Тема 14

джерела фінансування, введено в експлуатацію виробничих засобів, грошові потоки, мобілізація внутрішніх ресурсів, об рун-тування інших джерел фінансування, внутрішня динамічна норма ефективності інвестицій, строк окупності введених в експлуа­тацію засобів за динамічною кормою ефективності інвестицій.

Постійному нагляду підлягає річна програма завершення (про­довження) інвестиційного процесу, в ходу якого відстежуються місячні планові та фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрати на обладнання. Аналізується рівень використання власного капіталу, залучених та запозичених коштів, виявляються відхилення, об'рунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів та використання інших джерел фінансування. На цьому етапі в процесі фінансового моніторингу вже можна робити оцінку поточних показників ефективності інвестицій, розраховувати динамічну норму ефективності і порівнювати її з внутрішньою, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року експлуатації підприємства (черги), який підлягає фінансовому моніторингу.

На сьогодні фінансування та державне кредитування будівниц­тва регулюються Положенням про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, та Положенням про державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення, затверджених спільним наказом Мінфіну та Мінекономіки від 26.06.96 р. Вони визначають порядок надання бюджетних кредитів безпосередньо міністерства­ми, іншими центральними органами виконавчої влади для фінан­сування підприємствами всіх форм власності пускових об'єктів, а також раніше розпочатих важливих новобудов виробничого при­значення, технічного переозброєння і реконструкції діючих під­приємств.

Поки що моніторинг державного будівництва здійснюють фі­нансуючі банки. Кредитні взаємовідносини між фінансуючими банками та позичальниками регламентуються нормативними актами НБУ і оформляються кредитним договором. Фінансуючі банки не мають права використовувати бюджетні позички на інші цілі, тим більше, що за використання бюджетних позичок установлюється плата в розмірі 20% річних від фактично профінансованих обсягів.

У свою чергу, позичальники повинні забезпечити цільове і своєчасне використання одержаної бюджетної позички та повернення її у визначені кредитним договором та положенням

Використання (освоєння) інвестицій ₅₀₁

випад

_„

>._v, х^и. За порушення умов кредитного договору банки застосовують до позичальників такі санкції:

► у разі використання бюджетної позички на цілі, не визначені

кредитним договором, банк припиняє кредитування цих витрат, має право розірвати кредитний договір та інфор­мує про це замовника, Мінекономіки та Мінфін для прийнят­тя рішення про дострокове повернення наданої бюджетної

позички;

► у разі порушення планового строку будівництва кредиту-

вання продовжується до фактичного введення в дію об'єкта зі стягненням подвійної відсоткової ставки;

► за прострочені платеж стягується плата в розмірі 0,07% суми

заборгованості за кожний день простроченого платежу. Кошти позичальників, що надходять банкам за користування бюджетною позичкою (відсотки), перераховуються до державного бюджету в розмірі 60%, а в разі застосування штрафних санкцій - 70% від цих сум; решта спрямовується на покриття витрат банків для обслуговування бюджетних

позичок.

Контроль за своєчасним поверненням бюджетних коштів, що виділяються на державне кредитування, здійснює Міністерство фінансів, а контроль за додержанням проектних строків будівництва об'єктів - Міністерство економіки та інші центральні органи виконавчої влади (замовники).

Механізм контролю за бюджетом проекту - це завершальний етап контролю. Щоб його здійснювати потрібно організувати моніторинг всіх робіт і процесів, що відбуваються за проектом на всіх фазах, етапах і рівнях. Система моніторингу повинна бути простою, але в той же час забезпечувати менеджерів проекту повною і своєчасною інформацією.

ежОсновні завдання бюджетного контролю:

■S отримання точних оцінок витрат;

•Sрозподіл витрат в часі;

*^/документальне підтвердження витрат;

"f своєчасність звітності щодо витрат;

Sвиявлення помилок і порушень у здійсненні витрат;

Sрозробка звітів про фінансовий стан проекту;

^ прогнозування майбутніх витрат.

Ефективним є, якщо контроль витрат здійснює постійно одна і та ж група фахівців щодо керівництва проектом. ₅₀₂ Тема 14

Бюджетний контроль повинен бути сконцентроваії.,,;_ЧМХ. цільовій функції, на виконанні затвердженого бюджету і знаход­женні відхилень від нього. Водночас перед контролем не можна ставити завдання пошуку можливостей економії бюджетних витрат.

Порівняння фактичних витрат із запланованим бюджетом ве­деться за так званими контрольними точками, які намічаються ще на стадії розробки проектно-кошторисної документації.

% Контрольні точки — це окремі етапи проекту, об'єкти, завершені роботи або їхні види, пускові комплекси проекту, комплекти закупівель для проекту (наприклад, комплект поставки устаткування). Контроль за контрольними точками розцінюється як потенційно найоб'єктивніший. З іншого боку, цей контроль дозволяє не чекати обов'язкового завершення якогось календарного періоду, а виконувати його більш оперативно. Тоді і негативних наслідків для фінансування проекту буде менше.

Контроль за витратами коштів на проект здійснюється в такій послідовності:

1. визначаються обсяги виконаних робіт;

2. визначається кошторисна вартість виконаних робіт;

3. порівнюється кошторисна вартість виконаних робіт з кош­ торисною вартістю запланованих робіт;

4. визначаються залишки кошторисної вартості;

5. визначаються фактичні витрати на реально виконані роботи;

6. порівнюються фактичні витрати з кошторисною вартістю виконаних робіт.

7) визначається економія або перевитрати фінансових ресурсів. Постійне порівняння фактичних результатів з плановими дозволяє

менеджерам проекту оцінити результативность проекту і встановити ступінь відповідності проектно-кошторисної документації.

Якщо виконання бюджету дотримується, то виконання наступ­них робіт здійснюється за планом. У разі виявлення невідповід­ностей, необхідно знайти їх причини і визначити джерела їхньої

ліквідації.

Для цього передусім розглядають питання - чи реальний в ситу­ації, що склалася, запланований бюджет? Якщо виявилося, що реальний, то найвірогіднішою причиною невідповідностей фак­тичних результатів від передбачених є недієвість існуючої системи контролю над проектом.

503

Використання (освоєння) інвестицій

У цьому випадку необхідно:

У> відкоригувати виконання робіт, привівши їх у відповідність з

бюджетом (в кожному проекті — своїми методами); >усунути недоліки в механізмах моніторингу і контролю над

проектом (вони також: специфічні для різних проектів). Якщо ж унаслідок змін загальної ситуації навколо проекту наприклад, зміни цін або через допущені помилки при плануванні проекту виконання його бюджету буде визнане неможливим, то його потрібно обов'язково переглянути і привести у відповідність з конкретною ситуацією, що склалася.

Відкориговані цифри бюджету прийнято називати прогнозами, кількість яких обумовлена ситуаціями, створеними в процесі виконання проекту.

ШОтже, процес контролю бюджету проекту полягає в постійному порівнянні фактичних витрат за контрольними точками проекту з прогнозованими показниками бюджету, а останнього прогнозу - з первинним бюджетом. На основі такого порівняння встановлюються параметри, до яких повинен бути приведений первинний бюджет, щоб від­повідати змінюваним обставинам. Встановлення вже здійснених витрат є тільки одним, але не єдиним елементом управління здійсненням проекту. Керівник проекту повинен володіти також ситуацією щодо майбутніх витрат. Тому для контролю витрат необхідно прогнозувати майбутній розвиток проекту.

У тому випадку, коли банк бере участь в реалізації інвести­ційного проекту не тільки як кредитор, але і як інвестор, його контроль за реалізацією проекту не обмежується тільки питаннями дотримання графіку погашення заборгованості за кредитом. Як співвласник проекту банк бере участь в управлінні проектом, вникаючи у виробництво, питання охорони навколишнього середовища, збут тощо.

^Банківський контроль за реалізацією інвестиційного проекту

здійснюється шляхом:

*=$ аналізу звітів, що періодично надаються позичальником

кредитору: ^отримання кредитором додаткової інформації за допомогою

спеціальних запитів позичальнику; ^інспекцій, здійснюваних співробітником (співробітниками)

74

банку, і ознайомлення з ходом робіт на місці, а також

504

ознайомлення з документами і матеріалами позичальника, що мають відношення до інвестиційного проекту; ^ отримання на основі запитів спеціальної інформації від державних контролюючих і наглядових органів.

Важливим в проектному циклі і для кредитора, і для позичаль­ника є момент приймання-здачі об'єкта.

Залежно від домовленостей між банком і позичальником банк може брати, а може і не брати участь в прийманні-здачі об'єкта. Процес приймання-здачі об'єкта складається з таких етапів:

© експлуатаційні випробування;

© підготовка звіту про проведення експлуатаційних випро­бувань;

® закриття контракту підрядника;

©підготовка і оформлення акту приймання закінченого будів­ництва об'єкту.

Позичальник готує в обумовлені терміни звіт про завершення інвестиційної діяльності, у якому висвітлюються такі питання, як відповідність об'єкта інвестиційної діяльності вимогам технічної документації і різним нормативам, результати експлуатаційних випробувань (розбіжності між запланованими і реальними технічними і техніко-економічними показниками, причини виявлених розбіжностей тощо), балансова вартість проектних активів, виявлені відхилення від кошторису (бюджету) робіт за інвестиційним проектом тощо.

На експлуатаційній фазі реалізації інвестиційного проекту основною метою контролю банку за реалізацією проекту є кон­троль за дотриманням графіку погашення заборгованості за кре­дитом. Звіти, що надаються в цей час банку, зазвичай мають періо­дичність, що відповідає процентному періоду (відрізок часу між двома платежами).

Проектний цикл для банку (як кредитора) закінчується моментом повного погашення позичальником своїх платіжних зобов'язань за кредитом. Ті банки, які здійснюють проектне фінансування, як правило, оформляють завершення проекту доповіддю за результатами реалізації інвестиційного проекту, у якій подаються оцінка ефективності реалізації проекту, узагаль­нення досвіду організації фінансування інвестиційних проектів, який може бути врахований у майбутньому.

У великих європейських банках, а також міжнародних фінансових інститутах (МБРР, МФК, ЄБРР) створені спеціальні підрозділи

Використання (освоєння) інвестицій „₀₅

(відділи, департаменти), які займаються виключно питаннями аналізу результатів завершених інвестиційних проектів. Так, в ЄБРР існує Департамент оцінки проектів (ДОП) на чолі з віце-президентом, підлеглим безпосередньо Президенту банку. З результатами проведених оцінок співробітників банку знайомлять на семінарах, на що співробітники ДОП витрачають значну частину свого службового часу.

Аналогічно в рамках МБРР існує Департамент за оцінкою операцій, що підпорядковується безпосередньо Раді директорів і Президенту банку. Щорічно для широкої публіки видається огляд "Результати оцінок" (Evaluation Results). Нововведенням в діяльності Департаменту є те., що оцінкам стали піддаватися не тільки проекти, які щойно завершені (після виконання всіх зобов'язань позичальників), але і ті, які завершилися порівняно давно, тобто розширюються тимчасові рамки проектного циклу банку. Це цілком обгрунтовано, оскільки ефективність проектів повною мірою може виявлятися тільки через тривалий період часу після завершення проекту.

14.4. Прийняття інвестором виконаних робіт і готових об'єктів

Після проведення пусконалагоджувальних робіт, які здійсню­ються в процесі монтажу обладнання, під час введення об'єкта в експлуатацію, а іноді і в післяпусковий період, настає дуже відпо­відальний етап інвестиційного процесу - введення в дію вироб­ничих потужностей та реалізація будь-яких інших видів робіт за інвестиційним проектом. В Україні діє порядок, установлений Кабінетом Міністрів, який передбачає кілька стадій прийняття виконаних робіт та готових об'єктів.

+ Перша стадія - це прийняття від замовника підрядником:

- затвердженої проектно-кошторисної документації та інших

узгоджувальних та ліцензійних документів;

• будівельного майданчика;

• технологічного та іншого обладнання з відповідними ком-

плектуючими матеріалами, конструкціями і деталями;

- матеріалів та виробів, постачання яких входить до обов'язків

замовника;

- приміщень, будівель, споруд, будівельних машин, механізмів

та іншого майна, що передається підряднику тимчасово на період будівництва відповідно до підрядного договору.

506

Т ема 14

+Друга стадія - це прийняття від підрядника робочою комісією ■ замовника:

• окремих видів робіт, конструктивних елементів та етапів;

• прийняття робіт зі складанням відповідних актів;

• попереднє прийняття конструктивних етапів для підтверджен-

ня технічної готовності для виконання наступних робіт;

- прийняття закінчених окремих установок, технологічних ліній

для проведення комплексного випробування та пускона­лагоджувальних робіт;

- прийняття закінчених будівництвом окремих будівель, та

споруд, що можуть використовуватись до кінцевої здачі об'єкта в експлуатацію;

- перевірка відповідності проектам об'єктів і змонтованого устат-

кування, результатів випробувань й комплексного опробування

устаткування, підготовленості об'єктів до нормальної

експлуатації й випуску продукції (надання послуг), включаючи

виконання заходів щодо забезпечення нормальних і виключення

небезпечних умов праці та захисту природного середовища,

якості будівельно-монтажних робіт і приймання цих об'єктів.

Основне призначення робочих комісій - це завчасна підготовка

об'єктів, що призначаються до введення в експлуатацію. Робочі

комісії формуються завчасно: на великих будовах вони діють

постійно і здійснюють час від часу приймання окремих видів робіт

або етапів, а також окремих об'єктів, експлуатація яких можлива

до завершення будівництва загалом.

Після одержання письмового повідомлення генпідрядника про готовність об'єкта до приймання інвестору надається така техніч­на документація:

<=> журнали виробництва будівельно-монтажних робіт; ■=> журнали авторського нагляду;

^ акти випробування і приймання встановленого технологіч­ного устаткування;

^сертифікати, технічні паспорти та інші документи заводів-виготовлювачів, які засвідчують якість матеріалів, кон­струкцій, устаткування.

Вся документація після завершення роботи робочої комісії нада­ється інвестором Державній приймальній комісії.

Датою введення в експлуатацію вважається дата підписання акту робочою комісією.

ФГоловні завдання робочих комісій — це перевірка відповідності виконаних робіт вимогам ДБН, виявлення дефектів, недоробок та відхилень від затвердженої проектно-кошторисної документації, складання актів з претензіями до підрядника. Використання (освоєння) інвестицій _5О7

Усунення недоліків здійснюється підрядником у межах гарантій­них строків для: змонтованого обладнання та електромонтажних робіт - шість місяців; загальнобудівельних робіт - один рік; для житлових будинків - упродовж двох років.

Зазвичай виявлені робочою комісією недоліки в процесі будів­ництва повинні бути усунені до введення об'єкта в експлуатацію. Усі витрати з усунення недоліків відшкодовує генеральний підрядник. Якщо ці роботи виконує замовник своїми силами, то на його користь підрядником сплачується також недоїмка в розмірі 50% вартості цих робіт.

+ Третя стадія - це прийняття Державною комісією закінче­ного будівництвом підприємства, його черги, пускового комплек­су, житлового або іншого об'єкта. До складу Державних приймаль­них комісій зазвичай входять представники інвестора (замовника), генпроектувальника, генпідрядника та субпідрядників, органів державного санітарного, екологічного, протипожежного та іншого нагляду, технічної інспекції, банку, що фінансує проект тощо.

Очолюють Державні комісії, як правило, представники вико­навчої влади, органів муніципального управління. Призначаються комісії завчасно: не пізніше ніж за 30 днів до введення в експлуата­цію житлових та інших будівель, крім виробничих об'єктів, і за З місяці - для виробничих об'єктів.

Члени Державних приймальних комісій зобов'язані: У суворо дотримуватись державних інтересів; У ретельно перевіряти готовність об'єктів до експлуатації й установлювати для них строки початку випуску продукції, послуг в обсягах нормативного освоєння проектної потуж­ності;

> перевіряти відповідність потужності й кошторисної вар­тості підприємства, пускового комплексу, черги за про­ектом та тих, що фактично вводяться;

Упри необхідності створювати підкомісії й призначати додат­кові апробування та випробування устаткування. Витрати за цими додатковими роботами несе інвестор. Державній приймальній комісії інвестором (замовником) надаю­ться такі документи:

^перелік усіх учасників інвестиційного процесу та обсягів вико­наних ними або наданих послуг;

^відомості про результати інженерних та економічних дослід­жень; ^документація про відведення земельного майданчика;