2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

1. Правовий статус підприємця передбачає як широкі права, так і певні обов'язки у різних сферах господарської діяльності. Суб'єкти підприємництва несуть обов'язки, пов'язані з ор­ганізацією та здійсненням підприємницької діяльності, обсяг і зміст яких встановлюються даним Кодексом та іншими законодавчими актами України, а також їх установчими доку­ментами.

Виділяють такі обов'язки підприємця:

обов'язки, які виникають у процесі створення суб'єктів підприємництва (реєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності в установленому законом порядку, дотримуватися передбаченого законом порядку ліцензування та патентування окремих видів діяльності, у визначених законом випадках здійснювати перереєстрацію);

обов'язки, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності (не припускати недобросовісної конкуренції та встановлених антимонопольним законодавством проявів монополізму на ринках; виконувати свої господарські зобов'язання, не порушувати права та інтереси споживачів; виконувати правила сертифікації; в установленому законом порядку здійснювати фінансовий та статистичній облік; своєчасно надавати податковим органам декларації й інші податкові документи; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі; не порушувати прав та законних інтересів громадян, підприємств, організацій та установ).

Окремо можна виділити обов'язки підприємців, пов'язані з дотриманням законодавства про працю (забезпечувати оплату праці не нижче встановленої законодавством, виконувати встановлені правила з охорони праці, техніки безпеки, додержувати санітарні умови праці тощо), а також обов'язки, передбачені природоохоронним законодавством (раціонально ви­користовувати природні ресурси; охороняти навколишнє середовище від забруднення та шкідливого впливу; своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охорону природних ресурсів).

Обсяг цих обов'язків у різних суб'єктів може відрізнятись залежно від їх цілей та задач, виду діяльності, розвиненості господарських зв'язків.

2. Об'єктивною підставою відповідальності є наявність шкоди. Заподіяння шкоди тягне за собою відповідальність як у разі наявності збитків, так і тоді, коли вони відсутні, оскільки по­няття шкоди є більш широким, ніж поняття збитків. Під збитками тут слід розуміти спричине­ні неправомірними діями суб'єкта господарювання невиправдані витрати іншої сторони, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які могли б бути отримані у разі належного виконання зобов'язання суб'єктом господарювання. Випадки, які не охоп­люються даним переліком, не підпадають під поняття збитків. Що стосується категорії шко­ди, то до неї включається також моральна шкода (наприклад, у відносинах із захисту прав споживачів тощо). Таким чином, наявність шкоди — як сукупності збитків та моральної шко­ди - є однією з підстав відповідальності, елементом об'єктивної сторони правопорушення.

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань чи порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності до підприємця застосовуються господарські санкції у вигляді відшкодування збитків, сплати штрафу, оперативно-господарські санкції, а також адміністративно-господарські санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні

1. Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її кон­тинентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридич­ними особами, громадянами визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

2. У разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного догово­ру. Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції України, застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному ци­ми міжнародними договорами.

1. Іноземні юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зо­ні, користуються такими самими правами і несуть такі самі обов'язки, що й громадяни Украї­ни, якщо інше не випливає з Конституції України, інших законодавчих актів. Коментований Кодекс містить спеціальну главу 38 «Іноземні інвестиції», яка визначає суб'єктів інвестицій­ної діяльності в Україні, види, форми, правовий режим іноземних інвестицій, гарантії їх здійснення. Як і в інших державах, що мають зацікавленість у залученні іноземних інвести­цій, в Україні діє спеціальне законодавство, яке регулює іноземні інвестиції. Відносини, по­в'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються Законом України «Про режим іно­земного інвестування» [438]. Поряд з тим, норми, які стосуються іноземних інвестицій, містяться також у податковому, земельному та інших галузях законодавства. Специфіка опо­даткування іноземних учасників угод про сумісну діяльність визначена в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції від 22 травня 1997 р.) [345].

Чинне законодавство України встановлює щодо іноземних інвесторів національний ре­жим валютного регулювання, сплати податків та зборів. Виняток передбачено для окремих суб'єктів, які реалізують інвестиційні проекти у відповідності з державними програмами розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери на територіях, на яких установ­лено пільговий режим.

2. Господарська діяльність суб'єктів іноземного інвестування в Україні безпосередньо ре­гулюється як нормами внутрішнього законодавства, так і нормами міжнародних договорів. До міжнародних договорів належать такі, які ратифіковані Верховною Радою України, уго­ди, затверджені, прийняті або приєднання до яких здійснено на основі рішення Верховної Ради України. Україна є учасником більш як сорока двосторонніх угод про заохочення та взаємний захист інвестицій, які знаходяться на різних стадіях процесу їх укладання. Основ­ними положеннями угод про заохочення та взаємний захист інвестицій є: умови сприяння та захисту іноземних інвестицій; умови надання іноземним інвестиціям національного режиму найбільшого сприяння; порядок компенсації збитків іноземним інвесторам, умови екс­пропріації, порядок вирішення спорів тощо. Ці угоди можуть містити ряд положень, відмін­них від положень національного законодавства. Частина 2 даної статті містить положення, згідно з яким приписи чинних міжнародних угод, згоду на обов'язковість яких надано Вер­ховною Радою України, якими встановлено правила інші, ніж ті, що передбачені законода­вством України, є безумовно обов'язковими для застосування.

Міжнародні угоди України, які були прийняті до моменту введення в дію Конституції України, повинні застосовуватися з обов'язковим урахуванням положень Конституції.

Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності