2. У разі якщо до одного боржника мають грошові вимоги одночасно два або більше кредиторів, вони утворюють збори (комітет) кредиторів відповідно до вимог закону.

1. До кредиторів частина, що коментується, а також абзац 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відносять юри­дичних або фізичних осіб, які мають у законодавчо встановленому порядку підтверджені вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, включаючи зобов'язання стосовно виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника.

Кредиторами неплатоспроможного боржника за грошовими зобов'язаннями є:

- територіальна громада або держава;

- органи державної податкової служби та інші державні органи, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння обов'язкових платежів;

- фізичні особи, громадяни-підприємці, господарські організації та інші учасники майно­вого обігу.

Частиною, що коментується, також передбачено такий вид кредиторів, як заставні креди­тори, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою, та інші кредитори, вимоги котрих заставою не забезпечені.

Крім того, стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поділяє кредиторів на конкурсних та поточних. До конкурсних кредиторів належать ті, вимоги яких до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До них на­лежать також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. До по­точних кредиторів відносяться ті, вимоги яких до боржника виникли після порушення про­вадження у справі про банкрутство.

2. Інтереси кредиторів у провадженні справ про банкрутство представляють колегіальні органи кредиторів — збори (комітет) кредиторів, створені відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ці органи утворюються, якщо до одного боржника мають грошові вимоги два або більше кредиторів.

Порядок утворення, скликання зборів (комітету) кредиторів, організація та проведення засідань останніх, їх компетенція, порядок прийняття рішень цими органами тощо визна­чаються статтею 16 та іншими статтями Закону України «Про відновлення платоспроможно­сті боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 211. Заходи щодо запобігання банкрутству суб'єктів підприємництва

1. Засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

2. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, заснов­ники (учасники) суб'єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржни­ком, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашен­ня його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати подат­ків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова санація).

3. Подання фінансової допомоги боржнику передбачає його обов'язок взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які подали допомогу, в порядку, встановлено­му законом.

4. Досудова санація державних підприємств здійснюється за рахунок бюджетних коштів, обсяг яких встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінан­сування погоджуються з органом, наділеним господарською компетенцією щодо борж­ника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Правовій регламентації заходів щодо запобігання банкрутству боржника та позасудових процедур присвячена також стаття 3 Закону України «Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом».

Заходи щодо запобігання банкрутству боржника не належать до судових процедур банк­рутства та можуть бути здійснені до подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Норма, що коментується, як і частина 1 статті 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», містить загальні положення щодо обов'язку засновників (учасників) боржника, власника його майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. До таких заходів можуть бути віднесені прийняття рішення зазначеними вище особами щодо реорганізації боржника, продажу частини його майна, перепрофілювання та закриття збит­кових виробництв, зміни системи управління боржником тощо.

2. До заходів, що здійснюються у досудовому порядку та спрямовані на фінансове оздо­ровлення боржника, належить надання фінансової допомоги для погашення зобов'язань су­б'єкта підприємництва перед його кредиторами та здійснення реорганізаційних, організацій­но-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах досудової санації (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспро­можності боржника або визнання його банкрутом»).

Частина, що коментується, а також частина 2 статті 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до осіб, які можуть здійснюва­ти заходи з відновлення платоспроможності боржника, відносять: осіб, зобов'язаних вжива­ти зазначених заходів, та осіб, на яких такий обов'язок не покладається. До них належать будь-які особи, у тому числі - кредитори боржника.

3. Частина 3 коментованої статті поширює свою дію на усіх осіб, котрі надають фінансову допомогу боржнику для погашення його зобов'язань перед кредиторами, і встановлює, що угода про фінансову допомогу повинна містити положення щодо прийняття боржником як фінансових зобов'язань, так і зобов'язань іншого характеру на користь осіб, які надали йому фінансову допомогу.

Надання фінансової допомоги кредиторами та іншими особами, на яких не покладається обов'язок із надання зазначеної допомоги боржнику, обов'язково потребує згоди останнього на прийняття такої допомоги.

4. Проведення досудової санації державних підприємств регламентується Порядком, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. [245]. Згідно з цим документом досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспро­можності державного підприємства - боржника, які здійснюються органом, уповноваженим управляти державним майном боржника, з метою запобігання його банкрутству до порушен­ня провадження у справі про банкрутство .

Для проведення досудової санації державних підприємств залучаються бюджетні кошти, якщо відповідні положення щодо цього містяться в Законі України «Про Державний бюджет України». Якщо досудова санація проводиться за рахунок інших джерел фінансування, її умови у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають бути погоджені з від­повідним органом, до компетенції якого входить вирішення таких питань.

Стаття 212. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника