- •Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.
- •1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни
- •2.Організм як єдине ціле.
- •4.Механізми регуляцій фізіологічних функцій
- •Лекція 2 Тема: клітина, спадковий апарат клітини, статеві клітини, тканини.
- •1. Клітина, як структурна і функціональна одиниця людського організму.
- •2. Тканини.
- •3. Статеві клітини людини.
- •Лекція 3 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Поняття про онтогенез та його періоди
- •2.Характеристика передембріонального періоду розвитку
- •3.Пренатальний період розвитку
- •4.Характеристика постнатального періоду розвитку
- •Лекція 4 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Загальні закономірності росту і розвитку людини
- •2.Поняття про показники фізичного розвитку дитини
- •Лекція 5 Тема: біологічне значення, загальний план будови, властивості та розвиток нервової системи
- •1.Значення і розвиток нервової системи. Загальна схема будови нервової системи
- •2.Нервова тканина: будова, функції, види нейронів та нейроглії
- •3.Поняття про нервові закінчення. Синапси: будова, види, механізми передачі збудження
- •Механізм передачі збудження в хімічних синапсах
- •4.Поняття про рефлекс, рефлекторну дугу, рефлекторне кільце. Класифікація рефлексів
- •Лекція 6 Тема: будова, функції та розвиток відділів центральної нервової системи
- •1.Нервові центри, їх властивості
- •2.Гальмування: види і значення
- •3.Координація функцій організму
- •Лекція 7 Тема: вчення і.П.Павлова про вищу нервову діяльність
- •1.Поняття про внд
- •2.Характеристика умовних і безумовних рефлексів. Методи вивчення внд
- •3.Гальмування умовних рефлексів, його види
- •Лекція 8 Тема: поняття про пізнавальну діяльність людини
- •1.Аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про динамічний стереотип
- •2.Особливості внд людини. Дві сигнальні системи дійсності
- •Лекція 9 Тема: типи вищої нервової діяльності. Гігієна нервової системи дитини
- •1.Основні типи внд. Вікові особливості внд дітей і підлітків.
- •2. Порушення внд
- •Лекція 10 Тема: значення сенсорних систем для організму людини. Зорова і слухова сенсорны системиїи: будова, функції та гігієна.
- •1.Будова, властивості, значення сенсорних систем
- •2.Зоровий аналізатор: будова, вікові особливості
- •3.Слуховий аналізатор: будова, вікові особливості
- •Лекція 11 Тема: вестибулярний апарат. Хеморецепторні сенсорні системи. М'язова, тактильна та температурна чутливість.
- •1.Вестибулярний апарат
- •Лекція 12 Тема: анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньої секреції
- •1. Поняття про ендокринні залози, методи їх вивчення.
- •2. Будова і функції залоз внутрішньої секреції, їх взаємодія.
- •Лекція 13-14 Тема: опорно-рухова система людини. Кістки: форма, з'єднання, будова, хімічний склад, ріст, розвиток.
- •1. Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток.
- •2. Кістки.
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •3. Форма кісток.
- •Форми кісток
- •4. Скелет людини.
- •Скелет людини
- •Кістки черепа (вигляд збоку)
- •Кістки черепа
- •5. Вікові особливості черепа.
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •Лекція 15 Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища
- •1. Кров і її значення.
- •2. Функції крові.
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)
- •3. Склад крові.
- •Лекція 16 Тема: серцево-судинна система людини.
- •1. Будова і робота серця. Його вікові особливості.
- •Будова серця
- •2. Серцевий цикл.
- •3. Система кровообігу.
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •5. Кровообіг плоду.
- •Кровообіг плоду
- •Кровообіг під час народження
- •6. Анемія та її профілактика.
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом
- •7. Вікові особливості реакціїсерцево-судинної системи на фізичні навантаження.
- •Лекція 17
- •3. Трахея і бронхи.
- •4. Гортань.
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •5. Легені.
- •Альвеоли (дихальні міхурці): 1 — респіраторна бронхіола; 2 — альвеола; 3 — капілярна сітка.
- •Лекція 18 Тема: газообмін. Регуляція дихання. Хвороби дихальної системи та запобігання
- •1. Газообмін у легенях.
- •Газообмін у легенях: 1 — шар рідини; 2 — клітина альвеоли; 3 — мембрана альвеоли; 4 — плазма; 5 — еритроцит; 6 — простір, заповнений рідиною; 7 — зовнішня мембрана; 8 — клітина капіляра.
- •2. Дихальні рухи.
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині
- •3. Регуляція дихання.
- •4. Рефлекторна регуляція дихання.
- •5. Гуморальна регуляція дихання.
- •6. Особливості регуляції дихання в дитячому віці.
- •7. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні та основні захворювання органів дихання дітей та підлітків.
- •Лекція 19 Тема: біологічне значення травлення. Травлення в ротовій порожнині.
- •1. Значення та функції системи травлення.
- •2. Загальна будова органів травлення.
- •3. Травлення в ротовій порожнині.
- •Лекція 20 Тема: травлення в шлунку, кишечнику.
- •1. Травлення в шлунку.
- •2. Травлення в кишечнику.
- •3. Вплив м’язової роботи на процеси травлення.
- •Лекція 21 Тема: обмін речовин і енергії в організмі людини.
- •1.Обмін білків, вуглеводів і жирів в організмі людини.
- •Лекція 22 Тема: енергетичний обмін. Вітаміни. Харчування і здоров'я людини.
- •1.Водний і мінеральний обмін.
- •2. Значення вітамінів для життєдіяльності людини.
- •Лекція 23 Тема: загальна характеристика органів виділення. Анатомія, фізіологія та гігієна органів сечовиділення.
- •Лекція 24 Тема: анатомія, фізіологія та гігієна шкіри.
- •Лекція 25 Тема: дитячі хвороби. Профілактика кишкових захворювань. Глистові захворювання.
- •1. Профілактика ботулізму
- •2. Профілактика гострих кишкових інфекцій
- •3. Профілактика отруєнь грибами
- •4. Профілактика туберкульозу
- •5. Профілактика дифтерії
1.Будова, властивості, значення сенсорних систем
Мозок людини постійно отримує інформацію про зміни зовнішнього і внутрішнього середовища. Ця інформація сприймається, передається у відповідні зони кори великого мозку, аналізується особливими сенсорними (чутливими ) системами, які ще називають аналізаторами.
Будова аналізатора:
- периферична частина - рецептори;
- провідникова частина - нерви, що відходять від рецепторів;
- центральна частина - відповідні чутливі зони кори півкуль великого мозку.
Рецептори - чутливі нервові структури, що перетворюють різні види енергії (світлову, механічну, теплову та ін.) у нервовий імпульс.
Залежно від розташування розрізняють рецептори:екстеро-, інтеро-,пропріорецептори(див. тема "Нервова система"). За морфологічними особливостями їх поділяють на: первинночутливі і вторинночутливі.
Первинночутливі рецептори- це просте чутливе нервове закінчення біполярного нейрона, по центральному відростку якого збудження передається на вищий рівень чутливої системи. Ці клітини одночасно і рецепторними, і чутливими нейронами І порядку. Рецепторні утворення нюхового, шкірного і рухового аналізаторів належать до первинних.
Вторинночутливі рецептори- це спеціалізовані рецепторні клітини, які сприймають подразнення і передають збудження на нейрони І порядку. До вторинночутливих належать смакові, слухові, зорові. вестибулярні рецептори.
Залежно від специфічності до дії подразників рецептори поділяють на:
- мономодальні - пристосовані до дії одного подразника ( рецептори сітківки ока - до дії світла);
- полімодальні - можуть сприймати подразники різної природи ( рецепторні утворення шкіри сприймають температуру, механічні подразники).
Рецептори розрізняють:
- контактні- якщо подразник викликає збудження рецепторних утворень при безпосередньому дотику з ними (рецептори шкіри);
- дистантні - якщо володіють здатністю переходити в стан збудження при дії подразників, розташованих на певній відстані.
Залежно від характеру дії подразників, до яких рецептор володіє вибірковою чутливістю, розрізняють: фоторецептори, терморецептори, барорецептори, механорецептори, хеморецептори.
Нервові імпульси, що виникають у рецепторах через ланцюг нейронів, що складається з трьох клітин, надходять до великих півкуль головного мозку. перша клітина - чутлива, розташована за межами ЦНС у міжхребцевих спинномозкових вузлах і вузлах черепно-мозкових нервів. Другий нейрон знаходиться у довгастому або середньому мозку, третій нейрон - у зоровому горбі.
Аналіз інформації здійснюється у всіх ланках аналізатору - від рецептора до центральної частини. Цей аналіз зводиться насамперед до обмеження надлишкової інформації, виділення суттєвих ознак подразника.
Процес перетворення енергії подразника на інформаціюполягає в його кодуванні, тобто переведенні на "мову", яка була б зрозумілою для всіх нервових клітин. Цей процес розпочинається в рецепторах генерацією потенціалу дії, тобто нервового імпульсу. Специфічність подразнення передається у вигляді груп або залпів імпульсів, які відрізняються кількістю імпульсів, частотою, тривалістю, інтервалами між ними. "Мовою" мозку є частотний код. Перетворення інформації, тобто переведення її з однієї частотної характеристики на іншу, проходить на кожному рівні аналізаторної системи шляхом зміни коду - перекодування. У вищі відділи нервової системи інформація надходить по багатьох каналах, що функціонують паралельно, але про одне і теж. У вищих відділах відбувається перекривання кодів. Сприймання одних і тих же явищ навколишнього світу різними рецепторами і навіть різними чутливими системами та перекриття коду складає основу багатогранності відбиття явищ нервовою системою.
Вищий аналіз інформаціїпроходить у чутливих ділянках кори півкуль головного мозку. Розрізняють 3 групи чутливих полів: первинні, вторинні, третинні.
Первинні поля- це ядерні зони аналізаторів. Вони здійснюють аналіз окремих подразників, інформація про які надходить від відповідних рецепторів.
Вторинні поля- це периферичні зони аналізаторів, розташовані поряд з первинним полями. Вони одержують інформацію від первинних полів і здійснюють більш складний її аналіз. тут проходить усвідомлення світлових, звукових та інших сигналів. При пошкодженні вторинних полів зберігається здатність виділяти предмети, чути звуки, але людина їх не впізнає, не розрізняє їхнього значення.
Третинні поляабо зони перекриття аналізаторів. Ці поля розташовані в задній половині кори півкуль великого мозку на межі тім’яних, вискових, потиличної і лобної ділянок. Тут проходить процес вищого синтезу і аналізу. З розвитком третинних полів у людини пов’язані функції мовлення, мислення ( внутрішня мова можлива лише коли будуть одночасно діяти ріні чутливі системи). Якщо у новонародженої дитини недостатньо розвинуті третинні поля, людина не розвивається як особистість, не може опанувати мову, оволодіти найпростішими рухами.
Загальні властивості аналізаторів:
1. Для кожного аналізатора характерна наявність рецепторного поля(ділянка поверхні, яка сприймає подразнення, в якій розгалужене аферентне волокно однієї нервової клітини).
Співвідношення в корі великих півкуль великого мозку між рецепторними полями і певними ділянками кори визначається порядком їхньої проекції "крапка в крапку". так, кожна ділянка сітківки ока, що сприймає зображення. передає свої сигнали певній ділянці зорової області кори. Усі ділянки коркового центру нагадують екран, який відображає розташування рецепторів на периферії. така упорядкованість представництва рецепторних полів дозволяє мозку одержувати об'єктивну інформацію про стан простору.
2. Висока чутливістьаналізаторів до адекватного подразника. Щоб виникло збудження рецепторів ока достатньо енергії 1-2 квантів світла. Чутливість деяких органів обмежена, бо інакше мозок був би перевантажений інформацією . неістотною для людини. Ми не відчуваємо впливу іонізуючого випромінювання, радіоактивного, а лише його наслідки - погіршення стану здоров’я.
3. Гальмування. Гальмування в рецепторних утвореннях органів чуття сприяє периферичному аналізу подразнень. Так, в зоровому аналізаторі воно забезпечує контрастність зображення шляхом підкреслення ліній та контурів предметів.
4. Адаптація- здатність сенсорних систем пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника. За високої інтенсивності подразника чутливість організму до нього знижується і навпаки.
Аналізатори під впливом тривалих вправ здатні підвищувати свої можливості, тобто "тренуватися". Таким чином, тренується слух у музикантів, відчуття смаку та запахів у спеціалістів - дегустаторів.
Діяльність аналізаторів об’єднується мозком, тому у разі порушення одного аналізатора його функція заміщується іншими аналізаторами. так, за допомогою слуху, дотику можна створити уявлення (зорове) про форму, загальний вигляд предметів.
На базі інформації від сенсорних систем у людини формуються суб’єктивні відчуття, враження, свідомість, набувається досвід, розвивається розум. Сенсорні системи забезпечують взаємодію організму з навколишнім середовищем.
У людини розрізняють 5 основних сенсорних систем: зорова, слухова, смакова, нюхова, дотикова та шкірної чутливості.