Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц ї КСБКДП2010.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
11.11.2018
Размер:
2.17 Mб
Скачать

4. Інформація як складова частина економічної безпеки

Окрім вищевказаного, існує ще одна важлива складова фінан­сової безпеки - це інформація. Служба безпеки повинна допомагати підрозділам фірми в отриманні інформації, необхідної для аналізу кон'юнктури ринку, надійності партнерів, можливостей конкурентів тощо.

На сьогодні український підприємець може використати такі джерела інформації:

- ділова періодика;

- теле-, радіопрограми ділового характеру;

- публікації інформаційних агенств;

- ряд довідкових видавництв та каталогів;

- банки інформаційних компаній.

Суттєві недоліки:

- відсутність електронних версій більшості друкованих видань;

- старіння змісту довідників та каталогів, внаслідок змін ад­рес та видів діяльності фірм;

- невиправдана інформаційна закритість окремих фірм;

- ускладнений доступ до інформації (яка не відноситься до державної або комерційної таємниці), яка знаходиться в пев­них державних установах.

На сьогодні діяльність служби безпеки орієнтована на забезпе­чення технічної та економічної безпеки. Головна проблема поля­гає в тому, що отримання інформації (яка є значимою для забезпе­чення економічної безпеки) справа складна та коштовна. Для служб безпеки доступною є лише інформація про власних клієнтів та партнерів. Що це означає? Наведемо приклад, банк, кредиту­ючи свого клієнта, нічого не може знати про надійність його май­бутнього партнера, якому будуть перераховані кошти, взяті у банка. Тому сьогодні питанням вивчення клієнтів чи партнерів (не організацію, а саме інформаційне забезпечення) займаються виключно спеціалізовані інформаційні компанії (звісно, за запитами ї служб безпеки). Наприклад, Міжбанківська служба безпеки "СКІФ", діяльність якої спрямована на забезпечення інформацією банків, страхових та фінансових компаній, підприємств різного профілю, з метою видачі клієнтам бізнес-довідок, накопичує у і своїх базах даних відомості такого характеру:

  • загальна інформація (адреса, телефон, факс, історія фірми, прізвища керівників, форма власності, обіг капіталу, філії та відділення);

  • перелік банків, клієнтом яких є фірма;

  • окремі події, факти, які характеризують фірму (участь її в арбітражних процесах, офіційних заходах, а також відомос­ті, що характеризують ділову репутацію);

  • остання фінансова інформація (баланс, звіт про прибутки, збитки);

  • рейтинг, який відображає фінансовий стан фірми, ступінь ризику під час ведення справи з цією фірмою;

  • співставлення фінансових показників фірми та галузі в цілому, а також зміни у порівнянні з минулим роком;

  • інформація про практику та терміни виконання фірмою платежів за останні два роки.

Останній пункт дуже важливий, оскільки він дозволяє про­гнозувати терміни виконання платежів та регулювати кредитні відносини з фірмою. Служба накопичує статистику затримання платежів у різних країнах, що дає змогу (разом з відсотком банк­рутств) врахувати страхові ризики.

Збір інформації здійснюється тільки легальними способами - через реєстраційні палати, податкові ліцензійні служби, арбі­тражі та суди, торгівельно-промислові палати, безпосередньо через контакт з фірмами. Самі фірми подають інформацію про себе, ос­кільки розуміють, що діє правило: відсутність інформації - теж інформація, але негативна. Інформаційна закритість насторожує потенційних партнерів. Оперативність оновлення масиву інфор­мації гарантує відповідність дійсному стану справ на 97% .

Попит на послуги інформаційних фірм постійно зростає з роз­витком міжнародних відносин, але кількість замовлень, що вико­нує "СКІФ" для закордонних бізнесменів, перевищує запити укра­їнських в десятки разів.

"СКІФ" веде автоматизований банк даних про суб'єктів під­приємницької діяльності - формування масивів започатковано з 1992 року. "СКІФ" надає фізичним та юридичним особам інфор­мацію про вітчизняні та закордонні підприємства, здійснює екс­пертизу ризиків майбутньої угоди, надає послуги з кваліфіко­ваного правового досудового вимагання боргу з вітчизняних та закордонних боржників.

Під забезпеченням економічної безпеки розуміємо реалізацію комплексу заходів з виявлення, попередження та припинення протиправних дій, що могли б негативно відобразитися на еконо­мічному стані комерційних структур (банки, фірми, акціонерні Товариства), їх клієнтів і акціонерів, а в деяких випадках і парт­нерів. До цих заходів відносяться такі:

  • інформаційно-аналітична розвідувальна діяльність з вияв­лення і прогнозування можливих збитків комерційних структур;

  • контррозвідувальні заходи з боротьби з економічним шпіо­нажем, запобігання збиранню конфіденційної інформації технічними засобами, а також через персонал в оточенні комерційних структур;

  • забезпечення безпеки фінансово-економічної діяльності від економічних злочинів, афер, шахрайства, зловживань з бо­ку власного персоналу, партнерів, акціонерів, сторонніх ор­ганізацій;

  • режимно-адміністративні заходи із забезпечення таємності і конфіденційності внутрішньої і іншої комерційної інформації;

  • фізичний, технічний, і "електронний" захист будівель і при­міщень комерційних структур і їх співробітників, розроблен­ня і забезпечення контрольно-пропускних режимів, виконан­ня охоронно-постових і патрульно-сторожових функцій;

  • охорона керівних співробітників комерційних структур, а також осіб, що прибули для зустрічей і переговорів з інших районів, в тому числі і з-за кордону;

  • відпрацювання і реалізація антикризових планів діяльності комерційних структур, що передбачають вихід з різних ти­пових надзвичайних ситуацій;

  • кадрово-адміністративні, режимно-нормативні і спеціальні заходи під час добору, перевірки, підготовки, перепідготовки, розміщення, звільнення персоналу.

Отже, у сукупності всі вищеозначені заходи можуть дати гарантію економічної безпеки, забезпечити процес керування ризи­ками щодо фінансової безпеки та незалежності будь-якої комер­ційної структури.

ЛЕКЦІЯ 13

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]