45. Природо-кліматичні умови, ресурси, населення Малої Азії і Іранського Нагір”я.

На захід від країн Південної Азії розташований величезний геополітичний регіон, який у західній політичній літературі називається Середній Схід (“Middle East”) і включає Афганістан (названий на честь міфічного предка Афгана), Іран (на санскриті – країна арійців), Туреччину (Середній Схід у вузькому розумінні) та країни Близького Сходу – Кіпр (від грецького „мідь”), Ірак (від арабського „узбережжя” чи „низина”), Йорданію, Сирію (від ассирійського бога Ассура), Ліван (на івриті – „біла гора”), Ізраїль (біблейський „воїн Бога”), Палестину (від „подорожувати” на івриті), Саудівську Аравію, Кувейт (арабською „закривати”), Катар (арабською „падаюча крапля води”), Бахрейн (арабською „два моря”), Об’єднані Арабські Емірати, Оман (арабською „той, що осів на проживання”), Ємен (від арабського „правий” – від Мекки), Єгипет (давньоєгипетською – „будинок бога Пта”) і Судан.

Більшу частину розташованого між Каспійським морем і Перською затокою Ірану (в сучасних кордонах – 1,648 млн. кв. км, 69,714 млн. чол.) займає Центральне плоскогір’я, висотою близько 1200 м, звідусіль оточене гірськими пасмами, із засушливим напівпустельним субтропічним кліматом. На півночі, паралельно каспійському узбережжю, простягається хребет Ельбрус із найвищою вершиною країни – горою Демаванд (5604 м), безпосередньо ж до Каспію примикає низовина з вологим теплим кліматом (середня температура січня +2, липня +29). Але всередині країни знаходяться дві великі пустелі – піщано-скельна Дашт-і-Лут та соляна Дашт-і-Кавір, які фактично незаселені, більшість річок на їхній території пересихає в літній сезон. На узбережжі Перської затоки клімат – тропічний, з високою вологістю повітря та температурами відповідно +19 у січні й +32 у липні.

Азійська частина Туреччини (780,58 тис. кв. км, 67,346 млн. чол.) має назву Анадолу (Велика Анатолія, грецькою – „схід Сонця”), а європейська, що становить лише 3 % території держави, - Пашаелі. В Туреччині, як і в Ірані, переважає гірський рельєф: європейську частину займає горбисте плато висотою біля 1000 м, в азійській із заходу на схід простягнулися Понтійські гори на півночі й гори Тавру на півдні з Анатолійським плоскогір’ям між ними. На сході обидва гірські ланцюги змикаються й утворюють нагір’я, де знаходиться знаменита вершина Арарат (5137 м), до котрої, за Біблією, пристав Ноїв ковчег, там же беруть початок не менш відомі річки Тигр (Дикле) і Євфрат (Фірат). Клімат Туреччини – середземноморський субтропічний, який із заходу на схід стає більш сухим, у цілому по країні середня температура січня коливається від +5 до +15, липня – від +15 до +32.

На Іран припадає 11 % розвіданих світових запасів нафти, тому країна є другим за обсягами виробником нафти в ОПЕК (після Саудівської Аравії), вона забезпечує 3 % світового експорту цього енергоносія. Виявлені на сьогодні запаси іранського природного газу складають 27,5 трлн. куб. м., тобто 15 % світового обсягу – друге місце після Росії. Туреччина має обмежені запаси кам’яного і бурого вугілля, залізної й марганцевої руд.