6.7. Поняття та система принципів державного управління

Принципи державного управління — це керівні теоретичні ідеї, покладені в основу формування і функціонування органів виконавчої влади. Найбільш поширеним є такий поділ на групи принципів державного управління:соціально-політичні — група принципів, якій притаманне по­ширення на всі сфери управлінської діяльності, а самі принципи закріплюються, як правило, в Конституції та законах України. Це принципи демократизму, участі населення в управлінській діяль­ності держави, рівноправність осіб різних національностей, рів­ність усіх перед законом, законність, гласність та ін.;організаційні принципи побудови апарату державного управ­ління — база для визначення і розподілу компетенції між органа­ми державного управління. Це принципи: галузевий, функціо­нальний, територіальний;організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління — група принципів, спрямована на ви­значення змісту діяльності конкретних органів державного управ­ління, забезпечення дієвості управлінських процедур і ефектив­ності управлінських рішень. Такі принципи: нормативність діяль­ності, єдиноначальність, колегіальність, оперативна самостій­ність та ін.

8.Поняття та зміст методів адміністративно-правового регулювання

Адміністративно-правовий метод - це сукупність правових засобів і способів (прийомів), які Застосовують органи управління для забезпечення регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні відносини. Метод адміністративно-правового регулювання відрізняється від інших методів владним, імперативним характером. З їх допомогою здійснюється розмежування різних правових галузей. Особливість методу адміністративного права полягає в тому, що його норми орієнтовані на задоволення не приватних та особистих, а публічних інтересів - інтересів людей, держави і суспільства, вони передбачають пряме застосування адміністративних санкцій.Крім того, суспільні відносини, що регулюються нормами адміністративного права, завжди передбачають нерівність учасників, жорстке підпорядкування волі, яка скерована єдиною управлінською волею.

9. Види методів адміністративно-правового регулювання

Методи адміністративного права поділяються на загальні та спе­ціальні. До загальних методів належать імперативний і диспози­тивний.

Імперативний метод, або метод «влад-підпорядкування», є основним методом адміністративного права. Суть його полягає в тому, що суб'єкт наділений юридично-владними повноваження­ми, а об'єкт — юридично підвладний суб'єкту, він не має вибору варіанта поведінки і повинен діяти лише так, як йому приписано.

Диспозитивний метод характеризується тим, що об'єкт управління має певну свободу вибору варіанта поведінки виходячи зі своїх інтересів.

Метод субординації— у відносинах між керованим об'єктом і керуючим суб'єктом закріплюється стан підлеглості, що й озна­чає наявність відносин субординації між ними.

Метод координації — полягає в закріпленні можливостей узго­дження управлінських дій між кількома органами одного структур­ного рівня для досягнення загальної мети..

Метод реординації — у відносинах у системі управління по­лягає в наданні керованому об'єкту права вимагати від керуючо­го суб'єкта створення необхідних для його діяльності умов

Метод адміністративного договору —аПід адміністративним договором треба розуміти двох- або багатосторонню угоду між суб'єктами управлінських відносин з приводу форм і засобів спільної реалізації покладених на них повноважень (прав і обов'язків).