2. Ліцензування страхової діяльності як необхідна умова реалізації страхових послуг

В Україні пропонувати страхові послуги на страховому ринку можуть лише спеціалізовані організації (страхові компанії), які зобов'язані надати відповідні фінансові гарантії. Діяльність страховиків підлягає обов'язковому ліцензуванню згідно із Зако­

ном України «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» від 1 червня 2000 р.

_І

Довідково. Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцен-I зійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержан­ням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензуван­ня [5].

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням за­тверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого орга­ну з питань ліцензування та органу ліцензування. Функції спеціа­льно уповноваженого органу виконує Державний комітет з регуляторної політики та підприємництва.

Органами ліцензування є органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України або спеціально уповноважені вико­навчі органи. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лис­топада 2000 року № 1698 затверджено перелік органів ліцензуван­ня, де суб'єкти підприємницької діяльності можуть отримати відповідні ліцензії.

Довідково. Орган ліцензування (ліцензіар) — орган виконав­чої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних ви­дів господарської діяльності [5].

Важливо. Ліцензія на страхову діяльність — документ, який засвідчує право страхової компанії приймати на страхування (перестрахування) ризики певного виду. Видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, що є ор­ганом ліцензування (ліцензіаром).

Відповідно до вимог нормативно-правових актів України щодо страхування Держфінпослуг видає страховим компаніям ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного статтями 6 та 7 Закону України «Про страхування».

Ліцензійні умови, що затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг 28.08.2003 № 40 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126, висувають такі вимоги до страхових компаній як ліце-нзіатів.

По перше, страхова компанія має бути створена в організацій­но-правовій формі акціонерного, повного, командитного товарист­

ва або товариства з додатковою відповідальністю. Учасників стра­ховика повинно бути не менше трьох.

По друге, мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування, іншими ніж страхування життя, установлюється в сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страхо­вика, який займається страхуванням життя, — 1,5 млн євро за ва­лютним обмінним курсом валюти України.

Вартість чистих активів страховика, створеного у формі акціо­нерного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, після закінчення другого та кожного наступного фінансового року з дати внесення інформації про заявника до Державного реєстру фі­нансових установ має бути не меншою зареєстрованого розміру статутного фонду страховика.

Статутний фонд страховика повинен бути сплачений ви­ключно в грошовій формі. Допускається формування статутно­го фонду страховика цінними паперами, що випускаються дер­жавою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Держфінпослуг, але не більше 25 % загального розміру статут­ного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фо­нду векселі, кошти страхових резервів, бюджетні кошти, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити немате­ріальні активи.

Важливо. Страховик, який отримав ліцензію на страхування І життя, не має права займатися іншими видами страхування.

Ліцензія на конкретний вид обов'язкового страхування видаєть­ся, якщо страховик має досвід здійснення добровільного страху­вання не менше ніж два роки, якщо інше не передбачено законо­давством (під досвідом не менше ніж два роки слід розуміти наявність протягом усього зазначеного періоду чинної ліцензії і чинних договорів страхування).

Для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності стра­ховик подає пакет документів, визначених Ліцензійними умовами (табл. 1.2).

Додатково подаються затверджені в установленому порядку правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу; за­вірену ліцензіатом копію документа про призначення працівни­ка, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, з інформацією про керівних посадових осіб або фахівців, які є відповідальними за проведення фінансового моні­торингу.

QJ В

S в .5

M C

O В

в ;

QJ

о о

в І

в S

Я H¹

Он «

QJ В

M QJ

« в

В R

a

QJ и=

В S­>*

в

ї ü

^ 2 3 ї

g м ч a й" ^н в .§. S в

В ° і-

^ ^^к

я ^

ü VC

° ^

щ рЗ

З.з

g £

C

ч >-, о .в ⁴

В K В м U в

Он H

O O

« s .

• 5 £ 8 І

o o ps И VO M ps (з o

^, ^ ^ ^ ffl В

s

рз" S C рз

&

я '£

В

в 2 Я =

в £ га с

>в й я ^

Я в к З З ^

ї

я в

S ч

Я я

&^<с

. K

"Ті Ч

O­B

Г рз , S

' X рз

і &

X

a X^r

a:

z

a.

■­X

=5

Si

S

=5 i-

a

s-

-

о. ^s 5? S я '»

W Ч S­Ä -н QJ

§■■3 ї

Sg S¹

&0 g

5-в

S- 'Д ^

B^r S &

ч 2 u .4 В д Я QJ

■§ч£ q ■g з

• я З

'го K

Я"

ps

Ч S ffl О

ffl W ps

го

с t=

o-

O

C VC

рз

C

t=

ff

t;

■ S3

'o­ps E­c

S S

<u Еґ

'к

о рз

J рЗ

E-

і & о

¹ ч -.в

X &

O

^; K

C я

1. £ Il

Ч S

'в ⁴

* ⁴I

&

° S>.

2. 8> в

В В B

M « M

fr о.S g а в

о.

Г⁴ м о

^с fS ч З ^п;Е

Й ⁴ = й 2 з

£,вЭн? Bg

Xr- S в .3

s о і» щ 5 и ff s и о з и £ „ я в

⁰I « b S и ї

.Sgio^i

§"S S

в £_£

_v в в з u з

J « !і Я ° T

о S В s K в о Я м ^

QJ 3; H M

O _н .& В 5 ⁴

Qh рз

D E-

J "дач _r , ■й в u рз 5г і S и £ « &

! S г § в

(І S

E-

&

рз

E­C S

s

O-

C

&

н C

) K

Г» S

! а

t S

ч &

и . ffl ■

S

=S J S

[%

O

S

ps

VO V S ™

Ч "ffl я"

<С и ч н si, ^{1 1}BO'

0. у (1

^ ^ *.з ^

ю ^ л fl °-

>в н а к

• в „ В я

1. в а а ^

■ З в в я ш

• ^ ^ ^ ^

" 3 о ^ ч ^ ^ ^ ^с £

в ^•.a ^ а

^ С§ QJ ч

І § ^s

• U В IS ^ X

в

Ч и ^ Й Он 5

^В ^ Е§ ^

З QJ So В .

°, в .Зю о ::а

^ я я « ч в

X

X

я

X

_шя

QJ X -

X

З

З 'E

X

>-,

ю і; -

2 в

о ^ в в

в ^ я м

S O

-O Я

U O-

ffl

X

рз ffl

X

-

-

X

-

X X

рз

ffl

-?

X

«з й ^ в

ї'ч

X

_шя

QJ X -

X

З

З 'E

X

-

>-, ю

-

.^2

2 в

о ^ в в

O рз

ffl M

-

C

G =S

рз

В ^

рз В

Uh Pj

Он U-

O CL

Ч о

O-

ї в

^ § § £

Я S M R

^ ^ ^ S3

Я g Я р

^Я Он £

O В B^h В

R Я ^к Я OO_raC

t, R И R

O £ S £

В рз K я

« й ^

й ^ " ^ ^с

Ph Ч ^ Ч ^

1⁴¾ ^

^ Он В Й

о U O C

Не пізніше 30-ти днів з дня надходження заяви та всіх необ­хідних документів від заявника Держкомфінпослуг має прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії. У разі прийняття позитивного рішення ліцензіар оформлює ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження докумен­та, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії (див. Дода­ток А).

Якщо протягом тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії страхо­вик не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся для отримання оформленої ліцензії, Держкомфінпослуг має право скасувати прийняте рішення.

Після видачі фінансовій установі ліцензії на право проведення конкретних видів страхування інформація про страховика вносить­ся до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.

Законодавство передбачає можливість анулювання ліцензії за наступних напідставі:

1. заяви страховика про анулювання ліцензії;

2. рішення про скасування державної реєстрації страховика;

3. виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих страховиком для одержання ліцензії;

4. рішення про застосування заходу впливу;

5. неможливість страховика забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для страхової діяльності, зокрема початок від­повідно до вимог нормативно-правових актів процедури ліквідації страховика;

6. нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом 12 місяців з дати її видачі.

У разі анулювання ліцензії за заявою страховика до неї необхід­но додати:

1. копію повідомлення в засобах масової інформації про прийн­яття рішення про звернення до Держкомфінпослуг щодо анулю­вання ліцензії;

2. копію документа відповідного органу управління фінансової установи, що підтверджує факт прийняття рішення про звернення до Держфінпослуг щодо анулювання ліцензії;

3. висновок аудиторської перевірки;

4. баланс за останній звітний період та довідку про виконання всіх угод (зобов'язань) перед клієнтами при провадженні страхової діяльності, підписані керівником і головним бухгалтером та засвід­чені печаткою товариства;

5. оригінал ліцензії.

Держкомфінпослуг має право провести перевірку страховика щодо його зобов'язань перед страхувальниками за укладеними до­говорами страхування з видів страхування, ліцензія на які анулю­ється, і прийняти рішення щодо анулювання ліцензії впродовж 30-nb днів від дня надходження документів.

Контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється Держкомфінпослуг та її територіальними управліннями шляхом проведення виїзних та безвиїзних, у тому числі тематичних та зу­стрічних перевірок.