(За і. І. Коваликом, л. І. Мацько, м. Я. Плющ)

І. Візуальне ознайомлення з текстами. Прочитання текстів.

П. Орієнтовні питання:

1. Основна тема та провідна ідея твору.

2. Жанр твору. Структура текстів.

Ш. Робочі прийоми аналізу:

1. Сегментування тексту відповідно до поданої думки.

2. Спостереження над мікротекстом у межах сегмента, зіставлення мовних одиниць з метою визначення найбільш інформативних, навантажених у змістовому відношенні.

3. Групування мовних одиниць за емоційно-експресивно-оцінними характеристиками.

4. Групування вичленованого мовного матеріалу за лексичними категоріальними ознаками.

5. Кваліфікування мовного матеріалу за лексико-граматичними розрядами слів.

ІУ. Лінгвістичне коментування наявності в текстах:

а) емоційно забарвлених лексем і словосполучень;

б) слів і словосполучень з переносним значенням;

в) термінів;

ґ) фразеологізмів;

г) абстрактних назв.

У. Спостереження за граматичною організацією тексту:

103

а) лексико-граматичні розряди слів (частини мови);

б) морфологічні категорії, специфіка виявлення граматичних значень, форм тощо;

в) ритмомелодика тексту, засоби евфонії тощо.

УІ. Спостереження за синтаксичною організацією тексту:

1. Кваліфікація типів речень за метою висловлювання і відношенням до дійсності.

2. Визначення синтаксичної структури названих речень. Пояснення доцільності використання даної структури в аналізованих текстах.

3. Виявлення емоційно-експресивної функції другорядних членів речення, відокремлень, однорідних членів речення, синтаксичного паралелізму та 103н..

4. Визначення тематично смислової функції слово порядку в реченнях, його впливу на емоційно-експресивне забарвлення тексту та залежності слово порядку в реченнях від типу мовлення.

УП. Загальний висновок, підсумки аналізу.

СХЕМА ЦІЛІСНОГО ЛІНГВІСТИНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

(За т. А. Єщенко)

1. Визначити тип тексту:

а) за характером побудови;

б) за функціонально-смисловим призначенням;

в) за участю у мовленні одного, двох і більше учасників;

ґ) за типами зв’язку між його одиницями;

г) за жанровою належністю;

д) за стильовою належністю;

ж) за формою репрезентації.

2. Вкажіть на мовні засоби вираження цілісності тексту.

3. Як виражається у тексті категорія членованості:

а) на графічному рівні (слова, речення, абзаци, розділи, параграфи);

б) на композиційно-змістовому (надфразні єдності (НЄ), складне синтаксичне ціле (ССЦ), прозова строфа (ПС), періоди, топіки, компоненти тексту);

в) на комунікативному (актуальне членування висловлювання (АЧВ).

4. Дайте характеристику інтегрування тексту графічними засобами:

а) пунктуаційними (крапка, знак питання, дужки, дві крапки, кома, тире, лапки, три крапки, усунення пунктуації, знак оклику);

б) друкарськими (поєднання у тексті різних знакових систем, використання різних способів виділення у тексті, фігурне розташування рядків, графічне членування тексту на окремі ритміко-інтонаційні та експресивно-смислові фрагменти, різні шрифти тощо).

5. Дайте характеристику інтегрування тексту фонетичними засобами:

а) смислова закінченість фрази, ритму;

б) інтонування: ритмічність, емоційність;

в) мовленнєвий такт: смислова закінченість чи незакінченість;

104

ґ) милозвучність і римування;

г) наголошування (нормативність, не нормативність, причина цього);

д) засоби милозвучності: чергування голосних і приголосних (музикальність, вимовна легкість, співучість, асонанс, алітерація, анафора, епіфора, рондо, зевгма, розкладення алітерації, ономатопея).

6. Визначте своєрідність інтегрування тексту на лексичному рівні, функціонування у ньому:

а) споконвічної української лексики (спільноіндоєвропейської, спільнослов’янської, спільносхіднослов’янської і власне української) і запозичення; доведіть доцільність використання саме такого співвідношення лексики (щодо її походження);

б) лексики щодо її емоційності, нормативності (наявність діалектизмів, розмовно-просторічних елементів, професіоналізмів і жаргонізмів);

в) багатозначних слів та їх ролі (для створення образності чи комічного ефекту, каламбурів);

ґ) синонімів, доведіть доцільність їхнього використання (для точного відбору слова, як засіб ампліфікації, для усунення тавтології);

г) антонімів, визначте доцільність їхнього використання (як засіб контрасту, оксиморону тощо);

д) омонімів і паронімів;

е) активної і пасивної лексики (архаїзми та історизми), неологізмів (загальномовних та індивідуально-авторських);

є) образних засобів (метафор, порівнянь, оксиморонів і под.), охарактеризуйте їх з погляду оригінальності та доцільності.

7. Дайте характеристику морфологічним засобам у тексті, визначивши при цьому:

а) функції іменника у тексті (номінативну, описову, оцінну, емоційну, символічну, конкретизуючу);

б) функції прикметників (виражальну, конкретизуючи, образну);

в) роль дієслів у тексті (виражальну, динамічну, емоційно-оцінну);

ґ) роль службових слів у тексті;

г) чим зумовлений вибір автором тих чи інших граматичних категорій (авторською настановою, жанром, стилем чи типом мовлення).

8. Дайте характеристику інтегруванню тексту синтаксичними засобами, визначивши при цьому роль:

а) простих і складних речень, їхні смислові і стилістичні функції;

б) речень за метою висловлювання;

в) однорідних членів речення (номінативна (для перерахування), виражально-характеризувальна (для створення гумористичного ефекту);

ґ) односкладних речень (описова, узагальнювально-смислова, виражальна);

г) вставних слів і речень;

д) відокремлених членів речення;

е) речень з прямою мовою;

є) синтаксичних одиниць, які переважають у тексті;

105

ж) синтаксичних фінур (порівняння, риторичні питання і звертання, еліпсис тощо).

9. Охарактеризуйте категорію зв’язності у тексті (граматична, семантична, смислова, ономасіологічна, структурно-композиційна, референційна, прагматична).

10. У чому полягає мовна своєрідність категорії інформативності тексту?

11. Як виражаються у тексті категорії адресантності (колективний, невідомий, неактуальний узуальний, містифікований автор) й адресатності (реальний, передбачуваний, текстовий читач)?

12. Вкажіть на лінгвальну репрезентацію текстової категорії референційності (реальна, квазіреальна, алегорій на моделі тексту).

13. У чому полягає специфіка текстового континууму (фабульний, сюжетний континуум, стагнація, прогресія, хронотоп, проспекція, ретроспекція)?

14. Яку роль відіграє інтертекстуальність аналізованого вами тексту (власне інтертекстуальність – цитати, алюзії, центонні тексти, паратекстуальність - співвідношення тексту із заголовком, епіграфом, післямовою, дописування чужого претексту, гіпертекстуальність – пародіювання одним текстом іншого, архітекстуальність – жанровий зв’язок текстів)?

15. З’ясуйте ідею (концепт) тексту.

16. Визначте логічну і мовну домінанти тексту.

17. Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють особливості саме цього тексту.

18. Зробіть висновок про доцільність мовних засобів, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній і дійовій передачі теми та концепції тексту.