Прин­ципи профорієнтації:

1.виховуючий характер профорієнтації;

2.політехнічна спрямованість профорієнтації;

3.формування професійних намірів вихованців щодо економічних потреб держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей;

4.єдність виховного впливу школи, сім'ї та громадських факторів.

Професійна орієнтація має міжпредметний характер:

Для успішного проведення профорієнтаційної роботи в школі необхідно дотримуватись таких педагогічних вимог.

• Педагоги повинні володіти методикою і технологією про­фесійної орієнтації.

• У школі має бути науково обґрунтована система професій­ної орієнтації, яка охоплювала б учнів усіх класів.

• Учителі-вихователі повинні володіти методами і методи­ками вивчення особливостей анатомо-фізіологічного і соціаль­но-психічного розвитку школярів та їх професійних намірів.

• Знання вихователями характеристик найбільш пошире­них професій.

• Обізнаність із професіограмами великої кількості професій, що є особливо важливими у суспільстві.

Наявність у регіоні спеціальних служб з проблем проф­орієнтації.

Профвибір — це рішення школяра про вибір професії на осно­ві ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними.

Мотиви вибору професії різноманітні:

а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю пра­цею сприяти суспільному процесу;

б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею допомогти людям, рідним, близьким;

в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і ді­вчат до естетики праці, її краси, гармонії;

г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням шко­лярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сут­ність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці;

д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу про­фесію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати науко­ві відкриття;

є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозво­ляє досягти значного становища в суспільстві.

На формування мотивів вибору професії впливають різноманітні фактори:

сфера дружніх відносин;

засоби масової інформації; художня та наукова література;

педагогічний колектив: -класний керівник, учитель, дирекція;

сім'я, близькі, родичі та ін.

Компоненти профорієнтаційної роботи: (складаємо схему)

професійна інформація,

професійна діагностика,

професійна консультація,

професійний відбір,

професійна адаптація.

Схарактеризуємо їх докладніше.

2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».

Професійна інформація — психолого-педагогічна сис­тема формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особи­стості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, зі змістом трудової діяльності в галузі кожної з них, з вимогами, які ці професії висувають до людини, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки такій до­помозі учні виявляють свої індивідуальні схильності, пси­хофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами тієї професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до про­фесійної діяльності в обраній галузі праці.

Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

історію її виникнення і розвитку (по можливості);

місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку;

зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію;

які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкрет­ної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

умови роботи, характерні труднощі;

вимоги професії до фізичного розвитку," стану здоров'я, па­м'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання;

де можна отримати професію.

Для ефективного інформування учнів про певну профе­сію використовують її професіограму, що передбачає роз­криття таких питань:

1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва робо­ти, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особ­ливостей праці.)

• Яка ефективність і мета роботи?

• Що є предметом праці?

• У який спосіб виконується робота?

• На основі чого вона здійснюється?

• Які критерії оцінки результатів праці?

• Яка кваліфікація потрібна для роботи?

• За допомогою яких засобів виконується робота?

• В яких умовах виконується робота?

• Яка організація праці?

• Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготов­ляє?)

• Яка інтенсивність праці?

• Які моменти небезпеки та відповідальності трапля­ються в процесі роботи?

• Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнан­ня.)

• Які вимоги й обмеження характерні для роботи?

Професійна діагностика — система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно зна­чущих властивостей і якостей.

Професійна консультація — надання особистості на ос­нові її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійно­го самовизначення.

Професійна консультація має також на меті навчити учнів прийомів самооцінки своїх якостей, щоб встанови­ти їх відповідність вимогам професії. Мріючи про ту чи ту професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Щоб відповісти на це питання, вони мають знати вимоги професії до її носія. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, змогли певною мірою допомогти їм у цьо­му. До професійної консультації залучають також медич­них працівників школи, які знають перелік медичних про­типоказань стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.

Професійна консультація спрямована на індивідуальні по­ради конкретній особистості щодо найбільш доцільних професій, які відповідають її інтересам, здібностям, психолого-фізичним можливостям. Профконсультації є кількох видів: довідково- організаційні (дають відповіді школярам та їх батькам на пи­тання про можливості отримання певної професії в тому чи іншому навчальному закладі, про можливості оволодіння пев­ною професією залежно від психолого-фізіологічних можливо­стей); медико-профілактичні (передбачають виявлення психо­лого-фізіологічних і медико-біологічних особливостей вихо­ванців і їх відповідність бажаній професії); психолого-педагогічні (сприяють вибору професії відповідно до інтересів і здібностей вихованців) (рис. ).

Профконсультації є кількох видів: довідково- організаційні (дають відповіді школярам та їх батькам на пи­тання про можливості отримання певної професії в тому чи іншому навчальному закладі, про можливості оволодіння пев­ною професією залежно від психолого-фізіологічних можливо­стей); медико-профілактичні (передбачають виявлення психо­лого-фізіологічних і медико-біологічних особливостей вихо­ванців і їх відповідність бажаній професії); психолого-педагогічні (сприяють вибору професії відповідно до інтересів і здібностей вихованців) (рис.).

Професійний відбір — система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкрет­ної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлашту­вання.

Професійний відбір здійснюють навчальні заклади, що висувають до вступників конкретні вимоги, або уста­нови, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі з молодими людьми слід проводити роз'яснювальну роботу. Вони повинні усвідомити: якщо вони мають певні недоліки, що не є відхиленням від абсолютно важливих професійних вимог, то, попрацювавши над собою, мо­жуть їх подолати або згладити й досягнути професійної майстерності.

Професійна адаптація — процес пристосування люди­ни до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. '

Здійснюється тоді, коли учень уже обрав професію і пе­ребуває на стадії оволодіння нею. Ознаками професійної адаптації є: збереження і розвиток здібностей і схильно­стей до обраної професійної діяльності, збіг суспільної та особистої мотивації праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адапта­ція здійснюється разом із суспільною адаптацією. Її ре­зультативність значною мірою залежить від того, як шко­ла зуміла закласти основи адаптації.

Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забез­печують пристосування людини до змін оточуючих умов конкрет­ної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які до­зволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь шко­лярів у професійній діяльності.