4 Серпня 1911 р. Криворівня в Карпатах.

Дня 22 липня 1911.

Дорогий Євгене Харламповичу!

…Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою. Нарід наскрізь поганський, що живе серед різнорідних злих духів, з якими веде боротьбу од пелюшок і до смерті. Первісні номади, вони так тісно зв’язали своє життя з своєю худобою (маржиною), що творять одну сім’ю. Само християнство послужило, здається, їм на те тільки, щоб закрасити культ поганства. Очевидячки, за такий короткий час годі зрозуміти як слід таке оригінальне життя, але що можна, те роблю і сподіваюся трохи використати свої враження…

А поки що бувайте здорові. Цілую Вас сердечно і обіймаю. Бажаю здоров’я та всього найкращого.

Ваш М.Коцюбинський.

Модуль ш тематика лекцій

Тема 6. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: етапи роботи.

Виходячи з того, що художній текст (прозовий і поетичний) — складне лінгвістичне, психологічне та соціальне явище, в навчальній практиці вищого навчального закладу і школи вивчення його передбачає роботу, що склада­ється з таких етапів:

° усебічне вивчення позатекстових факторів образу автора твору, творчості письменника загалом;

• ознайомлення з художнім текстом, встановлення емоційно-інтелек­туального спрямування тексту, мотивація відбору засобів для виразного читання і виразне читання (озвучення);

• лінгвістичний коментар, який включає аналіз горизонтального, лінійного розгортання, коментар лексико-граматичних і стилістичних явищ (тобто зняття мовних труднощів, уведення необхідної лінгвогеографічної чи іс­торичної інформації). Лінгвістичний коментар забезпечує правильне сприйняття художньої інформації;

• власне лінгвістичний аналіз, дослідження по «вертикалі», виявлення гли­бинних підтекстових значень, авторської точки зору. Головне завдання цього етапу роботи — показати, як у високохудожньому творі всі мовні рівні «працюють» на донесення до читача художньої ідеї.

Глибинному аналізу художнього тексту передують такі види роботи: 1. Визначення емоційного спрямування художнього твору під час першого сприймання. 2. Виразне читання художнього тексту і підготовка до нього.

51

Література:

1. Буяльський Б. А. Поезія усного слова. — К.: Радянська школа, 1969. — 264 с.

2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – С. 103-128.

3. Літературознавчий словник-довідник / Гром'як Р. Т., Ковалів Ю. І. та ін. — К.: ВЦ

«Академія», 1997. — 752 с.

4. Новиков Л.А. Лингвистическое толкование художественного текста. – М.:Русский

язык, 1979. – 256 с.

5. Шанский Н. М. Лингвистический анализ художественного текста. — Ленинград:

Просвещение, 1990. — 715 с.