4. Функції класного керівника.

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника, до яких належать:

1) забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку вихованців;

2) у співдружності з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проведення цілеспрямованої роботи щодо здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за ЇЇ межами;

3) систематичне вивчення індивідуальних анатомо-фізіоло-гічних та соціально-психологічних особливостей розвитку учнів свого класу; надавання рекомендацій учителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим вихователям щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;

4) здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне вивчення динаміки розвитку колективу; розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;

5) проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;

6) здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, учителями та батьками щодо формування у школярів старанності й дисциплінованості в процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних розумових можливостей;

7) організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів, зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;

8) проведення цілеспрямованої організаційно-педагогічної роботи з батьками, забезпечення системності у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;

9) домагання єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримання зв'язку з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

10) ведення необхідної документації, що стосується класу, подання керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стеження за станом ведення учнями щоденників.

У рамках функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.

Які права має класний керівник?

Крім функціональних обов'язків класний керівник має певні права, як-от:

а) відвідувати уроки вчителів у своєму класі;

б) запрошувати до школи батьків учнів або їх опікунів;

в) виступати з клопотанням перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або накладення стягнення на учнів свого класу.

5. Форми роботи класного керівника.

Діяльність класного керівника має бути наповнена педагогічною творчістю і не може бути обмежена якимись рамками. З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. Вибір тої чи тої форми виховної роботи зумовлюється різними чинниками: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів виділяють:

а) словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі, усні журнали та ін.);

б) практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця тощо);

в) наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.).

Проте всі форми виховної роботи класного керівника взаємопов'язані між собою, доповнюють і збагачують одна одну. Існують види роботи, в яких використовують і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Наприклад, колективні творчі справи (КТС) є зразком такої інтеграції.

Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями. Учитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:

1. Вивчення повинне бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного та соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Діагностика повинна виявляти не тільки наявний рівень розвитку конкретної особистості, а й проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку".

4. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку треба розглядати як зміну своєрідних якісних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистості школярів та учнівських колективів важливе не саме по собі. Воно завжди повинне бути спрямоване на вирішення конкретних педагогічних завдань.

6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.

7. Необхідно домагатися комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони їх фізичного, психічного і соціального розвитку.

8. Застосування методів і методик вивчення учнів та шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, треба проводити у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені всі учні, її слід проводити систематично.

11. Вивчення учнів необхідно поєднувати з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах їх характеру та поведінки.