- •Полтава 2012
- •1. Особливості процесу переробки м'яса і м'ясопродуктів
- •2. Машини для крупного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів
- •2.1. Дискова пилка
- •3. Машини для дрібного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів
- •4. Машини для тонкого подрібнення м'яса і м'ясопродуктів
- •4.1. Кутери
- •Перелік використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ АГРО-ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
«Вивчення процесу переробки та зберігання м’яса і м’ясопродуктів »
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.100102 ПРОЦЕСИ, МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
Для студентів вищих навчальних закладів денної
та заочної форми навчання
ПОЛТАВА 2012
Укладачі: Лавренко В. В., старший викладач кафедри Машини та обладнання агропромислового виробництва (Полтавська державна аграрна академія)
Рецензент: Лозовський А.П. к.т.н., доцент кафедри Машини та обладнання агропромислового виробництва (Полтавська державна аграрна академія)
Схвалено і рекомендовано до видання:
Кафедра Машини та обладнання агропромислового виробництва: завідувач кафедри, кандидат технічних наук, професор Арендаренко В. М., протокол №__ від _____________ 2011 року.
Методична комісія інженерно-технологічного факультету: голова методичної комісії, кандидат технічних наук, доцент Арендаренко В. М., протокол №__ від __________ 2011 року.
Технічний редактор: Лавренко В. В.
Комп’ютерна верстка: Лавренко В. В.
Усі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена у будь-якій формі без письмової згоди Полтавської державної аграрної академії.
Полтавська державна аграрна академія
Лавренко В.В.
Полтава 2012
Лабораторна робота №. Машини та обладнання для переробки м'яса і м'ясопродуктів
Мета роботи. Вивчити призначення, будову, принцип дії та основні регулювання машин та обладнання для переробки м'яса і м'ясопродуктів
Обладнання. Машина та обладнання для переробки м'яса і м'ясопродуктів
Зміст роботи.
1. Особливості процесу переробки м'яса і м'ясопродуктів
М'ясо — цінний білковий продукт, необхідний для раціонального харчування людини. Існує широкий вибір готової м'ясної продукції та напівфабрикатів: різні ковбаси (копчені, напівкопчені, сиров'ялені, варені, варено-копчені), сосиски та сардельки, м'ясні хлібці, солено-копчені продукти (балик, грудинка, шинка, м'ясні рулети) та ін.
Для забезпечення ефективного та якісного процесу переробки м'яса і м'ясопродуктів використовують різні за конструкцією, функціональними можливостями й призначенням машини і технологічне обладнання.
2. Машини для крупного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів
До машин для крупного подрібнення належать пилки, які класифікують на:
стаціонарні (дискові, стрічкові та ланцюгові);
переносні (стрічкові та ланцюгові).
Пилки використовують для розпилювання туш, пів-туш, кісток, відокремлення рогів, заморожених блоків на менші за розмірами та ін. Ними виконують одночасне чи послідовне різання по одній чи кількох площинах, що забезпечує одинарне пропилювання по заданій лінії, шматків різних та заданих форм.
2.1. Дискова пилка
Дискова пилка (рис. 1) призначена для розпилювання туш, трубчастих кісток, відокремлення рогів і кінцівок тварин, а також подрібнення заморожених блоків.
Продуктивність пилки,кг/год.,
де vK = 10... 40 — колова швидкість диска, м/с; ρ = 1050. ..1180 — густина фаршу, кг/м3; h — висота розпилюваного продукту, м; b — ширина заготовки, м.
Опір різанню дисковим зубчастим полотном, МПа,
де k — опір різанню, МПа (для кісток k = 200...500, для мороженого м'яса k = 100...200); vо = 0,03...0,08 — швидкість подачі продукту, м/с; v — 10...40 — швидкість пилки, м/с.
де η
—
ККД механічної передачі від двигуна
до приводу вала пилки.
Рис. 1. Схема стаціонарної дискової пилки:
1 — стіл; 2 — привідний вал; З — зубчастий диск; 4 — електродвигун
3. Машини для дрібного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів
Для дрібного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів застосовують м'ясорубки, вовчки, ротаційні м'ясорізки, відцентрові подрібнювачі та інше обладнання.
Вовчок (рис.2) призначений для дрібного подрібнення свіжого і замороженого м'яса, жировмісної сировини, риби та іншої продукції. Він складається з різального механізму, робочого гвинта, живильного бункера та інших допоміжних вузлів.
Вовчки класифікують за функціональними та конструктивними параметрами:
з примусовою подачею матеріалу та самопливом;
з робочим гвинтом — із незмінним діаметром та кроком і зі змінними по довжині діаметром і кроком у різних комбінаціях;
з приводом ножів різального механізму від робочого гвинта і з незалежними приводами робочих органів;
за частотою обертання робочих органів — тихохідні (до 200 хв -1), середньохідні (200...300 хв -1) і швидкохідні (понад 300 хв -1).
Основними геометричними параметрами, які визначають продуктивність вовчка, є діаметр D та живий переріз решітки.
Рис.3. Схема вовчка:
1 — решітка; 2 — ніж; 3 — приймальна решітка; 4 — гвинт; 5 — приймальний бункер
Діаметр решітки, м,
де Q — продуктивність вовчка, кг/год.; S1 — сумарна площа поверхні, яка утворюється при подрібненні 1 кг м'яса різальною парою із заданим діаметром решітки (табл. 4.1); К= 0,3...0,5 — коефіцієнт використання різальної здатності механізму різання; N — частота обертання ножа, с -1; т = 0,5... 1,0 — коефіцієнт, який ураховує реологічні властивості м'яса; kі = 1, 2,..., zн — кількість лез на і-му ножі; zн = 1...3 — кількість ножів; φі— 0,7...0,9 — коефіцієнт, який ураховує використання площі живого перерізу решітки, що контактує з і-м ножем.
Місткість бункера вовчка V, м3, визначають із умови забезпечення обслуговування оператором двох різальних машин:
де τ = 0,2...0,3 — час безперервної роботи вовчка із довантаженням бункера м'ясом, год; ρ = 1100...1180 — густина фаршу, кг/м3; Кб = 0,8...0,9 — коефіцієнт використання місткості бункера.