36. Повноваження Президента України в сфері діяльності судової влади.

Згідно з принципами поділу влади і незалежності суду Президент України не має права втручатися у діяльність органів судової влади. Водночас він бере участь у формуванні органів судової влади України. Він призначає третину складу Конституційного Суду України, утворює суди у визначеному законом порядку (п. 22—23 ст. 106 Конституції). Крім того, на підставі частини першої ст. 128 Конституції Президент України здійснює перше призначення суддів на посаду професійного судді строком на п'ять років.

37. Правовий статус Адміністрації Президента України.

Основними завданнями Адміністрації ПУ є:

- Організаційне.правове.консультативне.інформаційне, і аналітичне забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації ним повноважень гаранта держ суверенітету,територіальної цілісності України.додержання КУ.прав і свобод людини і громадянина.здійснення інших конституційних повноважень як глави держави

- Сприяння ПУ у забезпечення узгодженого функціонування і взаємодії КМУ,центральних та місцевих органів виконавчої влади.а також у вирішення кадрових та інших питань,віднесених до повноважень ПУ

- Забезпечення взаємодії ПУ з ВРУ.іншими органами держ влади,місцевого самоврядування та обєднання громадян

- Організація підготовки та опрацювання проектів указів і розпоряджень ПУ.а також проектів законів.що вносяться ПУ на розгляд ВРУ в порядку законодавчої ініціативи

- Аналіз соціально-економічних.політичних правових процесів у державі та внесення відповідних пропозицій ПУ

- Здійснення за дорученням ПУ та виконання його повноважень як гаранта додержання КУ.прав і свобод людини і громадянина.контролю за додержанням актів законодавства України

- Організація протокольних заходів.а також здійснення матеріально-техннічного та іншого забезпечення діяльності ПУ

38. Поняття органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади є організаційно самостійним елементом державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань і функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади.

Для кожного органу виконавчої влади характерна насамперед організаційна відокремленість від інших елементів апарату державного управління. Водночас другою найважливішою характеристикою є функціональна відокремленість, котра характеризує різні аспекти компетенції та фактичної діяльності цих органів. Саме дані ознаки є ключовими при виділенні окремих видів органів виконавчої влади.

39. Види органів виконавчої влади.

Найважливіше значення має класифікація видів органів виконавчої влади в Конституції України. Вона виділяє за критерієм організаційно-правового рівня наступні види:

1) вищий орган у системі органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України;

2) центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) — міністерства та інші органи;

3) місцеві органи виконавчої влади — обласні (Київська і Севастопольська міські), районні державні адміністрації.

1. від обсягу і характеру компетенції:

- загальної компетенції (КМУ, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації);

- галузевої компетенції (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство науки і освіти, Міністерство промислової політики України);

- спеціальної компетенції (міжгалузеві) (Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство фінансів та інші);

2. від порядку вирішення питань:

- єдиноначальні (міністерства, комітети та ін.);

- колегіальні (КМУ, РМ АРК);

3. від предмета спрямованості компетенції:

- органи управління економічною сферою;

- органи управління соціально-культурною сферою;

- органи управління адміністративно-політичною сферою;

4. від обсягу повноважень по території:

- центральні (КМУ, міністерства, комітети);

- місцеві (державні адміністрації);

5. від характеру повноважень: міністерства, державні комітети (державні служби), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

6. за місцем в системі органів виконавчої влади:

- вищі та нижчі.