- •Загальні відомості з визначення якості товарів
- •Середній зразок і його підготовка
- •Методи дослідження якості товарів
- •Органолептичні методи визначення показників якості
- •Балова шкала оцінки органолептичних показників сиру сичугового твердого, гост 7616-85
- •Шкала загальної балової оцінки органолептичних показників сиру сичавого твердого, гост 7616-85
- •Шкала балової оцінки і вагомості окремих органолептичних показників кондитерських виробів
- •Шкала балової оцінки і вагомості окремих органолептичних показників хліба пшеничного формового
- •Вимірювальні методи визначення показників якості
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Лабораторна робота № 1
- •Характеристика стандарту
- •Лабораторна робота № 2
- •Борошно
- •Асортимент основних видів борошна
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження борошна
- •Крупи Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Асортимент крупів
- •Органолептичне дослідження крупи
- •Асортимент і показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження хліба
- •Макаронні вироби Асортимент і показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження макаронних виробів
- •Лабораторна робота № з
- •Плоди Асортимент і показники якості
- •Овочі Асортимент і показники якості
- •Загальна методика проведення роботи
- •Визначення якості плодів
- •Визначення якості картоплі
- •Лабораторна робота № 4
- •Крохмаль Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження крохмалю
- •Визначення вмісту вкраплень
- •Цукор Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження
- •Кондитерські вироби Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження цукерок (карамелі)
- •Лабораторна робота № 5
- •Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження чаю
- •Пиво Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження пива
- •Балова оцінка якості пива
- •Вода мінеральна Асортимент, показники якості
- •Лабораторна робота № 6
- •Оцінка якості олії (тваринного жиру, маргарину)
- •Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження олії
- •Визначення кольорового числа
- •Топлені тваринні жири Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження топлених тваринних жирів
- •Маргарин Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження маргарину
- •Лабораторна робота № 7
- •Оцінка якості молока (кефіру, сметани)
- •Молоко, кисломолочні продукти Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження молока і кисломолочних продуктів
- •Органолептичні показники молока, вершків, кефіру, сметани
- •Лабораторна робота № 8
- •Оцінка якості м'яса (ковбаси)
- •М'ясо сільськогосподарських тварин Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження м’яса
- •Органолептичні показники свіжості м'яса
- •М'ясо птиці Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження м’яса птиці
- •Органолептичні показники свіжості м'яса птиці
- •Ковбасні вироби Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Органолептичні дослідження ковбасних виробів
- •Лабораторна робота № 9
- •Асортимент, показники якості
- •Органолептичні показники яєць курячих
- •Методика проведення роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Органолептична оцінка якості охолодженої (мороженої), соленої (маринованої) риби
- •Співвідношення складових частин консервів
- •Асортимент, показники якості
- •Методика проведення роботи
- •Складання середнього зразка рибних консервів
- •Органолептичні дослідження риби і рибних консервів
- •Органолептичні прикмети охолодженої риби
- •Список рекомендованої літератури Основний
- •Додатковий
- •Список нормативної документації
- •Додатки
- •Акт відбору проб харчового продукту для дослідження якості
- •Поправка на температуру
- •Пористість житнього, житньо-пшеничного хліба з обойного борошна при об’ємі одного хлібного циліндра 27 см3
- •Пористість хліба з пшеничного борошна і сорту при об’ємі одного хлібного циліндра 27 см3
- •Пористість хліба з пшеничного борошна II сорту при об’ємі одного хлібного циліндра 27 см3
- •Форми яблук:
- •Шкала балової органолептичної оцінки якості темного пива
- •Загальна балова оцінка темного пива
- •Шкала балової органолептичної оцінки якості світлого пива
- •Загальна балова оцінка якості світлого пива
- •Хімічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •Розподіл частин туші сільськогосподарських тварин на сорти
- •Кількість клейм та місця їх нанесення залежать вія виду та вгодованості м’яса
- •Хімічний склад м’яса птиці
- •Ознаки розподілу тушок за категоріями (нижня межа)
- •Основні характерні ознаки промислових риб
- •Основні види промислових риб:
Визначення кольорового числа
Кольорове число є показником ступеня очистки рафінованих олій від супутніх пігментів.
Кольорове число визначається шляхом порівняння кольору рослинних олій з кольором еталонних йодних розчинів і виражається кількістю міліграмів йоду.
Еталони представляють собою набір різних за концентрацією водних розчинів йоду в йодистому калії, налитих у пробірки з внутрішнім діаметром 10 мм. У таку ж пробірку наливають добре перемішане та профільтроване масло.
Інтенсивність забарвлення олії порівнюють з забарвленням стандартних розчинів у прохідному та відображеному денному світлі
при температурі біля 20° С. Кольорове число олії дорівнює кольоровому числу еталона, який має однакове з ним забарвлення. Метод призначений для олій жовтого кольору. Кольоровість їх у процесі зберігання стає нижчою.
Топлені тваринні жири Асортимент, показники якості
Тваринні топлені жири - це продукти, отримані шляхом сухої або мокрої витопки жиру-сирцю, або виварюванням кісток тварин. Жир-сирець вміщує 85...95% жиру. Після сортування його здрібнюють і завантажують у котли для витопки жиру. Жири тваринні топлені виробляють таких видів: яловичий, свинячий, баранячий, кістковий вищого та І товарних сортів; жири птиці - І, II і збірний, який на товарні сорти не поділяють.
Методика проведення роботи
Під партією розуміють будь-яку кількість жиру одного виду й сорту, виробленого в один і той самий день та оформленого одним і тим самим документом про якість.
При надходженні топлених жирів на підприємство торгівлі оглядають всі одиниці упаковки і піддають перевірці на відповідність вимогам упаковки та маркування.
Від кожної партії жиру відбирають і відкривають 10% одиниць упаковок, але не менше п'яти (бочок, ящиків), якщо їх менше п'яти відкривають кожну.
Від партії жиру, розфасованого у споживчу тару (до 500 г), відбирають одну одиницю фасовки від кожних 100.
Від кожного відкритого місця або одиниці фасовки відбирають проби, які поміщають у чисту суху банку. Загальна маса відібраних проб від усієї партії повинна бути не менше 600 г.
Пробу беруть від кожної відкритої бочки біля днища сухим чистим металевим щупом (нікельованим чи з нержавіючої сталі), який проходить через всю товщу жиру. Від жирів твердої консистенції дозволяється відбирати проби щупом на глибині біля 50 см від їх поверхні.
Банку з відібраними пробами нагрівають у водяній бані, щоб довести консистенцію продукту до мазеподібної, при цьому її дуже добре перемішують, після чого охолоджують. Якість тваринних топлених жирів виявляють за кольором, смаком і запахом, прозорістю, консистенцією, вмістом вологи, кислотним числом.
Органолептичні дослідження топлених тваринних жирів
Колір тваринних топлених жирів є характерною особливістю різних їх видів і сортів. Пробу жиру кладуть на пластинку молочного скла таким чином, щоб товщина шару жиру була біля 5 мм, після чого виявляють колір у відображеному денному світлі при температурі у біля 15...20°С. Встановлюють колір і відтінок вивчаємого зразку: жовтий, світло-жовтий, світло-жовтий з зеленуватим відтінком і т.п. (табл. 7).
Для виявлення кольору н відтінку жиру, який має при температурі 15-20°С рідку консистенцію (наприклад, кістковий жир), його наливають у хімічний стакан (діаметр 50 мм) шаром не менше 50 мм і розглядають у прохідному та відображеному світлі на білому фоні
Інтенсивність забарвлення одного і того ж жиру залежить від особливостей технологічного процесу, умов та тривалості зберігання. Так, яловичий жир може бути від блідо-жовтого до жовтого кольору, баранячий - від білого до жовтого; свинячий вищого сорту - тільки білого кольору; для першого сорту допускається жовтуватий і сіруватий відтінок.
Сіруватий відтінок допускається для кісткового жиру першого сорту, а для збірного - ще і зеленуватий відтінок.
В яловичому і кістковому жирі при зберіганні не виключено появи зеленуватого забарвлення та подальше його знебарвлення, що пояснюється частковим, а потім повним окисленням барвної речовини - каротину. Знебарвлення жиру може спостерігатися і при осалюванні.
У свинячому жирі у процесі зберігання виникає сіруватий відтінок.
Запах і присмак виявляють опробуванням жиру у пробірці при температурі біля 20°С. У разі сумніву жир підігрівають на водяній бані до 50°С, потім, намастивши тонким шаром на чисту скляну пластинку, встановлюють запах.
Жири мають специфічний смак і запах, що відповідає певному виду. В жирах першого сорту допускається приємний підсмажений смак і запах (у кістковому жирові першого сорту - ще і свіжого бульйону). Ці показники у збірному жирі залежать від вихідного матеріалу; вони повинні бути характерними для тваринних жирів, крім того, допускається присмак і запах шкварок, бульйону, спецій і копченостей.
Таблиця 7
|
Вид жиру |
|||||||||
Показники |
Яловичий |
Баранячий |
Свинячий |
Кістковий |
||||||
|
Вищий |
Перший |
Виший |
Перший |
Виший |
Перший |
Вищий |
Перший |
||
|
сорт |
сорт |
сорт |
сорт |
сорт |
сорт |
сорт |
copт |
||
|
|
|
|
|
|
Білий. |
|
Від білого до |
||
Колір при температурі 15-20°С |
Від блідо-жовтого до жовтого. Допускається зеленуватий відтінок |
Віл білого до блідо-жовтого. Допускається зеленуватий відтінок |
Білий. Допускається блідо-голубий відтінок |
Допускається жовтуватий або сіруватий |
Від білого до жовтого |
жовтого. Допускається сіруватий |
||||
|
|
|
|
|
|
відтінок |
|
відтінок |
||
|
Характерні для даного виду жиру, витопленого зі свіжої сировини |
|||||||||
Запах і смак |
Без сто- |
Приємні. |
Без сто- |
Приємні, |
Без сторонніх |
Допускається |
Без |
Приємні, |
||
|
ронніх |
допуска- |
ронніх |
допускає- |
запахів і |
запах і смак |
сторонніх |
допускається |
||
|
запахів і |
ється |
запахів і |
ться запах і |
присмаків |
приємного |
запахів і присмаків |
запах і |
||
|
присма-ків |
запах і смак під-смаження |
присмаків |
смак підсмажений |
|
підсмаж-ження |
|
смак бульйону,під-смажен-ня |
Закінчення табл.7 |
|
||||||||||||||
|
Показники |
Вид жиру |
|
||||||||||||
|
|
Яловичий |
Баранячий |
Свинячий |
Кістковий |
|
|
||||||||
|
|
Виший сорт |
Перший сорт |
Вищий сорт |
Перший сорт |
Виший сорт |
Перший сорт |
Виший сорт |
|
Перший сорт |
|
||||
|
Прозорість у розплавленому стані |
Прозорий |
|
||||||||||||
|
Консистенція при 15-20°С |
Щільна або тверда |
Щільна або тверда |
Мазеподібна або зерниста щільна |
Рідка, мазеподібна або щільна |
|
При довгому зберіганні цих продуктів характерні для них присмак і запах стають недостатньо вираженими або не відчуваються зовсім. Поступово з'являється гіркий присмак і запах, що визначається як специфічний неприємний запах та дратівливий, іноді гіркий салистий присмак з неприємним характерним запахом (присмак і запах старого жиру).
При зберіганні жирів в одному приміщенні з іншими гостро пахнучими продуктами можуть виникати сторонні присмаки і запахи, у результаті поглинання ними летких речовин.
Для визначення прозорості у пробірку із безкольорового скла діаметром 15 мм і висотою біля 150 мм поміщають жир з таким розрахунком, щоб заповнити ним у розплавленому стані менше половини ємності. Потім пробірку ставлять на водяну баню. Розплавлений при температурі 60-70° С жир розглядають при денному розсіяному прохідному світлі. За наявності в ньому пузирів повітря пробірці дають постояти при вказаній вище температурі протягом двох-трьох хвилин, після чого визначають прозорість.
Усі жири повинні бути прозорими; допускається помутніння тільки в збірному жирові, яке може виникнути при підвищеному вмісті у ньому води і супутніх речовин.
Консистенцію виявляють шляхом надавлювання металевим шпателем на жир при температурі 15-20° С. Консистенція залежить насамперед від співвідношення твердих та рідких гліцеридів і обумовлена їх температурою плавлення. Яловичий та баранячий жир буває щільної або твердої консистенції (курдючний-мазеподібної), відповідно і температура їх плавлення складає 42-52° С і 44-55° С. Свинячий жир може бути мазеподібної або щільної консистенції, температура плавлення його коливається від 28 до 48° С. Кістковий жир має рідку, мазеподібну або щільну консистенцію, температуру плавлення 16-44° С.