- •Великі географічні відкриття і формування світової колоніальної системи.
- •Основні типи колоніального управління: Домініони, протекторати, заморські території, коронні колонії.
- •3. Всесвітньо-історична роль колоніалізму.
- •4. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
- •5. Виникнення китайської (конфуціанської) цивілізації та особливості її розвитку.
- •6. Синьхайська революція 1911-1912 рр. Й проголошення Китайської республіки.
- •7. Утворення Китайської Народної Республіки.
- •8. Внутрішня і зовнішня політика Мао Цзедуна.
- •9. Особливості “Чотирьох модернізацій” кнр.
- •10. Тайванська проблема: витоки, сутність, перспективи врегулювання.
- •11. Особливості політико-правової системи кнр.
- •12. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і заселення Японського ахірпелагу.
- •13. Виникнення і особливості розвитку японської державності.
- •14. Революція „Мейдзі” та її наслідки.
- •15. Політичне й економічне реформування Японії після Другої світової війни.
- •16.Причини, передумови і реалізація “японського економічного дива”.
- •17. Особливості функціонування “політичної системи 1995 року” в Японії.
- •18. „Економічна дипломатія” Японії.
- •19. Природні умови, ресурси і населення Корейського півострова.
- •20. Особливості культурно – історичного розвитку Кореї.
- •21. Утворення кндр і Корейської Республіки.
- •22. Корейська війна 1950-1953 рр. Та її міжнародні наслідки.
- •23. Республіка Корея – один із „азіатських тигрів”.
- •24. Тоталітарний режим в кндр та його ядерна програма.
- •25. Географічне розташування, природні умови і населення Індокитаю.
- •26. Особливості цивілізаційного розвитку в”єтнаму, Лаосу і Камбоджі.
- •27. Здобуття новітньої державної незалежності країнами Індокитаю.
- •28. В”єтнамська війна 1964-1973 рр. Та її міжнародно-політичні наслідки.
- •29. Еволюція комуністичних режимів у Соціалістичній Республіці в”єтнам і Лаоській Народно – Демократичній Республіці.
- •30. Парламентська монархія в Камбоджі.
- •31. Природно-кліматичні умови, ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії.
- •32. Особливості розвитку острівних країн Південно-Східної Азії.
- •33. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філіппін, Малайзії.
- •34. „Новий порядок” генерала Сухарто в Індонезії та його падіння.
- •35. Труднощі переходу до представницької демократії в сучасній Індонезії.
- •36. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
- •37. Асоціація держав Південно-Східної Азії.
- •38. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.
- •39. Історико-цивілізаційний розвиток Індостану в стародавні часи і за Середньовіччя.
- •40. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
- •41. Внутрішня і зовнішня політика Індійського національного конгресу.
- •42. Іднійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- •43. Особливості політико-правової системи Ісламської Республіки Пакистан.
- •44. Республіка Індія – „найчисленніша демократія світу”.
- •45. Природо-кліматичні умови, ресурси, населення Малої Азії і Іранського Нагір”я.
- •46. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану і Туреччини в стародавні часи та за доби Середньовіччя.
- •47. Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка.
- •48. Спроби суспільно-політичної модернізації Ірану за правління династії Пехлеві.
- •49. Особливості політико-правової системи і зовнішньої політики Ісламської республіки Іран.
- •50. Особливості державного ладу і зовнішньої політики Турецької Республіки.
- •51. Курдська проблема в країнах близького і середнього сходу.
- •52. Особливості природно-кліматичних умов, ресурси та етнічний склад населення країн Близького Сходу.
- •53.Близький Схід у світовій історії цивілізації за доби Античності й Середньовіччя.
- •54.Розпад Османської імперії й виникнення Палестинської проблеми.
- •56.Політична система, економіка й культура держави Ізраїль.
- •57. Арабо-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.
- •59. Палестинська автономія й перспективи близькосхідного мирного урегулювання.
- •63. Природно-кліматичні умови, населення й культурно-історичні традиції Магрибу.
- •64. Утворення й особливості розвитку Алжирської Народної Демократичної Республіки.
- •65. Здобуття незалежності Лівією й проголошення республіки.
- •67. Державний лад і зовнішня політика Туніської Республіки та Королівство Марокко.
- •68. Проблема самовизначення Західної Сахари і перспективи її вирішення.
- •69. Географічне районування. Природно-кліматичні умови і ресурси Тропічної та Південної Африки.
- •70. Східна Африка – батьківщина антропогенезу.
- •71. Особливості цивілізаційного розвитку Тропічної і Південної Африки в до колоніальну епоху.
- •72. Деколонізація Тропічної й Південної Африки.
- •73. Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
- •74. Організація Африканської Єдності (Африканський Союз).
- •75. Суспільно-політична орієнтація незалежних держав Тропічної і Південної Африки.
- •76. Причини і наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
- •77. Громадянська війна 1967-1970 рр. У Нігерії та вплив на подальший розвиток країни.
- •78. Демократизація політичної системи і економічний розвиток пар,
- •Географічне районування, природні умови та ресурси Австралії й Океанії
- •80.Відкриття й заселення Австралії та Нової Зеланжії європейцями. Проблема інтеграції аборигенів у постіндустріальне суспільство.
- •81.Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Австралії після Другої світової війни.
- •82.“Держава загального добробуту” в Новій Зеландії.
- •83.Природно-кліматичні умови й мінерально-сировинні ресурси Латинської Америки.
- •84.Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
- •85.Інтеграційні процеси в Латинській Америці.
- •86. Заселення та найдавніші цивілізації доколумбовської Америки.
- •87. Суспільно-політичний лад і культура Ацтекського царства та Інкської імперії.
- •88. Значення відкриття Америки х.Колумбом для розвитку світової цивілізації.
- •89.Португальська та іспанська колоніальні імперії в Америці.
- •90. Визвольна війна 1810-1826 рр. І конституювання суверенних держав у Лат. Америці.
- •91. «Доктрина Монро» і нові незалежні держави Латинської Америки.
- •92.Мексиканська революція 1910-1917 рр. Та її значення.
- •93.Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонизму.
- •94.Фолклендська війна 1982 р. Та її наслідки.
- •95.Особливості зовнішньої та внутрішньої політики Карлоса Менема.
- •96. Кубинська революція 1959 р. Та її міжнародно-політичні наслідки.
- •97. Розроблення і реалізація програми «Союз заради прогресу».
- •98. Військовий режим Августо Піночета та його неоліберальні реформи.
- •99. Демонтаж військово-диктаторської системи й утвердження представницької демократії в Чилі.
- •100. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Уго Чавеса.
- •101. Політичне урегулювання Центральноамериканського конфлікту.
- •104. Політико-правова система й економіка Республіки Перу.
- •105. Особливості політико-правової системи й міжнародного становища Федеративної Республіки Бразилія.
- •107. Внутрішньо-політичне становище і проблема наркобізнесу в Республіці Колумбія.
- •108. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Мексиканських Сполучених Штатів.
21. Утворення кндр і Корейської Республіки.
Назва країни Корея прийшла в Європу у середні віків. Тоді на півострові, розміщеному у Східній Азії, утворилась держава "Корьо", назва якої в устах європейських мандрівників звучала як "Корея". Дещо пізніше корейці назвали свою країну батьківщиною "Тьосон", що означає "країна вранішньої свіжості". Важко склалася доля цієї країни протягом останнього сторіччя. Наприкінці XIX ст. територія півострова стала об'єктом колоніальної експансії імперіалістичних держав. Від 1910 р. по 1945 р. Корея була колонією Японії, яка перетворила її на аграрно-сировинний додаток до свого господарства, а з часом - на військово-промисловий і стратегічний плацдарм агресії проти сусідніх країн. Після розгрому японських військ Радянською Армією у серпні 1945 р. і звільнення Кореї від колоніального гніту тут, як і в інших звільнених радянськими військами країнах, розгорнулася перебудова економіки на соціалістичних засадах. Але американські війська, які висадилися на півострові, аби прийняти капітуляцію японських військ на південь від 380° пн. ш., зупинили цей процес у Південній Кореї. Тут при підтримці США утворилась Республіка Корея, а у Північній Кореї йшла орієнтація на розвиток по шляху соціалізму. У вересні 1948 р. Верховні Народні Збори, в яких взяли участь представники як північної, так і південної частини країни, проголосили створення Корейської Народно-Демо-кратичної Республіки. Ось уже не одне десятиріччя півострів штучно поділений демаркаційною лінією приблизно по 38° паралелі. На півночі від неї - КНДР, її площа 121,2 тис. км2, населення близько 22,8 млн чоловік. На півдні півострова - Південна Корея, площа 98,4 тис. км2, населення - 43,7 млн чоловік. У травні 1948 р. на цій частині півострова була проголошена Корейська Республіка. Структура економіки, темпи економічного розвитку КНДР та Південної Кореї значно відрізнялись. Спочатку перевага була на боці КНДР, а Південна Корея належала до країн, що розвиваються. Співвідношення економічного розвитку з другої половини 60-х років почало дещо вирівнюватись, а після стрімкого переходу Південної Кореї на шлях ринкових реформ змінилося на користь Корейської Республіки. Після поділу Кореї на дві частини Північна Корея була у більш вигідному положенні. На Півночі залишилось 92% енергетичних потужностей, 79% видобутку кам'яного вугілля та 80% виробничих потужностей важкої індустрії (хімії, металургії, машинобудування і т. п.). КНДР, яка стала на шлях соціалістичного розвитку, дісталось однобічне господарство колоніального типу, стан якого значно погіршився через диспропорції у розвитку окремих галузей як наслідок розколу країни. До того ж за короткий проміжок часу господарство двічі (спочатку в період Другої світової війни, а потім, після війни 1950- 1953 pp.) було зруйноване майже наполовину. Велику допомогу КНДР у відбудові народного господарства надавали колишні країни соціалізму, особливо в 1954- 1960 pp. Тільки за період відбудови (1954- 1956 pp.) за рахунок цієї допомоги було піднято з руїн і оснащено новою технікою понад 240 великих та середніх підприємств, збудовано понад 80 нових фабрик та заводів, які стали основою економіки. Отже, за порівняно короткий строк відновлено продуктивні сили країни, реконструйовано основні галузі народного господарства. Після кооперування сільського господарства і розвитку державного сектора у промисловості, починаючи від 1958 p., народне господарство КНДР базується на двох формах власності: державній і кооперативній. Промисловість протягом 60- 70-х років розвивалась вищими темпами, ніж інші галузі господарства. У цей період КНДР стала індустріально-аграрною державою, поступово перетворюючись в індустріальну. Частка промисловості в національному доході, створеному у сфері матеріального виробництва, зросла з 32,8% у 1949 р. до 53,4 в 1960 р. і 70% в 1985 р. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ Складний гірський рельєф зумовлює різноманітність географічних умов КНДР, затруднює також освоєння природних ресурсів, ведення капітального будівництва, особливо в галузі інфраструктури. Загальна площа низин - це 25% території, що значно погіршує розвиток аграрного сектора економіки. Зі всіх складових природно-географічних умов найбільше значення для формування структури економіки мають корисні копалини. Для КНДР характерний досить високий ступінь забезпеченості корисними копалинами. Загальні енергетичні ресурси країни в переведенні на умовне паливо (7000 ккал/кг) оцінюються в 6762 млн т, у тому числі 6617 млн т припадає на вугілля, 120 млн т - на торф, а 9 млн т - на гідроенергію. Розвиткові чорної металургії сприяють запаси (майже 2 млрд т) залізної руди, відомо ще чимало таких родовищ. КНДР має достатню мінеральну базу для розвитку чорної металургії. В республіці є значні запаси руд кольорових металів, порівняно багато видобувають поліметалічних та свинцево-цинкових руд, родовища яких залягають на північному сході й заході країни. На північну частину припадає 4/5 покладів руд вольфраму та молібдену. Є також значні запаси кобальту, кадмію, барію, нікелю, золота, срібла, сировини для алюмінієвої промисловості тощо. У формуванні галузевої структури економіки певну роль відіграли запаси сировини для промисловості будівельних матеріалів. Безпосередній вплив на розвиток народного господарства має демографічний фактор. Підвищена густота населення на рівнинах та узбережжях морів - 250-400 чол. на 1 км2. Характерний також досить високий природний приріст населення: приблизно 2% на рік. На початок 90-х років населення КНДР у працездатному віці складало 54% загальної чисельності, а зайнятих у народному господарстві - 46%. Значні зміни в структурі зайнятості викликані структурними змінами в економіці КНДР, зростанням освітнього та кваліфікаційного рівня населення. Курс на прискорену індустріалізацію привів до збільшення числа зайнятих у промисловості за рахунок відтоку робочої сили із сільського господарства. Проте частка зайнятих в аграрному виробництві залишається досить високою, а у невиробничій сфері низька порівняно з колишніми країнами соціалізму.