2. Характеристика загроз безпеці підприємницької діяльності

Існують три загальні зовнішні джерела загрози функціонуван­ню фірми. Перш за все, це несприятлива для підприємства еко­номічна політика держави. Маніпулювання (з метою регулюван­ня економіки) валютним курсом, ставками митного тарифу, податків і т. ін. можуть входити в протиріччя з виробництвом, комерційною і фінансовою політикою держави. Крім вищезга­даного, реальну загрозу для підприємства являють адміністра­тивні дії влади, насильницьке звуження сфери товарно-грошових відносин, порушення (з боку державних органів) законів, що рег­ламентують підприємницьку діяльність, перевищують встанов­лену компетенцію у взаємовідносинах з підприємством, необгрун­товане втручання в його виробничу, фінансову і комерційну діяльність, зазіхання на власність підприємства і т. ін.

Під час виходу на зовнішні ринки підприємство може також зазнати негативного впливу в результаті несприятливої еконо­мічної політики іноземних держав.

Іншим джерелом зовнішньої загрози для комерційної діяль­ності підприємства є дії деяких господарчих суб'єктів. Перш за все, мова йде про недобросовісну конкуренцію, яка, до речі, різни­ми джерелами трактується по-різному.

Так, наприклад, згідно з міжнародно-правовими нормами вирізняють три види недобросовісної конкуренції:

• по-перше, всі дії, що ведуть до того, щоб комерційну діяльність однієї фірми представити споживачу як комерційну діяльність іншої;

• по-друге, дискредитація комерційної діяльності конкурента за допомогою розповсюдження неправдивої інформації;

• по-третє, неправомірне використання в ході комерційної діяльності позначок, що можуть ввести споживача в оману.

Існуючий на Заході "Типовий закон по товарним позначкам, фірмовим найменуванням і актам недобросовісної конкуренції для країн, що розвиваються" до видів недобросовісної конкуренції відносить:

• підкуп покупців конкурентів;

• з'ясування комерційних таємниць конкурента шляхом шпигунства чи підкупу його службовців;

• встановлення дискримінаційних комерційних умов;

• таємна змова на торгах і неофіційне створення таємних картелів;

• бойкотування торгівлі іншої фірми для протидії і недопущення чесної конкуренції;

• продаж своїх товарів нижче вартості з наміром протидіяти конкуренції або придушити її (демпінг);

• навмисне копіювання товару, послуг, реклами або інших аспектів комерційної діяльності конкурента і т. ін.

Це те, що стосується видів недобросовісної конкуренції. Пого­воримо про її форми. Відомі три основні форми:

По-перше, економічне придушення, що включає в себе різні засоби обмеження ділової практики, компрометації фірм-конкурентів, їх керівників, шантажування персоналу, зривання угод, паралізування діяльності фірм шляхом використання засобів масо­вої інформації і корумпованих зв'язків в державних органах влади та управління.

По-друге, промислове або комерційне шпигунство, яке передба­чає протиправне заволодіння комерційними таємницями конку­рента з метою одержання власної користі.

Якщо інформація про конкурентів, що надійшла легальними каналами, не дає повної і точної відповіді на питання, які цікав­лять адміністрацію підприємства, то в цьому разі багато фірм користуються послугами комерційних шпигунів. Шпигуни конкуру­ючих фірм часто використовують такі засоби, як пряму пропо­зицію (те, що називається на мові спеціалістів "вербуванням в лоб"), підкуп, викрадення та інші хитрощі. Це полегшується ще й тим, що нова техніка підслуховування, що з'явилася на ринку, робить промислове та комерційне шпигунство більш ефективним.

У зв'язку з цим слід підкреслити, що сума, яку недобросовісні конкуренти пропонують за видачу цінної інформації, набагато перевищує посадовий оклад співробітника цієї корпорації. Таким чином, підписка про нерозголошення зовсім не є гарантом повного збереження комерційної таємниці.

Третьою формою, в якій виявляється недобросовісна конку­ренція, є прямий фізичний вплив, що являє собою злочинні пося­гання на життя і здоров'я персоналу фірми.

Основні методи фізичного впливу на конкурента включають в себе:

• організацію пограбувань і розбійних нападів на офіси, виробничі приміщення, склади, викрадення вантажів і т.ін.;

• знищення матеріальних цінностей і нерухомості конкурента шляхом підпалів, вибухів і т.ін.;

• фізичне усунення керівників, захоплення заручників.

Недобросовісну конкуренцію (як джерело загрози економічній безпеці фірми) доповнюють протекціоністські бар'єри на держав­ному рівні. У даному разі мова йде про обмежувальну ділову прак­тику (ОДП), під якою звично розуміють сукупність прийомів моно­полістичного тиску на партнерів з торгівлі і споживачів, що використовується на основі обмеження вільної конкуренції з ме­тою захоплення, утримання і реалізації панівного стану на ринках. "Негласний" характер бар'єрів, що встановлюються за допомогою ОДП безпосередньо учасниками торгівельного обігу, робить їх особливо небезпечними, бо вони підривають діючу договірно-пра­вову базу міжнародного товарообміну.

Зрозуміло, що є загрози, що носять характер, який не зале­жить від нас (руйнівні природні явища, наприклад), і загрози, що піддаються аналізу і прогнозуванню. Перші необхідно відрізняти від інших. Припустимо, Ваш тільки що відремонтований офіс зна­ходиться в центрі міста. Ваша сусідка (питуща бабуся, що одержує жалюгідну пенсію і не має копійки за душею) живе в однокімнатній квартирі. У неї трапилася пожежа, а на балконі в її квартирі виявилася каністра бензину, а вітер дув у Вашу сто­рону. Коментар зайвий. Але в результаті всього цього бабуся про­сльозилася, заявивши, що свою згорілу квартиру обміняла на другу, на околиці, а вартість її 10-13 тисяч доларів (порівняєте з вартістю ремонту Вашого офіса).

Таким чином, до об'єктивних загроз можна віднести руйнації, пов'язані з землетрусом, повінню (затопленням), пожежею, ава­ріями енергопостачання, радіаційною небезпекою, небезпекою від впливу сильних акустичних і електромагнітних полів, а хто вірить - можна додати загрози від впливу різноманітних енергетичних біополів (прокляте, зачароване місце тощо). Щоб уникнути загроз, створених спеціально, пропонуємо розглянути спочатку об'єкт, маючи на увазі потенційних супротивників.

Припустимо, Ваш об'єкт обмежується Вашою фірмою (примі­щення, устаткування, персонал, інформація, транспорт, клієнти). Загрози приміщенням, устаткуванню, транспорту можуть бути спрямовані або на їх знищення (розплата за щось), або на внесення істотних обмежень у їх нормальне функціонування. У цьому ви­падку загрози можуть бути реалізовані під виглядом стихійних (аварійних) явищ або під виглядом діянь, що знаходяться в полі дії кримінального кодексу, коли передбачене законом покарання значно менше нанесеного збитку.

Загрози персоналу і клієнтам можуть носити як фізичний, так і психологічний характер. Це можуть бути акти насильства, шан­тажу, замасковані під "гумову" статтю 206 Кримінального кодексу (хуліганство), а можуть бути і серйозні протистояння, про резуль­тати яких ми дізнаємося з кримінальної хроніки (з вибухами й вбивствами). Тут також можна простежити дії, спрямовані на при­мушування виконати визначені умови або помста за що-небудь (звичайно має місце їх поєднання воєдино).

Загрози інформації в основному спрямовані на її негласне одер­жання, знищення (відновлення) і модифікацію. Ці загрози можуть бути реалізовані за допомогою осіб (викрадання, використання "сильних світу цього" і т.п.) або за допомогою спеціальних тех­нічних засобів. Як відомо, вартість техніки з приписом "спеціальна" збільшується на порядок, а заробітна плата потенційних конфіденційних джерел (людей, які працюють за наймом) такої тенденції не має. Тому Вашому потенційному супротивнику у на­ших умовах вигідніше годувати особу, що працює з Вами, ніж купувати техніку з приписом "спеціальна", залучати осіб, які її обслуговують, і прокидатися вночі з думкою про те, що вони ще чиїсь конфіденційні джерела. В інших економічних умовах (ста­більність, наявність середнього класу (де присутній страх праців­ників за наймом втратити роботу назавжди), природно, більш не­безпечні загрози, пов'язані з застосуванням технічних засобів.

Отже, зробимо маленьке відкриття - одержати повний перелік загроз неможливо.

Пояснюючи його, візьмемо до уваги такі узагальнення: фізичні загрози присутні як в середовищі, яке вас оточує (стихія, фізичні і хімічні середовища, аномальні явища, етнічне оточення, еконо­міка, політика, право), так і у вигляді інших, але спеціально ство­рених і реалізованих людиною явищ, актів у правовому полі кри­мінального кодексу або поза ним. Повні знання про такі загрози та методи їх здійснення повинні охоронятися державою, і застосо­вуватися тільки у випадках, які торкаються інтересів держави (питання дуже спірне, звичайно, але історія показує, що саме так і відбувається).

Говорячи про загрози підприємницькій діяльності, потрібно підкреслити, що найбільше поширення в українській дійсності одержали крадіжки, пограбування, розбої, шахрайства, вимаган­ня, хабарництво, зловживання службовим становищем, посадовий підлог, а також різні форми недобросовісної конкуренції і такі небезпечні форми, як замовлені вбивства і захоплення заручників.

Не будемо також забувати, що все це відбувається на фоні таких притаманних українському ринку особливостей, як:

1. Несприятлива для підприємця економічна політика держа­ви, що виявляється в маніпулюванні з метою регулювання економіки обліковою ставкою, валютним курсом, ставками митного тарифу і податків.

2. Руйнування господарських зв'язків.

3. Штучно знижений курс гривні.

4. Економічна корупція.

Як соціальне явище корупція існувала і існує в усіх країнах світу. Вона є там, де є влада. Однак світовий досвід свідчить про те, що в нормальній ринковій економіці масштаби корупції незрів­нянно менші, ніж в командній, де вплив відповідальних праців­ників держапарату на прийняття рішень досить значний.

Давайте уявимо собі, що будуть введені вільні ціни, відмінені квоти та ліцензії. Звичайно, зникнуть корупційні операції, пов'я­зані з видачею торговельних ліцензій, зникне корупція, що базу­ється на перепродаванні сировини. Але доки ми є свідками її стрім­кого зростання, і причинами цього можна вважати кризовий стан національної економіки, політичну нестійкість суспільства і від­сутність в країні повноцінної правової бази, що регулює відно­шення у сфері власності.

В результаті за останні роки для українських підприємців ві­рогідність стати потерпілим (від злочинного світу, недобросовіс­них конкурентів і корумпованих чиновників) збільшилась, як мінімум, у 2-3 рази.

Крім цього, при спробі змалювати ситуацію, що складається у сфері української національної економіки, слід враховувати такі особливості нашого ринку:

• розмах промислового і комерційного шпигунства (з боку різних структур, що використовують методи особистого і тех­нічного проникнення до комерційної таємниці);

• відсутність єдиної стратегії забезпечення безпеки підпри­ємницьких структур;

• відсутність цивілізованих юридичних гарантій для реалізації комерційних інтересів.

Все це обумовлює появу таких різновидів загроз:

- психологічні загрози впливають на психіку людини. Вони мо­жуть бути реалізовані шляхом штучного (на хімічному, біоло­гічному рівні) обмеження інтелектуальних здібностей люди­ни. Природно, із таким модифікованим суб'єктом буде легше домовитися. Або, не "влізаючи" в середину людини, але, знаю­чи її переконання, слабкі сторони, можливо (використовуючи спеціальні психологічні прийоми) змусити її виконати визна­чені умови або дії. Явищем, що лежить на поверхні в цій об­ласті, є шантаж, проте, існує маса багаторівневих психологічних прийомів реалізації різного роду шахрайств, в основі яких лежать психохарактеристики як окремих індивідумів, так і цілих груп. Можливо, що реалізація будь-якої "піра­міди" (не важливо, яким методом вона реалізується - чи то одержанням "надприбутків" при застої в економіці, чи то по­головним наданням високооплачуваної роботи при цьому ж застої, чи то купівлею товарів у кредит, або вкладанням у кон­верти п-ної суми і чеканням одержати 100-п-ний прибуток) обов'язково розрахована на визначені, комусь відомі, психохарактеристики юрби. Можна сюди так само додати різнома­нітні шахрайства "на трьох" з позичанням грошей, і пригадати "засновника" промислового шпигунства в СРСР Остапа Ібрагімовича Бендера, що у своєму арсеналі мав 400 порівняно чес­них способів відібрання грошей у населення й організацій. Його 401 спосіб був заснований на загрозі, пов'язаній з вито­ком інформації, до якого ми далі перейдемо;

- загрози інформації варто проаналізувати, маючи на увазі, що інформація буває: акустична (промова, визначені звуки, сиг­нали і т.п.), фото- і відео- (події, наявність можливостей для монтажу), надана у вигляді паперових документів, у вигляді документів на різноманітних магнітних носіях, у вигляді виз­начених середовищ (провідні і радіоканали зв'язку, комп'ю­терні мережі, побічні випромінювання і наводки і т.п.). Для кожного виду інформації існують цілком визначені загрози (як технічні, так і цілком людські), і такі ж визначені методи захисту.

Як бачите, ми вже повернулися до того, з чого почали - до без­пеки, провівши примітивний, але цілком зрозумілий аналіз скла­дової формули безпеки.