2.2. Характеристика об'єктів інвестиційної діяльності

Згідно з чинним законодавством України об'єктами інвестицій виступають: новостворювані підприємства, підприємства, що реконструюються або розширюються, будови, споруди (основні засоби), призначені для виробництва нових продуктів і послуг, комплекси об'єктів, що будуються чи реконструюються і орієнто­вані на вирішення певного завдання регіонального або іншого рівня.

Об'єктами інвестицій можуть бути як повний науко-технічний і виробничий цикл створення продукції, послуг, так і його елементи (стадії): наукові дослідження, проектно-конструкторські роботи, розширення або реконструкція виробництва, рециклінг, утилізація виробничих відходів тощо.

Об'єкти інвестицій можуть різнитися за:

У масштабом проекту;

У направленістю проекту (комерційна, соціальна, управлінська);

У характером і змістом інвестиційного циклу;

У характером і ступенем участі держави;

У ефективністю використання вкладених коштів.

Всю сукупність об'єктів інвестування поділяють ще на три групи:

^матеріальні активи;

■=> нематеріальні активи;

*=> фінансові активи.

56

Тема 2

Суб'єкти й об'єкти інвестиційної діяльності

57

♦ Матеріальні активи - це економічні ресурси, що направ­ляються на збільшення реального капіталу, тобто на роз­ширення чи модернізацію виробничого потенціалу: прид­бання нових будівель, споруд, машин, нерухомості, транспортних засобів, будівництво доріг, мостів та інших інженерних споруд тощо.

ФНематеріальні активи як об'єкт інвестування не мають матеріально-речової (фізичної) форми і структури, однак забезпечують одержання у майбутньому економічних вигод від їх використання. Це об'єкти промислової (патенти, ноу-хау, ліцензії, товарні знаки тощо), інтелектуальної (інвестиції в "людський капітал"- підготовку кадрів тощо) власності та інші нематеріальні об'єкти у формі різних прав (власних і набутих) на використання ресурсів.

Ф Фінансові активи включають сукупність цінних паперів як об'єктів інвестування, боргові зобов'язання та інстру­менти грошового ринку.

У міжнародній практиці їм відповідають три основні групи об'єктів інвестуваня:

1. реальні інвестиції (матеріальні активи);

2. фінансові інвестиції (фінансові активи);

3. інноваційні інвестиції (не матеріальні активи). Співвідношення між різними об'єктами інвестування залежить

від стадій життєвого циклу підприємства. На ранніх стадіях його розвитку переважають реальні інвестиції і тільки на більш пізніших стадіях може розширюватись питома вага фінансових інвестицій.

Суттєвий вплив на вибір об'єктів інвестування мають розміри підприємства. Так, інвестиційна діяльність невеликих і середніх фірм в основному пов'язана з реальними інвестиціями, тоді як у великих фірмах - з фінансовими інвестиціями.

На вибір об'єктів інвестицій може мати вплив низка факторів зовнішнього характеру, а саме - стан економіки, кон'юнктура фінансового ринку, зміна податкової політики, ціноутворення тощо.

У системі об'єктів інвестування виробничих підприємств на сучасному етапі вирішальну роль відіграють реальні інвестиції. Перш за все, це пов'язано з нерозвиненістю фондового ринку України, а також з низкою переваг, притаманних реальному інвестуванню. Крім того, такі вкладення мають більшу рентабель­ність, ніж вкладення в акції, облігації, валюту та інші фінансові

58

Тема 2

інструменти. Це забезпечує підприємствам найбільш вигідний роз­виток через освоєння нових виробництв, видів продукції, впровадження інновацій.

На відміну від виробничих компаній, інституційні інвестори (банки, страхові компанії, пенсійні, інвестиційні та взаємні фонди і компанії та ін.) здійснюють свою інвестиційну діяльність переважно на фондовому ринку, а основною формою їх інвестиційної діяльності є інвестування в акції, облігації, депозитні, ощадні сертифікати та інші інструменти фондового ринку (тобто фінансові інвестиції). Питома вага їх реального інвестування знаходиться у межах, визначених чинним законодавством для таких груп інвесторів.

Поряд з наведеною класифікацією об'єктами інвестування на макрорівні економіки виступають галузі, підгалузі та окремі підприємства сфери матеріального виробництва, а також: об'єкти невиробничої сфери. Це зумовлено тим, що у процесі розширеного відтворення інвестиції виконують найважливішу структуроутворюючу функцію. Тому від того, у які галузі національної економіки (види діяльності) вкладаються кошти, залежить майбутня структура економіки, а саме - переважання тих чи інших виробництв, промислових комплексів, інноваційних технологій тощо.

2.3. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності

Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність" суб'єктом інвестиційної діяльності може бути держава в особі дер­жавних органів влади та управління і державних підприємств. Держава виступає в ролі інвестора за умов, коли:

- виконує функції інвестора тих галузей економіки і вироб-

ництв, продукція яких має загальнонаціональний характер і може вироблятися на державних підприємствах або підприємствах, приватизація яких проводитиметься найближчим часом;

- здійснює інвестування тих галузей і виробництв, де держава

є замовником та споживачем продукції і які найближчим часом не підлягають приватизації (оборонна промисловість, окремі об'єкти загальнодержавної інфраструктури - ма­гістралі, термінали тощо);

- виконує функції інвестора в соціальній сфері, які також мають

залишатися за державою;

Суб'єкти й об'єкти інвестиційної діяльності »„

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції". // У кн. Бухгалтерський облік: Хрестоматія // Збірник систематизованого законодавства. - 2003. - Липень. - 226 с

10. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів СІ. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посібник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.К.Реверчука. - К.: Атака, 2004. - 208 с

11. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Ступницький В. Приватне інвестування в економіці України (на прикладі малих підприємств): Монографія. - Львів: ВПВ ЛьЦНТЕІ, 2002.^- 271 с

12. Реверчук С.К., Реверчук Н.Й, Скоморович І. Г. та ін. Інвестологія: наука про інвестування: Навч. посібник / За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - К.: Атіка, 2001. - 264 с.

13. Шарп У.Ф., Бэйли Г. Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: Инфра - М., 1997. - 1042 с.

14. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 383 с.

ТЕМА 6

ІНВЕСТИЦІЇ У ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА (РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ)

□ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Суть, форми та структура реальних інвестицій.

2. Капітальні інвестиції як форма реальних інвестицій: суть, види та структура.

3. Формування ринку об'єктів реального інвестування.

4. Економічна оцінка об'єктів реального інвестування.

5. Інвестиції в оборотні активи.

Ключові поняття та терміни

реальні інвестиції, валові інвестиції, чисті інвестиції, інвестиції відтворення, _# капітальні інвестиції, відновлювальна структура» капітальних інвестицій, технологічна структура» капітальних інвестицій, •

галузева структура капі­тальних інвестицій, територіальна структура капітальних інвестицій, джерела фінансування капі­тальних вкладень, методи економічної оцінки об'єктів,

оцінка об'єктів нерухомості, інвестування оборотного капіталу.

206

Тема ■

6.1. Суть, форми та структура реальних інвестицій

У світовій практиці і, зокрема, у системі національних рахунків ООН широко використовується термін реальні інвестиції. На відміну від фінансових інвестицій, реальні інвестиції повністю спрямовуються на збільшення основних засобів і на приріст оборотних матеріальних активів, а також у нематеріальні активи, (рис. 6.1).

До 1991р. в Україні даний термін ототожнювався з поняттям "капітальні вкладення". Однак реальні інвестиції є більш широким поняттям, ніж капіталовкладення. Останні включають лише витрати іцодо створення і відтворення основних засобів.

Інвестиції у засоби виробництва (реальні інвестиції) ₇₀₇

♦ Реальні інвестиції - це вкладення капіталу у відтво­рення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства.

матеріальні активи

Реальні інвестиції

нематеріальні активи

нове будівництво

права користування природними ресурсами

модернізація

реконструкція

інтелектуальні інвестиції

інноваційні інвестиції

розширення

підтримка діючих потужностей

інші майнові права

науково-технічного прогресу в діяльність суб'єктів господарювання;

& інвестиції в матеріальні оборотні активи - це вкладення капіталу в приріст запасів матеріальних оборотних активів підприємства з метою забезпечення необхідної про­порційності в розвитку основних та оборотних активів підприємства.

Реальні інвестиції називають ще підприємницькими або еконо­мічними, оскільки вони спрямовані на створення виробничих потужностей, збільшення обсягів виробництва й реалізації продукції, підвищення її якості, впровадження нових технологій, передової техніки, постійне зростання ринкової вартості підпри­ємства тощо. Вони є головною формою реалізації загальної еко­номічної стратегії розвитку підприємства.

Реальні інвестиції становлять основу інвестування держави. В ринковій економіці розрізняють валові та чисті реальні інвес­тиції.

♦ Валові реальні інвестиції (ВІ) - це загальний обсяг інвестиційних коштів за певний період, які використані для заміщення спожитих засобів виробництва у формі амор­тизації (АВ) або направлені на розширення основних засобів за рахунок коштів фонду нагромадження (ФН):

ВІ =

приріст товарно-виробничих запасів

Рис. 6.1. Складові елементи реальних інвестицій

Водночас основні елементи формують такі форми реальних інвестицій:

О капітальне інвестування (капітальні вкладення) - це вкладення капіталу у відтворення основних засобів у всіх сферах діяльності і суб'єктів економіки. До капітального інвестування відносять: нове будівництво (включаючи і житлове); реконструкцію діючих основних засобів; їх модер­нізацію; оновлення окремих видів обладнання; придбання цілісних майнових комплексів; придбання машин, обладнан­ня та інших основних засобів.

© інноваційні інвестиції (інновації) - вкладення капіталу в нематеріальні активи з метою впровадження досягнень

208

Т ема 6

# Чисті реальні інвестиції (41) - характеризуються додатковими інвестиціями, здійснюваними за рахунок кош­тів фонду нагромадження. їх ще називають інвестиціями розширення (ЧІ=ВІ-АВ ; ЧІ=ФН). Динаміка показників чистих та валових інвестицій відображає характер економічного розвитку держави або підприємства, тобто вони служать важливою характеристикою їх економічного розвитку і дають можливість залучати велику кількість інвесторів. Співвідношення між ВІ і АВ дає можливість визначити стан розвитку економіки, а саме - знаходиться економіка на стадії піднесення, застою чи спаду.

Розглянемо такі три можливі ситуації, характерні для розвитку економіки на макрорівні (рис. 6.2).

^Ситуація 1. Якщо ВІ перевищують АВ, то економіка знаходиться на стадії піднесення, тобто розвивається. Суб'єкти господарювання забезпе­чують розширене відтворення основних засобів і зростання економічної бази формування прибутку. Наприклад, у процесі виробництва ВВП в поточному

Інвестиції у засоби виробництва (реальні інвестиції) ₂о9

ВІ=700,0 -

році економіка спожила засобів виробництв (нараховано амортизації) на суму 500 млрд.грн. а виробила інвестиційних товарів (засобів виробництва) на суму 700 млрд.грн. Звідси, економіка збільшила свій початковий капітал на 200 млрд.грн. ВІ становлять 700 млрд.грн., а 41 - 200 млрд.грн. ВВП

41=200,0				ВВП
АВ=500,0			ВІ=500,0 ■<	AB=500j0
		+200	1
споживання				споживання

економічний потенціал на кінець року

економічніш потенціал на кінець року

економічний потенціал на початку року

економічний потенціал на початку року

Ситуація 2

Ситуація 1

ВВП

^Т 41 =-200.0 ~j

ВІ=300,0 -

АВ=500,0

- 200,0

споживання

економічний потенціал на кінець року

економічний потенціал на

початку року

Ситуація З Рис. 6.2. Співвідношення міме валовими і чистими

інвестиціями у структурі ВВП

П Ситуація 2. ВІ відповідають АВ, тобто спожитим засобам виробництва при створенні ВВП в поточному році. В даному випадку в економіці виробляється стільки інвестиційних товарів, скільки їх необхідно для заміни спожитих засобів виробництва, а саме АВ=500,0 млрд.грн. 41=0, а виробничі потужності не розширюються. Такий стан характеризує застій економіки.

О Ситуаиія 3'. Якщо ВІ менші за АВ, то в економіці за рік споживається більше засобів виробництва, ніж виробляється інвестиційних товарів. Така ситуація характеризує спад економіки, а 41 будуть мати від'ємне значення.

Тема 6

210

Такий процес в економіці називається деінвестуванням (скороченням інвестицій). Це призводить до того, що в кінці року обсяг капіталу стає меншим, ніж на початку. Наприклад: у поточному році було спожито засобів виробництва на 700 млрд. грн., а вироблено інвестиційних товарів на 300 млрд. грн. Звідси: ВІ = 300 млрд. грн., АВ =500 млрд. грн., 41 = -200 млрд. грн.

Аналогічні ситуації можна перенести і на мікрорівень економіки, замінивши обсяг створеного ВВП (ВНП)обсягом реалізації продукції (робіт, послуг).

На макрорівні для характеристики реальних інвестицій ви­користовують ще такі показники, як:

®норма інвестицій, яка визначається як відношення обсягу

інвестицій до ВВП або ВНП;

©коефіцієнт приросту капіталомісткості, він характеризує ефективність інвестицій та ефективність нагромадження. Розраховується як відношення валових інвестицій до при­росту ВВП або ВНП за відповідний період; ©обсяг інвестицій, під яким розуміють грошові витрати на створення і відтворення основних засобів, по-іншому - вар­тісний вимір вкладеного капіталу.

Сьогодні у вітчизняній літературі ще немає чіткого визначення поняття реальних інвестицій. Для розкриття їх змісту треба мати на увазі два фундаментальні чинники, що утворюють основу економіки:

^матеріальні потреби суспільства, які безмежні і потребують

задоволення;

^економічні ресурси, які обмежені та рідкісні і до яких відно­сять матеріальні засоби та людські ресурси. За допомогою реальних інвестицій формуються засоби вироб­ництва (машини, обладнання, споруди, устаткування тощо), а процес їх створення і накопичення називається реальним інвестуванням.