Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ.doc
Скачиваний:
584
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.44 Mб
Скачать

Лекція № 7. Тема. Самовиховання. Перевиховання. Шляхи підвищення ефективності виховання План.

  1. Характеристика самовиховання.

  2. Сутність перевиховання, шляхи та засоби його здійснення.

  3. Шляхи підвищення ефективності виховання.

Завдання роботи.

  1. Сформувати поняття “самовиховання” (сутність, умови формування, прийоми, етапи тощо).

  2. Дослідити сутність та особливості самовиховання особистості в різних вікових періодах.

  3. Ознайомити з особливостями діяльності вчителя, спрямованої на організацію самовиховання та перевиховання учнів.

  4. Формувати мотивацію до свідомого послідовного здійснення самовиховання в особистісній та професійній галузях.

  5. З’ясувати сутність процесу перевиховання, його принципи та етапи здійснення.

  6. Схарактеризувати шляхи підвищення ефективності виховання.

  7. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Самовиховання, перевиховання, випрвлення, девіантна поведінка, занедбаність педагогічна, ефективність виховання.

Список літератури.

Арет Л.Я. Самовоспитание школьников / Л.Я. Арет, Л.И. Рувинский. – М. : Педагогика, 1976. – 160 с.

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.159–165; С.218–222.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища шк., 1997. – 304 с.

Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С.41–44.

Осницкий А.К. Саморегуляция деятельности школьника и формирование активной личности / А.К. Осницкий. – М. : Знание, 1986. – 80 с.

Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. К.: Рад. шк., 1984. – С.192–211.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С..221–234.

  1. Характеристика самовиховання.

Виховання і самовиховання — дві сторони процесу формування особистості.

? В чому їх відмінність? Що в них схоже?

? З яких компонентів складається процес виховання?

Чи будуть ці компоненти відрізнятися в загальному вигляді для самовиховання? Чому?

? В чому відмінність самовиховання?

Самовиховання — систематична, планомірна, свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних. Це вища форма самовдосконалення особистості, коли функції вихователя виконує вона сама.

Мета самовдосконалення, повна реалізація себе як особистості.

Особливості самовиховання - напрям – на себе, людина – субєкт життєдіяльності, свідома Д, людина одночасно вихоаватель та вихованець себе, вольове зусилля, яке регулює весь спосіб життя, здійснюється не інколи, а в кожному вчинку людини, цілеспрямованість, бажання самої людини, грунтується на адекватній самооцінці, відносно пізнє надбання онтоггенезу, триває все життя.

Види самовиховання:епізодичне та систематичне, часткове й тотальне тощо.

Напрямки самовиховання: розумове, моральне, трудове, фізичне, естетичне, професійне, вольове.

Ознаки самовиховання:

  • на нього впливають суспільно значущі фактори, які людина розуміє та враховує;

  • проявляється активна життєва позиція особистості;

  • вимагає активного самокерівництва, постійної роботи над собою;

  • потребує інтенсивної психічної активності (уяви, памяті, уваги);

  • є продовженням виховання, повязане з ним;

  • є вольовим процесом.

Фізіологічна основа СВ– саморегуляція вищої нервової діяльності.

Психологічна основа СВ– збалансування процесів збудження та гальмування.

Соціальна основа СВ– визначення людини ролі в колективах та прагнення до її поліпшення.

Педагогічна основа СВ– звязок з зовнішнім вихованням.

В якому віці людина може відчути потребу у СВ? Дослідники говорять, що це – підлітковий вік.

Рушійни сили процесу СВ протиріччя між бажаним та реальним, своєріднення “відхилення від норми”,прагнення до самовдосконалення.

Важливо зрозуміти, що якщо людина робить щось правильно тільки пристосовуючись до зовнішніх вимог, це не вважається СВ. СВ здійснюється тільки з метою прогресивних змін певних якостей.

Зміст СВ – визначає сама людина в залежності от суспільних вимог та особливостей свого Я.

?За яких умов процес СВ буде ефективним?