- •Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.
- •1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни
- •2.Організм як єдине ціле.
- •4.Механізми регуляцій фізіологічних функцій
- •Лекція 2 Тема: клітина, спадковий апарат клітини, статеві клітини, тканини.
- •1. Клітина, як структурна і функціональна одиниця людського організму.
- •2. Тканини.
- •3. Статеві клітини людини.
- •Лекція 3 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Поняття про онтогенез та його періоди
- •2.Характеристика передембріонального періоду розвитку
- •3.Пренатальний період розвитку
- •4.Характеристика постнатального періоду розвитку
- •Лекція 4 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Загальні закономірності росту і розвитку людини
- •2.Поняття про показники фізичного розвитку дитини
- •Лекція 5 Тема: біологічне значення, загальний план будови, властивості та розвиток нервової системи
- •1.Значення і розвиток нервової системи. Загальна схема будови нервової системи
- •2.Нервова тканина: будова, функції, види нейронів та нейроглії
- •3.Поняття про нервові закінчення. Синапси: будова, види, механізми передачі збудження
- •Механізм передачі збудження в хімічних синапсах
- •4.Поняття про рефлекс, рефлекторну дугу, рефлекторне кільце. Класифікація рефлексів
- •Лекція 6 Тема: будова, функції та розвиток відділів центральної нервової системи
- •1.Нервові центри, їх властивості
- •2.Гальмування: види і значення
- •3.Координація функцій організму
- •Лекція 7 Тема: вчення і.П.Павлова про вищу нервову діяльність
- •1.Поняття про внд
- •2.Характеристика умовних і безумовних рефлексів. Методи вивчення внд
- •3.Гальмування умовних рефлексів, його види
- •Лекція 8 Тема: поняття про пізнавальну діяльність людини
- •1.Аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про динамічний стереотип
- •2.Особливості внд людини. Дві сигнальні системи дійсності
- •Лекція 9 Тема: типи вищої нервової діяльності. Гігієна нервової системи дитини
- •1.Основні типи внд. Вікові особливості внд дітей і підлітків.
- •2. Порушення внд
- •Лекція 10 Тема: значення сенсорних систем для організму людини. Зорова і слухова сенсорны системиїи: будова, функції та гігієна.
- •1.Будова, властивості, значення сенсорних систем
- •2.Зоровий аналізатор: будова, вікові особливості
- •3.Слуховий аналізатор: будова, вікові особливості
- •Лекція 11 Тема: вестибулярний апарат. Хеморецепторні сенсорні системи. М'язова, тактильна та температурна чутливість.
- •1.Вестибулярний апарат
- •Лекція 12 Тема: анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньої секреції
- •1. Поняття про ендокринні залози, методи їх вивчення.
- •2. Будова і функції залоз внутрішньої секреції, їх взаємодія.
- •Лекція 13-14 Тема: опорно-рухова система людини. Кістки: форма, з'єднання, будова, хімічний склад, ріст, розвиток.
- •1. Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток.
- •2. Кістки.
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •3. Форма кісток.
- •Форми кісток
- •4. Скелет людини.
- •Скелет людини
- •Кістки черепа (вигляд збоку)
- •Кістки черепа
- •5. Вікові особливості черепа.
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •Лекція 15 Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища
- •1. Кров і її значення.
- •2. Функції крові.
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)
- •3. Склад крові.
- •Лекція 16 Тема: серцево-судинна система людини.
- •1. Будова і робота серця. Його вікові особливості.
- •Будова серця
- •2. Серцевий цикл.
- •3. Система кровообігу.
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •5. Кровообіг плоду.
- •Кровообіг плоду
- •Кровообіг під час народження
- •6. Анемія та її профілактика.
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом
- •7. Вікові особливості реакціїсерцево-судинної системи на фізичні навантаження.
- •Лекція 17
- •3. Трахея і бронхи.
- •4. Гортань.
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •5. Легені.
- •Альвеоли (дихальні міхурці): 1 — респіраторна бронхіола; 2 — альвеола; 3 — капілярна сітка.
- •Лекція 18 Тема: газообмін. Регуляція дихання. Хвороби дихальної системи та запобігання
- •1. Газообмін у легенях.
- •Газообмін у легенях: 1 — шар рідини; 2 — клітина альвеоли; 3 — мембрана альвеоли; 4 — плазма; 5 — еритроцит; 6 — простір, заповнений рідиною; 7 — зовнішня мембрана; 8 — клітина капіляра.
- •2. Дихальні рухи.
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині
- •3. Регуляція дихання.
- •4. Рефлекторна регуляція дихання.
- •5. Гуморальна регуляція дихання.
- •6. Особливості регуляції дихання в дитячому віці.
- •7. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні та основні захворювання органів дихання дітей та підлітків.
- •Лекція 19 Тема: біологічне значення травлення. Травлення в ротовій порожнині.
- •1. Значення та функції системи травлення.
- •2. Загальна будова органів травлення.
- •3. Травлення в ротовій порожнині.
- •Лекція 20 Тема: травлення в шлунку, кишечнику.
- •1. Травлення в шлунку.
- •2. Травлення в кишечнику.
- •3. Вплив м’язової роботи на процеси травлення.
- •Лекція 21 Тема: обмін речовин і енергії в організмі людини.
- •1.Обмін білків, вуглеводів і жирів в організмі людини.
- •Лекція 22 Тема: енергетичний обмін. Вітаміни. Харчування і здоров'я людини.
- •1.Водний і мінеральний обмін.
- •2. Значення вітамінів для життєдіяльності людини.
- •Лекція 23 Тема: загальна характеристика органів виділення. Анатомія, фізіологія та гігієна органів сечовиділення.
- •Лекція 24 Тема: анатомія, фізіологія та гігієна шкіри.
- •Лекція 25 Тема: дитячі хвороби. Профілактика кишкових захворювань. Глистові захворювання.
- •1. Профілактика ботулізму
- •2. Профілактика гострих кишкових інфекцій
- •3. Профілактика отруєнь грибами
- •4. Профілактика туберкульозу
- •5. Профілактика дифтерії
Лекція 20 Тема: травлення в шлунку, кишечнику.
1. Травлення в шлунку.
2. Травлення в кишечнику.
3. Вплив мязової роботи на процеси травлення.
1. Травлення в шлунку.
Травлення в шлунку. Тут відбуваються два процеси:
1. Хімічна обробка їжі виконується шлунковим соком (ШС). ШС - це безбарвна прозора рідина кислої реакції, яка містить всі види ферментів. За добу у людини виділяється 0,5-2 л ШС. Це залежить від характеру їжі (тваринна, або рослинна) та її кількості. У механізмі регуляції виділення ШС виділяють 3 фази: 1) мозкова - під впливом умовних рефлексів (див. вище); ШС, що виділяється при чеканні їжі І.П.Павлов назвав «апетитним», він готує шлунок до обробки їжі; 2) шлункова - під впливом безумовних рефлексів (див. вище); 3) кишкова - ферменти, гормони, продукти гідролізу, що утворюються в кишках, через кров можуть або стимулювати, або пригнічувати виділення ШС.
2. Механічна обробка їжі. Завдяки гладким м’язам харчові маси змішуються із ШС (утворюється хімус) і просуваються у напрямку воротарного каналу шлунка. Рухи шлунку поділяються на дві основні форми: 1) тонічні, які підтримують тонус м’язів; 2) перестальтичні, які сприяють просуванню хімусу. Регулюються рухи шлунку нервовим і гуморальним механізмами. Блукаючий нерв стимулює моторику шлунка, а симпатичний - навпаки. Крім того, гладким м’язам шлунка властива спонтанність (див. стор. 15). На моторику шлунка впливають хімічні речовини, наприклад, гастрин, гістамін - посилюють моторику, а норадреналін і адреналін - сповільнюють.
Чинники, що обумовлюють випорожнення шлунку: 1) рівень кислотності хімусу; 2) концентрація хімусу; 3) ступінь наповнення дванадцятипалої кишки (ДК); 4) характер їжі.
2. Травлення в кишечнику.
Травлення в ДК. Травлення в цьому відділі травного каналу має особливе функціональне значення, оскільки в просвіт ДК відкриваються протоки двох найбільших залоз травної системи - підшлункової (ПЗ) та печінки.
ПЗ - це залоза змішаної секреції, оскільки вона секретує гормони інсулін і глюкагон (дію див. стор. 60) та підшлунковий сік. Сік ПЗ - це безбарвна прозора рідина лужної реакції, яка містить всі види ферментів. Секреція соку починається через 2-3 хв від початку вживання їжі і триває протягом 4-10 год (залежно від характеру їжі). Механізми регуляції підшлункового соку аналогічні регуляції виділенню ШС: 1) умовний; 2) безумовний; 3) гуморальний.
Функції печінки:
1. Травна - жовч емульгує жири. За добу у людини виробляється ≈ 500-700 мл жовчі. Регуляція жовчовиділення: 1) нервовий механізм - блукаючий нерв стимулює, а симпатичний пригнічує; 2) гуморальний - стимулюють виділення жовчі такі хімічні речовини: секретин (гормон ДК), продукти гідролізу білків, жирів, екстрактивні речовини їжі, сама жовч тощо.
2. Захисна: 1) завдяки бактерицидній властивості жовч затримує гнильні процеси в кишках; 2) печінкові клітини здатні до фагоцитозу, тому кров, яка надходить через печінку, очищується від чужорідних тіл.
3. Кроворуйнівна - руйнуються еритроцити.
4. Обмінна. В печінці відбувається синтез деяких білків (фібриногену та ін.), вітамінів (ретинол - віт. А); утворюється, депонується і розщеплюється глікоген - це забезпечує постійну концентрацію цукру в крові. В печінці відкладається про запас віт. Д, К, никотинова кислота, затримуються іони Сl-, Fe2+.
5. Екскреторна - екскрети печінки (жовчні пігменти, кальцій, залізо та деякі інші речовини, потрапляючи із жовчю в кишечник, виводяться з організму.
Травлення в тонких кишках. У тонких кишках одночасно відбувається перетравлення їжі і всмоктування продуктів гідролізу.
Механізм перетравлення поживних речовин. У порожнині кишок продовжується розщеплення великих харчових молекул. Подрібнені полімерні сполуки спрямовуються до слизової оболонки кишок, де вони підлягають подальшій дії ферментів. Останні утворюють своєрідний «конвеєр». Фіксація ферментів відбувається у певній послідовності. Ферменти, які лежать ближче до порожнин кишки, перетравлюють відносно великі молекули харчових речовин («провалюючись» між волосинками глікокаліксу вони зазнають дії гідролаз). Біля основи глікокаліксу містяться ферменти, фіксовані на клітинній мембрані, які остаточно гідролізують речовини до мономерів. Глікокалікс (нитки з глікопротеїдів) та мікроворсинки виконують захисну функцію. Перший захищає від пошкоджень мікроворсинки, а ті в свою чергу не пропускають до кровоносного русла мікроорганізми.
Способи всмоктування:
1. Дифузія - повільне проникнення розчинених продуктів через пори оболонки внаслідок різниці концентрацій речовин у кишечнику та крові або лімфі.
2. Фільтрація - це перехід розчину через стінку травного каналу, відбувається завдяки діяльності черевного преса і перестальтичних рухів травного каналу.
3. Осмос - це дифузія через біологічну мембрану, яка має вибіркову проникність.
4. Активний транспорт - це перехід речовин проти градієнту концентрації, завдяки дії спеціального переносника.
Рухи кишок: 1) маятникоподібні - кишка то укорочується, то подовжується і її вміст пересувається то в одному, то в іншому напрямку (харчові маси перемішуються з травними соками); 2) перистальтичні - це скорочення колового м’яза, що забезпечує пересування вмісту кишок у напрямку до прямої кишки.
Механізми регуляції рухів кишок: 1) нервовий - блукаючий нерв посилює моторику, а симпатичний - сповільнює; 2) про автоматію і спонтанність див. стор. 15; 2) гуморальний - ацитилхолін посилює, а норадреналін сповільнює моторику.