Список літератури. Підручники й посібники

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.35–48.

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. С.52-63.

Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С.7-12.

Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.18–22.

Пономарьова Г.Ф. Словник-довідник з курсу педагогіки / Г.Ф. Пономарьова. – Х., 2004. – С.19–24.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С..44–61.

Гуревич К. М. Индивидуально-психологические особенности школьни­ков. — М., 1988.

Наукова література

Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности / А.К. Дусавицкий. – М. : Дом педагогики, 1996. – 208 с.

Конюхов Б. В., Пашин Ю. В. Наследственность человека. — М., 1971.

Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк ; під ред. Л.Н. Прокопенко. – К. : Рад. шк., 1989. – 608 с.

1. Особистість як предмет дослідження психологічної та педагогічної наук. Розвиток, виховання та формування особистості.

Хто бере участь у педагогічному процесі (люди)?

Людина - з одного боку, біологічна істота, наділена свідомістю, яка володіє мовою, здатністю працювати, пізнавати світ, активно змінювати його; з іншого боку, істота суспільна і соціальна.

Складемо схему.

Людина народжується як індивід, з притаманними їй природними задатками, форму­ється як особистість у системі суспільних відносин завдя­ки цілеспрямованому вихованню.

У педагогіці постійно користуються поняттями формування, розвиток, особистість.

Схарактеризуємо їх.

Розвиток (у широкому сенсі) - це невід'ємна властивість природи, суспільства, мислення, що відображає її рух від простого до складного, нижчого до вищого, за народження нового та відмирання старого.

Розвиток (відносно до людини) - безперервний процес, що виявляється у кількісних змінах людської істоти, тобто збільшенні одних і зменшенні інших її ознак (фізичних, фізіологічних, психічних тощо). Розвиток полягає пере­дусім в якісних змінах психічної діяльності, в переходах від її нижчих щаблів до вищих, у виникненні нових рис пам'яті, сприймання, уявлення, мислення, волі, характеру тощо, у формуванні нових якостей особистості. Однак він не зводиться тільки до кількісних змін, до зростання того, що вже є, а включає якісні зміни. Розвиток є там, де народжується щось нове і водночас відживає щось старе.

Це складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють формувати творчі здібності школяра, його активну громадську позицію.

Формування - результат розвитку особистості й означає її становлення, придбання сукупності стійких якостей та властивостей.

Формування - процес і результат цілеспрямованих (виховання) і стихійних впливів соціальної дійсності на особистість.

Особистість - специфічна суспільна особливість людини, пов'язана із засвоєнням матеріального і духовного досвіду, накопиченого людством.

Особистість - перш за все, суспільна, соціальна істота, яка володіє активністю, що виражається в її діях.

Індивідуальність - несхожість, своєрідність, відмінність однієї людини, особистості від іншої. Індивідуальність включає в себе те загальне та одиничне, чим відрізняється одна людина від іншої, одна особистість від другої, що надає їм своєрідної краси і неповторності.

Індивід — людина з усіма властивими лише їй рисами та якостями (біологічними, фізіологічними, соціальними, психологічними), що відрізняють її від інших людей.

Поняття «розвиток особистості» та «формування особи­стості» дуже близькі, їх нерідко вживають як синоніми.

Ви­діляють три види розвитку і формування особистості (яким чином): Складаємо схему

• сти­хійне,

• цілеспрямоване,

• саморозвиток і самоформування.

Напрями розвитку особистості (в чому): Складаємо схему

• Анатомо-фізіологічні зміни — збільшення і розвиток кісткової та м'язової систем, внутрішніх органів, нервової системи.

• Психічні зміни — передусім розумовий розвиток, форму­вання психічних рис особистості.

• Соціальні - набуття соціальних яко­стей, необхідних для життя в суспільстві.

Фактори розвитку особистості (за допомогою чого): Складаємо схему

• спадковість,

• середо­вище.

• виховання.

Джерело і внутрішній зміст розвитку - внутрішні і зовнішні суперечності: процеси збу­дження і гальмування;

в емоційній сфері — задоволення і незадоволення, радість і горе;

між спадковими даними і потребами виховання (дитина-інвалід завдяки вихованню досягає певного рівня розвитку);

між рівнем розвитку осо­бистості й ідеалом: оскільки ідеал завжди досконаліший за конкретного вихованця, він спонукає до самовдоскона­лення особистості;

між потребами особистості та мораль­ним обов'язком: щоб потреба не вийшла за межі суспіль­них норм, вона «стримується» моральним обов'язком лю­дини, сприяючи формуванню здорових матеріальних і ду­ховних потреб особистості;

між прагненням особистості та її можливостями: коли особистість прагне досягти певних результатів у навчанні, а рівень її пізнавальних можливо­стей ще не достатній, для вирішення суперечності їй по­трібно посилено працювати над собою.

У навчально-виховній діяльності педагогам слід врахо­вувати, що особистість розвивається в діяльності (природні задатки людини реалізуються тільки в процесі її життєдіяльності, всебічному її розвитку сприяє залучен­ня до різних видів діяльності), Цей розвиток відбувається як результат впливу на всі сторони людської психіки (на уроці, на виховному занятті повин­ні бути задіяні й мислення, і увага, і пам'ять, і уява, й емоційно-почуттєва сфера).

Під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби ма­сової інформації, вулиця, шкільний колектив справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра).

Нові риси особистості потребу­ють нового ставлення до неї (врахування у вихованні не тільки вікових особливостей учнів, а й того, що дитина щодня збагачується знаннями, життєвим досвідом, сьогод­ні є іншою, ніж була вчора).