- •Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.
- •1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни
- •2.Організм як єдине ціле.
- •4.Механізми регуляцій фізіологічних функцій
- •Лекція 2 Тема: клітина, спадковий апарат клітини, статеві клітини, тканини.
- •1. Клітина, як структурна і функціональна одиниця людського організму.
- •2. Тканини.
- •3. Статеві клітини людини.
- •Лекція 3 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Поняття про онтогенез та його періоди
- •2.Характеристика передембріонального періоду розвитку
- •3.Пренатальний період розвитку
- •4.Характеристика постнатального періоду розвитку
- •Лекція 4 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Загальні закономірності росту і розвитку людини
- •2.Поняття про показники фізичного розвитку дитини
- •Лекція 5 Тема: біологічне значення, загальний план будови, властивості та розвиток нервової системи
- •1.Значення і розвиток нервової системи. Загальна схема будови нервової системи
- •2.Нервова тканина: будова, функції, види нейронів та нейроглії
- •3.Поняття про нервові закінчення. Синапси: будова, види, механізми передачі збудження
- •Механізм передачі збудження в хімічних синапсах
- •4.Поняття про рефлекс, рефлекторну дугу, рефлекторне кільце. Класифікація рефлексів
- •Лекція 6 Тема: будова, функції та розвиток відділів центральної нервової системи
- •1.Нервові центри, їх властивості
- •2.Гальмування: види і значення
- •3.Координація функцій організму
- •Лекція 7 Тема: вчення і.П.Павлова про вищу нервову діяльність
- •1.Поняття про внд
- •2.Характеристика умовних і безумовних рефлексів. Методи вивчення внд
- •3.Гальмування умовних рефлексів, його види
- •Лекція 8 Тема: поняття про пізнавальну діяльність людини
- •1.Аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про динамічний стереотип
- •2.Особливості внд людини. Дві сигнальні системи дійсності
- •Лекція 9 Тема: типи вищої нервової діяльності. Гігієна нервової системи дитини
- •1.Основні типи внд. Вікові особливості внд дітей і підлітків.
- •2. Порушення внд
- •Лекція 10 Тема: значення сенсорних систем для організму людини. Зорова і слухова сенсорны системиїи: будова, функції та гігієна.
- •1.Будова, властивості, значення сенсорних систем
- •2.Зоровий аналізатор: будова, вікові особливості
- •3.Слуховий аналізатор: будова, вікові особливості
- •Лекція 11 Тема: вестибулярний апарат. Хеморецепторні сенсорні системи. М'язова, тактильна та температурна чутливість.
- •1.Вестибулярний апарат
- •Лекція 12 Тема: анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньої секреції
- •1. Поняття про ендокринні залози, методи їх вивчення.
- •2. Будова і функції залоз внутрішньої секреції, їх взаємодія.
- •Лекція 13-14 Тема: опорно-рухова система людини. Кістки: форма, з'єднання, будова, хімічний склад, ріст, розвиток.
- •1. Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток.
- •2. Кістки.
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •3. Форма кісток.
- •Форми кісток
- •4. Скелет людини.
- •Скелет людини
- •Кістки черепа (вигляд збоку)
- •Кістки черепа
- •5. Вікові особливості черепа.
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •Лекція 15 Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища
- •1. Кров і її значення.
- •2. Функції крові.
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)
- •3. Склад крові.
- •Лекція 16 Тема: серцево-судинна система людини.
- •1. Будова і робота серця. Його вікові особливості.
- •Будова серця
- •2. Серцевий цикл.
- •3. Система кровообігу.
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •5. Кровообіг плоду.
- •Кровообіг плоду
- •Кровообіг під час народження
- •6. Анемія та її профілактика.
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом
- •7. Вікові особливості реакціїсерцево-судинної системи на фізичні навантаження.
- •Лекція 17
- •3. Трахея і бронхи.
- •4. Гортань.
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •5. Легені.
- •Альвеоли (дихальні міхурці): 1 — респіраторна бронхіола; 2 — альвеола; 3 — капілярна сітка.
- •Лекція 18 Тема: газообмін. Регуляція дихання. Хвороби дихальної системи та запобігання
- •1. Газообмін у легенях.
- •Газообмін у легенях: 1 — шар рідини; 2 — клітина альвеоли; 3 — мембрана альвеоли; 4 — плазма; 5 — еритроцит; 6 — простір, заповнений рідиною; 7 — зовнішня мембрана; 8 — клітина капіляра.
- •2. Дихальні рухи.
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині
- •3. Регуляція дихання.
- •4. Рефлекторна регуляція дихання.
- •5. Гуморальна регуляція дихання.
- •6. Особливості регуляції дихання в дитячому віці.
- •7. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні та основні захворювання органів дихання дітей та підлітків.
- •Лекція 19 Тема: біологічне значення травлення. Травлення в ротовій порожнині.
- •1. Значення та функції системи травлення.
- •2. Загальна будова органів травлення.
- •3. Травлення в ротовій порожнині.
- •Лекція 20 Тема: травлення в шлунку, кишечнику.
- •1. Травлення в шлунку.
- •2. Травлення в кишечнику.
- •3. Вплив м’язової роботи на процеси травлення.
- •Лекція 21 Тема: обмін речовин і енергії в організмі людини.
- •1.Обмін білків, вуглеводів і жирів в організмі людини.
- •Лекція 22 Тема: енергетичний обмін. Вітаміни. Харчування і здоров'я людини.
- •1.Водний і мінеральний обмін.
- •2. Значення вітамінів для життєдіяльності людини.
- •Лекція 23 Тема: загальна характеристика органів виділення. Анатомія, фізіологія та гігієна органів сечовиділення.
- •Лекція 24 Тема: анатомія, фізіологія та гігієна шкіри.
- •Лекція 25 Тема: дитячі хвороби. Профілактика кишкових захворювань. Глистові захворювання.
- •1. Профілактика ботулізму
- •2. Профілактика гострих кишкових інфекцій
- •3. Профілактика отруєнь грибами
- •4. Профілактика туберкульозу
- •5. Профілактика дифтерії
Лекція 15 Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища
1. Кров і її значення.
2. Функції крові.
3. Склад крові.
1. Кров і її значення.
Клітини, тканини і органи організму можуть нормально функціонувати лише у відповідному внутрішньому середовищі. Для забезпечення такого середовища в організмі на відносно постійному рівні підтримуються кров’яний тиск, температура, вміст в білків, вуглеводів, іонів натрію, калію, хлору тощо. Збереження постійності внутрішнього середовища організму називають гомеостазом. Внутрішнім середовищем є кров, лімфа і тканинна рідина. Кров безпосередньо контактує із лімфою і тканинною рідиною об’єднуючи потік речовин між ними.
2. Функції крові.
Завдяки постійному рухові кров відіграє ключову роль у підтриманні гомеостазу. Концентрації поживних речовин та продуктів обміну в усіх клітинах, тканинах та органах перебувають у динамічній рівновазі. Саме через кров підтримується така рівновага, а також здійснюється обмін речовин та енергії, гуморальна регуляція функцій організму тощо. Підтримання гомеостазу відбувається через виконання кров’ю ряду функцій:
Кров виконує дихальну функцію, яка полягає у поглинанні нею кисню і винесенні вуглекислого газу. У легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ, який виводиться в навколишнє середовище. У дрібних капілярах тканин і органів навпаки — кров віддає кисень клітинам, поглинаючи вуглекислий газ.
Кров здійснює транспортну і видільну функції доставляючи поживні речовин від органів травлення до клітин і тканин організму та виносячи шкідливі продукти розпаду, які потрапляють в кров із тканинної рідини. Ці речовини доставляються до нирок, легень, потових залоз шкіри і через них виводяться з організму.
Кров виконує захисну функцію знищуючи і знешкоджуючи мікроби та отруйні речовини, які в неї потрапили. Деякі клітини крові поглинають хвороботворні мікроорганізми, інші виділяють спеціальні речовини — антитіла, які знешкоджують отрути.
Кров також виконує терморегуляторну функцію охолоджуючи енергомісткі органи (серце, печінка тощо) і зігріваючи органи, які втрачають тепло, підтримуючи таким чином постійну температуру тіла.
У дорослої людини масою 60-70 кг міститься 5–5,5 л. крові. Значна її кількість— до 50% "зарезервована" у кров'яних депо — судинах печінки, селезінки, легень і шкіри. Депо крові бере участь у підтримці постійної кількості циркулюючої крові. Під час важкої фізичної роботи або внаслідок втрати крові через травму, запаси крові із депо поступають у загальний кровотік.
З віком відносна кількість крові змінюється. Так, у новонароджених маса крові становить ~15% від маси тіла, в однорічних дітей — 11%, в 14 років — 7%. Кров утворюється в кровотворних органах — печінці, селезінці, кістковому мозку і лімфатичній системі.
Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)
3. Склад крові.
Кров складається із плазми та формених елементів.
Плазма складає 45-55% від загальної кількості крові. Вона містить 90% води і 8-10% органічних і неорганічних речовин, завдяки яким створюється певний осмотичний тиск. Постійність осмотичного тиску є дуже важливою для життєдіяльності клітин крові та функціонування органів. Осмотичний тиск підтримується за рахунок поступання в організм води і мінеральних солей та їх видалення через видільну систему. рН крові становить 7,36 (тобто кров є слаболужною). Розчини, які за складом і концентраціями солей відповідають плазмі, називають фізіологічними розчинами (замінниками крові).
Основними форменими елементами крові є еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони живуть певний час, після чого замінюються новими.
Еритроцити — червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках.
Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Кількість гемоглобіну визначають або в абсолютних одиницях, або у відсотках. За 100% прийнято наявність 16,7 г гемоглобіну в 100 мл крові. В людини в нормі є 4,5-5,0 млн. еритроцитів в 1 мм3 крові. У людей, які живуть у гірській місцевості де є дефіцит кисню, кількість еритроцитів більша (іноді на 30%). Якщо кількість цих клітин є меншої 3 млн. (60% гемоглобіну) розвивається хвороба анемія.
Важливим діагностичним показником є реакція осідання еритроцитів (РОЕ). Якщо кров набрати у капіляр (попередивши згортання крові), еритроцити почнуть осідати на дно з певною швидкістю, а зверху буде відшаровуватися жовтувата плазма. За її величиною судять про РОЕ. В нормі у жінок РОЕ становить 7-12 мм/год, у чоловіків 3-9 мм/год.
Кров новонародженої дитини характеризується підвищеним вмістом гемоглобіну (100-145%), і в 1 мм3 крові є до 7,5 млн. еритроцитів. На 5-6 день життя ці показники починають знижуватися. Вважається, що причиною цього є недостатнє постачання організму киснем оскільки не повністю сформована дихальна система. Після налагоджується в маляти легеневого дихання вищевказані показники починають знижуватися.
Лейкоцити — білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють. Якщо інородне тіло більше від лейкоцита, то велика кількість лейкоцитів оточують це тіло, утворюючи бар’єр. В людини в нормі є 4-9 тис. лейкоцитів в 1 мм3 крові. Лейкоцитів у новонароджених — 20-30 тис./мм3 оскільки відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин немовляти. На другу добу і до кінця першого року життя кількість лейкоцитів становить 10-12 тис. У 13-15 років кількість лейкоцитів як в дорослої людини.
Серед лейкоцитів розрізняють лімфоцити (утворюються в лімфатичних вузлах), нейтрофіли (утворюються в червоному кров'яному мозку), моноцити (утворюються в печінці і селезінці) та ін. Ці клітини відіграють ключову роль у формуванні імунітету людини — стійкості її організму до хвороб. Існує певне співвідношення (у відсотках) між різними типами лейкоцитів — лейкоцитарна формула. У випадку інфекційного захворювання змінюється і загальна кількість лейкоцитів і лейкоцитарна формула.
У дітей до періоду статевого дозрівання лейкоцитарна формула характеризується зниженою кількістю нейтрофілів. Цим пояснюється сприйнятливість дітей до інфекційних захворювань.
Тромбоцити — кров'яні пластинки, які відіграють головну роль у згортанні крові (утворенні тромбу). Вони утворюються в червоному кістковому мозку і селезінці. В 1 мм3 крові є 200-250 тис. тромбоцитів. Вдень їх більше ніж вночі.
В середньому початок згортання крові наступає через 1-2 хв. і закінчується через 3-4 хв. Згортання крові у дітей в перші дні після народження сповільнене. На 7 день життя воно таке ж як і у дорослих.