8.2. Державна політика щодо залучення іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту

Вирішальна роль у регулюванні іноземного інвестування, залученні іноземного капіталу в економіку України належить

Тема 8

За формою оформлення

• явні інвестиції (юридично правильно оформлені вкладення капіталу)

• приховані інвестиції (оформлені у вигляді інвестицій перетоку капіталу, наприклад, потоки капіталу між філіалами ТНК. наявний вивіз капіталу через цінні напери)

• "чорні інвестиції'" (кошти, отримані незаконним шляхом, походження яких не прослідковуєгься, є легітимними через приймаючі країни)

Геополітична спрямованість: -розвинені країни

За

характеристиками потоків капіталу

• країни, шо розвиваються

• інтернаціональні Ступінь повернення:

• що повертаються (кредити, позики і т.д.)

• ризикові (частка у власності капіталу)

• шо не повертаються (технічна допомога міжнародних організацій)

За ступенем первинності: -первинні

• реінвестиції За величиною: -дрібні

• середні

• великі

• дуже великі

За режимами приймаючої сторони:

• обмежений режим

• національний режим

• пільговий режим

За характером використання інвестиційних капіталів:

За характеристиками приймаючої сторони

• інвестиції, що "проїдаються"

• амортизаційні та сировинні інвестиції

• екстенсивні інвестиції

• інноваційні інвестиції

За формами здійснення інвестицій:

• адресна (цільова) технічна допомога

• програма навчання спеціалістів та інфомаційної підтримки бізнесу

• кредити та позики (втому числі пільгові)

• концесії

• іноземні підприємства (філії материнських фірм) на території приймаючої сторони

-спільні підприємства

- вільні економічні іони

Рис.8.3. Класифікація іноземних інвестицій Залучення іноземного капіталу

267

державній політиці щодо іноземних інвестицій. Державна політика в галузі іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України і регулюється Верховною Радою України. Важливу роль віді­грає також Адміністрація Президента України. Указами Президента України створено державні інституції, що безпо­середньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:

+ Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

+ Національне агентство України з реконструкції і розвитку;

"♦'Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

+ Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

+ Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в

Україну;

+ Валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України; + Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового

співробітництва.

Кожна країна визначає свої правила інвестування іноземного капіталу. Такими правилами є:

Управо влади чи право допуску, яке пов'язане із захистом націо­нальних інтересів і національного ринку від іноземних інвес­тицій;

Урежим іноземного інвестування, за яким запроваджується спра­ведливий і ^дискримінаційний режим для іноземних інвесторів; > визначення порядку або припинення дії міжнародних контрак­тів та угод, за якими передбачається різного роду компен­сації і заходи щодо розвитку і забезпечення прав іноземних інвесторів, а також: врегулювання спорів між: сторонами. На даний час світова практика використовує такі форми сти­мулювання іноземних інвестицій:

^податкові стимули - встановлення прямих податкових пільг, відстрочка сплати податків, податкові канікули, звільнення від митних платежів тощо;

^фінансові методи стимулювання іноземних інвестицій - суб­сидії, гарантії їх надання, пільгова амортизаційна політика; ^нефінансові методи - створення відповідного інвестиційного клімату з метою інвестиційної привабливості країни для залучення іноземного капіталу.

Загальновідомо, що розмір іноземних інвестицій в економіці держави безпосередньо впливає на рівень життя та економіку відповідної країни загалом.

268

Тема 8

Саме тому важливим в цьому аспекті є ставлення держави до іноземних інвестицій, рівень гарантій інвестиційної діяльності та репатріації отриманих прибутків.

Україна є привабливою країною для інвестування, насамперед через те, що має дешеву робочу силу, доступні ресурси та об'єкти інвестування, необмежений ринок збуту тощо.

Саме ці чинники свого часу призвели до колосального підйому інвестиційної діяльності в країнах Східної Європи, - Словаччині, Чехії, Угорщині, Польщі. Ці країни значно випередили Україну за темпами зростання національного валового продукту саме завдяки правильній інвестиційній політиці, що була спрямована на залучення та стимулювання іноземних інвесторів, які могли б безперешкодно інвестувати в економіку та мати гарантії повер­нення інвестицій.

Однак наразі Україна не надає іноземним інвестиціям належного рівня правового захисту. Нестабільне та суперечливе законодавство, а також низка інших чинників, попри значний потенціал країни, не дозволяють Україні залучити необхідний обсяг інвестицій для розвитку економіки.

В останні роки політика щодо іноземних інвестицій носила супе­речливий, подвійний характер. З одного боку, іноземні інвестори були допущені, хоча і з деякими обмеженнями, у заборонений для них раніше страховий та банківський бізнес, до участі в процесі приватизації. А з іншого - інвестиційна діяльність за участю іно­земного капіталу все більше переводиться на національний режим.

Основним недоліком проведених перетворень, на думку іно­земних інвесторів, була практично щомісячна зміна умов функці­онування іноземного капіталу. Часта зміна "правил гри" на ринку капіталів відобразилась у негативних оцінках ситуації в Україні з боку закордонних банків, консультаційних та юридичних фірм, оскільки в загальноприйнятих методах розрахунків ступеня ризику правова стабільність відіграє ключову роль. А це, своєю чергою, не сприяло притоку іноземних інвестицій.

Правове регулювання засад інвестиційної діяльності в Україні здійснюється Законом України "Про інвестиційну діяльність". Він визначає основні принципи інвестиційної політики, об'єкти та суб'єкти інвестиційної діяльності, встановлює гарантії інвести­ційної діяльності в Україні загалом.

Що стосується спеціальних законодавчих актів у сфері право­вого регулювання іноземних інвестицій, то першим законом у цій сфері був прийнятий ще в 1991 р. Закон України "Про захист

Залучення іноземного капіталу ■ ₂в9

іноземних інвестицій в Україні". Закон, по суті, був декларацією, містив лише загальні фрази щодо захисту та гарантування інозем­них інвестицій, не відповідав вимогам свого часу, у зв'язку із чим виникла нагальна потреба вдосконалення існуючого законо­давства в цій сфері.

Тому у 1992 - 1993 pp. Верховна Рада України прийняла конче важливі законодавчі акти, які обумовили значне збільшення обсягів надходження іноземних інвестицій в економіку України впродовж наступних 3-4 років - Закони України "Про іноземні інвестиції" від 13.03.92; "Про державну програму заохочення іно­земних інвестицій" та Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" від 20.05.93.

Зазначені законодавчі акти відіграли позитивну роль, вони встановили преференційний режим для іноземних інвестицій та надали право підприємствам із іноземною інвестицією на отримання податкових пільг (так звані "податкові канікули") у випадку здійснення іноземної інвестиції у певному, встановленому законодавством, розмірі. Податкові пільги, насамперед, стосувались звільнення від сплати податку на прибуток упродовж визначеного законодавчими актами часу.

У 1996 р. набув чинності Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96, яким були скасовані зазначені законодавчі акти, і, відповідно, умови щодо надання відповідних пільг. Водночас іноземним інвесторам, які на той момент вже працювали в Україні в преференційному режимі, гарантувалося залишення цих пільг. Дана гарантія знайшла своє відображення у постанові Верховної Ради України "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 06.07.99 та в Указі Президента України "Про деякі питання іноземного інвестування" від 07.07.98.

Однак у 2000 р. із прийняттям Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяль­ності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" зазначені пільги скасовані, іноземним інвесторам надано рівний із внутрішніми інвесторами національний режим інвестування. Фактично із прийняттям нового Закону іноземні інвестори були позбавлені пільг, передбачених скасованими законодавчими актами. Іноземним інвесторам було залишено певні переваги перед внутрішніми інвестиціями, що стосується, передусім, операцій із майновими внесками до статутних фондів

₂₇₀ Тема 8

українських підприємств із іноземними інвестиціями. Іноземні інвестори звільнені від сплати мита та податку на додану вартість на майновий внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями. При цьому звільнення від оподаткування ввізного податку на додану вартість діє винятково щодо товарів, які не оподатковуються акцизним збором. Водночас, звільнення від сплати ввізного мита має певні особливості. Так, відповідні об'єкти права власності мають знаходитись у власності підприємства не менше ніж три роки. У випадку їх відчуження до настання зазначеного терміну, спільне підприємство зобов'язане сплатити в повному обсязі мито, не сплачене при ввезенні та податок на додану вартість.

Основним юридичним документом в Україні, що регламентує державну політику у сфері іноземного інвестування, на сьогодні залишається Закон України "Про режим іноземного інвестування". У ньому визначені сфери вкладання іноземних інвестицій, механізм їх реалізації, передбачені пріорітети інвестування, пільги та дер­жавні гарантії.

Загалом, щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення на території України встановлюється національний режим інвести­ційної та іншої господарської діяльності. Винятки перед­бачаються чинним законодавством та міжнародними договорами України.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Бажаючи залучити в Україну іноземні інвестиції, держава вста­новила певні державні гарантії їх захисту, у тому числі:

У гарантії від зміни законодавства;

^•гарантії щодо примусових вилучень, а також: незаконних дій державних органів та їхніх службових осіб;

У компенсацію і відшкодування збитків іноземним інвесторам, завданих їм внаслідок дій або бездіяльності державних органів України чи їхніх службових осіб;

Залучення іноземного капіталу ₂7і

У гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Законодавством України про іноземні інвестиції передбачено захист іноземних інвестицій в Україні від конфіскації державою за винятком випадків надзвичайного характеру. Такі випадки включають заходи по евакуації, рятуванню у зв'язку з катастро­фами, аваріями або епідеміями. Іноземні інвестори мають право на компенсацію урядовими органами збитків, пов'язаних з вище­зазначеними випадками.

Значний вплив на інвестиційний клімат в Україні мало прий­няття Закону України "Про розподіл продукції" від 14.09.99, який регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції. Відповідно до угоди про розподіл продукції Україна доручає інвестору проводити пошук, розвідку та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр, а інвестор зобов'язується виконати доручену йому роботу за свій рахунок і на свій ризик за умови, що згодом компен­сує свої витрати та отримає винагороду у вигляді частини про­дукції. Вказаним законом визначена низка пільг для інвесторів.

З іншого боку, законом встановлено норми, які обмежують сво­боду діяльності інвестора та, відповідно, привабливість інвести­цій.

Важливим є Закон України "Про концесії" від 16.07.99, який визначив поняття концесії, а також умови і порядок її здійснення. ♦Концесія - це надання (на платній та строковій засаді) суб'єкту підприємницької діяльності права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії.

Таке право надає уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, державного і комунального майна. У Законі подано перелік сфер господарської діяльності, які можна надавати в концесію державним підприємствам. До цього списку увійшли також об'єкти міської інфраструктури.

Затвердження пооб'єктного переліку належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Рішення про надання концесії прийма­ються за підсумками концесійного конкурсу.

Здійснення інвестицій пов'язане з певними ризиками для іноземного інвестора, можливість яких збільшується за політичної та економічної нестабільності в приймаючій країні, при виникненні

272

Тема 8

військових конфліктів, введенні надзвичайного стану тощо. Усе це загострює питання про гарантії і робить необхідним вста­новлення додаткових гарантій як у внутрішньому законодавстві, так і в міжнародних договорах.

Як вважають самі інвестори, краще мати не зовсім зручні, але стабільні правила та умови інвестиційної діяльності (відносини власності, рівень оподаткування, репатріація прибутків та капіталів тощо), ніж більш привабливі, але схильні до постійних змін. При постійно змінюваних правилах інвестори не можуть впевнено планувати свої дії на перспективу. У таких умовах вони або вимагають більш високих прибутків в якості компенсації за ризик, або втримуються від капіталовкладень, або обирають мінімально ризиковану стратегію.

Наприклад, з точки зору американських вкладників, при ін­вестуванні в Україну мінімальні норми прибутку повинні бути на 25 - 40 % вище, ніж у Західній Європі, і на 65 - 75 % вище, ніж у США.

Однак більшість іноземних інвесторів, остерігаючись ризику, найчастіше лише створюють в Україні підприємницькі структури, але реально не здійснюють інвестицій, очікуючи стабілізації економічної та нормативно-правової ситуації.