Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ.doc
Скачиваний:
240
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.82 Mб
Скачать

Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.

1. Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни.

2. Організм як єдине ціле.

3. Властивості організму людини.

4. Механізми регуляцій фізіологічних функцій.

 

1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни

1. Вікова анатоміявивчає будову тіла людини, його органів в різні періоди життя.Вікова фізіологіявивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу: функції органів, систем органів і організму в цілому у процесі його росту і розвитку, специфіку цих функцій на кожному віковому етапі.

Шкільна гігієна - наука про охорону і збереження організму, що росте . Вона вивчає вплив різноманітних факторів навколишнього середовища на дитячий організм, визначає сприятливі умови для його росту і розвитку. Розробляє на цій основі гігієнічні нормативи і вимоги, спрямовані на охорону і зміцнення здоров’я, гармонійний розвиток і вдосконалення функціональних можливостей дітей і підлітків. Зокрема, гігієнічні вимоги до режиму дня молодшого школяра, його харчування, до організації навчально-вихованого процесу в початковій школі, до обладнання, навчальних приміщень тощо.

Предметом вивчення курсу " Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни" є вивчення анатомо-фізіологічних особливостей дітей і підлітків у процесі їх індивідуального розвитку

Важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи і початкової зокрема, є збереження здоров’я дитини, гармонійний розвиток її розумових і фізичних здібностей. Розв’язання цього завдання потребує забезпечення відповідності умов, режиму навчання анатомо - фізіологічним особливостям школярів, цілеспрямованого впливу на ріст і розвиток учнів, підвищення працездатності і функціональних можливостей організму дітей, розширення меж його адаптаційних можливостей.

Завдання курсу - формування в майбутніх педагогів знань про вікові особливості будови і функцій дитячого організму; про закономірності, що лежать в основі збереження і зміцнення здоров’я школяра, підтримання його високої працездатності під час різних видів навчальної і трудової діяльності; про гігієнічні вимоги до організації навчально - виховної роботи в початкових класах.

Значення курсуполягає в тому, що він є основою для вивчення педагогіки, вікової і педагогічної психології, методик викладання природознавства та інших дисциплін, сприяє формуванню в майбутніх педагогів наукового підходу до організації навчання і виховання молодших школярів, розуміння особливостей розвитку у дитини уваги, сприймання, формування пізнавальних потреб.

2.Організм як єдине ціле.

Організм людини складається з ієрархічно підпорядкованих підсистем і систем, які мають спільну будову і виконують спільні функції. Елементом системи є клітина яка має надзвичайно складну будову і яка постійно взаємодіє із навколишніми клітинами.

Сукупність клітин, подібних за формою і функціями утворюють тканину. Кожна тканина має специфічні властивості і виконує якусь певну, властиву їй функцію. Тканин є декілька типів: епітеліальна, сполучна, кісткова, м’язова, нервова.

Декілька тканин об’єднуючись утворюють органи. Як правило одна з тканин переважає і визначає головну функцію органа. Органи в організмі займають постійне положення, мають особливу будову і виконують певні функції. Наприклад, серце забезпечує поступання крові до всіх органів, тканин і клітин, легені здійснюють газообмін організму із зовнішнім середовищем, м’язи забезпечують рухи тощо.

Декілька органів, які разом виконують певну функцію, утворюють систему органів. В організмі людини розрізняють такі фізіологічні системи: крові, кровообігу і лімфообігу, дихання і виділення, ендокринну (залоз внутрішньої секреції), нервову.

Усі структури організму (від клітини до систем органів) працюють узгоджено, як одне ціле, утворюючи "систему систем" — організм. В організмі діяльність усіх клітин, тканин, органів і систем є строго узгодженою і направленою на забезпечення оптимальної життєдіяльності. Організм не є сумою окремих органів чи систем органів. Він виконує особливі функції взаємодіючи з навколишнім середовищем і використовуючи фактори цього середовища для свого існування і розвитку. Існування організму є неможливим без постійного, неперервного надходження інформації з навколишнього середовища.

3.Властивості організму людини

Організм людини - це цілісна система, яка володіє властивостями: обміном речовин і енергії, подразливістю, гомеостазом, саморегуляцією, саморепродукцією, адаптацією, ростом і розвитком.

Обмін речовин і енергії - це головна умова і ознака життя. В організмі людини, в його органах, тканинах, клітинах безперервно утворюються, руйнуються, оновлюються клітинні структури і складні хімічні сполуки. Обмін речовин полягає у надходженні із зовнішнього середовища речовин, засвоєнні їх, використанні організмом і виділенні продуктів розпаду. Для побудови нових клітин організму, роботи органів потрібна енергія. Людина отримує її в процесі обміну речовин. Джерелом енергії, необхідної для життя, є поживні речовини, які поступають в організм з їжею.

Подразливість - здатність клітин відповідати на подразнення шляхом переходу із стану фізіологічного спокою в стан активної діяльності.

Саморепродукція- здатність до самовідновлення, або розмноження.

На рівні організму цей процес має перервний характер, бо тільки через деякий час дорослий організм народжує новий - молодий.

Самовідтворення на молекулярному і клітинному рівнях відбувається безперервно. Це зумовлено тим, що руйнуються і розпадаються органічні молекули, органели клітин і цілі клітини. Наприклад, період напіврозпаду деяких білків печінки - кілька хвилин, окремі клітини крові живуть лише 0,5 год., клітини травного тракту - близько доби. За таких умов життя організму можливе лише у випадку, коли буде таке ж швидке відновлення зруйнованих структур.

Адаптація - здатність організму пристосовуватись до впливів навколишнього середовища, що може призвести до зміни функцій окремих фізіологічних систем. Наприклад, при тривалому вживанні їжі, багатій на білки в складі травних соків буде більше виділятися ферментів, що розщеплюють білки.

Вільне існування організму в умовах зовнішнього середовища, параметри якого мінливі, можливе лише в умовах сталості внутрішнього середовища. Внутрішнє середовище організму - це кров, лімфа, тканинна рідина. Клітина може існувати і функціонувати лише тоді, коли середовище, що її оточує, має певну концентрацію солей, температуру, осмотичний тиск та ряд інших фізико - хімічних показників

Гомеостаз - здатність зберігати постійний хімічний склад і фізико - хімічні властивості внутрішнього середовища. Коли показники гомеостазу, наприклад рН, виходять за певні межі, суттєво порушуються окремі структурні елементи клітин та її функції. Тому діяльність усіх механізмів, що регулюють фізіологічні процеси, зводиться насамперед до підтримання гомеостазу. Гомеостаз підтримується безперервною роботою органів кровообігу, травлення. дихання, виділення, ендокринних залоз. Важлива роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму.

Завдяки цьому в організмі постійно відбуваються процеси саморегуляції фізіологічних функцій, які створюють необхідні для існування організму умови.

Саморегуляція - здатність організму автоматично підтримувати свій хімічний склад, цілісність структур і функцій на всіх рівнях організації організму.

На клітинному рівні регулюється ступінь перетворення та відновлення макромолекул, органел.

На рівні фізіологічних систем органів і цілісного організму підтримання хімічної сталості тканин, їхньої структурної будови і функцій здійснюється нервовими і гуморальними механізмами регуляції.

З допомогою саморегуляції підтримується температура тіла, рН крові, артеріальний тиск, концентрація речовин тощо. Одна з умов саморегуляції - зворотній зв’язок між процесом, що регулюється і системою, що регулює.

Ріст і розвиток організму людини починається з моменту запліднення і продовжується протягом усього її життя. Під розвитком розуміють процес кількісних і якісних змін, які відбуваються в організмі людини, сприяють підвищенню рівня складності організації і взаємодії всіх його систем. Розвиток включає три основні фактори, які тісно взаємозв’язані і взаємозалежні: ріст, диференціювання тканин і органів, формоутворення.

Ріст - це кількісний процес, який характеризується безперервним збільшенням маси організму і супроводжується зміною кількості числа клітин (у кістках, легенях) або їх розмірів (у м’язах).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.