1. Основними правами членів виробничого кооперативу є:

участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів коопе­ративу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

користування послугами кооперативу;

одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

2. Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень органів управління кооперативу.

3. Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися також інші права та обов'язки членів кооперативу.

1. Члени виробничого кооперативу мають рівні права та обов'язки. Права членів виробни­чого кооперативу поділяються на майнові та немайнові.

Немайнові права членів виробничого кооперативу безпосередньо або побічно пов'язані з можливістю брати участь в управлінні справами виробничого кооперативу, що обумовлено його природою як самоврядного утворення.

Серед немайнових прав найважливішим є право на особисту участь в управлінні справами виробничого кооперативу. Здійснюється це право на загальних зборах членів виробничого кооперативу, які є вищим органом управління кооперативу.

Кожний член виробничого кооперативу може висловлювати на загальних зборах свою думку з питань, що відносяться до статутної діяльності кооперативу, а також вимагати по­становки (шляхом включення до порядку денного загальних зборів) того чи іншого питання на розгляд загальних зборів. Порядок включення питань до порядку денного визначається статутом кооперативу.

Член виробничого кооперативу наділений правом участі у голосуванні при вирішенні пи­тань на загальних зборах. Він має при прийнятті рішень на загальних зборах завжди лише один голос (незалежно від розміру паю та трудової участі), який не може бути нікому пере­даний. Таким чином, член виробничого кооперативу реалізує це право особисто.

До немайнових (особистих) прав належить право члена виробничого кооперативу бути обраним в органи управління кооперативу. Він може також пропонувати кандидатури для обрання до органів управління кооперативу, а також обирати їх.

Член виробничого кооперативу має право на отримання достовірної та повної інформації про діяльність кооперативу. Він може знайомитись з бухгалтерськими звітами та балансами кооперативу, договорами, укладеними кооперативом, іншими документами щодо його фі­нансово-господарської діяльності.

Кожний член виробничого кооперативу користується комплексом майнових прав.

Найважливіше майнове право члена виробничого кооперативу - право отримувати коопе­ративні виплати та частку доходу на пай.

Члени виробничого кооперативу мають право користуватися тими послугами кооперати­ву які він може надати за родом його діяльності.

Одержання паю в разі виходу з кооперативу становить самостійне право члена кооперати­ву, що також може бути віднесене до числа його основних майнових прав. Порядок та строки одержання паю членом виробничого кооперативу в разі його виходу або виключення з ко­оперативу визначаються виключно статутом конкретного кооперативу.

2. До основних обов'язків членів виробничого кооперативу частина 2 статті 99 ГК відно­сить особисті обов'язки. Якщо, з одного боку, члену кооперативу належить право участі в управлінні його справами, то, з іншого, на нього покладений обов'язок підпорядковуватися положенням статуту кооперативу та волі більшості його членів, що висловлена загальними зборами, а так само - і всім законним рішенням органів управління кооперативом.

3. Крім названих у коментованій статті прав та обов'язків членів виробничого кооперати­ву, його статутом можуть передбачатися також інші права та обов'язки. Так, статутом може бути передбачено право члена виробничого кооперативу на захист своїх інтересів, пору­шених рішеннями органу управління кооперативу, яке полягає у тому, що член кооперативу може оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами з порушенням вимог зако­нодавства та статуту кооперативу, у випадках, коли він не брав участі у загальних зборах або голосував проти прийняття рішення, яким порушені його права та законні інтереси. Стату­том також може бути передбачено право на передачу паю, частки паю як іншим членам ви­робничого кооперативу, так і третім особам тощо.

Члени кооперативу можуть нести, крім зазначених, й інші обов'язки, передбачені його статутом, наприклад обов'язок нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею кооперативу, тощо.

Стаття 100. Майно виробничого кооперативу

1. Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, пе­редбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не забороне­них законом.

2. Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування на­лежною їм земельною ділянкою у порядку, визначеному земельним законодавством. За земельну ділянку, передану виробничому кооперативу в користування, з кооперативу мо­же справлятися плата у розмірах, визначених загальними зборами членів кооперативу.

3. Для здійснення господарської та іншої діяльності виробничий кооператив за раху­нок власного майна формує відповідні фонди.

4. Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайо­вий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

5. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.

6. Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кре­дитів та інших надходжень, не заборонених законодавством.

1. Виробничий кооператив як суб'єкт господарювання бере участь у різноманітних госпо­дарських правовідносинах. Майнову основу цих правовідносин становить право колектив­ної власності кооперативу на належне йому майно. Саме це право дозволяє визначати вироб­ничий кооператив як підприємство колективної власності.

Суб'єктом колективної власності є виробничий кооператив у цілому як певним чином ор­ганізований колектив, що здійснює свою діяльність у статусі юридичної особи. Кожний ви­робничий кооператив виступає самостійним і виключним власником належного йому майна. Виробничий кооператив належить до таких утворень, щодо яких його члени мають зобов'я­зальні права, що набуваються ними взамін окремих речових прав. Для цієї форми власності характерним є управління нею через виборні органи, а також право виходу члена кооперати­ву з його складу з майновим паєм.

Об'єктами права власності кооперативу є засоби виробництва та інше майно, що належить йому та необхідне для здійснення статутних завдань, зокрема будівлі, споруди, маши­ни, устаткування, транспортні засоби, виготовлена продукція, товари, доходи, одержані від їх реалізації та іншої діяльності виробничого кооперативу, передбаченої його статутом, май­нові внески його членів, інше майно відповідно до цілей діяльності виробничого кооперати­ву, що придбане на підставах, не заборонених законом.

2. У частині 2 коментованої статті зазначено, що пайовим внеском члена кооперативу мо­же виступати право користування належною йому земельною ділянкою. Така передача від­бувається у відповідності з нормами земельного законодавства України. Загальні збори ви­робничого кооперативу можуть визначати розмір плати з кооперативу, що справляється за передану земельну ділянку.

3. Залежно від економічного змісту все майно, належне виробничому кооперативу у гро­шовій та натуральній формі, поділяється на певні складові частини. Ці відокремлені частини майна, що мають притаманний їм правовий режим, називають фондами. Метою поділу май­на виробничого кооперативу на фонди є створення стійкої матеріальної бази діяльності ко­оперативу, найбільш доцільного з економічної точки зору розподілу доходів та задоволення потреб членів виробничого кооперативу.

4. У виробничому кооперативі обов'язково мають бути створені пайовий та неподільний фонди.

Пайовий фонд є одним з найважливіших джерел фінансування виробничо-господарських потреб кооперативу. Він формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу, сплата яких є однією з форм матеріальної участі громадян, що вступають до виробничого коопера­тиву. В цьому фонді визначена індивідуальна частка кожного члена кооперативу. Пайовий фонд відноситься до подільних фондів. Кошти цього фонду підлягають поверненню членам виробничого кооперативу, які їх внесли. Право на повернення пайових внесків виникає у члена кооперативу або його правонаступника при настанні певних, передбачених законодав­ством і статутом кооперативу умов. На внески членів виробничого кооперативу до пайового фонду нараховуються проценти (кооперативні виплати) в розмірах, що визначаються вищим органом управління кооперативом.

У неподільному фонді індивідуальна частка кожного члена кооперативу не виділена. Цей фонд утворюється за рахунок майна кооперативу, за винятком землі і вступних внесків чле­нів кооперативу. Вступні внески сплачуються лише у грошовій формі одноразово при вступі до виробничого кооперативу і при виході з нього не підлягають поверненню за будь-яких об­ставин. Вступні внески відносяться до неподільних коштів виробничого кооперативу.

Стаття 20 Закону України «Про кооперацію» передбачає також формування резервного та спеціального фондів.

Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено створення, крім названих, і інших майнових фондів.

5. Майно виробничого кооперативу початково формується з пайових внесків його членів. Ці внески, поряд з іншими надходженнями, складають обігові кошти виробничого коопера­тиву. Вони можуть сплачуватися у грошовій або матеріальній формі і використовуються на здійснення виробничим кооперативом його статутної діяльності.

Обов'язкові пайові внески, передбачені частиною 5 статті 100 ГК, є умовою членства у виробничому кооперативі.

Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено кілька варіантів визначення розмірів пайових внесків: пропорційно очікуваній участі членів кооперативу в його діяльно­сті, а також встановлення їх у рівних частках.

Крім обов'язкових пайових внесків, статутом виробничого кооперативу може бути перед­бачено внесення додаткових пайових внесків, що сплачуються за бажанням члена кооперати­ву і повертаються на встановлених у кооперативі умовах. Порядок та строки внесення пайо­вих внесків визначаються частиною 2 статті 165 ЦК та статутом виробничого кооперативу.

6. Частина 6 коментованої статті визначає лише примірний перелік джерел формування фінансових ресурсів кооперативу. Тому будь-яке законне надходження грошових або інших цінностей може слугувати джерелом фінансових ресурсів кооперативу (див. коментар до ч. 1 ст. 140 ГК).

Внески членів виробничого кооперативу є одним з найголовніших джерел формування фінансових ресурсів кооперативу. Крім того, до таких джерел можна також віднести доход, отриманий кооперативом від реалізації продукції (робіт, послуг), кредити, безоплатні та бла­годійні внески тощо.

Стаття 101. Управління виробничим кооперативом