2. Підходи до визначення страхової оцінки майна підприємства та встановлення страхової суми

Серед основних проблем, що виникають при страху­ванні майна підприємств від вогню та інших небезпек, особливе значення має проблема оцінки майна. Це відбувається через постійне зростання цін на рухоме та нерухоме майно.

Важливо. Страховою оцінкою є вартість майна, що врахо­вується для укладання страхової угоди. Значення страхової оцін­ки полягає в тому, що вона слугує головним орієнтиром для ви­значення страхової суми і є кількісним показником обсягу відповідальності страхової компанії.

Статтею 9 Закону № 2745-III [4] визначено, що під час страху­вання майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами i тарифами, що діють на момент укладання договору, як­що інше не передбачено договором страхування.

Слід зауважити, що для оцінювання основних фондів застосову­ється їх повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу.

Товарно-матеріальні цінності як власного виробництва, так i при­дбані підприємством оцінюються за розміром фактичної собівартості або за цінами, що діяли на день укладання договору з вирахуванням зносу; об'єкти в стадії незавершеного будівництва — за розміром ма­теріальних i трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку; продукція в процесі виробництва або обробки — за вартістю витрачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів i вкладеної праці; для майна, отриманого за договорами оренди, лізин­гу — дійсна (балансова) вартість за даними бухгалтерського обліку підприємства, якому належить це майно, але не більше суми, у межах якої страхувальник несе відповідальність перед власником.

Майно може бути також застраховане за відновною вартістю.

Знос за основними засобами розраховується на основі норм амортизаційних відрахувань, визначених діючим законодавством.

Страхова сума може дорівнювати дійсній вартості майна, що гарантує повне відшкодування завданих збитків з урахуванням ме­ханізму дії безумовної (умовної) франшизи, якщо вона передбачена договором страхування.

Якщо ж майно прийняте на страхування в певній частці (відсот­ку) від його повної вартості, то всі об'єкти вважаються застрахова­ними на таку частку (відсоток). Відхилення страхової суми від страхової оцінки змушує страхову компанію здійснювати відшко­дування збитків за системою пропорційної відповідальності, за якої страхове відшкодування виплачується пропорційно до тієї час­тки збитків, яку становить страхова сума до страхової оцінки:

CB : 3 = CC : CO; CB = (3 х CC) : CO, (6.1)

де CB — страхове відшкодування, грн; З — збиток, грн; CC — страхова сума, грн; CO — страхова оцінка, грн.

Невідповідність між страховою сумою та страховою оцінкою породжує проблему неповного страхового захисту майна. Існує за­гроза, що в період дії договору може відбутися зростання цін. По­вністю нейтралізувати вплив зростання цін на страхову оцінку майна неможливо, але є можливість зменшити його наслідки. Ефе­ктивним, але складним шляхом вирішення цієї проблеми є страху­вання з умовою відшкодування витрат, зарахованих до реальної (ринкової) вартості майна на день його пошкодження (загибелі). У цьому разі можливе використання умов укладання договору на річ­ний термін з періодичним коригуванням страхових платежів. За­стосування таких договорів означає, що i страховик, i страхуваль­ник беруть на себе ризик переплати або недоплати залежно від частоти настання страхового випадку.