2. Психологічна загроза внутрішньоофісній безпеці

Ознайомившись з психологією і з її популярними викладками, деякі керівники колективів і особи, що відповідають за безпеку, махнули рукою на всі ці "інтелігентні" штучки і віддали перевагу жорсткій позиції відносин "ви мені - працю, я вам — гроші, інше мене не стосується". Для таких хочу повідомити - основна проб­лема комерційної діяльності - це шахрайство. Джерела шахрай­ства саме й лежать у сфері психології. У спеціальній літературі відмічається так званий "трикутник шахрайства":

1. Наявність в особи потреби в збагаченні.

2. Наявність у особи знань, що дозволять вчинити і приховати шахрайство.

3. Здатність виправдатися за здійснене шахрайство перед собою і оточуючими.

Наявність цих трьох факторів "в один і той же час, в одному і тому ж місці" гарантовано призведе до вчинення злочину. Але ж вплив на складові цього трикутника, а також контроль за ними лежить у сфері психології, тому необхідно проводити профілак­тичний аналіз наявних психологічних загроз на об'єкті і відпра­цювання відповідних заходів безпеки. Спочатку потрібно скласти характеристику складових частин системи: співробітник - група - фірма - клієнт.

В основу таких характеристик можуть бути покладені:

а) для окремого співробітника:

- значимість співробітника щодо діяльності і життєзабезпечення фірми, дані, одержані під час приймання на роботу (автобіографія, рекомендації, результати обстеження, за­гальне враження і т.ін.); додатково одержані відомості про характер, темперамент, моральні принципи, політичну орі­єнтацію, моральні норми, спосіб життя, ставлення до релігії і т.ін.;

б) що стосується груп, то необхідно уявити собі, що формування останніх відбувається автономно і майже не контролюється. Можливі групи за інтересами (паління цигарок, спорт, полі­тика, релігія), за проблемами (хвороба, сім'я, харчування), за психологічною сумісністю ("розповідач", "слухач", "холо­дний", "гарячий", "вампір", "донор"). В групах опиняються люди незалежно від штатно-посадового розкладу і окладу. Тому, займаючись аналізом групи, потрібно визначити такі характеристики:

• принцип формування групи;

• склад (постійний і тимчасово приєднаний), розподіл ролей в групі ("король", "блазень", "придворні" бажано не пере­плутати "короля" з "блазнем" - часто помиляються);

• активність чи пасивність групи;

• внутрішні протиріччя;

• вплив групи в колективі;

• наявність в групі особливих осіб (замісник керівника, бух­галтер, матеріально-відповідальна особа).

Якщо ви спробуєте викласти характеристики співробітників і груп на папері, то одержите деякий "зріз" на певний проміжок часу вашого колективу, який зветься "психологічним портре­том". Під час складання такого портрету можуть виникнути білі плями через відсутність інформації, але ви вже будете знати, якої саме інформації вам не вистачає для формування повного уявлен­ня про колектив. Розповідати про методи одержання інформації особам рангу керівника, мабуть, немає сенсу, відмічу тільки, що найкращий вигляд має моделювання критичних ситуацій і від­слідковування отриманих реакцій. Наприклад, у вас з'явився новий начальник складу. Як критичну я запропонував би вам створити ситуацію з надлишком товару на складі, документаль­но не проведеним (це може бути недоотримання товару в резуль­таті "помилки" одержувача). Результат, який ви одержите (на­чальник складу помітив чи не помітив наявність надлишку, доповів вам про це чи ні, самостійно його усунув, запропонував використати надлишок вам чи на паях з собою), може доповнити необхідні штрихи до портрету співробітника;

в) особливе місце в аналізі об'єкта повинна займати та його час­тина, що називається "клієнти", їх можна розділити на три групи:

1. Ви залежите від них.

2. Вони залежать від вас.

3. Нейтральні ("ті, що роздумують", перспективні для зараху­вання і в першу, і в другу групу). Групу потрібно розбити ще на "постійних" і "випадкових" членів.

Щодо причетності до групи, стосовно кожного клієнта виро­бляється лінія поведінки, яка повинна виконуватися на всіх рів­нях стосунків "фірма - клієнт". Хочу звернути вашу увагу, що об'єкт ми обмежили персоналом і клієнтами, не враховуючи представників влади, що тимчасово спілкуються з нами, контролюючих органів, конкурентів, криміналу, концернів вищого рівня, етнічного ото­чення, місцерозташування фірми і т. ін.

Кожний клієнт співпрацює з вами через своїх представників, на кожного такого представника теж необхідно скласти "досьє", в якому відобразити причетність до групи клієнтів і характерис­тики їх особи.

Після проведення такого аналізу, ви одержите те, чим ваша фірма "дихає", і аналіз об'єкта в його новій якості можна вважати проведеним, але не закінченим. Тому що до психологічного порт­рету постійно будуть додаватися нові штрихи і стиратися старі.

Наступним за прийнятою методологією буде визначення за­гроз. Рекомендується такий перелік погроз:

а) насильницьке схиляння вашого робітника до співпраці;

б) психологічна деградація співробітника;

в) порушення психологічного клімату в колективі, що створює передумови для здійснення злочинів співробітниками проти фірми і клієнтів, спричиняючи підвищену нервозність спів­робітників і їх помилки у виробничій діяльності. Перера­ховані погрози можуть бути як природного, так і штучного походження.

Спробуємо деталізувати види погроз:

а) насильницьке схиляння вашого робітника до співпраці. Така погроза може бути організована як з боку іншого вашого співробітника, який планує здійснення злочину, так і з боку пред­ставників зовнішніх організацій. І в першому, і в другому випадку методи реалізації таких погроз схожі - це шантаж, підкуп чи про­позиція частини передбачуваного "прибутку", залякування, маніпуляція свідомістю співробітника. Кожна з таких дій різноманітна і за способами втілення. Але потрібно пам'ятати одне - на порожньому місці нічого не відбувається. Ніхто з людей, які серйозно . ставляться до своєї, навіть злочинної справи, не зможе зразу впли­нути на об'єкт нападу, не маючи достовірної інформації, не прой­шовши відповідний шлях ознайомлення з об'єктом. На все це необ­хідний час. А для того, щоб відчути ці зміни і вчасно їх упередити, вам якраз і потрібен психологічний портрет, необхідна інформація про настрої і проблеми співробітників. Для того, щоб це мати, потрібно впроваджувати в організацію принцип демократичного керівництва, наскільки це можливо. Двері у ваш кабінет повинні бути завжди відчиненими для співробітників. Враховуючи неве­ликий склад співробітників, корисно разом обідати, відпочивати за рахунок прибутків фірми, показуючи при цьому, що одержана економія - це гроші фірми. Чим заможніша фірма, тим заможніші і співробітники. Пам'ятаючи трикутник шахрайства, потрібно від­мітити, що перша сторона трикутника присутня у всіх людей, дру­га - у тих людей, що займаються комерційною діяльністю більше 1-2 років, а ліквідувати третю сторону - завдання, яке вирішується вищеозначеним способом. Однак, зрозумілим є й те, що починати спільні обіди, коли у вашого бухгалтера уже в заручниках хтось з близьких, пізно. Не пропустити момент початку дій - це головне. Для цього необхідна інформація, яка постійно надходить з різних джерел. Бажання володіти такою інформацією, звичайно, межує з посяганням на особисте життя, але мені здається, що з'ясувавши деякі деталі під час приймання співробітника на роботу, можна знайти компромісне рішення - довівши, наприклад, до відома співробітників, що їх телефонні переговори (серед них можуть бути комерційні зобов'язання і усні домовленості, пов'язані з виробни­чою діяльністю) керівництвом фірми документуються.

Не завадить і контроль за спілкуванням співробітників, озна­йомлення з їх особистим життям, а також змінами в ньому (під час неформальних зустрічей);

б) психологічна деградація співробітника. Для контролю за цими видами загроз потрібно виділити ха­рактерні стадії розвитку процесу:

• формування залежності від кого-небудь чи чого-небудь;

• формування свідомості типу "я раб самому собі" з нароста­ючим рухом за замкненим колом своїх проблем (пов'язаних з безуспішними спробами звільнитися від такого рабства);

• самознищення свого "Я".

Відмічу також, що найсильніша та залежність, яка зачіпає основні інстинкти людини.

Зрозуміло, що співробітник, за своєю волею чи внаслідок зов­нішнього впливу, ступивши на такий шлях, може знаходитися на одній з цих стадій і в певній ситуації стане легкою "здобиччю" для потенційного конкурента.

Шляхи формування залежності багатьом відомі, але я все ж перерахую основні з них, зауваживши, що порядок їх розташу­вання ніяк не пов'язаний зі значимістю: залежність від алкоголю, наркотиків, нікотину, коханої людини, партнера по сексу, азартні ігри, захоплення, що дорого коштують, психопатичні фобії, дія гіпнозу тощо.

Не зупиняючись на природних шляхах їх формування, розгля­немо ініціювання залежності ззовні. Залежність від алкоголю і нікотину - нав'язування переконання в мужності особи, що п'є чи курить, її незалежності, підтримування традицій, виховання ці­кавості до нових сортів, запрошення викурити (випити) коштов­ніший ґатунок, проведення зібрань "курців" (питущих), "підтри­мання" компанії, можливість схуднути і т.ін.

Залежність від наркотиків - примусове залучення до вживан­ня наркотиків чи пропозиція безкоштовно спробувати.

Залежність від коханої людини - послідовне формування типу поведінки "заради мене він готовий на все".

Залежність від партнера по сексу може сформуватися тоді, ко­ли у людини вже є проблеми в цій сфері і новий партнер зміг ці проблеми вирішити.

Залежність від можливої участі в азартних іграх чи можливість мати дороге захоплення (колекціонування, відпочинок за кордоном і т. ін.) може сформуватися шляхом залучення до "прекрасного" спочатку за безцінь, а потім - "по повній програмі".

Психопатичні фобії (страх висоти, замкнутого (відкритого) простору, ревнощі, побоювання захворіти невиліковною хворобою і т.ін.) можуть з'явитися природним шляхом, а потім отримати розвиток з використанням штучно створених кризових ситуацій, спеціально організованих медичних "оглядів" і т.ін. Окреме місце може займати надмірна релігійність людини, в залежності від течії, до якої вона належить, чи іншого виду фанатизму.

Гіпноз як загроза психологічного характеру, судячи з повідом­лень преси, не таке вже екзотичне явище, під впливом гіпнозу вимагалися гроші, підписувалися угоди. Принципово, не виключена можливість за допомогою такого "особливого" обдарування (шляхом програмування свідомості людини), здійснювати злочин формально не будучи його учасником.

в) порушення психологічного клімату в колективі:

- передумови, що створюються для вчинення злочинів співро­бітниками проти фірми і клієнтів, пов'язані з формуванням розри­ву демократичних відносин між керівництвом і персоналом, проя­вами "барства", здійснення шахрайства з боку керівництва, необґрунтоване підвищення (пониження) по службі, незаконне ви­користання результатів праці співробітників нижчого рівня співробітниками вищого рівня. Подібна ситуація формує бажання персоналу "покарати" керівництво і є базою для виникнення третьої сторони трикутника, ситуацію, що створює підвищену нервовість співробітників і їх можливі помилки у виробничій діяльності, по­в'язана з присутністю в колективі співробітника з характером і поведінкою "детонаторного" типу. Такі люди не повинні займати матеріально-відповідальні посади і контактувати з клієнтами, від яких залежить ваша фірма.

Підводячи підсумок розгляду погроз психологічного характеру, потрібно відмітити, що не для всіх таких загроз були запропоновані заходи щодо захисту. З одного боку - ви й самі повинні подумати про заходи захисту, з іншого боку, іноді саме аналіз погроз і розкриває зміст заходів захисту (в залежності від певної ситуації).

Психологічна загроза внутрішньоофісній безпеці зовсім не наду­мана - це перший крок злочинців до подолання опору на вашій фірмі.