7.1. Поняття інновацій та їх види. Форми інноваційної діяльності

Інноваційні інвестиції є різновидом реальних інвестицій Вони формують виробничий потенціал на новій науково-технічній основі. Вагомість даної форми інвестування визначається зроста­ючою роллю НТП у відтворювальному процесі, а це вимагає швидкого оновлення елементів основного і оборотного капіталу, впровадження прогресивних технологій.

Кардинальні перетворення, що відбуваються на даний час в Україні, зачіпають всі сфери діяльності, включаючи і таку

232

Т ема 7

важливу, як науково-технічна політика. Проблема ефективного використання досягнень науки і техніки (інновацій) на сьогодні сюїть дуже гостро.

Термін "інновація" став широко використовуватися в україн­ській економіці як самостійно, так і для визначення таких спорід­нених понять, як "інноваційна інвестиція", "інноваційна діяльність", "інноваційний процес" тощо.

Поняття "інновація" (англ. "innovation"- нове науково-тех­нічне досягнення, нововведення як результат впровадження новизни) застосовується до всякої новизни як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, навчальній та інших сферах, до будь-яких вдосконалень, що забезпечують економію витрат або створюють умови для такої економії. Інно­вація охоплює цикл від виникнення ідеї до її практичної реалізації.

У зарубіжній літературі поняття "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу у реальний, втілений у нових продуктах і технологіях.

Основна маса інновацій реалізується в ринковій економіці підприємницькими структурами як:

■=> засіб вирішення виробничих, комерційних та інших завдань;

■^чинник забезпечення їх успіху та ефективності економічного зростання;

^ інструмент поточної і перспективної конкурентоспромож­ності.

Вперше термін "інновація" був введений австрійським економістом І. Шумпетером у роботах "Теорія економічного розвитку" (1912 р.) і "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942 p.). Вчений зазначає, що інновація є головним джерелом прибутку: "Без розвитку немає прибутку, без прибутку немає розвитку". Таким чином, прибуток виникає з інновації, і вона, в свою чергу, спонукає підприємця вводити все нові й нові інновації.

Інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на ви­користання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздат-них товарів та послуг.

♦ Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяль­ність" інноваційна діяльність - це форма інвестицій, які здійснюються з метою впровадження досягнень НТП у виробництво і соціальну сферу. Така діяльність включає:

У випуск і поширення нової техніки і технологій;

У прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

Інноваційна форма інвестицій ₂₃₃

У реалізацію довгострокових науково-технічних програм із ве­ликими строками окупності витрат;

У фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у продуктивних силах;

>розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, яка призначається для поліпшення соціального, економічного, екологічного становища суспільства;

> підготовку і перепідготовку кадрів.

% Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 p., інновації - це новостворені (застосовані) і (або) удосконалені конкурентноздатні технології, продук­ція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інновації можуть класифікувати за різними ознаками:

I. Залежно від характеру здійснюваних структурних змін в процесі виробництва розрізняють такі види інновацій:

- технічні, які спрямовані на модернізацію обладнання, технічне

переоснащення діючих підприємств чи виробництв;

- технологічні, які спрямовані на створення і освоєння у вироб-

ництві нової продукції, нових видів послуг, нових технологій;

- виробничі, які пов'язані із зміною виробничої діяльності і струк-

турою виробництва;

- економічні, які направлені на вдосконалення методів і способів

планування господарської діяльності, на покращання резуль­татів господарювання;

- управлінські, які пов'язані з покращенням стилю і методів керу-

вання, використанням нових способів збору і обробки інформації та прийняття управлінських рішень;

- соціальні, які направлені на поліпшення умов і характеру

праці, соціальний розвиток і охорону здоров'я;

- екологічні, які направлені на впровадження заходів щодо охо-

рони навколишнього середовища.

II. Залежно від того, з якими процесами діяльності пов'язані інновації, розрізняють:

• інновації продукції (або товарні інновації);

• інновації процесів;

• інновації робочої сили;

• інновації менеджменту.

III. Залежно від стадій діяльності підприємства розрізняють:

- інновації початкового етапу діяльності в підприємство як

систему, які пов'язані з якісними і кількісними змінами у виборі і використанні сировини, матеріалів, обладнання, робочої сили;

- інновації на вихідному етапі діяльності підприємства як

системи, які пов'язані з кількісними змінами у збуті готової продукції чи наданні послуг;

- інновації структури підприємства, які пов'язані із організа-

ційними змінами у всіх сферах діяльності підприємства.

IV. За темпами впровадження інновацій розрізняють:

• стрибкоподібні;

• швидкі;

• зростаючі;

• уповільнені;

• затухаючі.

V. За масштабами впровадження інновації можуть бути:

• глобальні;

• транснаціональні;

• регіональні;

• місцеві.

VI. За результативністю впливу на діяльність інновації характеризують як:

• зростаючі;

• високі;

• низькі;

• стабільні.

VII. За ефективністю впровадження інновації розрізняють такі, що забезпечують:

• фінансову (комерційну) ефективність;

• бюджетну ефективність;

• економічну ефективність.