Тема 11

При аналізі за показником IRR інвестиційні проекти з нижчою нормою прибутку будуть автоматично відхиляти як такі, що не відповідають вимогам ефективності інвестиційних проектів, тобто перевага має віддаватися тим інвестиційним проектам, які характеризуються найбільшими значеннями IRR.

Істотна різниця між NPVта IRR полягає в тому, що викорис­тання IRR завжди веде до вибору одного й того ж проекту, натомість вибір за NP V залежить від вибраної ставки дисконту. Вибір проектів за NPV правильний настільки, наскільки правильно обрано ставку дисконту. Обидва методи передбачають, що отримані від інвестицій грошові потоки реінвестуються під процент, який дорівнює ставці дисконту. За методом NPV вважається, що ставка дисконту дорівнює вартості інвестованого капіталу, за методом IRR - ставці, за якою NPV-0.

При цьому використання показника IRR обмежене, тому що він має деякі недоліки. По-перше, IRR є відносним показником і за його величиною неможливо зробити висновок про розмір збільшення капіталу підприємства. По-друге, IRR показує максимальний відносний рівень витрат на проект і можлива ситуація, коли значення показника є однакове для декількох проектів, у цьому випадку необхідно використати інші критерії. По-третє, показник IRR непридатний для аналізу проектів, у яких грошовий потік чергується надходженнями і вибуттям.

т-Дисконттш термін окупності - це час, за який приведені (дисконтовані) капітальні витрати за проектом будуть відшкодо­вані приведеними (дисконтованими) вигодами, які надходитимуть від його експлуатації. Якщо традиційний термін окупності вказує час, що є необхідним для відшкодування капітальних витрат за інвестиційним проектом з позиції бухгалтерського обліку, то приведений термін окупності бере до уваги концепцію вартості грошей у часі. Результати оцінки пріоритетності інвестиційних проектів, що проводяться на основі традиційного і приведеного (дисконтованого) термінів окупності, можуть як співпадати між собою, так і входити ь протиріччя.

и&До інших методів належить метод бюджетування інвестицій. Він частіше застосовується для оцінки ефективності фінансових інвестицій. Основою цього методу є визначення співвідношення позитивних і негативних грошових потоків. Обгрунтування доцільності інвестування 393

Даний метод дозволяє визначити строки окупності інвестицій, а також розмір доходу, що його очікує кожний інвестор, за будь-який період життєвого циклу інвестицій.

При розгляді декількох альтернативних інвестиційних проектів, залежно від обраного методу оцінки їхньої ефективності, можна одержати неоднозначні результати, що часто навіть суперечать один одному.

Тим часом між розглянутими показниками ефективності існує певний взаємозв'язок:

Оякщо NPV > О, то при цьому IRR > СЗВк й РІ > 1;

Оякщо NPV = О, то при цьому IRR > СЗВк й РІ = 1,

де СЗВк ~ середньозважена вартість капіталу.

Вирішення питання про те, якому показнику віддати перевагу при оцінці економічної ефективності проектів залежить від специфіки проектів. У наукових працях, присвячених методам економічної оцінки ефективності інвестицій, перевага віддається показнику NPV. Це пов'язане, як вже зазначалось раніше, з тим, що даний показник має суттєві переваги, насамперед, визначає прогнозовану величину приросту капіталу від реалізації інвестиційного проекту, а також при реалізації декількох інвестиційних проектів, дає можливість визначити загальну величину приросту капіталу.

У випадках невизначеності або різнонаправленості критеріїв за основний критерій може слугувати термін окупності інвестицій або інший критерій, який обирається інвестором самостійно.

Розглянуті підходи до оцінки ефективності інвестицій зазвичай мають тільки рекомендаційний характер. У кожному конкретному випадку інвестор може приймати рішення з врахуванням як цих критеріїв, так і брати до уваги інші фактори (неформальні критерії) оцінки ефективності інвестиційних проектів.

vs- Основним спонукальним мотивом вибору інвестором з декількох перспективних проектів одного або декількох найбільш вигідних є обмеженість (ліміт) фінансових ресурсів.

ФЛіміт фінансових коштів для інвестування - це межа річного розміру інвестицій підприємства з урахуванням його фінансового стану. При наявності такого ліміту підприємство може відібрати один або кілька інвестицій­них проектів, фінансування який забезпечить максималь­ний ефект. За таких умов виникає завдання оптимального розміщення інвестицій.

♦ Оптимальне розміщення інвестицій - це завдання розподілу обмежених інвестиційних ресурсів підприємства в межах ліміту фінансових коштів для інвестування між; декількома інвестиційними проектами з метою максимізації сумарного інвестиційного ефекту.

Існує два види оптимізацїі інвестицій:

• просторова оптимізація;

• тимчасова оптимізація.

оз= Просторова оптимізація спрямована на одержання макси­мального сумарного приросту капіталу при реалізації декількох незалежних інвестиційних проектів, вартість яких перевищує наявні в інвестора фінансові ресурси.

Залежно від того, чи існує можливість поділу проектів, вико­ристовуються різні методи вирішення цього завдання.

Якщо проекти піддаються поділу, то передбачається реаліза­ція окремих з них у повному обсязі, а деяких - тільки в частині їхньої вартості. При цьому загальна сума, спрямована на реалі­зацію проектів, не повинна перевищувати ліміт коштів, призна­чених для інвестування.

Якщо інвестиційні проекти не піддаються поділу й можуть бути прийняті до реалізації тільки в повному обсязі, для знаходження оптимальної комбінації проектів переглядають різні варіанти поєднання проектів. Варіант, при реалізації якого досягається максимальний сумарний чистий ефект, вважається оптимальним.

Тимчасова оптимізація являє собою вирішення завдання, у якому розглядається кілька привабливих інвестиційних проектів. При цьому внаслідок обмеженості фінансових ресурсів проекти не можуть бути реалізовані в планованому році одночасно, але в наступному році нереалізовані проекти або їхні частини можуть бути реалізовані.

Найскладніші варіанти оптимального розміщення інвестицій можна вирішити за допомогою методів лінійного програмування.