1 Група: Категорії, що фіксують базові онтологічні ознаки мв:

- безпека

- сила: Джозеф Най(поділ на жорстку та м’яку)

2 Група: Категорії, що фіксують стан відносин між суб’єктами, що виступають на світовій арені:

- мир

- війна

3 Група: Категорії, що фіксують зміні, що відбуваються у мв, як у двосторонніх та багатосторонніх відносинах, так і в рамках світової політичної системі в цілому.

- інтеграція

- дезінтеграція

- глобалізація

- модернізація

- інтернаціоналізація

З 50-х років минулого століття системний підхід з соціології та політології потрапляє у сферу МВ.

Загальні категорії систем:

1. Стан системи – сукупність параметрів, що характеризують її функціонування. (Основні – стан стабільності і не стабільності)

2. Кордони системи, як аналітична межа поширення системи

   *Критерії типології системи
   Кордони систем	Рівні: - Макрорівень (глобальна система) - мезорівень (регіональні підсистеми) - макрорівень (групові та двосторонні відносини)

3. Вхід в середовище (як середовище впливає на систему) та вихід із системи (як система впливає на середовище)

4. Категорія «середовища» - це те, що впливає на систему і з чим вона взаємодіє. Середовище існує внутрішнє(контекст) та зовнішнє. Фактор – це постійний вплив середовища на систему. Середовище можна визначити, як систему, що складається з елементів, що не належать даній системі.

Зовнішнє

Середовище Внутрішнє

Середовище

Соціальні, політичні, природні явища

5. Структура, як сукупність функціональних елементів системи, об’єднаних визначеними зв’язками. Зміст поняття структури має декілька аспектів:

• співвідношення елементів системи

• засіб організації елементів у системі

• сукупність примусів і обмежень, що випливають з існування системи для її елементів

6. Елементи системи МВ – це найменша припустима межа членування в межах системи, що впливає на характер системи. Головним елементом державоцентристської моделі є держава.

Структурні виміри міжнародних систем:

1. Конфігурація співвідношення сили. Включає наступні аспекти:

• межі системи

• поділ сил між різними дійовими особами: вводиться категорія «полюс»: монополярна система (яскравий приклад- США), біполярна система (Ялтинсько-потсдамська система), поліполярна система (стабільність підтримується за рахунок балансу сил. Найчастіше така система зустрічається – наприклад Віденська система, або пентархія і тп)

2. Ієрархія – відображає фактичну нерівність акторів з точки зору можливостей впливу на систему. Також категорія «субординація», тобто підпорядкування «нижчих» систем «вищим».

3. Гомогенність та гетерогенність в системі. Ці категорії відображають ступінь згоди, що існує у акторів відносно тих чи інших принципів або цінностей. Категорія «гомогенна»(наприклад – Віденська 1814-1914) - однорідна і «гетерогенна» (наприклад Ялтинсько-Потсдамська) - неоднорідна є досить умовною.

4. Внутрішній режим системи – сукупність формальних та неформальних принципів та норм, угод та процедур прийняття рішень до якого призводить конфігурація співвідношення сил.

5. Функція системи –її реакція на вплив середовища, спрямована на збереження визначеного типу відносин між елементами системи.

6. Безпека, як якість системи

Підходи до дослідження систем загалом (той, що є більш підходящим):

1. Структурний – передбачає виокремлення елементів систем і зв’язків між ними. 2 пол 20-поч. 21 ст

2. Функціональний – реакція та вплив на середовище, що спрямовано на збереження стабільності системи

3. Макроскопічний – передбачає розуміння системи, як цілого, яке взаємодіє з середовищем

4. Мікроскопічний підхід – передбачає розгляд системи, як сукупності елементів, що передбачає розкриття їх структури

5. Ієрархічний – розгляд системи, як сукупності підсистем, що теж володіють системними якостями.

6. Процесуальний підхід – який розглядає систему, як динамічний об’єкт, що змінюється у просторі та часі

Основні етапи розвитку системних досліджень у МВ

1. Представники політичного реалізму розглядають систему, як модель взаємодій, вважаючи її головними компонентами розподіл можливостей або сили між державами, кожна з яких має свої об’єктивно існуючі національні інтереси.

Здатність активно діяти в МВ.

2. Ліберальна та неоліберальні парадигми. Вони розглядають систему, принаймні, у декілька способів:

- як суму зовнішніх політик всіх держав

- як суму зовнішніх політик всіх держав та діяльність недержавних акторів

- як суму зовнішніх політик всіх держав, діяльність недержавних акторів та типи обмінів, зокрема, обіг ідей, цінностей, інформації

3.Радикальна парадигма. Неомарксизм. Мінісистеми (40 тис років), що підтримують контакти між собою. На їх зміну приходять (5,5 тис років тому) «світ економіки» та «світові імперії», 1500 р тому утворилась система за схемою «центр – напівперефирія - перефирія».

4. Модернізм, постмодернізм і тп.

*З 50 років 20 ст – сформувалась тенденція досліджувати систему, як дещо ціле, а не по частинам.

Основні напрями досліджень 60-70 рр.:

• дослідження структури Міжнародної системи та взаємозв’язку між полярністю та стабільністю. Робота К.Дойча і Д.Сінгера – «бегатополярність системи держав і міжнародна стабільність». Сутність поглядів цієї групи дослідників полягала в тому, що найбільш стабільною є мультиполярна система

• Кеннет Уолс « Теорія міжнародної політики» він доводив, що найбільш стабільною є система біполярна.

*Дослідження функціонування міжнародної системи

*Дослідження еволюції міжнародних систем

Другий підхід до систематизації: поділ на дві групи всіх досліджень:

1. Теоретичні розробки в галузі конструювання абстрактних систем. Рапопорт, Каплан, Маклеланд, Розенау, Модельські і Дойч.

2. Дослідники, що використовували системну інтерпретацію при дослідженні конкретних ситуацій. Стенлі Хофман, Раймон Арон, Кеннет Уолс, Девід Сінгер.

ПІДХОДИ (за Циганковим):

1. Перший підхід до дослідження МС є традиційно історичний – активно використовується для дослідження довестфальського періоду.

2. Наступний – історико-соціологічний (Арон…) не лише взаємовідносини між державами, алей типи систем…Передбачає здійснення типологічного аналізу МВ з використанням не лише історичного підходу, але й враховує й те, що з часом змінюються і форми соціальності. Наприклад, наявність мультиполярних систем – Віденська система( 1818-1814). Сучасна система – з 1991 року – вона також схожа (в плані моно і мультиполярності) на віденську система, але наявні різні форми соціальності, тобто соціальної структури суспільства.

3. Наступний – емпіричний. Виокремлення конкретних систем МВ і аналіз структури таких систем. Наприклад, Близькосхідна регіональна система.

4. Далі – структурний або евристичний. Абстрактні системи МС.

5. Також – змішаний підхід

ТЕМА: Типологія міжнародних систем

1. критерії типології МС

2. Метод рівнів аналізу

3. Типологія МС за природою елементів

4. Типологія елементів МС

Існує декілька типологій МС, а найбільш відомими є:

• Типологія МС Генрі Кіссенджера

• Типологія МС Раймона Арона

• Типологія МС Джорджа Модельські

• Типологія МС Джеймса Розенау

• Типологія МС Мортана Каплана

• Типологія МС Роузкранца

Типології МС(підхід 1):

1. За структурою МС

2. За природою елементів

2. Метод рівнів аналізу.

Вперше це поняття було використано в праці Кеннета Уолса «людина, держава і війна» 1965 року. Питання: в чому полягають причини конфліктів? Відповідно до цього запропонував 3 рівні аналізу:

1. Рівень індивідів, або осіб, що приймають рішення

2. Рівень держав

3. Рівень міждержавних систем

Цей четом знайшов відображення в роботах Каплана, Сінгера, і Барі Бузона.

Джеймс Розенау розширив кількість рівнів:

1. Рівень індивідів

2. посади, які вони обіймають та ролі, що виконують

3. структури уряду, в якому вони діють

4. суспільство, в якому живуть індивіди

5. система відносин між нац. Урядами та іншими учасниками МВ

6. глобальна міжнародна система.

Типологія МС на основі виокремлення підсистем (підхід 2):

1. Підсистема учасників

2. підсистема відносин

Існує типологія МС на основі видової структури МВ.

Типологія на підставі видової характеристики МВ (підхід 3)

• інформаційні

• політичні

• економічні

• екологічні

• військові

• культурні

Типологія МС на підставі типу контроль міжнародної системи (підхід 4)

• імперські або імперіалістичні – єдина держава контролює решту. Поділяється на наступні підтипи: проста, де відсутні суперники.,

структурована, де існує ієрархія(наддержава, регіональні центри, держави, залежні держави)

змішана моно полярна система – є два типи зв’язків – наддержава-залежні держави і наддержава-регіональний центр-держави-залежні держави

• біполярний – дві держави контролюють і регулюють взаємовідносини.

• Полі полярний баланс сил.

13