Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕ...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.08.2019
Размер:
7.06 Mб
Скачать

2. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, пе­редбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.

Коментована стаття присвячена одному з видів адміністративно-господарських санкцій -безоплатному вилученню прибутку (доходу), одержаного суб'єктом господарювання вна­слідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльно­сті. Чинне законодавство передбачає таке вилучення у цілому ряді випадків. Так, прибуток, одержаний суб'єктами природних монополій у результаті порушення норм Закону України «Про природні монополії» [419], вилучається в судовому порядку до державного бюджету. Стаття передбачає також вилучення сум прихованого (заниженого) прибутку (доходу) та сум податку, не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування.

Слід спеціально зауважити, що положення коментованої статті стосуються не тільки і не стільки податкових правопорушень, а й порушень інших правил здійснення господар­ської діяльності. Наприклад, згідно з частиною 2 статті 75 Закону України «Про телекому­нікації» [464] прибуток, отриманий, оператором, провайдером телекомунікацій внаслідок діяльності без повідомлення Національної комісії з питань регулювання зв'язку та/або без ліцензії, порушення встановлених цією комісією тарифів, вилучається в судовому порядку і спрямовується до Державного бюджету України. Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» [356] прибу­ток, отриманий в результаті діяльності з порушенням вимог цього Закону, стягується у судо­вому порядку та зараховується до Державного бюджету України.

Крім того, у випадках, передбачених законодавством, згідно з даною статтею, з суб'єктів господарювання може бути стягнуто штраф, але не більше як у двократному розмірі вилуче­ної суми, а в разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми.

Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція

1. Адміністративно-господарський штраф- це грошова сума, що сплачується суб'єк­том господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

2. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відноси­ни, в яких допущено правопорушення.

3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених зако­ном випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, перед­баченими статтею 239 цього Кодексу.

1. Одним з видів адміністративно-господарських санкцій, які найчастіше застосовуються у законодавстві, є адміністративно-господарський штраф. Коментована стаття визначає його як грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

2. Закони, що регулюють податкові та інші відносини, визначають перелік порушень, за які із суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення. Так, За­коном України «Про державну податкову службу в Україні» [112] передбачене право орга­нів державної податкової служби застосовувати до юридичних і фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які в установлений законом строк не повідомили про відкриття або закрит­тя рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам дер­жавної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або почали здійснення видаткових операцій за рахунком платника подат­ків до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу держав­ної податкової служби про взяття рахунка на облік в органах державної податкової служби, штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже­тами та державними цільовими фондами» [403] передбачено штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Платник податків, що не подав податкову декларацію у строки, визначені законодав­ством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, якщо останній не подає у встановлені строки податкову декларацію, до­датково до названого вище штрафу платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсот­ків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подат­кової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. 17.1.1, 17.1.2 ст. 17 згаданого вище Закону).

Якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання плат­ника податків у разі, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податко­вих деклараціях, такий платник повинен сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від су­ми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для даного податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недопла­та, та закінчуючи податковим періодом, на котрий припадає отримання вказаним платником податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. 17.1.3). А якщо контролюючий орган виявляє арифметичні чи методологічні помилки у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податко­вого зобов'язання, — штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зо­бов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. 17.1.4 ст. 17 згаданого вище Закону).

Коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків (1095 календарних днів від дня узгодження зобов'язання), він повинен сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за остан­нім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - десять від­сотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно — двадцять відсотків;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, - п'ятдесят відсотків узгодженої суми по­даткового зобов'язання.

Органи Антимояопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання суб'єктів господарювання - юридичних осіб, фізичних осіб, груп суб'єктів господарювання за антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, невико­нання рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не у повному обсязі - у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реаліза­ції продукції (робіт, послуг) за останній звітний період, що передував року, в якому накла­дається штраф. V разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять від­сотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку; за узгоджені дії, які можуть бути дозво­лені відповідними органами Антимонспольного комітету, якщо вони здійснені до отримання в установленому порядку такого дозволу, примушення інших суб'єктів господарювання до певних узгоджених дій та участі у концентрації суб'єктів господарювання, неправомірне ви­користання ринкового становища, дискримінацію конкурентів, недотримання умов перепро­дажу часток (акцій, паїв), придбаних у суб'єкта господарювання, порушення положень пого­джених з органами Антимонопольного комітету установчих документів суб'єкта господарю­вання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції, концентрацію без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету в ра­зі якщо наявність такого дозволу необхідна, невиконання учасниками узгоджених дій, кон­центрації вимог і зобов'язань, якими обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію - у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому на­кладається штраф; схиляння інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законо­давства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень, непо­дання Антимонопольному комітету, його територіальному відділенню в установлені органа­ми комітету, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки інформації або подання її в неповному обсязі чи недостовірної, створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету, його територіального відділення у проведенні пе­ревірок, огляду, вилученні чи накладанні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації, обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, - у розмірі до одного від­сотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладено штраф.

Стаття 242. Стягнення зборів (обов'язкових платежів)

1. У разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звіт­ності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі

до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів недоїмок і штрафних санкцій надано, зокрема, органам державної податкової служби. Крім того, вони можуть накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, орга­нізацій, винних у відсутності податкового обліку чи веденні його з порушенням установле­ного порядку, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стяг­ненню за відповідне правопорушення, - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 п. і і ст. і І Закону України «Про державну податкову служ­бу в Україні»).

Стаття, що коментується, встановлює граничний розмір адміністративно-господарських штрафів - до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Стаття 243. Зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання

1. У разі відмови органів управління або посадових осіб суб'єкта господарювання у проведенні документальної перевірки чи у допуску працівників податкових органів для обстеження приміщень, що використовуються для здійснення господарської діяльності, ненадання податковим та іншим органам чи їх посадовим особам встановленої законом звітності, розрахунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), операції цього суб'єкта за його рахун­ками в установах банку зупиняються.