7.5. Інтелектуальні інвестиції як різновид інновацій

Однією із складових частин інвестиційного ринку є ринок інтелектуальних товарів та послуг. Сьогодні вважається, що ринок об'єктів інтелектуальної власності є найбільш масштабним і дорогим ринком порівняно з ринком товарів, нерухомості, цінних товарів тощо.

На ринку інтелектуальних товарів і послуг обертається особ­ливий товар, який є інтелектуальною власністю людини або групи

250

Тема 7

людей. Тому інтелектуальна власність може виступати у двох формах: індивідуальній і колективній.

Водночас інтелектуальна власність може бути декількох видів:

• виключна (виняткова) власність — запатентована або захи­ щена авторським правом. Авторське право - це персональне майнове право автора на свій витвір. Авторським правом вважаються: документ, публіцистичний виступ, витвір мистецтва, архітектура, карти, креслення, фотографії, моде­ лі, мелодії, ноти, музичне виконання, сценарій, режисура, аудіо-, відеокасети, художній фільм та інші витвори науки та мистецтва. Використання авторських прав регулюється, як правило, національним законодавством і міжнародними конвенціями щодо охорони авторських прав (Женевська конвенція про авторське право, яка знаходиться під егідою ЮНЕСКО, і Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів);

• інформаційна - у вигляді придбаних знань, ідей, досвіду, навиків, кваліфікації. Ця власність немає правового захисту і реалізується у вигляді інформаційних послуг на контрактній основі через навчання, освіту, консультації або публікацію;

• ліцензійна - у вигляді придбаних інвестором прав володіння

або користування, що фіксуються ліцензіями.

Можна виділити ще один вид інтелектуальної власності, яка не може бути запатентована, оскільки її авторами можуть бути декілька осіб або колективів. Така власність має власти­вість швидко перетворюватися з виняткової у суспільну влас­ність. Прикладом такої власності можуть бути окремі ідеї і пропозиції, які реалізуються у законодавчих і нормативних актах, втрачаючи при цьому авторство. З метою захисту прав на таку власність автори користуються послугами спеціаль­них реєстраційних фірм, які фіксують пріоритет. Другий спосіб захисту такої власності - спосіб першої публікації.

Міжнародний досвід засвідчує, що правильне управління нематеріальними активами - це запорука успішного бізнесу. Вся система пільг формується навколо цих активів. Виходячи з необхідності захисту інтелектуальної власності розвивається і ринок оцінки нематеріальних активів. Всесвітня організація інтелектуальної власності і Європейське патентне відомство періодично проводять семінари для професійних оцінювачів.

інноваційна форма інвестицій ₂зі

У сучасних умовах Україна є членом:

У Всесвітньої організації інтелектуальної власності (з 1970 p.); У Міжнародного союзу зі захисту промислової власності (Паризький союз);

► Міжнародного союзу зі захисту літературних і художніх

творів (Бернський союз) - з 1997 p..

В Україні діють такі міжнародні стандарти: Міжнародна па­тентна класифікація, Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків.

Сьогодні Держпатент України налагодив робочі зв'язки і націо­нальними патентними відомствами більше ніж 70 країн світу. Пи­таннями нормативного забезпечення і підготовки нового законодавства у галузі захисту інтелектуальної власності сьогодні займається Державний департамент інтелектуальної власності.

На даний час існує близько десятка законів, які регулюють питання у галузі діяльності і захисту інтелектуальної власності.

♦ Вкладання в інтелектуальну власність (придбання інтелек­туальних товарів і послуг) прийнято називати інтелектуаль­ними інвестиціями. До них відносять:

• придбання виключних прав використання - придбання па­ тентів, ліцензій на винаходи, промислові зразки, товарні знаки тощо;

• придбання інформаційних послуг через наймання різного роду спеціалістів - вчених і практиків за контрактом або у вигляді разового придбання інформаційних послуг (консуль­ тування, експертиза, рекомендації тощо);

• придбання науково-технічної продукції, тобто інтелектуаль­ них товарів у матеріальній формі (проектно-кошторисної документації, програм, методик, ноу-хау). Ці товари можуть бути у будь-якій формі носіїв інформації: у вигляді дру­ кованої продукції, програмного забезпечення для комп'ю­ терів, аудіо- або відеозапису;

• вкладень у людський капітал, тобто витрати на освіту, підго­ товку і перепідготовку кадрів, навчання, охорону здоров'я та ін.

Інвестор купує інтелектуальні товари і послуги з метою їхнього використання в інвестиційній (підприємницькій) діяльності в надії одержання доходу в майбутньому.

Об'єкти інтелектуальних інвестицій класифікують як: винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг.

252 Тема 7

Ф Винахід - технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахід­ницькому рівню і промисловій придатності). Право власності на винахід засвідчується патентом терміном дії 20 років.

% Корисна модель - нове і промислово придатне конструк­тивне виконання пристрою. Такими результатами можуть бути будь-які продукти або способи їх виробництва. Корисна модель патентується строком на 5 років з можливим подовженням ще на 3 роки.

Ф Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Таким резуль­татом може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергоно­мічних потреб. Патенти на промислові зразки видаються терміном на 10 років з можливим подовженням строку ще на 5 років.

Ф Знак для товарів і послуг - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Об'єктом знаку можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Право власності на знаки засвідчується свідоцтвом строком на 10 років з можливим наступним періодичним продовженням кожного разу на 10 років. Об'єктами інтелектуальної власності можуть бути також наукові теорії, математичні четоди, плани, правила, програми для обчислювальних машин, типології інтегральних мікросхем, художні вироби тощо. Окремі з них можуть підтверджуватися патентним відомством, щодо інших, зокрема, наукових праць, творів літератури, мистецтва діють норми авторського права.

Фінансування інтелектуальних інвестицій може здійснюватися за рахунок трьох джерел: бюджетних асигнувань і коштів дер­жавних підприємств; приватно-підприємницького капіталу; спонсорських коштів, субсидій окремих фірм або приватних осіб. Фінансування інтелектуальних інвестицій за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється державою з метою підвищення інтелектуального потенціалу суспільства.

Інноваційна форма інвестицій ₂зз

Споживачами інтелектуальних товарів і послуг, шо фінансу­ються бюджетом, є широкі верстви населення, які навчаються у середніх школах, училищах, ліцеях, коледжах, технікумах і вузах, працюють у державних НДІ, купують навчальну літературу за державними пільговими цінами.

Приватно-підприємницький капітал орієнтується на вироб­ництво таких інтелектуальних товарів, які у максимально короткі строки принесуть підприємницький дохід зі ставкою, не нижче середньої у промисловості.

Приватні інтелектуальні інвестиції здійснюються у видання навчальної, навчально-методичної, довідкової літератури, науково-дослідних праць, науково-популярних і художніх творів.

Бізнес у навчально-освітній сфері починається з приватних уроків і репетиторства і закінчується створенням великих приватних університетів, яким держава присвоює високий ступінь акредитації.

Інтелектуальні інвестиції у науково-дослідну діяльність реалізуються у вигляді венчурних проектів через створення різного роду науково-дослідних, інжинірингових і консал­тингових фірм.

Посередницькі функції на ринку інтелектуальних товарів і послуг здійснюють брокерські фірми і науково-консультативні центри.

З метою захисту авторських прав і промислової власності в Україні наприкінці 2000 року створена Асоціація "Український союз інтелектуальної власності". До складу засновників увійшли компанії "Квазар-мікро", "Таврійські ігри", телевізійний канал ІСТУ, юридична фірма "Магістр & Партнери", компанії "ІТ-консалтинг", The PBN Company, зацікавлені у реальних механізмах захисту інтелектуальної власності.

Питання захисту інтелектуальної власності є надзвичайно актуальним для України, тому що законодавче забезпечення прав інтелектуальної власності є умовою вступу України до Світової організації торгівлі (COT).

За умови успішного вирішення питання з інтелектуальною влас­ністю Україна може розраховувати на покращання інвестицій­ного клімату і надходження іноземних інвестицій.

1=1 План семінарського заняття

1. Поняття інновацій та їх класифікація.

2. Інноваційний процес та його стадії.

3. Організаційно-економічні основи функціонування інноваційної сфери.

₂₅₄ Тема 7

4. Державна підтримка інновацій та державне регулювання інноваційної

діяльності в Україні.

5. Фінансове забезпечення інновацій.

6. Інтелектуальні інвестиції як різновид інновацій.

1^1 Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Сучасні підходи до фінансування науково-технічної діяльності.

2. Характеристика джерел фінансування інноваційних проектів.

3. Значення інноваційної форми інвестицій в структурній перебудові економіки України.

4. Роль держави у здійсненні і удосконаленні структури науково- технічного потенціалу. Державна підтримка інновацій.

5. Фінансування науково-технічної діяльності в індустріально-роз­ винутих країнах.

6. Досвід країн з ринковою економікою в залученні венчурного капіталу

для фінансування інновацій.

7. Напрями реформування державної інноваційної політики на сучасному

етапі.

8. Організаційно-економічні основи формування і функціонування інноваційної сфери.

9. Закордонний досвід фінансування інноваційної діяльності.

[ 9 ] Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Ефективність окремих напрямів інноваційної діяльності: основні показники і методика їх визначення.

2. Поняття венчурного капіталу та розвиток інноваційного фінансування

в Україні.

3. Характеристика суб'єктів інноваційної діяльності в Україні.

4. Технополіси і технопарки, їх призначення та напрями діяльності.

5. Особливості діяльності бізнес-інкубаторів.

5. Основні принципи та завдання реалізації державної інноваційної політики.