2. Проаналізуйте поезію Софії Андрухович «Не цілуй мене…» на лексико-стилістичному рівні.

Не цілуй мене, знаєш, не варто.

Я вже майже забула твій смак

Вчора снилось недобре, то знак.

Не цілуй мене, знаєш, не варто.

Знов на друзки стривожена карма,

Знову ночі лягають не в такт

В амулетах прихований страх

Зажурився. Рецепції драма.

Обійди мене, чуєш, навпомацки

Лиш на мить притулися плечима,

Ще не проклята, просто гонима.

Обійди, я благаю, навпомацки.

Дошкуляють безсмертністю спогади.

Підлий Кронос стинає покоси

На щоках переливами роси.

Хто рахує на фініші промахи?

Пригорни мене, хочеш, востаннє.

Перетнулись тонкі паралелі

Мертва тиша чатує мішені.

Пригорни ж мене, прошу, востаннє...

88

3. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Яким, на вашу думку, має бути інтерактивний процес, тобто процес спілкування? Проаналізуйте текст. Підготуйте повідомлення на тему: «На банкет до своїх друзів іди повільно, а на їх горе - швидко» (Хілоп).

Два основні принципи ставлення до людей

Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повану, прихильне ставлення людей до себе – законне прагнення кожного. Але як цього досягти?

Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас еликою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.

А тепер перейдемо до суті справи. Чи існує певний загальний принцип поведінки, з якого б випливала більшість інших? Так, є, і в ньому втілена сама мудрість доброго ставлення до людей: «Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою».

Це, власне, сучасна інтерпретація морального принципу китайського мислителя і філософа Конфуція, який жив у У ст. до нашої ери: «Чого не хочеш, щоб інші чинили тобі, не вчиняй їм». Даний принцип передбачає не тільки те, чого людина не повинна робити у поводженні з іншими, а й те, що необхідно робити, аби взаємини між людьми були якнайкращими. Поряд з попереднім є ще один не менш важливий принцип: «Увійди в становище іншого»,

У будь-якій ситуації, якщо йдеться про стосунки мід людьми, «виграє» насамперед той, хто може увійти в становище іншого, зрозуміти його інтереси, бажання, побоювання, мрії. Причиною більшості суперечок між людьми (та навіть і судових процесів) є те, що обидві сторони не можуть поставити себе на місце одна одної. Той, хто егоїстично наполягає лише на своїх власних інтересах і нічого й чути не хоче про іншого, завжди вдається до непотрібних сварок і викликає до себе загальну неприязнь.

Чиатчам я рекомендував би засвоїти хоча б оці два основні принципи: «Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою» і «При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого» (Іржі Томан).

5. Прочитайте текст. Поміркуйте над його смислом. Висловіть ваше ставлення до описаного. Схарактеризуйте мовні засоби, які використовує автор. Зробіть стилістичний аналіз.

… у мене з’явилася справа, і я сіла в маршрутку.

Точніше – повисла на поручнях, торкаючись підлоги однією ногою.

89

Маршрутка повільно поповзла вгору. В таких ситуаціях у мене завжди виникало питання: куди їдуть усі ці люди в розпал робочого дня?

Таке ж запитання добре читалось і на інших обличчях. Я часто їжджу в міському транспорті. І вже навчилася розрізняти загальний настрій випадкової спільноти. Часом якийсь дядько, перебуваючи в доброму гуморі напідпитку, розворушує нудні й роздратовані обличчя дотепними жартами, які підхоплюють інші. Часом такому герою хтось скаже: «Стули пельку!» - і тоді починається сварка. Часом у салоні зависає мовчазна тиша або досередини залітає Морфей і всі по черзі починають позіхати.

Щоб не нудьгувати дорогою, я завжди зауважую такі дрібні деталі та подумки розважаюсь.

Цього разу до авто залетів дух війни. Почалося з того, що дівчина кілька разів передавала гроші за проїзд над головою пані похилого віку. На цій голові здіймався досить об’ємистий капелюшок. Коли дівчина простягнула руку вчетверте чи вп’яте, пані смикнулася, обернулася і голосно сказала:

• Скільки можна лізти мені на голову? Ти, бидло!

Власне, останнє слово було зайвим. По-перше, воно не личило ані її віку,

ані капелюшкові, по-друге, мало вигляд звичайного чемного зауваження. А по-третє, почувши першу частину, дівчина могла б попросити пробачення або просто замовчати.

• Самі ви бидло! – сказала дівчина. – Вдягли капелюха і вже вважаєте себе

великою пані!

Почалося, подумала я, адже добре знала, що буде далі, - «зведений хор імені Маршрутки». І він почався:

• Це ж треба, яка молодь пішла!

• Жєнщіна, хіба так можна – така інтелігентна, а ображаєте людей!

• Самі ви бидло, хоч і в капелюсі! Відразу видно!

• А ти на себе поглянь, потворо!

• Ай-яй-я… Ви ж доросла людина, як можна таке казати молодій дівчині!

• Ти своїй доньці так скажи!

• А ти мені не тич!

• Я б вам не тикала, якби ви мені не тикали.

• Та припиніть уже! Смішно слухати!

• Вийди і посмійся. Тебе тут ніхто не тримає!

• А ти мені ще на голову сядь!

• Сяду і насеру!

• На матір свою сери!

• Якщо вона так говорить, будьте певні – вона так і робить!

• Люди, ви що, сказилися з самого ранку?!

Потім, як годиться, всі миттєво заспокоїлись, розподілились на кілька

груп по троє-четверо і загомоніли між собою, але вже тихо.

Обговорювали жінку в капелюсі – мовляв, не можна зненацька обзивати людину «бидлом». Що таким слід їздити в таксі.

Що, певно, за своє життя вона з багатьох висмоктала кров – по ній видно.

90

Що молодь варто пожаліти, бо їм зараз важко.

Що зло породжує зло.

Обговорювали дівчину, що мала б замовчати, якби була розумніша і вихованіша. Говорили, що сучасна молодь справді бидло.

Що дівчина дійсно негарна і нахабна.

Що такі, як вона, й розповсюджують по світу всяку заразу типу СНІДу.

Що варто поспівчувати її майбутній свекрусі…

Я знала, що після тимчасового затишшя знову здійметься буря, щойно до салону зайде хтось новий і так само простягне гроші над головою пані в капелюсі. Чи когось штовхне. Чи скоїть іще якесь неподобство, спровоковане тиснявою (І. Роздобудько).