
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування 115
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків 139
- •Тема 9. Страхування кредитних і фінансових ризиків 152
- •Тема 10. Автотранспортне страхування 171
- •Тема 11. Морське страхування 195
- •Тема 12. Авіаційне страхування 224
- •Тема 13. Страхування майна та відповідальності
- •1. Сутність страхової послуги як товару страхового ринку. Класифікація страхових послуг
- •Трактування поняття «страхова послуга» вітчизняними ученими*
- •2. Ліцензування страхової діяльності як необхідна умова реалізації страхових послуг
- •3. Страховий маркетинг і його функції
- •4. Особливості
- •1. Сутність договору страхування
- •2. Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності
- •3. Обов'язки суб'єктів страхових правовідносин
- •4. Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань
- •5. Вирішення суперечок між суб'єктами страхування. Умови припинення дії договору
- •1. Сутність страхування життя
- •2. Таблиці смертності та мета їх використання у страхуванні життя
- •3. Програми страхування життя
- •3.1. Змішане страхування життя
- •3) Випадкові переломи, вивихи кісток, опіки.
- •3.2. Страхування дітей
- •3.3. Весільне страхування
- •3.4. Довічне страхування
- •4. Добровільне пенсійне страхування
- •1. Загальні відомості про страховий захист громадян від нещасних випадків
- •Тарифи страхування громадян від нещасних випадків
- •Тимчасова непрацездатність;
- •Інвалідність;
- •Смерть.
- •2. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
- •3. Добровільне індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків
- •1. Загальна характеристика медичного страхування та основних систем фінансування сфери охорони здоров'я
- •2. Форми медичного страхування
- •3. Програми добровільного медичного страхування
- •4. Концепція асистансу та її практичне застосування в медичному страхуванні осіб, що від'їжджають за кордон
- •1 Якщо подорож було здійснено з метою отримання лікування
- •Витрати, що не відшкодовуються за умовами асистансу
- •1. Економічна сутність та основні умови страхування підприємствами ризику втрати майна
- •2. Підходи до визначення страхової оцінки майна підприємства та встановлення страхової суми
- •3. Ціноутворення на ризики майнового походження
- •4. Порядок укладання підприємством договору страхування ризику втрати майна та припинення його дії
- •5. Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •6. Страхування професійної відповідальності
- •Максимальні розміри страхових тарифів за договорами обов'язкового страхування врожаю [11]
- •2. Обов'язкове страхування сільськогосподарських тварин
- •3. Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств
- •Перелік страхових ризиків для різних видів майна сільськогосподарських підприємств
- •5. Добровільне страхування тварин, які належать сільгоспвиробникам та приватним особам
- •Базові страхові тарифи з добровільного страхування тварин (у % від страхової суми)
- •1. Сутність і види страхування технічних ризиків
- •2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків
- •3. Страхування монтажних ризиків
- •4. Страхування машин від поломки
- •5. Страхування електронного устаткування
- •1. Економічна природа кредиту, сутність та види страхування кредитних ризиків
- •2. Зміст страхового захисту майнових інтересів кредиторів
- •2.1. Страхування фінансових кредитів
- •2.2. Страхування комерційних (товарних) кредитів
- •2.3. Страхування споживчих кредитів
- •2.4. Страхування кредитів,
- •3. Страховий захист фінансових ризиків
- •1. Сутність автотранспортного страхування і страхування автотранспортних засобів
- •2. Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско
- •3. Обґрунтування потреби в страхуванні цивільно-правової відповідальності власників автотранспорту. Історичний аспект його запровадження в Україні
- •Фонд захисту потерпілих у дтп Фонд страхових гарантій
- •12 Мтсбу відшкодовує шкоду у разі її заподіяння:
- •Внутрішній;
- •Договір міжнародного страхування.
- •Розміри страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (євро)*
- •Витрати, що покриваються страховиком у межах ліміту відповідальності за шкодою, заподіяною життю і здоров'ю потерпілого
- •1. Лікування
- •2. Тимчасова втрата працездатності
- •3. Стійка втрата працездатності
- •4. Смерть потерпілого
- •1. Сутність
- •2. Умови страхування каско суден
- •3. Страхування вантажів
- •4. Страхування відповідальності судновласника
- •10) Витрати по попередженню та/або зменшенню збитків;
- •1. Сутність, форми і особливості авіаційного страхування
- •1. Наявність професійно підготовлених фахівців-експертів
- •2. Наявність широкої системи перестрахування
- •3. Наявність фахівців з міжнародного права або договорів з міжнародними юридичними компаніями
- •4. Наявність актуарних розрахунків з кумуляції ризиків
- •2. Правове забезпечення авіаційного страхування
- •3. Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації
- •Залежність страхової суми від злітної маси суми
- •4. Добровільне авіаційнего страхування
- •5. Страхування при здійсненні космічної діяльності
- •1. Страхування рухомого та нерухомого майна фізичних осіб
- •2. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак
- •3. Обов'язкове страхування
- •Тема 1. Страхова послуга та особливості
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
- •16. Підберіть правильну відповідь
- •Практичне завдання.
- •Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 3. Страхування життя
- •Витяг із таблиці смертності населення
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 5. Медичне страхування Тести для самоперевірки
- •9. Яка з нижче наведених нижче видів допомоги буде покри- ватись полісом категорії а?
- •За який період часу необхідно повідомити асистанську компанію про страховий випадок?
- •Підберіть правильну відповідь:
- •Варіанти
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження
- •Тема 6. Страхування майна
- •Страхування професійної відповідальності покриває:
- •На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:
- •14. Підберіть правильну відповідь:
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •12. Практичні завдання.
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •Тема 9. Страхування кредитних і фінансових ризиків
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •Підберіть правильну відповідь.
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 11. Морське страхування Тести для самоперевірки
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 13. Страхування майна
- •13. Визначити правильними (п) чи неправильними (н) є твердження:
- •Тема 1. Страхова послуга ta особливості її реалізації
- •Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
- •Тема 3. Страхування життя
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •Тема 5. Медичне страхування
- •Тема 6. Страхування майна
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •Тема 9. Страхування кредитних і фінансових ризиків
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •Тема 11. Морське страхування
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •Тема 13. Страхування майна та відповідальності громадян
- •1. На визначення страхового тарифу
- •2. На визначення страхового платежу
- •3. На визначення франшизи
- •4. На визначення страхового відшкодування за системою пропорційної відповідальності
- •На визначення страхового відшкодування за системою першого ризику
- •На визначення додаткової страхової премії за умови оформлення адендуму з причини збільшення страхової суми
- •На визначення частини страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові в разі дострокового припинення дії договору страхування.
- •На визначення частини страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові у разі зменшення страхової суми.
- •10. На визначення частки страховика в покритті збитків за умови подвійного страхування майнового об'єкта (реалізація принципу контрибуції)
- •На визначення дійсної вартості застрахованого автомобіля, збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою і відшкодування за системою дійсної вартості
- •На розрахунок страхової суми, страхового платежу, збитку та страхового відшкодування за загальною аварією в морському страхуванні
- •Словник термінів з курсу «страхові послуги»
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Регістр згідно з укладеними з судновласниками угодами виконує такі функції:
2. Форми медичного страхування
За формою проведення медичне страхування може бути як в добровільним, так і обов'язковим. Обом формам властиві свої переваги та недоліки. Водночас обов'язкове медичне страхування має одну суттєву перевагу — воно забезпечує регулярність надходження грошових коштів, створюючи, тим самим можливість планування медичної допомоги. У різних країнах залежно від особливостей розвитку охорони здоров'я надається перевага тій чи іншій формі медичного страхування. Обов'язкове медичне страхування існує у Франції, Канаді, Німеччині, Голландії, Швеції, Бельгії та інших країнах. Водночас наприклад, в Ізраїлі та Швейцарії переважає добровільне медичне страхування, а обов'язкове державне страхування поширюється тільки на військовослужбовців та поліцейських.
Як показує досвід, у країнах із розвинутими системами суспільної охорони здоров'я переважає обов'язкова форма страхування, а в країнах, де більший розвиток мають приватні (комерційні та не-комерційні) страхові програми, використовується добровільне медичне страхування. В Ізраїлі, наприклад, добровільне медичне страхування реалізується товариствами взаємодопомоги, профспілками, різноманітними благодійними, релігійними та іншими неко-мерційними організаціями.
Добровільним також є додаткове медичне страхування в країнах, де діє обов'язкове медичне страхування. Воно є дуже поширеним у Японії. У цій країні державне страхування не забезпечує всього комплексу медичної допомоги.
В Україні система охорони здоров'я населення має виключно бюджетне фінансування. Медичне страхування розміщується на першій позиції серед переліку видів обов'язкового страхування, визначених статтею 7 Закону України «Про страхування» [4].
Тривалий час на розгляді в Парламенті України перебувають 4 проекти законів, що стосуються запровадження системи обов'язкового медичного страхування:
проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (реєстраційний № 4505);
проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (реєстраційний № 4505-1);
проект закону про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування (реєстраційний № 3370);
проект закону загальнообов'язкове медичне страхування (реєстраційний № 3370-1).
Ці проекти залежно від їх концептуальної спрямованості можна розділити на дві групи:
група — законопроекти № 4505 та № 4505-1 ґрунтується на концепції соціального страхування і передбачають створення одного національного страхового фонду;
група — законопроекти № 3370 і № 3370-1 ґрунтується на концепції обов'язкового цивільного (комерційного) страхування та орієнтовані на створення конкурентного ринку обов'язкового медичного страхування за участю багатьох конкуруючих комерційних страхових компаній.
Проекти № 4505 та № 4505-1 у цілому є майже ідентичними, однак певні відмінності між ними все ж існують.
Згідно з проектом № 4505, перелік медичних послуг, на які мають право застраховані особи, повинен визначатися щорічно окремим законом на рівні парламенту, а відповідно до проекту № 45051, цей перелік має бути представлений у вигляді Базової програми обов'язкового медичного страхування, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім того, у проекті № 4505-1 зроблено спробу в загальному вигляді визначити не лише перелік послуг, вартість яких буде покриватися за рахунок коштів обов'язкового медичного страхування, але й конкретно визначити перелік послуг, вартість яких не буде покриватися за рахунок коштів обов'язкового медичного страхування. При цьому в останньому із зазначених переліків послуг чітко вказані інші, ніж обов'язкове медичне страхування, джерела фінансування.
Проект № 4505-1 по-іншому, ніж проект № 4505, визначає статус Фонду медичного страхування. Відповідно до проекту № 4505-1, цей Фонд повинен мати статус державної самоврядної некомерційної організації. А згідно з проектом № 4505 — статус некомерційної (незрозуміло якої — державної чи недержавної) самоврядної організації. Інші відмінності між проектами № 4505 та № 4505-1 є незначними.
Відмінності між проектами № 3370 і № 3370-1 є суттєвішими.
Головною відмінністю проекту № 3370-1 є те, що в ньому має місце спроба легалізувати використання солідарних форм взаємного страхування на рівні територіальних громад.
Проект 3370-1 передбачає створення фонду взаємного страхування — лікарняної каси — у кожній територіальній громаді та обов'язкову сплату внесків у таку касу кожним членом територіальної громади. При цьому кошти, що акумулюються в лікарняній касі, можуть витрачатися лише на утримання сімейного лікаря, який надає першу допомогу членам громади, та покриття витрат цього лікаря (на додаток до коштів, передбачених договором між сімейним лікарем і відповідним територіальним відділенням Медичного страхового бюро України, створення якого передбачено цим законопроектом і про яке детальніше йтиметься нижче).
Оплата спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, відповідно до проекту № 3370-1, повинна забезпечуватися за кошти обов'язкового медичного страхування, яке здійснюють конкуруючі комерційні страхові компанії — члени Медичного страхового бюро України і безпосередньо зазначене Бюро. Водночас, згідно із законопроектом № 3370, оплата спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги може здійснюватися як за рахунок коштів бюджету, так і за рахунок коштів медичного страхування.
Структуру Медичного страхового бюро України утворюють два централізованих резервних страхових фонди:
державний медичний фонд, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України (цей фонд повинен використовуватися для забезпечення громадянам гарантій безоплатної спеціалізованої медичної допомоги та співоплати за надану застрахованим високоспеціалізовану медичну допомогу в межах коштів бюджету фонду);
недержавний медичний фонд, засновником якого є комерційні страхові компанії, що мають ліцензію на право здійснення медичного страхування (метою цього фонду має бути забезпечення громадянам гарантій на високоспеціалізовану медичну допомогу в медичних закладах за місцем проживання за умови укладення договору про страхування з однією зі страхових компаній).
Таким чином, згідно зі законопроектом № 3370-1, Медичне страхове бюро України має забезпечувати:
часткову оплату першої медичної допомоги, що надається сімейними лікарями (на додаток до іншої частини оплати цієї допомоги, що забезпечується за рахунок коштів взаємного страхування через лікарняну касу на рівні територіальної громади);
оплату за рахунок коштів державного медичного фонду вартості наданої застрахованим спеціалізованої медичної допомоги і співоплату вартості високоспеціалізованої медичної допомоги в межах коштів бюджету цього фонду;
3) оплату за рахунок коштів недержавного медичного фонду вартості наданої застрахованим високоспеціалізованої медичної допомоги (у випадках, коли кошти та майно страхової компанії — члена Медичного страхового бюро, що ліквідується чи визнана банкрутом, є недостатніми для виконання зобов'язань страховика за договором про обов'язкове медичне страхуванняя).
Джерелами формування зазначених централізованих страхових резервних фондів передбачається зробити:
частину суми коштів збору на обов'язкове соціальне страхування (не медичного);
кошти Державного та місцевих бюджетів, що виділяються на охорону здоров'я (крім коштів Державного бюджету, що виділяються на відповідні загальнодержавні програми в зазначеній сфері);
акциз на тютюн та алкоголь;
податок на рекламу тютюну та алкоголю;
штрафи й податки за забруднення навколишнього середовища;
прибуток від операцій із цінними паперами, що є власністю Медичного страхового бюро України;
прибуток від тимчасово вільних коштів державного та недержавного медичного фондів на депозитних рахунках;
вступні внески страхових компаній при вступі до Медичного страхового бюро України (розмір визначається Координаційною Радою Медичного страхового бюро України);
відрахування страхових компаній від страхових премій обов'язкового медичного страхування (у розмірі, що визначається Радою Медичного страхового бюро України);
пеня за несвоєчасні відрахування від страхових премій обов'язкового медичного страхування;
кошти, повернуті Медичному страховому бюро України в ре-гресному порядку (у випадках, коли Медичне страхове бюро України сплатило за страховими зобов'язаннями страхової компанії — члена Бюро за високоспеціалізовану медичну допомогу, надану медичними закладами застрахованим особам).
Однак проект № 3370-1 чітко не розмежовує, які із названих джерел призначені для формування державного фонду, а які — для формування недержавного фонду.
Проект № 3370-1 (на відміну від проекту № 3370) не передбачає безпосереднього регулювання розмірів страхових сум і максимальних розмірів страхових тарифів, делегуючи розв'язання цих надзвичайно важливих проблем до компетенції вказаного вище Медичного страхового бюро України. Аналогічно проект делегує Медичному страховому бюро вирішення питання про встановлення по
рядку та умов формування зазначених вище централізованих страхових резервних фондів.
З негативних характеристик проекту № 3370-1, що відрізняє його від проекту № 3370, є те, що він навіть у загальному вигляді не дозволяє визначити конкретні обсяги медичної допомоги, на яку будуть мати право застраховані особи і порядок оцінки вартості медичної допомоги, що надається застрахованим особам.
Ще однією відмінною рисою проекту № 3370-1 є те, що він дозволяє здійснювати медичне страхування будь-якій страховій компанії, яка має відповідну ліцензію (водночас проект № 3370 дозволяє займатися цією діяльністю лише спеціалізованим медичним страховим компаніям, які не мають права займатися ніякими іншими видами страхування, крім обов'язкового і добровільного медичного страхування, добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування на випадок хвороби).
Проте вирішення проблеми реалізації обов'язкового медичного страхування багато років гальмується, а система охорони здоров'я населення України перебуває на дуже низькому та незадовільному рівні. Частково проблему поліпшення якості медичних послуг та розширення їх діапазону може вирішити добровільне медичне страхування, що може бути індивідуальним та колективним.
Важливо. Суб'єктами добровільного медичного страхування є страхові компанії, які мають відповідну ліцензію, страхувальники фізичні та юридичні особи, медичні заклади незалежно від форми власності.
Відносини між суб'єктами добровільного медичного страхування будуються на основі двох договорів. Один договір укладається між страховиком та страхувальником, а другий — між страховиком та лікувально-профілактичним закладом щодо надання лікувально-профілактичної допомоги.
Договір добровільного медичного страхування укладається на підставі відповідної програми добровільного медичного страхування й містить такі суттєві умови, як: контингент страхувальників і застрахованих (юридичні чи фізичні особи, діти, дорослі, члени сімей); об'єкт страхування і обсяг відповідальності страхової компанії, включаючи перелік медичних послуг згідно з обраною страхувальником програмою, обсяг страхової суми, термін дії договору страхування; тарифні ставки та порядок вне
сення страхових платежів; умови та терміни вступу в дію договору, а також припинення його дії; порядок визначення та виплати страхової суми; можливість та порядок зміни окремих умов договору; права та обов'язки сторін; порядок вирішення спорів та інші умови.
Страхувальники, фізичні особи, мають право укладати договір як на свою користь, так і на користь третьої особи, яка буде вважатися застрахованою за цим договором
Страхувальники, юридичні особи, укладають договори тільки на користь третіх осіб (трудового колективу), на який буде поширюватись страховий захист.
Обсяг страхової відповідальності за договором добровільного медичного страхування визначається переліком страхових випадків, при настанні яких у страховика виникає обов'язок зробити страхову виплату.
Страховим випадком визнається звернення страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування до медичної установи зі скаргами на здоров'я за умови, що симптоми захворювання відповідають переліченим у договорі випадкам, що вважаються страховими.
Страхова сума, у межах якої страховик несе відповідальність щодо виплат, визначається вартістю обраної страхувальником програми добровільного медичного страхування.
Програма є невід'ємною частиною договору страхування. Страховики можуть пропонувати програми, що відрізняються обставинами, за яких страхувальник буде отримувати медичну допомогу: амбулаторно, у стаціонарі, шляхом виклику медичної допомоги чи лікаря додому. Крім того, програми можуть бути розраховані тільки на надання допомоги дітям чи дорослим, відрізнятися переліком медичних установ, залучених до реалізації послуг з медичного страхування. І, нарешті, програми відрізняються вартістю, на яку впливають усі перераховані умови.
Отже, страховик є посередником між страхувальником та медичною установ. Він бере на себе зобов'язання не лише оплатити, але й організувати застрахованому одержання гарантованої договором медичної допомоги. Відповідно страхова компанія здійснює страхову виплату шляхом перерахунку вартості лікування на розрахунковий рахунок медичної установи на підставі виставлених останньою рахунків. При цьому страховик контролює не лише відповідність виставлених рахунків передбаченим договором переліку послуг, але і якість цих послуг, захищаючи в спірних ситуаціях страхувальника.