2. За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідає солідарно з користувачем.

1. Поряд з відповідальністю користувача комерційної концесії за неналежну якість про­дукції, що ним продається, стаття встановлює також додаткову (субсидіарну) відповідаль­ність за це правоволодільця, тим самим забезпечуючи підвищений захист прав споживачів. Така відповідальність правоволодільця випливає з права споживачів на відповідність якості товарів (робіт, послуг) користувача якості товарів (робіт, послуг) правоволодільця (див. коментар до ст. 371 ГК).

Вимоги щодо субсидіарної відповідальності правоволодільця пред'являються та задо­вольняються в порядку, встановленому статтею 619 ЦК. Вони базуються на загальних пра­вилах статей 673-679 ЦК про відповідальність продавця за якість товарів (див. також ст. 698-711 ЦК щодо правил роздрібної купівлі-продажу), статті 906 ЦК про відповідаль­ність виконавця за порушення договору про надання послуг та статей 857-860 ЦК про відпо­відальність підрядника за якість виконаних робіт (див. також правила ст. 872 ЦК про відпові­дальність за якість робіт, виконаних за договором побутового підряду).

2. Якщо ж користувач є виробником продукції правоволодільця (виробнича концесія), то споживач має право заявити свої вимоги з приводу її якості як обом сторонам, так і кожній з них. Така відповідальність випливає з установленого статтею 370 ГК обов'язку правоволодільця контролювати якість товарів, що виробляються користувачем на підставі договору комерційної концесії. Відповідальність користувача як виробника продукції та її постачаль­ника перед споживачем визначається правилами статей 673-679 ЦК, оскільки відповідно до статті 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії

1. Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, вста­новлених статтею 188 цього Кодексу.

2. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають пра­во посилатися на зміни договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни відповідно до статті 367 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

3. Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторо­ну за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

4. Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на визначений строк, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають державній реєстрації відповідно до статті 367 цього Кодексу.

5. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкру­том) договір комерційної концесії припиняється.

1. Стаття встановлює порядок зміни та розірвання договору комерційної концесії. При цьому зазначається, що він може бути змінений згідно з положеннями статті 188 ГК, які є за­гальними для господарських договорів.

Відповідно до цієї статті зміна договору комерційної концесії допускається лише за зго­дою його сторін, якщо інше не передбачено законом або договором. Якщо сторони не досягли згоди у відведений статтею 188 ГК час заінтересована сторона має право звернутися до суду.

2. Зміна договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації відповідно до стат­ті 367 ГК у такому самому порядку, що й відповідний договір комерційної концесії. Відсут­ність державної реєстрації зміни договору має такі самі наслідки стосовно третьої особи, як і відсутність державної реєстрації власне договору, якщо сторони договору не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше (див. коментар до ст. 367 ГК).

3. Частиною третьою коментованої статті встановлюються додаткові до загальних (ст. 188 ГК) умови розірвання концесійного договору, строк якого не встановлений, шляхом односто­ронньої відмови від договору. Такий договір може бути розірваний лише після спливу строку в шість місяців після повідомлення про намір його розірвати другої сторони.

4. Факт дострокового розірвання будь-якого договору комерційної концесії підлягає дер­жавній реєстрації відповідно до статті 367 ГК у такому самому порядку, в якому реєструєть­ся відповідний договір комерційної концесії.

5. Про неплатоспроможність (банкрутство) юридичної особи див. статтю 104 ЦК та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяль­ності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури.

Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця

1. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору.