2. Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї.

3. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутно­му фонді банку має право одного голосу.

1. Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому Законом «Про банки і бан­ківську діяльність». Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить зазначеному Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на. місце­ві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бу­ти не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяль­ність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім загальних функцій, передбачених Законом «Про банки і банківську діяльність», належать централізація та перерозподіл ресур­сів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спо­стережна рада банку та його правління. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повнова­ження відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність».

2. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального роз­міру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком Ук­раїни відповідно до статті 31 Закону «Про банки і банківську діяльність» (див. коментар до ст. 336 ГК).

3. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподі­ляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Стаття 339. Банківські операції

1. Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факто­рингові та лізингові операції.

2. Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяль­ність.

3. Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

1. Банк як суб'єкт господарювання здійснює фінансову діяльність (фінансове посередни­цтво) у формі банківських операцій. Частина 1 коментованої статті визначає лише основні види банківських операцій: а) депозитні, б) розрахункові, в) кредитні, г) факторингові, д) лізингові. Крім них, банки здійснюють й інші види банківських операцій відповідно до за­кону та статуту конкретного банку.

2. Перелік банківських операцій визначений статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої на підставі банківської ліцензії банки мають право здійсню­вати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахуван­ня коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Зазначені операції належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукуп­ності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції щодо відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, а також щодо розміщення залучених коштів на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Банк, крім перелічених вище операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг). Андеррайтинг - це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх пере­продажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового прода­жу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все мож­ливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбача­ють їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені то­вари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом плате­жів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіж­них інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також ма­ють право здійснювати:

1) інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) випуск, обіг, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги

щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність».

Певні обмеження щодо діяльності банків встановлені статтею 48 Закону «Про банки і бан­ківську діяльність».

Стаття 340. Депозитні операції банків