2. Заходи загальної безпеки

Кожний бізнесмен повинен дотримуватись деяких заходів за­гальної безпеки:

1. Не виходити з дому чи офісу наодинці, пересуватися групою завжди безпечніше.

2. Намагатися уникати постійних маршрутів на шляху з роботи чи на роботу. Досвід показує, що злочинці тримають свою жертву під наглядом, щоб використати найбільш підходяще місце і час для нападу. Виберіть собі хоча б 4 різні маршрути і використовуйте їх за принципом випадкового вибору. Непередбаченість - це ваш головний захист.

3. Намагатися пересуватися людними місцями, уникати без­людних шляхів, слідкувати, чи не переслідує вас хтось. Під час руху по багаторядній дорозі займати середній ряд, щоб злочинці не змогли притиснути ваш автомобіль до узбіччя.

4. Під час знаходження в автомобілі закривати всі двері на кнопки. Якщо вас зупинили (наприклад ДАІ), не виходити з авто, якщо місце безлюдне. Автомобіль тримати на передачі, щоб за по­требою зразу ж зрушити з місця.

5. Якщо здається, що за вами стежать з іншого автомобіля, перевірити це, змінюючи напрямок руху, швидкість, маршрут, несподіваними зупинками.

6. Якщо ваша підозра підтверджується, зразу ж зв'яжіться з міліцією чи зі своєю "бригадою стрімкого реагування". На цей випадок ви повинні мати під рукою радіотелефон. Цей прилад не розкіш для вас, а життєво важливий засіб безпеки.

7. Якщо автомобіль із злочинцями перегородив вам дорогу (найчастіше в цьому випадку використовують "ножиці": одна машина перекриває дорогу спереду, друга - позаду) на великій швидкості бити по машині (одразу за переднім колесом, чи перед заднім). Ні в якому разі не зупинятися, якщо місцевість дозволяє, зникати узбіччем.

8. Якщо злочинець приготувався розпочати стрілянину по вашому автомобілю, збільшити швидкість і їхати прямо на нього, ховатися від пострілів, пригнувшись нижче лобового скла, але тримаючи руль і пересуваючись у потрібному вам напрямку на максимальній швидкості.

9. Необхідно, щоб всі місця в автомобілі були з ременями безпе­ки. Бажано укріпити салон зсередини допоміжним ребром жорст­кості. За бажанням автомобіль будь-якої марки переобладнюється для "війни на дорогах" так, що він стане "броненосним крейсе­ром", і тоді ви зметете з дороги будь-який автомобіль, хто б ним не керував.

10. Якщо в салон автомобіля кинули пляшку з вибуховою су­мішшю, не зупинятися. Температура всередині салону не підні­меться вище за 55-60 градусів, а така температура не страшна. На максимальній швидкості зникати з місця події, тому що пляшку кинули, щоб "викурити" вас з автомашини. Якщо б вони хотіли знищити вас , то кинули б гранату Ф-1.

11. З'являтися в офісі і йти з нього в різний час. Якщо є мож­ливість, використовувати різні входи і виходи. Якщо вихід у вас в офісі один, організуйте постійний контроль за ним.

12. Не приїздити в офіс наодинці, коли там нікого немає, сте­регтися незнайомих людей, що без діла вештаються біля офісу чи по коридорах. Вимагати від охорони з'ясування, хто це.

13. Не стояти без потреби біля вікна. Ваше робоче місце не по­винно розташовуватися біля вікна, якщо його видно з вулиці чи вікон (також горищних) прилеглих будинків.

14. З обережністю давати згоду на прохання сфотографувати вас, чи взяти інтерв'ю у вас вдома. Напередодні визначити час зустрічі, забезпечити себе охороною на цей час, не пропускати людей більше, ніж про це була домовленість (в усякому разі їх не повинно бути більше двох).

15. Зробити так, щоб ваші діти ходили в школу та зі школи в супроводі дорослих, попередити вчителів, що ваших дітей ні за яких обставин не можуть забирати зі школи сторонні люди.

16. Виходити завжди з того, що ваш телефон прослуховується. Бути дуже обережними в телефонних розмовах. Це стосується як служ­бового телефону, так і домашнього, а тим більше - радіотелефону.

17. Попередити ваших рідних і близьких, щоб вони не впускали до квартири незнайомих людей, нікому не розповідали про вашу діяльність, про місцезнаходження (звичайно, крім офісу), не прий­мали ніяких пакунків, якщо не знають від кого вони надійшли.

18. Ставитися обережно до людей, що видають себе за робітни­ків комунальних служб, ремонтних робітників, торговців, які рап­том з'явилися в районі вашого дому чи офісу.

19. Не обговорювати планів ділових поїздок та зустрічей при сторонніх людях. Не вести ділових переговорів телефоном, коли в офісі присутні сторонні особи.

20. Підтримувати дружні стосунки з сусідами, особливо з лю­дьми похилого віку. Саме пенсіонери, проводячи всі дні біля бу­динку на лавці, першими можуть вас попередити про підозрілих типів, що з'явилися останнім часом чи тим, що хтось цікавиться вашими дітьми та т. ін.

21. Обговорювати з сім'єю, що вони повинні робити в тому разі, коли вас чи когось з них викрадуть. Зробити необхідні фінансові та інші розпорядження на цей випадок, вказати номер телефону, по якому потрібно подзвонити. І пам'ятати - якщо біду чекаєш, то від неї менше шкоди, коли вона приходить.

У випадках, коли ви маєте інформацію, що на вас готується замах, чи коли ви займаєтесь таким бізнесом, що конкурентам вигідніше усунути вас, ніж мати за конкурента, вам потрібно здій­снювати заходи, спрямовані на виявлення вибухових пристроїв. Вибух в офісі, в автомобілі, в під'їзді став частиною повсяк­денного життя наших міст.

Арсенал злочинців різний: від саморобних вибухових пристроїв до гранат Ф-1, РГД-5, протипіхотних, протитанкових мін. Всього два приклада найпростіших прийомів мінування: гранату Ф-1 (або зв'язку гранат РГД-5) прикріплюють до автомобіля, що стоїть в гаражі чи на відкритій стоянці. В кільце чеки продівають леску, і кінець якої прикріплюють до нерухомого предмета за автомобілем. Автомобіль починає рухатися, чека висмикується, граната вибухає. Другий прийом: винну пляшку заповнюють високооктановим бензином і закривають пробкою з нанесеною на неї рідиною, чутли­вою до тертя. Коли пробка витягується, відбувається вибух.

Відомі випадки, коли злочинці користувалися радіокерованими мінами, однак чим складніший спосіб вибуху, тим більше він потребує часу на підготовку, витрат, вища вірогідність невдачі через технічні неполадки.

Найчастіше об'єктом вибуху стає особистий чи службовий авто­мобіль бізнесмена. Головні місця для мінування в автомобілі - це сидіння водія, днище під передніми сидіннями, бензобак, капот. Значно рідше вибухівку кладуть в багажник, в "бардачок", в інші місця. Крім того, міна великої потужності може встановлюватися недалеко від автомобіля або в сусідньому автомобілі. Але в цьому разі потрібно керувати нею ззовні по радіо, чи підірвати її за допомогою електричного дроту. Іншими словами, злочинець повинен знаходитись неподалік від місця злочину, що завжди вважається небажаним.

Ознаки, які повинні насторожувати:

• виявлення якої-небудь нової деталі зсередини чи ззовні автомобіля;

• залишки пакувальних матеріалів, ізоляційної стрічки, обрізків дроту недалеко від автомобіля чи всередині салону;

• натягнута леска, дріт, шнур, мотузка так чи інакше прикріплена до автомобіля;

• чужі валізи, коробки, пакети, згорток всередині салону чи в багажнику;

• пакети з-під соків, молока, консервні банки і т. ін., що з'явилося недалеко від автомобіля після паркування.

Залишаючи автомашину на довгий час без нагляду (на ніч, на час роботи, на дачі) хоча б і в "надійному" гаражі або на автостоян­ці, що охороняється, використовуйте так звані "контрольки". Це значить, що між крилами і капотом, на дверях салону, на кришці горловини бензобаку, між сидінням і рамою потрібно наклеїти смужки липкої стрічки, замість стрічок можна приклеювати во­лосинки, сірники. Якщо ця "сигналізація" буде порушена, не за­водьте автомашину, нічого не чіпайте в ній до того часу, доки не проведете ретельний візуальний огляд. Якщо у вас з'явиться якась підозра, звертайтеся до спеціалістів-саперів.

Необхідно також взяти за правило, щоб машину оглядав, від­кривав, заводив, розігрівав хтось інший, а не ви. Це може бути ваш особистий шофер, тілоохоронець, працівник автостоянки чи хтось інший.

Сучасні вибухові речовини (типу радянського пластиду, чесь­кого семтексу) і засоби їх активізації дозволяють спеціалістам,що мають армійську підготовку, конструювати найрізноманітніші мініатюрні міни-пастки. На щастя, серед злочинців таких мало, тому вони у більшості випадків застосовують саморобні вибухові пристрої.

Для замаху на бізнесмена може застосовуватись і поштовий канал. Вибухові пристрої, що відправляються в листах, використо­вуються не для вбивства, а для залякування. 20-40 грамовий заряд вибухівки може викликати тільки сильний шок. Для вбивства використовують не листи, а бандеролі та посилки.

Вибухові пристрої, що закладаються в конверти, бандеролі і посилки можуть бути як миттєвої, так і уповільненої дії. Детонатор миттєвої дії викликає спрацювання вибухового пристрою при ударі, нажимі, проколі, знятті навантаження і т. ін. Наприклад, вибухові пристрої, що діють за принципом музичної листівки, вибухають під час їх розкривання. Вибухові пристрої в бандеролях спрацьовують або під час відкривання, або при спробі дістати те, що там знахо­диться. Вибухові пристрої в посилках спрацьовують, в основному, під час відкривання кришки поштової скриньки.

Детонатори уповільненої дії або викликають вибух у встанов­лений час, або приводять вибуховий пристрій в бойовий стан, після чого спрацювання вибухового пристрою здійснюється миттєво під час зовнішньої дії на нього.

Однак, незалежно від типу детонатора і вибухового пристрою, листи, бандеролі та посилки з подібною начинкою можна відрізни­ти від звичайних поштових відправлень. Ці ознаки поділяються на основні і допоміжні.

До основних ознак відносяться такі:

• -товщина листа від 3 мм і більше, при цьому в ньому є окремі потовщення;

• зміщення центру ваги листа (пакету) до однієї зі сторін;

• наявність в конверті предметів, що переміщаються, або по­рошку;

• наявність металевих чи пластмасових предметів;

• наявність на конверті масляних плям, проколів, металевих кнопок і т. ін.;

• наявність незвичайного запаху (мигдалю, марципану, паленої пластмаси та ін.);

• "цокання" в бандеролях і посилках годинникового механізму (найпростішим детонатором служить будильник);

• в конвертах і пакетах, в поштових скриньках під час перевертання чується шурхіт порошку.

Наявність хоча б одного з вищеперерахованих ознак (а тим біль­ше зразу декількох) дозволяють припустити наявність в пошто­вому відправленні вибухової "начинки".

До допоміжних ознак відносяться:

• особливо старанне упакування листа, бандеролі, посилки;

• наявність написів типу "особисто в руки", "розкрити тільки особисто", "таємно" і т. ін.;

• відсутність зворотної адреси чи прізвища відправника, нерозбірливе їх написання, явно неправдива адреса;

• саморобна нестандартна упаковка.

Враховуючи сказане, дотримуйтеся таких обов'язкових пра­вил: всю кореспонденцію повинен розпаковувати тільки секретар, але не ви, робити це потрібно в спеціально обладнаному примі­щенні подалі від кабінету, в разі отримання підозрілої кореспон­денції секретар повинен вас про це інформувати, а ви повинні вирі­шити, чи треба викликати спеціалістів.

Сказане про сторонні предмети має значення і для офісу, квар­тири, дачі, під'їзду. Окрім того, звертайте увагу на сліди ремонт­них робіт, свіжу покраску стін і підлоги, на перестановлення меб­лів, на появу нових предметів. Наприклад, 200 грам пластиду можна сховати в корпус факсу, в квітковий горщик, в радіотеле­фонну трубку, але цього більш ніж достатньо, щоб автомобіль типу "Вольво" разом з усіма пасажирами перетворився в палаючий ка­тафалк, а у кімнаті 24 м² не залишилося жодної живої людини.