між окремими регіонами та розширення між ними торгівлі. Зміцнюється зв’язок з ринком великих панських маєтків і навіть селянських господарств.

Слід зауважити, що ці процеси були притаманними не тільки Лівобережжю або Степовій Україні, але й Правобережжю й Галичині, які входили до складу Речі Посполитої, що свідчило про кризові явища у феодальній господарській системі та поступове формування тут елементів ринкової системи господарства. Для більш повної характеристики цих процесів варто розглянути цікаві документи того періоду — «Торчинський маніфест» та «Універсал до селян», які свідчили про бажання основної маси українського народу звільнитися від особистої залежності та перетворитися на вільних виробників як повноправних учасників системи господарства, яка тоді формувалася.

8.4. Визрівання передумов скасування кріпацтва в Україні та відображення цих процесів у суспільно-економічній думці (кінець XVIII — перша половина ХІХ ст.)

355

Розглядаючи це питання, слід зосередити увагу на тих особливостях, які характеризують господарський розвиток українських земель у складі двох імперій — Австро-Угорської та Російської.

Перш за все слід з’ясувати суть реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ (остання чверть XVIII ст.), які істотно змінили ситуацію в Західній Україні. Зокрема, це були реформи, спрямовані на деяке обмеження сваволі панів-шляхтичів, розширення цивільних прав селян та обмеження їхньої кріпосної залежності з закріплення за ними земельних наділів. Важливо розкрити роль цих реформ у посиленні кризових явищ кріпосної системи господарства та формуванні передумов скасування кріпацтва в західноукраїнських землях.

Необхідно також з’ясувати основні напрямки розвитку промисловості, мануфактурного виробництва, яке в основному переробляло продукцію великих маєтків, використовуючи здебільшого примусову працю селян. Проте інколи вже починала застосовуватись вільнонаймана праця та запроваджувати парові машини, що означало початок переходу до фабрично-заводської промисловості.

Аналізуючи господарський розвиток українських земель у складі Російської імперії, слід звернути увагу на досить істотні відмінності у рівні розвитку ринкових відносин в окремих регіонах та знайти пояснення цим відмінностям. Також слід розкрити сутність кризи кріпосної системи господарства, проаналізувати зміни, що відбувались у мануфактурному виробництві (поступове витіснення кріпосних мануфактур капіталістичними, а також початок промислового перевороту). При цьому слід чітко зрозуміти, що ці процеси істотно вповільнювалися через вузькість ринку капіталів та робочої сили, а також сировинного та внутрішнього ринків.

Вкрай важливим аспектом цього питання є розкриття економічних поглядів представників української економічної думки першої половини ХІХ ст., які у своїх працях висвітлювали відносини власності, лібералізацію господарської діяльності, вади та недоліки кріпосної системи, необхідність її скасування та багато інших проблем, що розглядалися з позицій економічної теорії А. Сміта, який на початку ХІХ ст. мав найбільшу популярність в Україні та Росії.

356

Слід розглянути економічні погляди В. Каразіна (1773—1842), особливо щодо селянського питання, інтенсифікації землеробства, розвитку підприємництва, переваг приватної власності.

Серед послідовників ідей А. Сміта слід згадати С. Десницького (?—1789), який слухав його лекції, навчаючись в університеті Глазго, та обстоював його теорію суспільного розвитку. Заслуговують на увагу також економічні погляди М. Балудянського (1769—1847) та його «Економічна система», яку він побудував на основі теорії А. Сміта.

Одним з найвідоміших послідовників А. Сміта в Україні був Т. Степанов (1795—1847), автор першого вітчизняного курсу політичної економії. Аналізуючи його погляди, слід звернути увагу на визначення ним предмета політичної економії, а також складових багатства, його позицію щодо сутності продуктивної праці, власності тощо. Заслуговує на увагу спроба Степанова поєднати класичні підходи у визначенні основних категорій політичної економії із соціальними аспектами аналізу та обґрунтування необхідність такого поєднання.

Представником класичної школи в Україні був також І. Вернадський (1821—1884), чиї економічні погляди сформувалися під впливом праць А. Сміта та Д. Рікардо. Розглядаючи їх, слід зосередитись на розумінні вченим питань скасування кріпацтва та формування відносин власності, переваг приватної власності над общинною, сутності ринкового господарства.

Завершити розгляд питання слід висновком щодо формування в першій половині ХІХ ст. основ ринкової економіки та становлення на базі вивчення господарських процесів економічної науки в Україні.

Питання для перевірки знань

1.У чому суть економічної політики Б. Хмельницького і як в ній проявляються елементи меркантилізму?

2.Яким чином відбувається еволюція форм земле-

володіння за умов козацько-гетьманської держави Б. Хмельницького?

357

3.Які типи мануфактур існували в Україні у XVIII ст.?

4.У чому суть економічної політики Петра І і як

вона вплинула на господарський розвиток України?

5.Розкрийте суть економічних поглядів Ф. Прокоповича.

6.Яким чином відбувається остаточне покріпачен-

ня селян у Лівобережній Україні і як ці процеси відображено в «Депутатських наказах» малоросійського шляхетства?

7.У чому проявилася криза кріпосної системи господарства в Україні наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.?

8.У чому суть реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ

та як вони вплинули на господарську систему західноукраїнських земель?

9.Що обумовило інтерес до вчення А. Сміта в Україні на початку ХІХ ст.?

10.Назвіть послідовників класичної школи в Україні

впершій половині ХІХ ст. та розкрийте їхні погляди.

План семінарського заняття (2 год)

1. Економічні основи української козацької Гетьманської держави та економічна політика Б. Хмельницького.

2.Зміни господарської системи України під впливом колонізаційної політики Московської держави та Речі Посполитої (друга половина XVII — середина XVIII с.т).

3.Криза кріпосної системи господарства (друга половина XVIII — середина ХІХ ст.).

4.Розвиток ідей лібералізму в українській економічній думці: В. Каразін, М. Балудянський, Т. Степанов, І.

Вернадський.

Теми рефератів

359

2. Розвиток промисловості:

а) мануфактурне виробництво та його форми б) початок промислового перевороту

3. Розвиток торгівлі:

а) основні напрямки торговельних зв’язків б) організаційні форми

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте характерні риси соціально-економічної політики Б. Хмельницького:

1. Соціально-економічна політика спрямована на:

а) радикальну перебудову існуючого соціально-економічного устрою;

б) збереження існуючого соціально-економічного устрою; в) закріплення феодальних відносин і кріпацтва;

г) формування та зміцнення вільних товарних селянських та козацьких господарств.

2. Гетьманські універсали утверджують панівний, привілейований стан:

а) селян; б) шляхти; в) козацтва.

3. Забезпечує право власності на землю за: а) селянами; б) козаками; в) шляхтою;

г) православною церквою.

Тест 2. Визначте авторів зазначених наукових розробок:

360

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 8.

2.Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР: Дожовт-

невий період. — К.: Вища шк., 1970. — С. 104—206.

3.Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. — К.: Глобус, 1992. —

Т. ІІ. — С. 113—135; 159—267.

4.Історія економічної думки України: Навч. посіб. / Р. Х. Васильєва та ін. — К.: Либідь, 1993. — С. 34—71.

5.Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб. —

К.: КНЕУ, 2004. — С. 61—162.

6.Лортикян Э. Л. История экономики и экономической мысли Украины: Эволюция рыночной экономики. — Х.: Консум, 2004. — С. 8—23.

7.Смолка А. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні

XVII—XVIII ст. — К.: Задруга, 1996. — С. 54—89.

8.Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.:

КНЕУ, 2005. — С. 37—61.

9.Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд. С. М. Злуп-

ко. — К.: Знання, 1998. — С. 32—103.

10.Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної Украї-

ни. — К.: Критика, 2005. — С. 356—366; 467—476; 480—487; 498—516.

ТЕМА 9. Ринкове господарство провідних суспільств

Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. — початок ХХ ст.)

На межі ХІХ—ХХ ст. головною тенденцією розвитку економіки став перехід від капіталізму, заснованого на вільній конкуренції, до капіталізму, що базується на багатьох формах монополії або олігополії. До цього переходу призвели зміни, викликані різними причинами: бурхливим розвитком техніки, прогресом точних наук, особливо математичних, еволюцією гуманітарних

361

дисциплін (філософії, психології, соціології), змінами в різних сферах суспільства.

Головна мета вивчення теми — розглянути зміни, що відбу-

лись у ринковій системі господарства країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції, з’ясувати особливості цього розвитку в окремих країнах під дією цивілізаційних факторів та проаналізувати, як цей розвиток вплинув на формування нових напрямів економічної думки. Для докладного вивчення теми студенти повинні засвоїти матеріал лекцій, а також прочитати навчальний посібник [1] та інші джерела, подані наприкінці теми.

Необхідний фактичний матеріал студенти можуть взяти із загальних та спеціальних праць істориків та економістів, а також з періодичної літератури.

9.1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європи

Вивчаючи дане питання, потрібно з’ясувати кардинальні зміни, що відбулись у господарстві країн Європейської цивілізації в період переходу від вільної конкуренції до монополістичної (70-ті роки ХІХ ст. — початок ХХ ст.), простежити, як під впливом нових економічних умов виникали нові напрями економічної думки, котрі намагалися пояснити ті зміни, що відбулися в економіці на зламі століть.

При цьому потрібно взяти до уваги вплив на економіку таких цивілізаційних факторів, як: політичний устрій держав, духовнокультурний рівень, розвиток освіти, науки, техніки, релігія, менталітет нації.

Треба зважити на те, як вплинула на розвиток економіки світова криза 1873 р., які відбулися революційні зміни у застосуванні техніки та технології, розглянути їхній зміст та наслідки. Чому ці зміни прискорили процес концентрації промислового виробництва і капіталу? Як вони вплинули на конкуренцію? Необхідно всебічно проаналізувати суть монополістичної конкуренції, звернути особливу увагу на те, що наприкінці ХІХ ст. монополістичні об’єднання стають головною формою організації ринкового господарства. Потрібно з’ясувати, в яких формах взагалі існували монополії в ринковій економіці та які з них були найбільш харак-

362

терними для окремих країн Європейської цивілізації (картелі, трести, синдикати, концерни тощо).

Поява нових форм господарства призвела до зміни ролі держави, яка поступово перетворюється на координаційний центр господарської системи, особливо захищає внутрішні ринки від увезення товарів з-за кордону, формуються передумови для дер- жавно-монополістичного капіталізму.

Необхідно усвідомити, що монополістична ринкова система не знищує конкуренцію, а навпаки, загострює конкуренцію між монополіями. Конкурентна боротьба між монополіями набуває світового характеру, посилюється боротьба за ринки збуту товарів, за джерела сировини, за колонії.

Якісні зміни в структурі виробництва та методах управління економікою, зрушення в структурі потреб споживачів, зростаюча індивідуалізація господарського життя — усе це обумовило появу в 70—80-х роках ХІХ ст. нової течії економічної думки — маржиналізму.

Потребують особливо глибокого вивчення такі питання, як характерні ознаки маржиналізму, етапи маржинальної революції, також необхідно порівняти предмет дослідження маржиналізму з класичною школою.

Студенти повинні знати, що розвиток маржиналізму відбувався в межах основних шкіл: австрійської, засновником якої був К. Менгер (1840—1921); до цієї школи належать Ф. Візер (1851— 1926), Е. Бем-Баверк (1851—1914) та інші; лозаннської, засновником якої був Л. Вальрас (1834—1910), його ідеї розвивав В. Парето (1848—1923); кембриджської, заснованої А. Маршаллом (1842— 1924), його послідовники — А. Пігу (1877—1923) та Р. Хоутрі

(1879—1975); американської — Д. Б. Кларк (1847—1938) та інші;

стокгольмської (шведської), представниками якої є К. Віксель

(1851—1926), Е. Ліндаль (1891—1960), Г. Мюрдаль (1898—1987); математичної — А. Курно (1801—1877), Л. Вальрас (1834—1910),

В. Парето та інші.

Студенти мають усвідомити, чому предметом дослідження маржиналізм оголосив конкретного індивідуума, окремо взятого суб’єкта господарювання, а засобом вивчення економічних явищ і процесів — психолого-економічний аналіз, чому представники даного напряму детально досліджували попит і пропозицію як основні елементи ринку.

363

Переоцінка усталених майже за 200 років розвитку класичної політичної економії цінностей та формування принципово нових поглядів на основні проблеми економічної науки, методи їх дослідження та розв’язання спричинили наукову революцію, яка ознаменувала перехід від класичної до неокласичної економічної теорії. Потрібно оцінити внесок маржиналізму у формування неокласичної економічної теорії.

Студентам слід відзначити суттєвий внесок австрійської школи у розвиток маржиналізму. За об’єкт дослідження представники цієї школи брали окреме господарство, яке виділялося як найпростіша одиниця (типовий елемент) суспільства. Ідеалом такого господарства вважалося господарство ізольованого суб’єкта. Такий метод дослідження дістав назву робінзонада.

9.2. Промислове зростання Німеччини наприкінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму

У вивченні даного питання студентам потрібно звернути увагу на причини промислового зростання Німеччини наприкінці ХІХ ст. Слід усвідомити, що поштовхом у розвитку країни стала франкопрусська війна 1870—1871 рр. та утворення єдиної німецької держави (про це йшлося в темі 7), та з’ясувати основні фактори, які вплинули на розвиток економіки Німеччини цього періоду.

Зокрема, слід зважити на те, що наприкінці ХІХ ст. в Німеччині прискорюються індустріальний розвиток, процес монополізації виробництва, де монополії виникають в основному у формі картелів. Значного розвитку набуває банківський капітал, який активно фінансує промисловість. Що стосується сільського господарства, то на селі зберігаються численні феодальні пережитки, і його розвиток відбувається «прусським шляхом». Найбільш повну характеристику розвитку господарства Німеччини даного періоду дає відомий німецький дослідник В. Зомбарт. Студенти повинні, спираючись на працю [3], інші джерела, дати вичерпну характеристику «прусського шляху».

Необхідно розкрити роль держави в регулюванні всіх сфер розвитку аграрної галузі економічного, політичного та духовно-

364

культурного життя країни. Для Німеччини був характерний також високий рівень духовно-культурного розвитку нації, зокрема, освіти, науки та культури. Вагому роль у суспільних процесах відігравала церква. Тому слід показати, як зазначені фактори позначились на економічному розвитку Німеччини, яка з 1870 до 1900 рр. пройшла шлях від аграрної, відсталої країни до індустрі- ально-аграрної, посівши перше місце в Європі і друге місце у світі за рівнем розвитку промисловості.

Слід відзначити, що кардинальні зміни в економіці Німеччини, особливо процес монополізації виробництва, різка поляризація доходів населення призвели до загострення соціальноекономічних проблем у суспільстві, що було відображено в дослідженнях нової історичної школи — соціального напряму економічної думки. Потрібно розглянути ідеї Ф. Ліста та прихильників німецької історичної школи, що їх розвивали представники молодої історичної школи та соціального напряму.

Для молодої історичної школи соціальне питання ніколи не залишалось поза увагою, вона обстоювала важливе значення всіх соціальних інституцій. Студенти мають розкрити особливість підходу класичної школи до суспільних проблем з її головним постулатом про те, що індивід сам формує свій добробут, а добробут суспільства складається із суми здобутків індивідів. Історична ж школа виходить із цілком протилежного, вважаючи індивідуальний добробут похідним від загальносуспільного.

Представниками молодої історичної школи є В. Зомбарт (1863— 1941) і М. Вебер (1864—1920). Вони додержувались історичних традицій у дослідженнях, виходили з того, що держава повинна створювати сприятливе середовище для поступального розвитку суспільства. Як складові соціального середовища розглядалися право, релігія, традиції, мораль, рівень освіти, суспільна ідеологія.

Започаткування соціального напряму в економічних дослідженнях було обумовлено низкою причин. Студенти повинні показати роль монополізації економіки та поширення акціонерної форми власності, зростання добробуту широких мас населення європейських країн, розширення економічних та політичних свобод, посилення впливу профспілок і вдосконалення системи соціального захисту в його утвердженні. Також потрібно відповісти, чому проблеми соціальної нерівності, соціально-

365

го захисту не втратили своєї актуальності і потребували розв’язання за допомогою державного регулювання суспільного життя?

Відомими представниками соціального напряму в політичній економії були Рудольф Штольцман (1852—1930), Рудольф Штаммлер (1856—1938), Отмар Шпанн (1858—1950), Франц Оппенгеймер (1864—1943) та інші.

Студенти мають знати основні ідеї, викладені в їхніх працях. Основним постулатом представників соціального напряму є теза про визначальну роль суспільних інститутів (права, моралі, ідеології, менталітету тощо) в економічних процесах. Соціальний напрям політекономії був передумовою виникнення нової течії економічної думки — інституціоналізму, тому важливо назвати ті поняття, що стали його підгрунттям.

9.3. США — лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму

Вивчаючи питання економічного розвитку США в останній третині ХІХ ст., слід узяти до уваги такі фактори, як вплив Громадянської війни 1861—1865 рр., ліквідація рабства, радикальне розв’язання аграрного питання, швидкий розвиток важкої промисловості, упровадження досягнень техніки та технологій, наявність потужної сировинної бази, масова іміграція з Європи, розвиток освіти та науки.

Слід зрозуміти, чому в США відбувався стрімкий процес монополізації, коли монополії найчастіше виникали у формі трестів, чому швидко зростала фінансово-банківська сфера. Для США був характерний також потужний розвиток сільського господарства, що відбувався американським «фермерським шляхом». Варто показати сприяння цьому процесу великих площ у приватному користуванні, високого рівня механізації та інших чинників. Сільське господарство США відігравало важливу роль у розвитку економіки країни та стало головним постачальником сільськогосподарської продукції на світовий ринок.

Характеризуючи американську школу маржиналізму, слід усвідомити, що поява нової течії в економічній думці була викликана тими кардинальними змінами, які відбувалися в економіці

366

США та провідних країн Заходу в останній третині ХІХ ст. під впливом монополізації виробництва. Вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму зробив представник американської школи Дж. Б. Кларк, який одним з перших розмежував капітал і капітальні блага. Він сформулював закон граничної продуктивності праці і капіталу. Студентам потрібно звернути увагу на економічний зміст цього закону, а також на сутність учення Дж. Б. Кларка про статику і динаміку економічної системи, його теорію рівноваги. Більш детально економічні погляди вченого викладені в підручнику [5].

Оцінюючи досягнення американської школи в цілому, необхідно розкрити її заслуги в опрацюванні проблем оптимізації структури витрат виробництва, граничного аналізу. Вона дала потужний поштовх численним прикладним дослідженням.

Наприкінці ХІХ ст. — на початку ХХ ст. в США у найгострішій формі виникли нові соціально-економічні проблеми, пов’язані зі змінами у ринковому механізмі, переходом від економіки вільної до монополістичної конкуренції. Дрібні та середні підприємства не витримували конкурентної боротьби з трестами і банкрутували. Саме тому уряд США першим серед розвинутих країн вдався до активних законодавчих антимонопольних заходів. Студенти мають показати, як згадані соціально-економічні проблеми відображені в новому напрямі економічної думки — інституціоналізмі.

9.4. Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа

Перш за все студенти повинні пам’ятати, що Англія першою у світі стала індустріальною державою. Однак у 70-х роках ХІХ ст. в економіці Англії відбуваються суттєві зрушення, які призводять до того, що вона втрачає свою першість. Це стосувалося змін і в соціальній структурі Англії: зменшилося сільське населення, знизився рівень розвитку освіти, особливо технічної. Негативно на економічний розвиток Англії вплинула також поява на світовому ринку нових конкурентів — США та Німеччини, які створили свою промисловість на базі досягнень нової хвилі науковотехнічних досягнень. На втрату Англією позицій вплинули пере-

367

хід багатьох країн від вільної торгівлі до політики протекціонізму, затримка процесу утворення монополій. Кризові явища спостерігались і в сільському господарстві.

Водночас Англія була найбільшою у світі колоніальною імперією, окремі території якої стали місцем вкладання капіталу, ринком збуту товарів та джерелом дешевої сировини. Тому, щоб компенсувати втрату своєї промислової першості, Англія починає активно вивозити капітал за кордон і особливо у свої колонії, і вплив колоній на економіку зростає. Разом з тим зміцнилася роль англійського банку. Дані фактори суттєво позначилися на розвитку ринкової економіки.

Суттєві зміни в ринковій економічній системі, що відбулися під впливом монополізації господарської діяльності, посилення дії соціальних, політичних факторів були відображені в наукових дослідженнях так званої кембриджської школи, засновником якої був Альфред Маршалл.

Студенти мають усвідомити відмінність кембриджської школи від австрійської, проаналізувати спроби ліквідації суперечностей у теорії граничної корисності. Основна праця А. Маршалла — «Принципи економікс» (1890), в якій він намагався розробити універсальну економічну теорію, поєднати різні концепції. Найбільшою його заслугою є створення синтетичної теорії, яка об’єднувала елементи трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, формування неокласичної економічної теорії.

Студентам слід розкрити ключові положення обґрунтованої А. Маршаллом та його послідовниками неокласичної теорії, яка до цього часу є одним із сучасних напрямів економічної думки.

Для найглибшого розуміння цієї теорії потрібно чітко з’ясувати спільні риси та відмінності класичного та неокласичного напрямів економічної думки. Для цього доцільно звернутися до підручників

[4; 5].

9.5. Економічний розвиток Франції

Під час вивчення цього питання слід розкрити причини зниження темпів економічного зростання Франції та показати, як цей процес відбився у працях представників математичної школи.

368

При цьому слід зазначити вплив революційних та політичних подій. Втрати у франко-прусській війні 1870—1871 рр. та її наслідки призвели до того, що країна за рівнем промислового виробництва з другого місця у світі перемістилася на четверте.

Студенти мають звернути увагу на негативний вплив на економіку країни парцелярного характеру сільського господарства, яке мало низький рівень товарності та технічного забезпечення, домінування сільського населення. Тому повільно проходив процес монополізації виробництва, французька промисловість переважно складалась із дрібних підприємств, які орієнтувались на виробництво дорогих товарів.

За таких умов Франція почала віддавати перевагу банківському капіталу, на противагу промисловому. У країні набули розвитку біржова спекуляція, випуск цінних паперів, швидкими темпами зростав прошарок рантьє. Франція здебільшого спрямовувала свої кошти на лихварські операції, надаючи під великі відсотки кошти різним країнам. Перед Першою світовою війною Франція залишалась аграрно-індустріальною країною з недостатньо розвиненою важкою промисловістю, посідаючи четверте місце за рівнем економічного розвитку. Більш ґрунтовно матеріал викладено в праці [6].

Зазначені процеси потребували теоретичного осмислення, використання нових підходів, зокрема математичного апарату. Значний внесок у застосування математики в економіці зробив представник французької школи маржиналізму А. Курно. Основна ідея його концепції полягала в тому, що економічні системи потрібно розглядати як замкнуті системи ринкових взаємозалежностей, що перебувають у стані рівноваги. Ціна відбивала стан рівноваги попиту і пропозиції. У центрі досліджень Курно була поведінка окремої фірми, тобто він аналізував економіку на мікрорівні, не беручи економіку країни в цілому.

Студенти мають усвідомити ключові положення математичної школи, розглянути її еволюцію. Перший етап її розвитку пов’язаний із працями А. Курно і Г. Госсена, в яких обґрунтовувалися лише окремі елементи та підходи до цієї концепції. Другий етап описують праці Л. Вальраса і В. Парето, в яких математичну концепцію подано в цілісному вигляді. Потрібно звернути увагу також на основні передумови активного впровадження математичних методів у економічні дослідження. Для глибшого їх

369

вивчення треба прочитати відповідний матеріал підручників [4; 5].

Окремо слід розглянути особливості шведської (стокгольмської) школи. Передовсім треба запам’ятати, що засновником цієї школи був К. Віксель (1851—1926), а її найвідомішими предста-

вниками — Г. Мюрдаль (1898—1987), Е. Ліндаль (1891—1960), Є. Лундберг (1902—1987), Б. Олін (1899—1979), Г. Кассель (1866— 1945). Неодмінно слід проаналізувати методологічні підходи, на які спиралися зазначені автори у своїх дослідженнях. Докладніше цей матеріал подано в підручниках [4; 5].

Питання для перевірки знань

1.Які нові тенденції господарського розвитку спостерігалися наприкінці ХІХ ст. в країнах Європейської цивілізації.

2.Чим була обумовлена втрата Англією світової економічної першості наприкінці ХІХ ст.?

3.Як Громадянська війна в США вплинула на економічний розвиток країни?

4.Розкрийте основні передумови виникнення маржиналізму.

5.Визначте зв’язок між економічним піднесенням Німеччини наприкінці ХІХ ст. та виникненням соціаль-

ного напрямку політичної економії?

6. У чому полягає сутність маржинальної революції?

План семінарського заняття (2 год)

1.Зміни в техніці та технології (70-ті роки ХІХ ст. — 1918 р.) та їхній вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США. Маржинальна революція.

2.Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної

економії.

3. Причини швидкого економічного розвитку США та особливості американської школи маржиналізму.

370

4. Економічний розвиток Англії та Франції наприкінці ХІХ ст. А. Маршалл як засновник кембриджської школи.

Теми рефератів

1. Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі ХІХ ст.

2.СтанекономікиСШАтаАнгліїнамежіХІХ—ХХст.

3.Внесок А. Маршалла у світову економічну науку.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Дайте порівняльну характеристику господарських систем країн Західної Європи та США в 70-ті роки ХІХ — на початку

ХХст.

2.Проаналізуйте нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

3.Назвіть та схарактеризуйте передумови виникнення маржиналізму.

4.Розкрийте причини економічного піднесення Німеччини в останній третині ХІХ ст.

5.Назвіть та проаналізуйте основні напрямки економічної думки США на межі ХІХ—ХХ ст.

6.Проаналізуйте тенденції господарського розвитку Франції наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Творче завдання

Дайте порівняльну характеристику різних шкіл маржиналізму у вигляді таблиці.

Предмет дослідження

Вихідний пункт економічного аналізу

Основнийекономічнийсуб’єкт; сфера дослідження

Джерело формування вартості (цінності)

Методологічний інструментарій

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте характерну рису господарського розвитку провідних країн світу в останній третині ХІХ ст.:

а) Німеччина; б) США; в) Франція; г) Англія;

1)поступова втрата лідерства у світовому господарстві за збереження ролі «світового візника», активного експорту капіталу в колонії;

2)парцелярна приватна власність на землю та великий експорт капіталу за кордон;

3)швидке технічне переозброєння промисловості за високої

ціни робочої сили; 4) нарощування темпів економічного розвитку після 1871 р.,

випереджальні темпи зростання важкої промисловості та важлива роль держави в цьому процесі.

Тест 2. Визначте, які з перелічених теорій було покладено в основу «синтетичної» теорії А. Маршалла:

а) марксизм; б) іституціоналізм;

в) трудова теорія вартості; г) кейнсіанство;

372

ґ) маржиналізм; д) теорія трьох факторів виробництва.

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 9.

2.Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. —

М.: Дело Лтд, 1994. — 687 с.

3.Зомбарт В. Народное хозяйство Германии в ХІХ и начале ХХ века. — М.: Московский рабочий, 1924.

4.Історія економічних учень: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. —

К.: Знання, 2005. — Ч. І. — С. 431—535.

5.Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л. Я. Корнійчук. —

К.: КНЕУ, 2001. — С. 224—265, 456—465.

6.Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита

до наших дней / Пер. с англ. — М.: Росс. полит. энцикл., 2001. — 544 с.

7.Корнійчук Л. Я. та ін. Історія економічних учень: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 121—139.

8.Леоненко П. М., Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. посіб. —

К.: Знання-Прес, 2004. — С. 237—254.

9.Леоненко П. М., Юхименко П. І. Історія економічних учень: Навч.

посіб. — К.: Знання-Прес, 2000. — С. 137—202.

10.Проскурін П. В. Історія економіки та економічних учень: Нариси

економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — С. 192—230.

11.Тимочко Н. О., Пучко О. А., Рудомьоткіна Л. М. Економічна істо-

рія: Лекції. — К.: КНЕУ, 2000. — 185 с.

12.История Франции: В 2 т. — М.: Наука, 1973.

13.Хикс Дж. Теория экономической истории: Пер. с англ. / Общ. ред.

ивступ ст. Р. М. Нуреева. — М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2003. — 224 с.

ТЕМА 10. Особливості розвитку ринкового господарст-

ва та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

373

Розкриваючи сутність та основні етапи ринкового поступу провідних країн світу протягом понад два століття (друга половина ХVІІ — початок ХХ ст.), необхідно чітко усвідомлювати, що без аналізу питань господарського розвитку України в пореформений період неможливе завершене системне уявлення про основні закономірності розвитку ринкової економічної системи країн Європейської цивілізації. Тому головна мета даної теми полягає у вивченні особливостей розвитку ринкового господарства України в пореформений період та їх відображення в національній економічній думці.

Вивчаючи процеси пореформеної еволюції, слід звернути увагу на те, що Україна у своєму господарському розвитку значною мірою повторювала закономірності, характерні для країн Європи, проте мала й суттєві особливості. Серед них, зокрема: відсутність власної держави та входження українських земель до складу двох імперій: Російської та Австро-Угорської; більш пізній час вступу на шлях ринкових перетворень; тривале збереження феодальних пережитків та багатоукладності економіки; високий ступінь монополізації виробництва, значна питома вага іноземного капіталу в національній промисловості та ін.

Важливо також порівняти характер, темпи і напрями становлення ринкових відносин у промисловості та в аграрній сфері України, розкрити причини відставання сільського господарства у запровадженні ринкових механізмів, з’ясувати сутність американського та прусського шляхів розвитку капіталізму в аграрному секторі, а також проаналізувати особливості економічного розвитку західних земель, зокрема, Галичини, Буковини, Закарпаття.

Що стосується розвитку економічної думки України в другій половині ХІХ ст., то студент має усвідомити, що вона була репрезентована різними школами, науковими напрямами, зокрема:

класичним напрямом політичної економії;

маржиналізмом;

народництвом;

марксизмом та соціалістичними вченнями;

соціальним напрямом.

Слід підкреслити, що основна увага представників різних шкіл української економічної думки пореформеного періоду була зосереджена на питаннях ринкового розвитку, зокрема, перспек-

374

тивах господарської еволюції, долі капіталізму в країні, індустріалізації виробництва, подоланні відставання від країн Західної Європи. Гостро стояло аграрне питання. Студент має проаналізувати, як з різних методологічних позицій українські дослідники розв’язували зазначені проблеми, розкрити їхні наукові досягнення та внесок у світову економічну теорію.

Під час вивчення теми крім базового посібника з історії економіки та економічної думки [1] корисним було б звернення до першоджерел, зокрема, праць М. Туган-Барановського «Русская фабрика в прошлом и настоящем», Д. Піхна «Торговопромышленные стачки», П. Фоміна «Синдикаты и тресты», В. Желєзнова «Очерки политической экономии», М. Бунге «Очерки политико-экономической литературы», Є. Слуцького «Теорія граничної корисності» та ін. Для поглибленого вивчення окремих проблем ринкової еволюції України в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. можна скористатися також сучасною науковою та навчально-методичною літературою, періодичними виданнями, список яких наведено в кінці теми.

10.1. Становлення ринкових форм господарства в Україні

З метою повного та докладного висвітлення цього питання необхідно насамперед звернутися до аналізу економічних передумов скасування кріпацтва в Україні: розкрити сутність реформ 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. в Російській імперії; дати їх порівняльну характеристику щодо причин, рушійних сил, соціальноекономічних наслідків, зміни форм землеволодіння та соціального статусу селянина. Важливо усвідомити, що реформи прискорили розвиток капіталістичних ринкових відносин і в промисловості, і в сільському господарстві, започаткували кардинальні зміни у відносинах власності та соціально-політичній структурі суспільства.

Характеризуючи специфіку скасування панщини та кріпосних повинностей на західноукраїнських теренах, потрібно з’ясувати, яким чином відбулося звільнення селян і як відбувався викуп селянських наділів, які функції закріплювалися за органами селянського самоврядування; розкрити економічний зміст понять, що відображали особливості земельних відносин зазначеного пері-

375

оду, зокрема індемнізаційний борг, сервітути, рустикальні землі тощо. Необхідний фактичний матеріал та аналіз форм і напрямів практичної реалізації реформ австрійського уряду можна почерпнути з посібника Родіонової Л. А. «Економічна історія» (Терно-

піль, 2007).

Щодо аграрної еволюції тієї частини України, яка входила до складу Росії, то студенти мають розкрити причини більш швидкого просування ринкових відносин у Степовій та Південній Україні, де успішно розвивалося товарне зернове господарство, показати формування ринкової інфраструктури в сільськогосподарській галузі, становлення нових господарських форм (економії, артілі, кредитні та споживчі товариства), роль Селянського банку у придбанні селянами земельних наділів. Необхідно довести, що прогресивні зрушення виявилися також у підвищенні врожайності аграрних культур, у розвитку тваринництва, зростанні товарності сільськогосподарського виробництва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості.

Відзначаючи позитивні моменти ринкової перебудови сільського господарства, потрібно розкрити також двоїстий суперечливий характер аграрних реформ, показати, що вони мали серйозні недоліки: численні пережитки феодально-кріпосницької системи, поміщицьке землеволодіння, обтяжливий фінансовий тягар для селян у вигляді викупних платежів, загострення соціальних суперечностей на селі внаслідок майнового розшарування та малоземелля селян.

Окремо слід розглянути общинні відносини, їхнє місце в аграрному секторі України, порівняти з російською общиною та перспективами розвитку в обох країнах, показати, що община з тимчасовим володінням землею, частими переділами та примусовою сівозміною суттєво стримувала розвиток продуктивних сил у сільському господарстві, ускладнювала процес купівлі-продажу землі. На цьому тлі значно ефективніше розвивалося індивідуальне селянське господарство.

У результаті ґрунтовного вивчення матеріалу теми студент має дійти висновку, що в пореформеній аграрній еволюції, хоч і повільно, відбувався перехід від замкнутого феодального господарства до капіталістичних методів ведення останнього. Тут необхідно розкрити сутність американського і прусського шляхів

376

розвитку підприємницьких відносин у сільському господарстві, дослідити територіальне їх розмежування на українських землях, причини та наслідки цього процесу.

Аналізуючи промисловий розвиток України у другій половині ХІХ ст., слід зосередити увагу на причинах високих темпів розвитку промисловості, особливо видобувних галузей, машинобудування та залізничного транспорту. Важливо розкрити місце останнього у формуванні внутрішнього ринку, становленні ринкової інфраструктури, охарактеризувати його як суттєвий чинник піднесення національної промисловості.

Необхідно також пояснити причини, сутніть і наслідки потужних процесів концентрації та монополізації промислового виробництва в останній третині ХІХ ст., місце в системі економічних відносин Російської імперії великих монополістичних утворень, що були сформовані на українських теренах («Продвугілля», «Продвагон», «Синдикат цукрозаводчиків»), вплив іноземних інвестицій на розвиток національної промисловості. Для того щоб скласти цілісне уявлення про новостворювану ринкову економічну систему, потрібно визначити економічну природу нових господарських форм: акціонерних товариств; монополістичних об’єднань (синдикатів, трестів); різних форм кооперативів, а також розкрити сутність нової фінансово-грошової системи, що мала забезпечити потреби ринкової економіки (реформування Державного банку, створення мережі комерційних банків, кредитних установ); показати потужну роль держави в регулюванні економічних процесів (казенні замовлення; митна, цінова, податковаполітика; законодавчадіяльність тощо).

Проаналізувавши зазначені фактори господарського розвитку українських земель в пореформений період, студенти повинні зрозуміти особливості моделі ринкової модернізації України у складі Російської імперії та її напівколоніальний характер, який виявився, зокрема, у структурній та територіальній диспропорційності, побудові більшості галузей української промисловості за принципом незавершеного циклу виробництва, відсталості сільського господарства.

10.2. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду

377

Розкриваючи дане питання теми, слід визначити напрями й школи української економічної думки цього періоду (про основні з них згадувалося у вступі до теми); особливості методології їхніх досліджень та проблематику теоретичного аналізу; пояснити, чому питання про скасування кріпацтва та перспективи пореформеного розвитку перетворилось у соціально-економічному житті країни на предмет вельми гострих дискусій, проаналізувати найбільш значущі праці українських вчених, в яких віддзеркалено окремі проблеми становлення й розвитку ринкової економічної системи.

Ґрунтовний аналіз зазначених питань можна знайти у працях Злупка С. М. «Історія економічної теорії» (К., 2005); Корнійчук Л. Я. «Історія економічної думки України» (К., 2004); Фещенко В. М. «Дослідження проблем становления та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини ХІХ

— початку ХХ ст.» (К., 2003); Горкіної Л. П. «Нариси з історії політичної економії в Україні (остання третина ХІХ — перша третина ХХ ст.)» (К., 1994), «Історія економічних учень» / За ред. В. Д. Базилевича ( К., 2004) та інших.

Характеризуючи погляди представників класичної політичної економії (І. Вернадський, Т. Степанов, М. Вольський), окремі аспекти яких уже розглядались у темі 8, слід з’ясувати, як українські вчені розуміли проблеми розвитку країни у другій половині ХІХ ст., зокрема формування вільного ринку та приватної земельної власності, проблеми великого і дрібного капіталу, поділу праці та ролі держави в економіці.

Далі треба показати важливу роль у вивченні процесів становлення ринкових відносин представниками Київської психологічної школи, засновником якої виступив професор Київського університету М. Х. Бунге. Слід пам’ятати, що М. Бунге, як людина високоосвічена, прихильник економічних ідей Г. Шмоллера, Д. Рікардо і Дж. С. Мілля, виступав за розкріпачення селянства, брав участь у формулюванні фінансових аспектів реформи 1861 р.; з його іменем пов’язані податкові реформи, сутність яких полягала у скасуванні подушної податі і встановленні прибуткового податку. Він був причетний до заснування Селянського банку для допомоги селянам у придбанні землі, до перебудови залізничного господарства, запровадження фабрично-заводського законодавства та розробки проекту переходу до золотоївалютиу грошовому обігу.

378

Наступним етапом у вивченні основних ідей представників Київської психологічної школи щодо генезису підприємницьких відносин має стати аналіз економічних поглядів послідовників М. Бунге: Д. Піхна (дослідження причин виникнення, сутності та форм монополій, ринкових аспектів розвитку залізничного транспорту тощо); О. Білимовича (теорія розподілу); Р. Орженцького (проблеми ціноутворення); Є. Слуцького (теорія граничної корисності, проблеми ринкової рівноваги).

З’ясовуючи основні економічні ідеї названих учених, важливо звернути увагу на особливості методології їхніх досліджень, що дасть змогу зрозуміти, чому ідеї київської школи різко критикувалися спочатку російською офіційною, а потім радянською наукою. Серед поглядів, що зазнали особливо критичних зауважень названих опонентів, слід зазначити такі: критика трудової теорії вартості, неприйняття марксизму і соціалізму. Утім при цьому М. Бунге і його прихильники підтримували ідею класичної школи щодо максимального розвитку конкуренції та приватної ініціативи, з позицій німецької історичної школи виступали за необхідність державного та суспільного регулювання економічних процесів, обстоювали позитивну роль ринку. Слід зауважити, що в їхніх працях наголошувалося на необхідності залучення до економічного аналізу психологічних, моральних, соціальних чинників, що свідчило про зародження інституційних підходів в українській економічнійдумці.

Разом з тим потрібно пояснити, чому народництво в Україні (Т. Осадчий, М. Левицький) не дістало такого значного поширення, як у Росії. Розкриваючи сутність поглядів прихильників марксизму та соціалістичних ідей (М. Зібер, С. Подолинський, І. Франко), слід більшою мірою зосередитися на тих із них, в яких відображені ринкові аспекти розвитку суспільства, етапи його становлення, соціальні проблеми тощо.

Ґрунтовного послідовного вивчення вимагає наукова спадщина видатного українського вченого М. І. Туган-Барановського. Для розкриття його внеску в економічну науку слід зосередитися на наступному:

реформі 1861 р. та становленні ринкових відносин;

дослідженні економічної кон’юнктури;

теорії грошей;

проблемі кооперації.

379

Крім аналізу основних напрямів і шкіл української економічної думки, важливо розкрити також найбільш актуальні для пореформеного періоду проблеми, відображені в економічній літературі. Серед них — питання перспектив загальноросійського розвитку після реформи 1861 р., селянського землеволодіння, становлення підприємницьких відносин, причин і сутності монополізації виробництва, впливу іноземного капіталу на розвиток національної промисловості, ролі та напрямів державного регулювання економіки.

Завершити вивчення цього питання необхідно, звернувшись до наукових праць представників української економічної думки, які, збагативши національну економічну теорію, вийшли на світовий рівень досліджень (Є. Слуцький, М. Туган-Барановський, С. Подолинський, М. Бунге, О. Білімович та ін.). Такий підхід до вивчення питання дасть змогу студентам скласти цілісне уявлення про розвиток української економічної думки в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., розкрити її вкрай вагомий теоретичний потенціал, побачити світове визнання творчої спадщини українських дослідників зазначеного періоду.

10.3. Особливості економічного розвитку та економічної думки України на межі ХІХ—ХХ ст.

Приступаючи до вивчення третього питання теми, необхідно розуміти, що матеріал логічно й історично продовжує висвітлення еволюції ринкових відносин на етапі монополістичного та державно-монополістичного розвитку господарства, а також відображення цих процесів в українській економічній думці.

У процесі дослідження згаданих проблем слід порівняти розвиток промисловості Російської імперії (зокрема Уральського басейну) та української промисловості, щоб побачити, що остання мала кращу технічну базу, кваліфіковану робочу силу та вищі темпи розвитку. Як результат, в Україні виникають промислові центри загальноросійського значення: Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий; Донбас набуває провідної ролі у кам’яновугільній та металургійній галузях. Швидкими темпами розвивається машинобудування.

380

Студенти мають відповісти на питання: що лежало в основі такого зростання, якими ресурсами воно забезпечувалося? Щоб обґрунтовано відповісти на це запитання, необхідно проаналізувати соціально-економічні умови розвитку підприємницьких відносин на теренах України на зламі ХІХ—ХХ ст., динаміку іноземних інвестицій у національну промисловість (особливо у видобувні галузі та металургію), розвиток акціонерної форми власності та процеси концентрації й монополізації виробництва, політику держави щодо створення сприятливих умов для розвитку промисловості. Аналіз цих процесів має привести до висновку, що хоча промисловий розвиток другої половини ХІХ — початку ХХ ст. і характеризувався періодами піднесень та економічних криз, у цілому спостерігалося поступове невпинне зростання.

Слід звернути увагу і на розвиток сільського господарства, помітною подією в якому була столипінська аграрна реформа

1906—1916 рр., яка:

скасувала викупні платежі селян за землю;

передбачала виділення земельних ділянок — відрубів та хуторів — для ведення хутірського (по суті, фермерського) господарства;

проголосила політику переселення селян за Урал та малозаселені райони Сибіру;

забезпечила через Селянський земельний банк кредитну до-

помогу селянам щодо збільшення землеволодіння.

Розглянувши основні положення столипінської аграрної реформи, необхідно чітко усвідомити її позитивні результати, як-то: підвищення купівельної спроможності селянства, зростання внутрішнього ринку; прискорення індустріалізації аграрної галузі та розвитку ринку землі. Але разом з тим слід бачити і негативні її наслідки, зокрема, розшарування селянства, загострення соціальних суперечностей.

Розвивався також внутрішній ринок, ринок праці, значного поширенння набув в Україні кооперативний рух.

Далі потрібно зрозуміти, що наведені раніше особливості господарського розвитку України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

в цілому відбивали специфіку національного ринкового поступу,

авітчизняні дослідники, аналізуючи зазначені процеси, акцентували увагу на розвитку продуктивних сил суспільства, відноси-

381

нах власності, динаміці процесів усуспільнення виробництва та поділу праці, коливаннях економічної кон’юнктури тощо. Відзначалося, що країна поступово входила в систему світового капіталістичного ринку.

Характеризуючи економічну думку України на зламі ХІХ— ХХ ст., слід проаналізувати науковий спадок такого видатного вченого, як М. І. Туган-Барановський, зокрема еволюцію його поглядів на проблему ринку, у дослідженні якої він піднявся від мікрорівневого аналізу до макроекономічних узагальнень щодо функціонування ринкової системи в цілому та сформулював задовго до Дж. М. Кейнса основні положення сучасної інвестиційної теорії циклів («Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і найближчий вплив на народне життя»). Важливими є дослідження вченим проблем генезису підприємницьких відносин («Русская фабрика в прошлом и настоящем»), його соціальна теорія розподілу, аналіз питань історії та теорії кооперативного руху тощо.

Серед відомих економістів кінця ХІХ — початку ХХ ст. слід відзначити Є. Слуцького — українського економіста-математика зі світовим ім’ям. У межах курсу історії економіки та економічної думки доцільним і корисним для студентів буде знайомство з його теорією граничної корисності, обґрунтуванням ученим ринкової рівноваги, динамічного аналізу розвитку ринкових процесів, впливу психологічних факторів на поведінку споживача та на формування ціни («Теорія граничної корисності») та ін.

Доповнити уявлення про українську економічну думку досліджуваного періоду студенти зможуть також, прочитавши підручник В. Я. Желєзнова «Нариси політичної економії», в якому вчений розглянув важливі аспекти взаємозв’язку функціонування ринкового механізму з кризовими коливаннями економіки, проблеми ринкового ціноутворення та рівноваги, питання впливу монополій на процеси ціноутворення, проблеми фінансів, кон’юнктури, втручання держави та її інститутів у економіку. При цьому слід пам’ятати, що, незважаючи на критику соціальних суперечностей існуючого ладу, загальна оцінка вченого підприємницьких відносин у порівнянні з замкнутим феодальним господарством була позитивною.

Незвичайний підхід до аналізу ринкової ціни запропонував у своїх дослідженнях О. Білимович — послідовник М. Бунге. Сту-

382

денти мають зрозуміти специфіку його поглядів щодо ціноутворення, зокрема необхідності поєднання об’єктивних факторів — у вигляді затрат праці та рідкісності благ, суб’єктивних — у вигляді потреб та їх корисності, а також чинників неекономічного порядку (соціальних, національно-культурних, політичних тощо). З таких позицій, на думку вченого, можна пояснити механізм попиту і пропозиції, а також зрозуміти сутність обміну і ринкової ціни.

Підбиваючи підсумок, потрібно наголосити на багатогранності та високому теоретичному рівні досліджень ринкових процесів представниками української економічної думки другої половини ХІХ — початку ХХ ст., відзначити їхній вагомий науковий внесок у розвиток світової економічної думки, який і сьогодні не втратив своєї теоретичної та практичної значущості.

Питання для перевірки знань

1.Які наслідки для розвитку українських земель мали реформи 1848 р. та 1861 р.?

2.Якими шляхами відбувався генезис підприємни-

цьких відносин у сільському господарстві України?

3.У чому полягали особливості становлення ринкових відносин в Україні у пореформений період?

4.Які наукові школи та напрями економічної думки

існували в Україні в другій половині ХІХ ст.?

5.У чому полягає зміст столипінської аграрної реформи?

6.Які основні економічні проблеми стали предме-

том дослідження українських учених у пореформений період?

7.Яку роль відігравала держава у розвитку ринкових відносин в Україні?

8.У чому суть інвестиційної теорії циклів М. ТуганБарановського?

9.У чому полягають особливості методології досліджень представників Київської психологічної школи?