Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коппель конспект.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
141.82 Кб
Скачать

Торкунов «теорія міжнародних відносин»

«Буржазна теорія міжнародних відносин»

«міжнародні системи»

Ebsco/ бібліотека максимовича

ЛЕКЦІЯ №3 Поняття глобального розвитку ы його системний характер

Питання:

  1. поняття глоб розвитку

  2. основні парадигми досл глоб розвитку

  3. методологія дослідження

Тенденціїї

  1. до багатодисциплінарності, що виникає в наслідок диференціації наукового знання.

  2. тенденція до міждисциплінарності, що виникає в наслідок потреби в інтеграції наукового знання. Причини:

- аналіз деяких проблемних питань потребує об*єднання поглядів декількох дисциплін

- деякі предмети дослідження знаходяться на межі двох або більше дисциплін.

Глобальний розвиток – це основні закономірності, тенденції та напрями коеволюції соціальних і політичних спільнот та людства в цілому у просторі та часі, у їх взяємозв*язку, взаємодії та взаємозсполучення.

Розвиток, як процес:

Простір

Змістовність

Час

Хронотоп – єдність простору, часу і процесів, що відбуваються

Категорії:

Мегатенденція та Мегатренди

Мегатенденції (тенденція – напрям розвитку, або головна ідея) – основний напрям розвитку глобальних масштабів. Основне – динаміка процесу

Мегатренди – ми розуміємо, як стійкі та тривалі стани або за визначення представників системного аналізу це фундаментальна та макс тривала традиція руху соціуму. – Основне – це стан(стійкий та тривалий)

Парадигми дослідження глобального розвитку:

  1. державоцентриська парадигма. Її межі обмежені., через сучасні тенденції до де суверенізації .

  2. Формаційна парадигма. Була запропонована Марксом та Енгільсом. Термін «формація» відноситься до геологічних наук.

Форми

Додержавна переходу Державний Комуністичн.

Формація формація формація

-Азійська

-Антична

-Германська

( Це тенденції)

АБО:

Комуністична фундація

Капіталістична фундація

Феодальна фундація

Работорговська фундація

Первісна фундація

За Марксом фундація – це засіб виробництва і відповідно класова структура.

  1. Цивілізаційна парадигма. В її межах глобальний розвиток розглядається, як розвиток цивілізації в глобальному, світовому або локальному їх розумінні.

Глобальна цивілізація складається із світових цивілізації, а вони в свою чергу з локальних цивілізацій.

Світові цивілізації:

Перша– неолітична цивілізація

Друга – Ранньокласова

Третя – Антична

Четверта – Середньовічна (VI-XV ст н е)

П*ята - Ранньоіднустріальна (16-19 ст)

Шоста - Індустріальна (кін 18- кін 20 ст)

Сьома - Постіндустріальна цивілізація (кін 20 – поч. 21 ст)

Недолік сивіл підходу – невизначеність категоріального апарату

Хантінгтон – «Зіткнення цивілізація» - відповідно до нього 8 основних локальних цивілізацій: загалом це Західна та інші (що становлять загрозу для Західної цивілізації – Ісламсяка цивілізація…)

Також існує думка, що Європейська цивілізація на сучасному етапі розподіляється ще на дві:

Зх-Європейську та Північно-Американську цивілізації

Ще виділяють подібний поділ:

Індійська

Китайська

Євразійська

Словянська

Європейська

Ісламська

Поняття цивілізаційних революцій.

  1. Антропічна революція – виникнення людини сучасного фізичного виду

  2. Неолітична революція – перехід від привляснюючого типу господарства до відтворюючого.

  3. урбаністична революція – виникнення міст, держав і т.п.

Також поняття осьогового часу. Цей термін запроваджено Ясперсом – це І тис до. н.е. – в цей час виникають світові релігії(буддизм, зороастризм, конфуціанство і даосизм), з*являються тексти, що увійшли до Біблії – «старий завіт», роботи грецьких філософів, також проблеми духовної орієнтації людини, формуються два світи – Сх та Зх – дуалістичність світу.

  1. Світ-Ситема парадигма

    • Валентайн

    • Модельські – дослідження мега тенденцій та мегатрендів

Семінар№3 середовище системи міжнародних відносин

  1. Поняття міжнародного середовища. Внутрішнє та зовнішнє середовище

  2. Теорії МС

  3. Географічне середовище, геополітика та геостратегія

  4. Соціальне середовище

  5. цивілізаційне середовище.

Семінар№4: Міжнародні системи, як об*єкт наукового дослідження

Семінар№5: Класифікація напрямів досліджень МВ

Лекція 4: Концептуально-теоритичні засади системних досліджень

Питання:

  1. Поняття системи

  2. класифікація систем

  3. Онтологічна та гносеологічна системність

  4. дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системи

Домінуючий підхід було змінено на системний підхід.

Починаючи з середини 20 ст. починає використовуватись системний підхід.

В системному аналізі використовується категорія «парадигма» під якою розуміється мета теоретичне утворення, що містить набір вихідних ідей та методологічних установок на які спирається наукове пізнання. Сукупність принципів, які на конкретному історичному етапі розвитку науки задають певний спосіб теоретичної діяльності і визначають вибір засобів цієї діяльності.

Домінуючі парадигми в Зх світі:

  1. Механістична парадигма, що виступала, як загальнонаукова картина світу: 17-кін19 ст. Наука озброєна методом в змозі пояснити картину світу. Представники: Декарт, Бекон. Одне з досягнень наукової думки в межах цієї парадигми – марксизм.

  2. Енергетична парадигм: остання чверть 19ст – відсутність єдиного методу дослідження, виходила з того, що кожна дисципліна має свої специфічні методи дослідження. Основна тенденція – до багатодосциплінарності, серед яких виникає система наук про МВ.

  3. Інформаційна парадигма, появі якої сприяли 2 головних фактора:

  1. Накопичення нових наукових знань

  2. зміни в трансляції наукових знань

  1. Організаційна парадигма

Дві останні отримали своє відображення у системному підході та системному методі дослідження.

Поняття системи і етапи розвитку системних ідей

Етапи розвитку системних ідей:

  1. 1тис до н е – до початку 20 ст. – виникнення системних ідей, що мали здебільшого інтуїтивний характер

  2. з поч. до сер. 20 ст. – теоретизація системних ідей. Системність перетворюється в наукове знання про системи.

  3. сер. 20 ст., коли системність перетворюється на метод наукових досліджень і аналітичної діяльності

Категорія «система» належить до однієї з найбільш давніх наукових категорій.

Арістотель: «Науки: теоретичні, практичні та продуктивні»

Підходи до поняття «Системи»

1. С – це теорія

2. С – це класифікація

3. С – це метод практичної діяльності

4. С – це спосіб розумової діяльності

5. С – сукупність об*єктів природи

6. С – це явище суспільства, напр.. система МВ

7. С – сукупність сталих норм життя

Перші варіанти створення загальної теорії систем.

  1. Перший етап припадає на 20 роки 20 ст і пов*язані з діяльністю рос. вченого Богданова і його вчення здобуває назва «Вчення про тектологію» або «наука про будівництво».

Справжнє прізвище – Малиновський (мав революційний псевдонім - Богданов). Термін «тектологія» він розглядав, як синонім «організації», тобто його теорія – це наука про закономірності структурного перетворення систем. Основна ідея – тотожність організації систем всіх рівнів – від мікросвіту до соц. систем. Всі системи поділяє на:

- Організовані

- Не організовані системи

- Нейтральні системи

2. сер 20 ст – нова теорія пов*язана з діяльністю австрійського вченого-біолога Людвіга фон Берталанфі. Він створює другий варіант – концепція організмічного підходу до динамічних систем. Він ссилається на Богданова в своїх працях. Головна ідея – та ж сама. В 1954 році він засновує товариство розвитку загальної теорії систем, що згодом здобуло назву «товариство загальних системних досліджень».Він зробив спробу створення загальної теорії систем, що, як така, могла б замінити філософію, тобто претендувала на те, щоб пояснити всю об’єктивну реальність. Але спроба невдала.

Тому відбувся розкол на:

1.Загальну теорію систем

2. Проблемно-змістовні теорії

Теорія коеволюції Мойсеєва

Теорія Вернадського

Теорія соціальних систем Парсонса

Теорія політичних систем

Згодом переросло в розвиток саме соціальних систем.

Концепція соц. Системи розглядалась Парсонсом та Леві. Згодом формується теорія політичної системи, як частини соц. Системи (Д. Фістен і К. Дойч)

Диференціація підходів до визначення поняття «Системи»

  1. Людвіг фон Берталанфі: С – комплекс взаємодіючих елементів і поведінка та властивості цілого визначається взаємодією частин.

  2. Акцентує увагу на взаємодії системи з середовищем. Система, це не лище дещо ціле складене з елементів, але вона має певну поведінку у складі іншої, більш складної системи, а саме – в навколишньому середовищі. Середовище системи поділяється на внутрішнє та зовнішнє середовище.

  3. В основу визначення системи ставить категорію «організація»

  4. Розглядає систему, як сукупність елементів між якими існує певний тип відносин

  5. Система – це сукупність елементів, що володіють заданими властивостями і фіксованими відносинами між ними.

* Атрибути міжнародних систем:

- є соціальною системою

- структурність

- синархічність(полягає в тому, що система володіє якістю, яка не зводиться до суми якостей усіх її елементів, а набуває власної, нової якості)

- відкритість (взаємодія з навколишнім середовищем)

- динамічність

- ентропічність

- анархічність (відсутність єдиного центру)

- складна

- само організованість

- олігополістичність (будь-яку систему визначають провідні актори)

Онтологічний підхід – система – це об*єктивна реальність.

Гносеологічний – система – це певне утворення, що створюється задля полегшення дослідження.

Таким чином усі визначення системи базуються на одній з категорій: або цілісність або єдність або множина або сукупність або організація.

ЛЕКЦІЯ №5

Класифікація систем

Ознаки, що притаманні будь-якій системі:

  • В кожній системі наявні сталі зв’язки між її елементами, що утримують її, як єдине ціле та дають можливість виконувати свої функції.

  • Зв’язки системи з її частинами сильніші за зв’язки системи або її елементів з іншими системами, тому система, взаємодіюча з середовищем виступає, як єдине ціле.

  • Система, як єдине ціле володіє певними якостями не притаманними окремим її елементам.

  • Системи не є незмінними чи вічними.

Синергетика, як міждисциплінарна галузь дослідження (Пригожин, Хаккен) – досліджує системи, що здатні до самореалізації.

Ситеми:

  • стан стабільності

  • стан нестабільності

шляхи розвитку

С. стабільності с. нестабільності с. стабільності

(точка біфуркації)

Зовнішній вплив

В іденська система:

Кримська війна (шлях урівноваження системи) франко-прусська війна

1814р. 1853р. 1870-1881

Точка біфуркації

Висновки:

Характеристики будь-якої системи можна узагальнити за наступними ознаками:

  • система повинна мати структуру – тобто елементи та співвідношення між ними

  • система повинна характеризуватись певною поведінкою

  • системи повинні мати певні внутрішні закономірності, які базуються на тому, що їх елементи перебувають як у функціональних так і у структурних взаємовідносинах між собою.

1. Системність онтологічна – системність самого об’єкту дослідження.

2. системність гносеологічна (або пізнавальна) – системність наших уявлень відносно об’єкту досліджень.  два підходи:

1. дескриптивний(описовий) підхід до визначення системи:

- системність властива дійсності

- світ являє собою сукупність систем

- характер функціонування системи пояснюється її структурою, елементами та зв’язками між ними

Це дає підставу визначити схему системного аналіз у:

  1. виділення елементів, що мають певну просторово-часову визначеність

  2. визначення зв’язків між елементами

  3. визначення системоутворюючих властивостей, зв’язків та відносин

  4. визначення структур, тобто законів композиції

  5. аналіз функцій системи (функція системи - реакція на вплив зовнішнього середовища, спрямована на збереження внутрішнього стану системи)

Я лтинсько-потсдамська система (1945-1991)

Звязки між елементами:

СРСР США

2. Конструктивний підхід носить зворотній характер – у ньому за заданою функцією конструюється відповідна структура. Система, як аналітична конструкція, повинна відповідати цілям конструювання і побудова системи здійснюється наступним сином:

1. формулюються мета, яку повинна досягти система

2. визначається функція або функції, що забезпечують досягнення мети

3. створюється структура, що забезпечує виконання функцій.

Гносеологічна системність, аспекти:

  1. системний підхід

  2. загальна теорія систем

  3. спеціальні системні теорії

  4. системний метод

  5. системний аналіз

  6. системне проектування

  7. системотехніка

ЛЕКЦІЯ №6

ТЕМА: Міжнародні системи, як об’єкт наукового дослідження

Питання:

1 Категоріальний апарат дослідження

2 Основні етапи розвитку системних досліджень МВ

3 Підходи до дослідження Міжнародних систем.

Концепція міжнародної системи являє собою метод організації даних, схему, покликану описати, як способи взаємозв’язку між суб’єктами міжнародних відносин так і характер трансформації способу взаємодії.

  1. Категоріальний апарат дослідження

Наука про МВ, як така починає формуватись на початку 20 ст. – по завершенню І Св. Війни – початок формування категоріального апарату.

Систематизація категорій, притаманних МВ: