3. Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю: цінними паперами власного випуску;

акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у роз­мірі понад п'ять відсотків статутного фонду.

1. Ліцензію (дозвіл на здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері ви­пуску та обігу цінних паперів) не може одержати торговець цінними паперами, який безпо­середньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 відсотків статутного фонду (ч. 1 ст. 28 Закону «Про цінні папери і фондову біржу»).

2. Торговець цінними паперами, який має ліцензію на здійснення будь-якого виду посе­редницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 відсотків статутного фонду (ч. 2 ст. 28 Закону «Про цінні папери і фондову біржу»).

Відповідно до частини 5 статті 28 Закону «Про цінні папери і фондову біржу» безпосеред­нім володінням майном визнається володіння часткою у статутному фонді будь-якого това­риства, побічним володінням - володіння часткою у статутному фонді такого товариства, яке є учасником в іншому товаристві.

3. Частина 3 коментованої статті забороняє торговцю цінними паперами здійснювати тор­гівлю цінними паперами власного випуску та акціями того емітента, у якого він безпосеред­ньо або побічно володіє майном у розмірі понад п'ять відсотків статутного фонду.

Стаття 359. Укладання угод щодо цінних паперів

1. У разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цін­ними паперами зобов'язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, ін­формацію про курс цінних паперів.

2. Торговець цінними паперами зобов'язаний надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і порядку, що визначені пра­вилами фондової біржі.

3. Спеціальні вимоги до укладення угод щодо цінних паперів встановлюються законом.

4. Особливості ведення бухгалтерського обліку, операцій з цінними паперами визна­чаються відповідно до закону.

1. Частина 1 коментованої статті встановлює обов'язок торговця цінними паперами, який прийняв доручення на купівлю або продаж цінних паперів, надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. Як зазначалося в коментарі до статті 356 ГК, цей вид посередницької діяльності є комісійною (брокерською) діяльністю. Таким чином, при здійсненні інших видів посередницької діяльності (виконання за доручен­ням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівлі-продажу цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок) торговець цінними паперами інформа­цію про курс цінних паперів нікому не надає.

2. Частина 2 даної статті встановлює обов'язок торговця цінними паперами надавати фон­довій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами незалежно від ви­ду посередницької діяльності, передбаченого статтею 356 ГК.

Строки і порядок надання торговцем цінними паперами інформації фондовій біржі визна­чаються правилами фондової біржі.

3. Як зазначено в частині 3 статті 359 ГК, спеціальні вимоги до укладення угод щодо цін­них паперів встановлюються законом.

Так, згідно з частиною 3 статті 165 ГК торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів здійснюють операції купівлі-продажу цінних паперів. Цей договір є найпоширенішим серед угод щодо цінних паперів.

Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК до договору купівлі-продажу цінних паперів засто­совуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Певну специфіку, що стосується предмета та способу укладення договору має договір ку­півлі-продажу пакета акцій, що належать державі, у процесі приватизації.

Особливості здійснення комісійної діяльності на ринку цінних паперів визначаються Пра­вилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затвердженими наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. [254]

Предметом договору комісії на продаж цінних паперів є зобов'язання, за яким комісіонер зобов'язується за доручення комітента реалізувати від свого імені за рахунок комітента цінні папери, а комітент сплатити комісіонеру обумовлену винагороду.

Предметом договору доручення є зобов'язання, за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується купити від імені і за рахунок довірителя узгоджену сторонами кількість (па­кет) цінних паперів, а довіритель зобов'язується сплатити повіреному винагороду за здійс­нення дій з прийнятого доручення. За угодами, вчиненими повіреним, права й обов'язки ви­никають безпосередньо у довірителя.

У договорах доручення та комісії обов'язково визначаються загальні характеристики цін­них паперів, а саме: зазначення емітента; вид цінного папера, кількість цінних паперів; но­мінальна вартість папера, умови виконання договору, що містять строк дії замовлення, права та обов'язки сторін.

4. Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами, згідно з частиною 3 статті 29 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України та Національним банком України.

Стаття 360. Фондова біржа

1. Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних па­перів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

2. Фондова біржа створюється засновниками - торговцями цінними паперами в по­рядку, встановленому законом.

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснюва­ти операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також ви­конувати функції депозитарію.

4. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації від­повідно до закону.

1. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на яко­му здійснюється торгівля цінними паперами. Основною метою її діяльності є забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів.

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до положень ГК, ЦК, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.

Згідно із статтею 34 Закону «Про цінні папери і фондову біржу» у статуті фондової бір­жі визначаються:

а) найменування і місцезнаходження фондової біржі;

б) найменування і місцезнаходження засновників;

в) розмір статутного фонду;

г) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

д) права і обов'язки членів фондової біржі; є) організаційна структура фондової біржі;

є) компетенція і порядок створення керівних органів фондової біржі;

ж) порядок і умови відвідування фондової біржі;

з) порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржою; и) порядок припинення діяльності фондової біржі.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

Правила фондової біржі повинні передбачати:

а) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

б) порядок торгівлі на фондовій біржі;

в) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

г) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації; є) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпо­рядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;

ж) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржою, і розмір плати за них; и) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

2. Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінних папе­рів за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

4. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації Держав­ною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Положенням про реєстрацію фондових бірж та тор­говельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, затвердженим рішенням Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 листопада 1997 р. (в редакції від 22 січня 1998 р.).

Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення юридичні особи, створені на умовах, ви­значених законодавством як організаційно оформлені централізовані ринки та електронні торговельно-інформаційні мережі (ЕТІМ), на яких постійно здійснюється торгівля цінними паперами або похідними цінними паперами, можуть одержати статус фондової біржі, якщо вони відповідають вимогам щодо:

а) укладення біржових угод тільки між засновниками та членами біржі та/або ЕТІМ;

б) наявності процедури відбору цінних паперів або інших фінансових інструментів, що відповідає певним вимогам щодо умов їх випуску та обігу;

в) високого рівня концентрації попиту і пропозиції на цінні папери або похідні цінні папери;

г) визначення ринкових цін на цінні папери як базового показника для індикації стану фондового ринку та ринку похідних цінних паперів України;

д) надання інших, крім торговельних, послуг клієнтам тільки через посередництво членів біржі;

є) наявності процедури відбору брокерів/дилерів і вимог стосовно їх професійної квалі­фікації;

є) наявності правил (регламенту) торгівлі та стандартних торговельних процедур;

ж) централізації реєстрації угод і розрахунків щодо них, встановлення офіційного біржо­вого курсу;

з) наявності систем нагляду за діяльністю членів біржі та брокерів/дилерів і дотриман­ня ними норм професійної та ділової етики, а також дисциплінарних норм і санкцій на рівні, не нижчому від встановленого законодавством для сегмента ринку, організатором торгівлі на якому є дана біржа;

и) наявності у керівників та провідних фахівців фондової біржі, безпосередньо залучених до біржової діяльності, кваліфікації спеціаліста відповідного профілю згідно з переліком ви­дів професійної діяльності на ринку цінних паперів, яка підтверджується кваліфікаційними посвідченнями встановленого зразка, що видається атестаційною комісією, склад і порядок роботи якої визначається ДКЦПФР. Забороняється діяльність з організації торгівлі фондови­ми біржами або їх філіями без наявності кваліфікаційних посвідчень, виданих ДКЦПФР;

і) забезпечення сталого і ефективного функціонування системи інформації про цінні папе­ри та інші фінансові інструменти, їх ціни та умови обігу на території України.

Стаття 361. Особливі умови припинення діяльності фондової біржі