3. Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств

На значну частку майна сільськогосподарських підпри­ємств не поширюється обов'язкове страхування. Далі розглянемо умови добровільного страхування майнових об'єктів, за якими страхова компанія приймає на страхування майно сільськогоспо­дарських підприємств, орендарів, фермерських господарств неза­лежно від форм власності:

1. врожай сільськогосподарських культур та багаторічних наса­джень плодоносного віку, у тому числі врожай тих культур, що ви­рощуються в захищеному ґрунті;

2. багаторічні насадження, тобто плодово-ягідні кущі та дерева, що зростають у садах та виноградниках;

3. будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти неза­вершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, сило­ві, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Не розглядаються як об'єкти страхування :

• сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

• тимчасові та ветхі будівлі, споруди, що непридатні для вико­ристання;

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;

• документи, наявні гроші та цінні папери;

• будівлі, споруди та інше майно, яке розміщується в зоні за­грози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха — з момен­ту офіційного оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням іншими відомствами (гідрометеослужбою тощо).

Ризики, які покриває страхова компанія, наведено в табл. 7.4.

Таблиця 7.4

Перелік страхових ризиків для різних видів майна сільськогосподарських підприємств

Види майна сільськогосподарських підприємств
Врожай сіль­ськогоспо­дарських культур у від­критому ґру­нті	Врожай, що вирощується в закритому ґрунті	Багаторічні насадження	Інше майно
Перелік ризиків
На випадок знищення або пошкодження внаслідок ви­мерзання, граду, зливи, урагану, бурі, повені, поже­жі	На випадок урагану, гра­ду, бурі, по­жежі, якщо цими подіями була пошко­джена сама споруда	На випадок повної за­гибелі (відмирання під­земної і наземної час­тин усіх або окремих дерев, кущів) самих де­рев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що зростають у садах та виноградниках внаслі­док сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі	На випадок зни­щення (пошко­дження) унаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, зе­млетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсу­ву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварію комунікаційних мереж

Для цілей страхування кожен вид майна оцінюється. Загальна страхова сума, у межах якої страхується майно, встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1. для сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не ме­нше 50 і не більше 70 % середньої вартості врожаю;

2. для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійс­ної вартості;

3. для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарських культур визначається шляхом множення ціни на продукцію, що склалася у страхувальника від реалізації врожаю цієї культури в

минулому році на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні три роки і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогоспо­дарських культур розраховується на основі середньої врожайно­сті з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік та планової площі, з якої очікується отримати вро­жай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосов­но мінімальної.

Наприклад. Товариство з обмеженою відповідальністю «Об­рій» за поточні три роки збирало відповідно 35, 26,7 та 16,5 ц. ози­мої пшениці з 1 га. Середня врожайність за цей період становила (35 + 26,7 + 16,5): 3 = 26,1 ц. з 1 га. Визначаємо різницю між серед­ньою та мінімальною врожайністю 26,1 - 16,5 = 9,6 ц. Тепер визна­чаємо коефіцієнт, на який буде збільшено страховий тариф: 9,6 : 26,1 = 0,368 або 36,8 %.

Що стосується врожаю багаторічних насаджень, то страхова сума визначається таким самим чином, але при цьому слід врахо­вувати і площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у році, на який укладається договір страхування.

Якщо майно або окремий його вид прийняті на страхування в меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова), то всі об'єкти цього виду майна вважаються застрахованими в тому самому від­сотку від їх вартості.

У договорі страхування може бути передбачено, що він уклада­ється в певній частці вартості майна, але при виплаті страхового відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові виплачується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше страхової суми.

Якщо в договорі страхування не вказано, що принцип пропо­рційності не застосовується, то відшкодування буде становити такий відсоток до понесених збитків, як страхова сума до стра­хової оцінки.

Сума страхових платежів визначається множенням ставки страхового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладення договору страхування на встановлену страхову суму за договором.

У табл. 7.5 та 7.6 наведено базові страхові тарифи за окремими видами об'єктів страхування в розрізі областей України.

=

^c с ц

°

о|

го"

"⁰"⁰"⁰"⁰"

со со сосо го

I I I I I I I о Io Io lolo Io Io Iol

со со со со со со го го го го го го го го го

о|

го"

О О О О"

ГО ГО ГО ГО

-

з:

I

X

с LJ

I о" I о" I о" I о" I о" I

о"

I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I "У") ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I

I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I о" I

о"

о"о"о"о"

Г

"^rjJ

го"

⁴

§1

— р

53 < Он

Si

о

<

ее

&

т-

1С

со со сосо СО

со"

I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I ¹O I "У") "О І "О І "О І "О І "О І "О І "О І "О I

I ГО I ГО I ГО I ГО I ГО I ГО ГО ГО ГО ГО ГО ГО ГО ГО ГО

I ""51 ""51 ""51 ""51

ГО ГО ГО ГО

1

С

с

I

і

га я .5 о

рЗ

о к

рЗ ps

го

ps нЭ

о

я .S

po ps

о в

ps нЭ

о к

ps нЭ

о ч

ps

E

о ffl

Он £

w <3

111 sM§ *а *

Ml і I ä l'ää

ps нЭ S

к

нЭ

X

рз S

ps нЭ^

IS g.2 ps -2 .5

Договір укладається на страхування врожаю всіх сільськогоспо­дарських культур або будь-якої окремо взятої культури чи групи культур, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі); усіх основних засобів або окремих будівель, споруд, обладнання тощо.

Страхування окремого виду майна, втрат врожаю сільськогос­подарської культури або групи культур, зазначається як «вибірко­ве», що не дає права на одержання страхового відшкодування за збитки, що завдані іншому майну, яке згідно з договором страху­вання страховим захистом не забезпечено.

Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування прямого збитку за врожай кожної культури чи групи в цілому.

Щодо термінів, у які повинен бути укладений договір страху­вання, то вони залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зе­рнових та інших культур, а також від моменту припинення вегета­ції багаторічними насадженнями.

Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження суми нарахованих страхових премій на розрахунко­вий рахунок страховика.

При настанні страхової події страхувальник подає страховикові письмове повідомлення з зазначенням виду пошкоджених або зни­щених культур, часу, виду страхової події і розміру площі, на якій пошкоджено (знищено) застраховані рослини. Факт страхової події повинен бути підтверджений відповідними компетентними органами.

Важливо. Розмір збитку в разі загибелі (пошкодження сільсь­когосподарських культур) визначається після збирання врожаю, виходячи з вартості кількісних втрат продукції культури чи групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхуван­ня: вибіркове, група культур, мінімальна, максимальна страхова сума) унаслідок страхової події і розраховується множенням різ­ниці між вартістю врожаю на 1 га, прийнятого на страхування, і вартістю фактично одержаної продукції з 1 га на всю площу зби­рання, а страхове відшкодування виплачується в розрахунку на площу, визначену за договором страхування.

Якщо на звільненій або частково звільненій площі пересіва­ються (підсіваються) певні види культур, то сума збитку змен­шується на вартість урожаю пересіяних (підсіяних) культур.

Розмір збитку за багаторічними насадженнями, що загинули І та розкорчовані, визначається як різниця між балансовою варті-I стю загиблих насаджень та вартістю залишків.

При знищенні майна, що входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на дійсну вартість майна з додаванням витрат на рятування, на впорядкування майна та за

відкиданням вартості залишків, якщо такі є. У випадку пошко­дження майна збиток визначається виходячи з вартості віднов­лення за цінами, що діяли на момент укладання договору стра­хування. Збиток при загибелі (пошкодженні) кормів, палива, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінно­стей визначається на основі облікових даних про рух цих цін­ностей.

Якщо в період урегулювання питань щодо завданих збитків бу­ло виявлено, що первісна (залишкова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором, то страхове відшкодування виплачується в тому відсотку від суми збитків, який становить страхова сума від фактично встановленої вартості за­страхованого майна.

Страхувальник має право на одержання авансу в розмірі не бі­льше, ніж 50 % від попередньо обчисленої суми страхового від­шкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний розраху­нок розміру завданого збитку внаслідок його великого обсягу або труднощів, пов'язаних з одержанням необхідних матеріалів від компетентних органів.

Термін виплати страхового відшкодування визначається умова­ми договору страхування.