Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ.doc
Скачиваний:
585
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.44 Mб
Скачать

Лекція № 2. Тема. Зміст освіти в національній школі. Сутність змісту освіти. Особливості навчальних планів, програм і підручників. План.

  1. Поняття про зміст освіти.

  2. Основні елементи змісту освіти. Нормативні документи, що відображають зміст освіти у школі.

  3. Навчальні плани та програми, їх характеристика.

  4. Навчальні предмети, їх види.

  5. Підручники та посібники, вимоги до них.

Завдання роботи.

    1. Сформувати поняття про зміст освіти в національній школі (сутність, сучасні вимоги, складові тощо).

    2. З’ясувати сучасні підходи до характеристики навчальних планів, програм, навчальних предметів, підручників.

    3. Визначити зв'язок навчальних планів, програм, навчальних предметів.

    4. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки.

Основні поняття. Зміст освіти, Державний освітній стандарт, рівень освіти, навчальний план, навчальна програма, навчальний предмет, підручник, навчальний посібник.

Список літератури.

Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України від 17 квіт. 2002 р. № 347 // Нормативно-правове забезпечення освіти : у 4 ч. – Х. : Основа, 2004.

Про освіту : Закон України від 23 берез. 1996 р. № 100 (із змін. і доп. станом на 7 груд. 2000 р.) // Нормативно-правове забезпечення освіти : у 4 ч. – Х. : Основа, 2004.

Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2011. – № 18. – 46 с.

Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар. – К.: Либідь, 264. – С.44–63.

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С. 266-284.

Дидактика современной школы : пособие для учителей / под ред. В.А. Онищука. – К. : Рад. шк., 1987. – 351 с.

Ермаков Д.С. Компетентностный подход в образовании / Д.С. Ермаков // Педагогика — 2011. — № 4. – С. 8–15.

Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.64-70.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С.91-100.

  1. Поняття про зміст освіти.

Другий компонент у структурі процесу навчання — зміст. Зміст навчального процесу — відповідь на питан­ня: чому саме навчати нове покоління, які знання обра­ти з усіх надбань, накопичених людством? Тому зміст навчального процесу (процесу навчання) часто розгля­дається в ширшому аспекті — як зміст освіти. Зміст освіти впливає на вибір методів, форм, засобів й, навіть, на завдання в межах певного предмету.

Яким має бути зміст освіти? Чому саме потрібно навчати школярів? Що розвивати?

Історія школи та педагогіки свідчить, що під час вирішення цих питань допускається чимало помилок, що негативно відобража­ються на всьому ЦПП. Так, більшість сучасних шкіл спрямовує свої зусилля на те, щоб учні одночасно вивча­ли якомога більше предметів, а це збільшує обсяг інфор­мації, викликає перенавантаження дітей і не сприяє їхньому загальному розвиткові. Багато шкіл нового типу, орієнтуючись на той чи інший ВНЗ, вводять до змісту освіти дисципліни пропедевтичного характеру, специфічні для ВНЗ, але які не відповідають інтересам певних школярів. Таким чином, нерідко зміст освіти то відстає від сучасного стану науки, то виявляється пере­вантаженим, і це зумовлює викривлення характеру фор­мування дитини.

Зміст освіти — це обсяг і характер систе­ми знань, умінь та навичок, а також досвіду твор­чої діяльності та досвіду емоційно-ціннісних відно­шень. До змісту освіти (навчання) належать і загальний розви­ток, і соціальний досвід, накопичений людством, адже метою навчання у школі є особистість дитини, а знання — лише засобом її розвитку. Школа має не тільки збагачу­вати знаннями, але й розвивати індивідуальні здібності дітей.

Важливо розуміти, що зміст освіти – історична категорія, поступово змінюється. Він залежить від рівня технічного та економічного розвитку суспільства, від цілей, які воно ставить перед системою освіти, від рівня розвитку наук, які вивчає майбутній фахівець, від рівня навчального закладу.

Наприкінці XX —на початку XXI століття відбулися кардинальні зміни в характері освіти. Змінилися його мета, спрямованість, зміст. Освіта стала орієнтуватися на «вільний розвиток людини», на її творчу ініціативу й самостійність.

Перед дослідниками й практиками виникло завдання пошуку, розробки й впровадження якісно іншого, у порівнянні із традиційним шляху розв'язання завдань, що стоять перед освітою.

У сучасній українській системі освіти в якості пріоритетного обраний компетентностний підхід. Це зафіксовано в Держстандарті початкової освіти, який був прийнятий в 2011 р., а першокласники починають вчитися відповідно до нього вже через кілька днів. Тоді виникає необхідність охарактеризувати його докладно, виявити суть і шляхи реалізації.

Нагадаю, що в рамках будь-якого освітнього підходу важливо сформулювати мету, відібрати зміст, організувати освітній процес і створити інструментарій оцінки результату.

Отже, компетентностный підхід є відносно новим у педагогіці взагалі й у дидактиці зокрема.

На сьогоднішній день понятійний апарат КП перебуває в стадії становлення. Але вченими вже зазначені його цілі, зміст, розробляється механізм впровадження в практику роботи шкіл.

При цьому в рамках компетентностного підходу:

Мета освіти – розвити в школярів здатність самостійно вирішувати проблеми в різних видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого є й власний досвід.

Зміст освіти – дидактично адаптований соціальний досвід розв'язання пізнавальних, світоглядних, моральних, політичних й інших проблем.

Зміст організації освітнього процесу – допомогти школярам набути досвіду самостійного розв'язання пізнавальних, комунікативних, організаційних, моральних і інших проблем.

Мета шкільної освіти, з цього погляду, полягає у навчанні учнів успішно вирішувати пізнавальні, аналітичні, аксиологічні й інші проблеми.

Компетентнісний підхід