Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiN1 (2).doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.37 Mб
Скачать

2. Прочитайте текст. З’ясуйте, які образні засоби використано в ньому? Яке враження викликає у вас цей уривок? Що ви відчуваєте, коли читаєте його? Зробіть лінгвістичний аналіз.

Який чарівний, який розкішний літній день у Малоросії! Які млосно-гарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші й спеки, і блакитний, незмірний океан, жагучим куполом схилившись над землею, здається, заснув, весь потонувши в млості, пригортаючи й стикаючи її, красуню, в ніжних обіймах своїх! На ньому ні хмаринки. В полі ні звуку. Все начебто вимерло; вгорі тільки в небесній глибині тремтить жайворонок, і срібні пісні летять повітряними сходами на закохану землю, та зрідка кигикання чайки та дзвінкий голос перепела пролунає в степу. Ліниво й бездумно, ніби гуляючи без мети, стоять підхмарні дуби, і сліпучі удари сонячного проміння запалюють цілі мальовничі маси листя, кидаючи на інші темну, як ніч, тінь, на яку тільки при великому вітрі бризкає золото. Смарагди, топази, яхонти ефірних комах сиплються над барвистими городами, що обрамовані стрункими соняшниками. Сірі скирти сіна й золоті снопи хліба табором розташовуються в полі й кочують по його безкрайності. Нагнулись від ваги плодів розлогі віти черешень, слив, яблунь, груш; небо, його чисте дзеркало – ріка в зелених, гордо піднятих рамах… Яке повне і солодкої знемоги малоросійське літо! (М.Гоголь).

3.Прочитайте пісню. Проаналізуйте засоби мелодійності, порівняння. Зробіть лексико-граматичний аналіз.

Як ви думаєте, чому автор виспівав саме «чорнії очі»? З чим це може бути пов’язано? Висловіть свої міркування.

Чорнії брови, карії очі

Чорнії брови, карії очі,

Темні, як нічка, ясні, як день.

Очі ви, очі, очі дівочі,

Де ви навчились зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,

Світите в душу, як дві зорі.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови, стрічки шовкові,

Все тільки б вами я любувавсь,

Карії очі, очі дівочі,

Все тільки б я дивився на вас.

Чорнії брови, карії очі,

Страшно дивитись під час на вас,

16

Не будеш спати ні вдень ні вночі, -

Все будеш думать, очі, про вас (К. Думитрашко).

4.Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Поміркуйте над прочитаним. Зробіть аналіз тексту. Як досягти успіху

Більшість фахівців сходиться на тому, що досягає успіху та людина, яка вже має певний успіх. І це цілком закономірно, оскільки вона вірить у себе, у свої сили. Для неї кожний малий успіх є сходинкою до наступного, більшого. Той, хто не звідав ніякого успіху, не має таких можливостей. Це виявляється уже з перших років навчання в школі. Ті учні, що досягли у навчанні добрих результатів, успішно закінчують школу, а ті, хто не зазнав успіху, хто не вірить у свої сили, здебільшого примиряються зі своєю роллю невстигаючого і з великими труднощами «переповзають» з класу в клас, а нерідко опиняються і поза школою. Тому завдання вчителів – дати можливість відчути успіх, віру в себе і слабим учням.

Справа, яка вам вдалася, сама по собі не така важлива, як той факт, що ви досягли успіху. Це вселяє у вас упевненість у собі, віру в свої сили. Тому намагайтеся частіше згадувати минулий успіх і, головне, пам’ятайте почуття, які ви пережили при цьому. Це створює певну «атмосферу успіху», «звичку успіху». При кожній наступній удачі згадуйте про попередні і таким чином зміцнюйте почуття впевненості в собі.

«Вчіться більше не своїх успіхах, ніж на невдачах», - пише відомий учений Б. Холдейн. Звичайно, аналізуючи будь-яку завершену справу, ви повинні з’ясувати, де вчинили правильно, а де схибили. Усвідомивши помилки, намагайтеся їх уникати надалі. Але на цьому думки про невдачу викиньте з голови і займайтеся краще аналізом методики виконання успішно завершених справ, щоб убезпечити себе від невдач у майбутньому (Іржі Томан).

  1. Прочитайте виразно вірш. Визначте акцентуаційні норми. Яку роль відіграє наголос у вірші Ліни Костенко.

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон,

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером,

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

17

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

Завдання для аудиторної роботи

1. Прочитайте уривок з повісті М.Гоголя «Українська ніч». Які почуття він викликає в вас? Назвіть засоби вираження емоцій в уривку, засоби живопису, художньо-образні засоби (теперішнє й історичне, метафора, метонімія, епітети, синоніми).

Подивіться на уривок з точки зору автора, поспівчувайте йому, поміркуйте з ним.

Зосередьте увагу на тому, що кожний елемент контексту зорієнтований на виконання комунікативно-естетичної мети.

З’ясуйте стилістичну виразність уривку.

Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї. З середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніш. Горить і дише воно. Земля вся в срібному світлі, а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів! Божественна ніч! Чарівлива ніч! Нерухомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кинули велетенську тінь од себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їхніх похмуро оточений темно-зеленими стінами садів. Незаймані гущавини черешень та черемхи боязко простягли своє коріння в студені джерела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніваючись, коли прекрасний зальотник – нічний вітер, - закравшися зненацька, цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте. А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч! І раптом усе ожило: і гаї, і стави, і степи. Котиться величний грім українського солов’я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба… Як зачароване, дрімає на пагорбі село. Ще біліше, ще краще блищать проти місяця гурти хат; ще сліпучіше вирізуються з темряви низькі їх стіни. Пісні замовкли. Скрізь тихо. Благочестиві люди вже сплять. Де-не-де тільки світяться вузенькі вікна. Перед деякими тільки хатами, біля порога, запізніла сім’я сиділа за пізньою вечерею (М.Гоголь).