Тема 4 26

Тема 5 27

Практичне заняття 3 32

Практичне заняття 4 41

Модуль Ш 50

Тематика лекцій 50

Тема 6 50

Тема 7-9 51

Тема 10 57

Практичне заняття 5 60

Практичне заняття 6-8 69

Практичне заняття 9 85

Практичне заняття 10 96

Схеми лінгвістичного аналізу художнього тексту 102

Завдання для СРС 105

Розподіл балів, що присвоюються студентам 107

Тестові завдання 108

Питання до підсумкового контролю 131

Література 132

Термінологічний словничок 136

4

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

«Лінгвістичний аналіз художнього тексту» як окрема наукова і навчальна дисципліна має безпосереднє відношення до лінгвістики тексту, стилістики, теорії літератури, поетики тощо. Зазначена дисципліна покликана прищепити вміння аналізувати мовні одиниці різних рівнів, з яких складається текст. ЛАХТ з’явився у 60-х роках ХХ століття, хоча витоки його сягають ще Стародавньої Греції та Риму. Тонкі спостереження тексту знаходимо у мовознавців Старого Сходу та у староіндійських учених, які детально вивчали лінгвістику і поетику. Цікавилися лінгвістичною стороною тексту і середньовічні вчені, серед яких був Фома Аквінський.

Предметом розгляду лінгвістки тексту є зв’язний текст як мовна та мовленнєва одиниця особливого рівня, його побудова. Предметом розгляду стилістики є функціональні стилі мови, а також мовні засоби творення того чи іншого стилю, що тісно пов’язано з текстом. Теорія літератури вивчає особливості побудови художніх творів, художні засоби.

Дисципліна «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» орієнтується на професійну спрямованість навчання в педагогічному вузі, оскільки студенти філологічного факультету після закінчення навчального закладу спрямовані на роботу вчителя. Тому метою курсу є аналіз мови та стилю художнього твору, робота з текстами художнього стилю, бо «мова художньої літератури за своїм характером і складом ширша й різноманітніша, ніж окремі функціональні стилі, вона дає нову сполучуваність їх рис, особливий їх сплав»1, забезпечення лінгвістичної підготовки студентів з теорії тексту, ознайомлення з основними поняттями текстової компетенції.

Майбутні вчителі повинні вміти аналізувати текст для того, щоб ґрунтовно осягнути авторську позицію. Аналіз ХТ передбачає синтез, який повертає нас до початку, до цілого, що виступає тепер уже як науково пізнане. Аналіз ХТ повинен допомогти глибше зрозуміти текст, побачити його багатство і складність, сприяти більшому емоційному впливу на читача.

Завданням ЛАХТу є: 1) ознайомлення студентів зі специфікою, методикою та технікою лінгвістичного аналізу тексту і на цій основі розвинути і закріпити в них початкові практичні навички такого аналізу; 2) засвоєння студентами основних понять лінгвістичного аналізу художнього тексту; 3) оволодіння вмінням встановлювати лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки у структурі тексту; 4) оволодіння вмінням проводити аналіз поетичного, драматичного та прозового тексту; 5) уміння розрізняти типи текстових аналізів; 6) спіткання студентів виявляти систему співфункцій усіх мовних одиниць та їх категорій, що беруть участь у створенні системи образів у певному тексті; 7) дослідження віршових, драматичних і прозових текстів у певній системі: графеми, звуки, фонеми,

____________________________

1. Пустовойт П.Г. От слова к образу. Изд. 2-е перераб. – К., 1974. – С. 77.

5

акцентеми, лексеми, семеми, дериватеми, парадигми, синтаксеми, стилістеми, експресеми тощо.

Важливим є сегментування тексту на абзаци, речення, словосполучення, слова. Таке сегментування залежить від виду лінгвістичного аналізу: фонологічний аналіз вимагає меншого відрізку тексту, ніж синтаксичний, тому пропонується ввести до обігу такі терміни як мікро- і макротекст, тобто текст, у якому є мікро- і макрообраз.

При аналізі прозових творів варто звернути увагу на мовностилістичні засоби у мові автора і персонажів, при аналізі поезії – на ритміку, римування, інтонацію тощо. Аналізуючи драматичний твір, слід звертати увагу на монологи, діалоги, авторські ремарки, засоби вираження підтексту.

Предметом ЛАХТу є виділення і характеристика системи рівневих мовних одиниць, наявних у творі.

Об’єктом ЛАХТу є художні твори класиків української та зарубіжної літератури та сучасних письменників.

Особливості ЛАХТу полягають у виявленні комунікативної та естетичної функції мови у ХТ, у характеристиці мовних засобів, зумовлених літературним напрямком, жанром художнього твору, індивідуальною авторською манерою.

Рядовий читач схоплює художній твір як певне ідейно-естетичне ціле, що так чи інакше впливає на його свідомість і почуття. Як правило, він читає художній текст тільки один раз.

По-іншому працює над літературним твором філолог — вчитель україн­ської літератури. Він зобов'язаний з'ясувати: що послужило стимулом до на­писання твору, яке комунікативне завдання ставив перед собою автор, із яких мовних засобів побудований твір, мотив їх відбору; чому певний твір може мати (чи має) багато тлумачень, які факти породжують різноманітність тлу­мачень; які позатекстові фактори необхідні для з'ясування того, що приховує автор, які пояснення потрібні для адекватного письменниковому розуміння художнього твору і т.д. Відповідь на ці та інші питання дає серйозний і всебі­чний, об'єктивний і повністю побудований на мовних фактах лінгвіс­тичний аналіз художнього тексту.

6