Висновок.

Педагогічна діяльність має всі компоненти певної діяльності та специфіку, пов’язану із її метою та предметом. Головна, стратегічна лінія діяльності вчителя — формування особистості учня. Оцін­ка цієї діяльності залежить від ефективності просування учнів у розвитку головних сфер особистості. Педагогічну діяльність здійснюють вчителі й педагогі. Ця діяльність має певну структуру й особливості. Їх необхідно знати кожному майбутньому вчителю. Оволодіння педагогічною діяльністю – надзвичайно цікава, але довга справа. Починати цю роботу необхідно з першого курсу навчання у ВНЗ.

4. Професіограма. Педагогічна техніка.

Професіограма вчителя - це система вимог, що їх ставить професія вчителя до людини. Вимоги до сучасного вчителя можна об'єднати у кілька груп:

• особистісні якості вчителя, що відображають . його загальнолюдський моральний рівень (любов до дітей, людяність, доброзичливість, порядність, чесність, відповідальність, гуманізм, оптимізм, працьовитість, самокритичність, почуття гумору тощо);

• професійно-педагогічні риси вчителя (знання предмета і методики викладання, загальної, вікової та педагогічної психології; володіння педагогічною майстерністю й педагогічним тактом, педагогічною технікою; ораторське мистецтво, загальна ерудиція, професійне самовдосконалення);

• індивідуально-психологічні вимоги (цільність характеру, вміння розподіляти увагу, педагогічна уява, наявність педагогічних здібностей).

Те, що вчитель впливає на людину, яка росте, робить професію надзвичайно відповідальною. В.Сухомлинський писав: “Ні в якій справі помилки і невдачі не призводять до таких тяжких наслідків, як в учительській. Учитель забов’язаний перед суспільством працювати тільки добре.”

Вимоги до особистості педагога

1. Любов до дітей.

В.Сухомлинський писав: ”Що означає гарний вчитель? Це, насамперед, людина, яка полюбляє дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, має віру в те, що кожна дитина може стати гарною людиною, вміє дружити з дітьми, приймає близько до серця дитячі радощі та смуток, знає душу дитини, ніколи не забуває, що і сам він був дитиною”.

2. Спеціальні пед. здібності (Класифікація Н.В. Кузьміної):

- Гностичні (вміти вчитися, систематизувати нове знання, аналізувати, тощо)

- Проектувальні (проектувати власну діяльність та процес навчання, виховання й розвитку учня)

- Конструктивні (вміти роботи складне легким, враховувати індивідуальні особливості дітей)

- Комунікативні (бажати та вміти спілкуватися з різними групами людей)

- Організаційні (залучати дітей до навчальної діяльності, організовувати виховний процес, певною мірою керувати взаємодією з батьками, тощо).

3. Професійна пед. спрямованість – сукупність стійких мотивів, які орієнтують людину на здійснення пед. діяльності.

Здійснення педагогічної діяльності передбачає організацію вчителем педагогічного спілкування, володіння ним педагогічною технікою, прояв педагогічного такту.

Педагогічне спілкування – комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, спрямована на створення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію стосунків та діяльності.

Педагогічний такт – почуття міри у застосуванні педагогічного впливу на учнів, коли оптимально враховуються соціальні та педагогічні наслідки взаємодії.

Педагогічна техніка – форма організації поведінки вчителя. Вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїх організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними й невербальними засобами).