1. Принцип пооб'єктної диференціації календарного плану

5. Принцип

планування

Принципи розробки календарних планів за проектом

відповідальності

та розподілу

■ 4. Принцип формування

резерву

календарного

часу

ризиків

3. Принцип

функціональної

диференціації

календарного

плану

Рис. 14.1. Принципи розробки календарних планів за проектом

Для формування календарних планів використовуються кілька методів залежно від обсягу вихідної інформації і параметрів плану і проекту загалом. В основі методів лежить застосування таких базових понять, як робота, подія (дата), попередні зв'язки, тривалість.

Відносно календарного плану робота означає деяку діяльність, необхідну для досягнення конкретних результатів, що вимагає певного часу і ресурсів.

490

Тема 14

Подія (дата, віха) відрізняє завершення тих або інших робіт і досягнення результатів, включаючи проміжні, що можуть бути досягнуті в процесі реалізації проекту. Послідовність подій або дат утворює календарний план.

При складанні календарного плану важливе значення надається логічній послідовності виконання окремих операцій і одержання результатів, яка визначена прийнятою технологією робіт.

Більшість зв'язків у проекті відноситься до типу "кінець - поча­ток", тобто наступні роботи можуть початися тільки після завер­шення попередніх робіт. Зв'язки, що передують, утворюють структуру мережі, що визначає послідовність виконання. У випадках, коли не потрібно завершувати попередню роботу до початку наступної, використовується зв'язок "початок -початок", тобто роботи можуть виконуватися одночасно. Для одночасно здійснюваних робіт застосовують зв'язок "кінець -кінець". При цьому завершення наступної роботи співвідноситься із завершенням попередньої. Якщо потрібно затримати завершення однієї роботи до початку іншої застосовується зв'язок "початок - кінець". Сьогодні багато видів робіт завдяки сучасним технологіям можуть здійснюватися не послідовно, а паралельно, скасовуючи необхідність дотримуватися визначеної послідовності робіт.

Для складання календарних планів часто використовують метод складання переліку робіт із зазначенням дат їх початку і завершення та оформлюваного у вигляді таблиць, формулярів, бланків тощо.

Більш наочно календарний план можна подати у вигляді ліній­них діаграм, або графіків Ганта, які застосовуються при плану­ванні порівняно нескладних робіт і об'єктів, що не містять еле­ментів ризику. У таких графіках по горизонталі відкладають ка­лендарні періоди (дні, місяці й інші часові відрізки), а по вертикалі проставляють послідовно види робіт. Недоліком таких графіків є те, що у них не відображується взаємозв'язок між окремими роботами.

Лінійні графіки доповнює більш розроблена система сітьового планування та управління (СПУ), в основі якої лежить мережа, що являє собою орієнтований графік і низку характеристик (час, вартість, ресурси тощо), що відносяться до окремих робіт і до об'єкту загалом. Для розрахунку та аналізу сітьового графіку використовують набір сітьових процедур, що отримали назву "методу критичного шляху".

Використання (освоєння) інвестицій ₄₉₎

Сітьові моделі можуть бути орієнтовані на події і роботи. Перші використовуються рідко, оскільки не містять чіткого визначення робіт. Найбільш поширеними в багатьох галузях є моделі, орієнтовані на роботу. У них робота являє собою конкретний тру­довий процес, що протікає в часі, або процес очікування. Роботи мають відповідні характеристики, основними серед яких є: часові, вартісні, ресурсні та інші. Розрізняють два типи робіт - з фіксова­ною тривалістю і з фіксованим обсягом.

У календарному плані роботи диференціюються залежно від часу виконання, у зв'язку з чим розрізняють:

© річний графік реалізації реального інвестиційного проекту;

©квартальний план робіт реального інвестиційного проекту;

©місячний план робіт реального інвестиційного проекту;

© декадне завдання па виконання робіт за реальним інвести­ційним проектом.

Диференціація календарного плану реалізації проекту здійсню­ється також за функціональною ознакою:

1. Підготовка реального інвестиційного проекту до реалізації.

2. Проектно-конструкторські роботи за інвестиційним проектом.

3. Матеріально-технічне забезпечення виконання робіт за про­ ектом.

4. Будівельно-монтажні роботи, що передбачаються проектом.

5. Введення об'єкта в експлуатацію.

6. Освоєння проектних потужностей.

Залежно від ступеня охоплення робіт розрізняють такі сітьові графіки:

>зведені - охоплюють увесь комплекс робіт;

>часткові - включають частину комплексу робіт, виконувану

окремими організаціями або їх підрозділами; Упервинні - охоплюють роботи, виконувані окремими відпо­відальними виконавцями.

Робота над календарним планом і бюджетом триває весь період реалізації проекту.

Важливе значення для реалізації інвестиційних проектів має складання капітального бюджету, який забезпечує фінансову його реалізацію.

♦ Капітальний бюджет за інвестиційним проектом - це форма представлення результатів оперативного фінансо­ вого забезпечення реалізації інвестиційного проекту. Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проек- том має такий вигляд (табл. 14.1):

Тема

492

Таблиця 14.1 Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проектом

І. Капітальні вкладення		П. Джерела надходження
Напрямки вкладень	Сума	Види витрат	Сума
1. Будівництво (придбання) будинків, споруд та приміщень		1. Власні кошти інвестора, що спрямовані на фінансування проекту
2. Придбання машини і механізмів		2. Залучений пайовий капітал
3. Придбання обладнання		3. Залучений акціонерний капітал
4. Придбання нематеріальних активів		4. Фінансовий лізинг
5. Інші види капітальних витрат		5. Емісія облігацій
6. Податкові платежі		6. Кредити банків та інших фінансових установ
7. Резерв капітальних витрат		8. Інші джерела залучення капіталу
Усього витрачено коштів		Усього надійшло коштів

Відмова від реалізації запланованих інвестиційних проектів по­в'язана з певними фінансовими втратами.Тому при виборі тієї або іншої форми відмови основним критерієм має виступати мінімі­зація втрат інвестованого капіталу.

Розрізняють різні форми виходу реального проекту із інвести­ційної програми підприємства (рис. 14.2):