9,З.Основні аспекти передінвестиційних досліджень

Передінвестиційні дослідження займають важливе місце в роз­робці та реалізації інвестиційних проектів. Вони дають можливість економити значні кошти, так як можуть передбачити доцільність чи недоцільність проробки та реалізації інвестиційного задуму як процесу. Місце передінвестиційних досліджень в проектному циклі схематично показано на рис. 9.4.

Основною метою передінвестиційних досліджень є збір необхід­ної інформації та підготовка інформаційних масивів для розробки ТЕО і складання бізнес-плану інвестиційного проекту.

Учасниками передінвестиційних досліджень є: ^маркетологи (опрацьовують ціноутворення продукції та

обсягів продаж:); ^виробничі служби (оцінюють можливу вартість продукції і

вимоги до сировини);

306

Тема 9

^> фінансові служби (оцінюють витрати на проект і визна­чають джерела і розміри фінансування);

^юристи (вивчають юридичні аспекти інвестиційного проекту). Передінвестиційні дослідження мають за мету вивчення: > прогнозу економічного і соціального розвитку країни; У галузевих прогнозів; У*містобудівельних прогнозів і програм; У генеральної схеми розселення, природокористування; Усхем і проектів районного планування, адміністративно-те­риторіальних утворень; У генеральних планів міст, інших поселень і їх схем, а також:

промислових, рекреаційних та інших функціональних зон; У територіальних комплексних схем охорони природи і приро­докористування;

У проектів детального планування житлових районів, магістралей міст, проектів забудови кварталів і ділянок міст та інших поселень;

У прогнозу ділової активності вітчизняних та іноземних ком­паній у регіоні; У документів державного регулювання інвестування у регіоні

здійснення проекту.

Передінвестиційні дослідження можуть мати різну ступінь деталізації, що залежить від типу інвестиційного проекту, а також розміру капітальних інвестицій. Проте для більшості інвестицій­них проектів використовується загальний підхід (рис. 9.5), в межах якого здійснюється техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту.

За загальним підходом передінвестиційна фаза (передінвести­ційні дослідження) складається з трьох етапів:

О аналіз інвестиційних можливостей, (або аналітична стадія), який охоплює:

• аналіз загальних можливостей реалізації проекту;

• аналіз інвестиційних можливостей здійснення проекту;

• аналіз можливостей конкретного проекту. ^підготовка обгрунтування, (або проектна стадія), яка включає:

• розробку попереднього ТЕО проекту;

• допоміжні (функціональні) дослідження;

• детальне ТЕО проекту.

©* оцінка проекту (або стадія оцінювання проекту і ухвалення рішення про інвестиції), яка зводиться до:

- складання оцінного звіту;

Інвестиційні проекти як основа інвестиційного процесу ₃₀₇

підтримки інвестиційного проекту.

ЕТАПИ ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

визначення інвестиційних

можливостей - аналітична стадія

підготовка обґрунтовування - проектна стадія

стадія оцінювання проекту і

ухвалення рішення про

інвестиції

Інвестиційні проекти як основа інвестиційного процесу

Рис. 9.5. Послідовність проведення передінвестиційних досліджень

Розглянемо детальніше зміст кожного етапу (стадії).

І. Мета аналітичної стадії - привернути увагу можливих інвесторів до конкретних інвестиційних пропозицій з метою трансформації ідеї проекту в конкретну інвестиційну продукцію. У свою чергу аналітична стадія охоплює такі аспекти:

© визначення інвестиційних можливостей, що передбачає експертну оцінку всіх доступних даних і чинників щодо проекту.

Експертна оцінка проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов реалізації та визначення рентабельності проекту.

При її здійсненні спочатку визначаються чинники, які можуть значною мірою вплинути на успішність виконання проекту. До них відносяться:

^наявність альтернативних технічних рішень;

У попит на продукцію проекту (маркетингові дослідження);

У тривалість проекту, у т.ч. його інвестиційної фази;

Уоцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги) проекту;

У перспективи експорту продукції проекту;

^•оцінка складності проекту;

^ інвестиційний клімат у районі реалізації проекту;

У співвідношення витрат і результатів проекту.

308

Т ема 9

Чинники розміщуються у порядку зменшення пріоритетності та визначаються чинники найбільшого впливу на хід реалізації проекту. Далі визначається оцінка вагомості (ранг) для кожного з перерахованих чинників. Сума рангів усіх чинників повинна дорівнювати одиниці. Кожному чиннику присвоюються певні бали (від 100 до 0). Експертна оцінка впливу кожного чинника визначається множенням його ваги на оцінку в балах відповідного чинника для кожного варіанту, а інтегральна експертна оцінка пріоритетності варіантів визначається як сума експертних оцінок за кожним проектом;

©аналіз загальних можливостей, або макроекономічний підхід, передбачає використання трьох рівнів аналізу:

О регіональний аналіз, який має за мету визначення можли­востей конкретного регіону.

■=> галузевий аналіз, мета якого - виявлення можливостей обме­женого (конкретного) сектору економіки.

■^ресурсний аналіз, який проводиться з метою виявлення можли­востей, пов'язаних з використанням природних ресурсів, сільськогосподарської та промислової продукції тощо.

Загалом призначення даного етапу - привернення уваги потен­ційних інвесторів до конкретних інвестиційних пропозицій;

(D аналіз можливостей інвестиційного проекту, або мікроеко-номічний підхід. Мета даного етапу - стимулювання інвестора до трансформації ідеї проекту у інвестиційну пропозицію.

Вивчення можливостей здійснення окремих проектів прово­диться на підставі виявлення передумов інвестування та ретель­ного аналізу загальних умов інвестиційного проекту, а саме: попиту на конкретну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках; наявності джерел сировини; характеру технологічних процесів; потреби у кваліфікованих кадрах; строків реалізації проекту; рівня витрат виробництва.

II. На стадії "підготовки об'рунтування" здійснюється вивчення проекту з метою прийняття чи неприйняття рішення про його реалізацію. В процесі дослідження треба дати відповіді на такі питання:

Очи інвестиційні можливості настільки привабливі, що рішення про інвестування може прийматись за результатами попереднього обгрунтування, або чи окремі аспекти проекту потребують поглибленого вивчення за допомогою функці­ональних чи допоміжних досліджень;

309

© чи наявної інформації достатньо, щоб одразу визначити життєздатність та привабливість ідеї проекту для конкрет­ного інвестора, або групи інвесторів;

©чи стан навколишнього середовища на території передбачу­ваного розташування об'єкту і сам виробничий процес відпо­відають інтересам держави, регіону або груп населення. Дана стадія охоплює такі аспекти: ©попереднє об'рунтування (ТЕО) проекту; ©допоміжні (функціональні) дослідження; ©детальне техніко-економічне об'рунтування проекту. ©Попереднє об'рунтування - це проміжна стадія між вивченням проектних можливостей і докладним ТЕО. Проведення ТЕО вимагає значних витрат та тривалого часу, саме тому перед цим повинна бути зроблена додаткова оцінка ідеї проекту за допомо­гою попереднього об'рунтування.

На етапі попереднього техніко-економічного об'рунтування вивчаються різні економічні альтернативи: ринку та потужності підприємства; попиту та ринку; маркетингу та збуту; виробничої програми підприємства та матеріальних витрат; технологічної частини проекту та економічної частини проекту, включаючи роз­рахунки комерційної ефективності.

За результатами попереднього техніко-економічного дослід­ження проект може бути: прийнятий, відхилений, або прийняте рішення про його більш глибокий аналіз.

Зазвичай попереднє об'рунтовування має такі розділи: У загальна характеристика підприємства: його активи та основний капітал, рівень економічної та юридичної самостій­ності, наявність філій, дочірніх фірм і підрозділів, номенкла­тура та асортимент продукції; > виробнича потужність підприємства і характеристика

технологічних процесів і обладнання; >характеристика допоміжних та обслуговуючих виробництв,

складського господарства, інженерних комунікацій; У база сировини, постачальники основних та допоміжних ма­теріалів, форми матеріально-технічного забезпечення; ^екологічна характеристика, дані про техніку безпеки, сейсміч­ність, вітрове навантаження, затоплюваність тощо; >організація управління, кадровий склад підприємства, поточні витрати;

> фінансове забезпечення оцінки результатів діяльності за минулий період (для проектів реконструкції та технічного переоснащення);

У економічна частина проекту;

> обсяг інвестицій за роками реалізації проекту та за джере-

лами фінансування, витрати за відведення земельної ділянки, будівельно-монтажні роботи, придбання технологічного обладнання, інші витрати;

^прибуток за етапами реалізації проекту, інвестори, які перед­бачаються, та учасники проекту; У оцінка ринку збуту продукції, яка планується до випуску, її

основні споживачі, конкуренти, ціновий прогноз; ^-можливість фінансування проекту за рахунок випуску акцій; ^загальні висновки щодо переваг та недоліків проекту порівняно

з аналогами вітчизняної та зарубіжної практики. У зв'язку з тим, що ТЕО розробляється, щоб залучити акці­онерів і кредиторів до фінансування проекту, саме для цього на стадії попереднього техніко-економічного об'рунтування про­водиться оцінка фінансової здійсненності і імовірності здійснення проекту. Вона базується на такій системі показників:

• фінансові показники здійсненності проекту;

• показники економічної ефективності;

• аналіз чутливості;

• аналіз беззбитковості;

• оцінка імовірності;

• економічна оцінка проекту.

1. Основними показниками фінансової здійсненності проектів є: р®° коефіцієнт співвідношення довгострокових запозичених

коштів і акціонерного капіталу.

Він характеризує фінансовий ризик проекту як для запозиченого (залученого) (KJ, так і для акціонерного (власного) капіталу (KJ:

к. =

зк „ зк

вк

К =

АК

де ЗК - запозичений капітал; АК - акціонерний капітал; ВК - власний капітал.

Розраховані таким чином показники дають оцінку фінансовому леверіджу (важелю).

310