Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiN1 (2).doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Модуль і тематика лекцій

Тема 1. Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору. Предмет, мета і завдання лахТу. Зв’язок лахТу з іншими дисциплінами.

Наука про сприймання художнього тексту, що виникла у мовознавстві, як і в літературознавстві, у 20-х роках XX ст., розвивалась відносно успішно і витворила окремий підрозділ стилістики — «стилістику сприймання». Пі­знання естетичного змісту художнього слова передбачає виховання мовного чуття і художнього смаку, вироблення сприймання, а відтак, й оцінки само­достатньої цінності художнього слова — умінь і навичок, необхідних філоло­гові. Структурною одиницею стилістики сприймання виступає лінгвістичний аналіз художнього тексту (ЛАХТ).

Предмет лінгвоаналізу дослідники мови художнього твору визначали по-різному. В. Виноградов предметом аналізу називав «словесну тканину лі­тературного твору»; колектив авторів посібника «Методика лінгвістичного аналізу художнього тексту» — «систему рівневих мовних одиниць, наявних у спеціально дібраних уривках літературних та публіцистичних творів»; М. Шанський — «мовний матеріал тексту», під яким російський дослідник розумів передусім лексичний, зокрема той, без знання якого «або просто не зрозуміло, про що йдеться, або спотворюється картина образного характеру слів і висловів, художньої вартості і новизни використовуваних мовних фак­тів, їх відношення до сучасної літературної норми». Мета і завдання дослідження художнього тексту бувають різними. Їм відповідають різні види аналізу, як-от:

Лінгвістичний аналіз – вивчення, розкриття значення різних елементів мови з метою повного й свідомого розуміння тексту. Цей аналіз може бути: 1) елементарним практичним, який слугує загальному тлумаченню тексту, «плану вираження» мови, наприклад, пояснення застарілих слів і форм мови при прочитанні текстів давньої літератури, байок, та творів, які перенасичені діалектизмами, просторічною лексикою та ін. за допомогою зрозумілих пояснень; 2) філологічним, який сприрається на лінгвістичну теорію, факти системи мови та її історії, наприклад, пояснення полонізмів у «Треносі» І.Вишенського.

Стилістичний (лінгвостилістичний) аналіз – вивчення мовно-образних засобів тексту, як-от: 1) загальномовних (в різних стилях та жанрах); 2) авторських, що розкривають ідею твору, наприклад, метафори в творчості Миколи Зерова, неологізмів у творчості Олеся Гончара та ін.

Літературознавчий аналіз – вивчення художнього твору перш за все як продукту національної культури, суспільної думки, твору словесного мистецтва, тобто дослідження зв’язку твору з епохою, його місця в

7

літературному процесі та творчості письменника, проблематики, ідейного змісту, образів, композиції, сюжету, мови та ін.

Поняття і категорії поетики (тематика, жанр, образ, композиція, сюжет та ін.) мають велике значення для лінгвостилістичного аналізу тексту, синтезу «словесних образів» в образи твору, в розвитку його сюжету та ідеї.

На практиці найчастіше ми маємо справу з комбінованим видом аналізу – лінгвістичним аналізом художнього тексту. Метою його є роз’яснення значень слів та форм, демонстрація образних засобів, що виражають ідейний та естетичний зміст твору.

Література:

  1. Виноградов В. О языке художественной литературы. – М., 1959.

  2. Винокур В. Понятие поэтического языка. – М., 1959.

  3. Винокур В. О языке художественной драматургии. – М., 1977.

  4. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К., 1984.

  5. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : Навч. Посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 423 с.

  6. Краснянский В. Стилистика художественной речи (повествовательная речь). – М., 1972.

  7. Курилович Е. Поэтический язык с лингвистической точки зрения // Очерки по лингвистике. – М., 1962.

  8. Лотман Ю. Язык поэтического текста. – Л., 1972.

  9. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. – М.: Русский язык, 1979. – 256 с.

  10. Одинцов В. О языке художественной прозы. – М., 1973.

  11. Холодов Е. Язык драмы. – М., 1957.

  12. Щерба Л. Опыт лингвистического толкования стихов // Избр. раб. по русск. яз. – М., 1957.