2 Рівень

1. Охарактеризуйте прозове мовлення та його специфіку.

3 Рівень

1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:

Нехай, коли дощу остання крапля

Впаде на землю,у долоні трав,

Як грім небесний пролунають раптом

Слова мої: "Як я тебе кохав!

Як я кохав! Тебе кохав!"

Слова мої: "Як я тебе кохав!"

Нехай, коли застигне дощ останній

У дзеркалі асфальтових шляхів,

Як дзвін по невоскресному коханню,

Почуєш ти, як я тебе любив

Як я любив, тебе любив.

Почуєш ти, як я тебе любив!

126

Нехай, коли розтане в час ранковий

Останній сніг без суму і жалю,

Весна й тепло - все вернеться на коло,

Крім слів моїх: "Як я тебе люблю!"

Як я люблю! Тебе люблю!

Крім слів моїх: "Як я тебе люблю!"

Але якщо в каштановім розмаї

На розі вулиць, де тебе зустрів,

Почуєш ти - як я тебе кохаю -

Знай, то луна давно минулих днів.

Минулих днів... Минулих днів...

Знай, то луна давно минулих днів (Ю. Рибчинський).

Іх варіант Лінгвістичний аналіз художнього тексту

1 Рівень

1. Який етап підготовчої роботи до ЛАХТ є зайвим?

А) ознайомлення з художнім текстом;

Б) мотивація відбору засобів для виразного читання;

В) уведення необхідної лінгвогеографічної чи етимологічної інформації;

Г) власне лінгвістичний аналіз.

2. Організація первинного читання зумовлюється багатьма чинниками. Визначте зайвий.

А) належність художнього твору до літературного роду;

Б) насиченість твору діалогами й монологами;

В) обсяг;

Г) співвідношенням у художньому тексті опису й роздуму.

3. Кому належить думка, що «один і той же художній твір, один і той же образ по-різному впливають на різних людей, і на одну особу в різний час, точно так, як одне і те ж слово кожен розуміє по-іншому; тут відносна незмінність образу при мінливості змісту»?

А) В. Лесину;

Б) А. Ситченку;

В) О. Пулинцю;

Г) О. Потебні.

4. «Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичено художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору». Кому належить визначення?

А) Л. Щербі;

Б) Ю. Шевельову;

В) Б. Буяльському;

Г) Д. Ревуцькому.

127

5. Попередня підготовка декламатора, щоб виконати лінгвістичне обгрунтування для виразного читання ху­дожнього тексту, не включає в себе:

А) лінгвістичний коментар;

Б) аналіз звукової архіте­ктоніки;

В) поділ тексту на складні синтаксичні цілі;

Г) складання партитури.

6. До завдань лінгвістичного коментаря не відносяться забезпечення повного і правильного розуміння :

А) історичних подій;

Б) назв наукових явищ;

В) застарілих або ненормативних фактів у сфері фонології;

Г) застарілих й оказіональних перифраз.

7. Складова частина пов­ного філологічного аналізу, зразком якого виступають роботи українських учених Ю. Шевельова, Н. Сологуб, С. Єрмоленко – це…

А) лінгвістичний коментар;

Б) дослідження по «вертикалі»;

В) встановлення емоційно-інтелек­туального спрямування тексту;

Г) аналіз звукової архіте­ктоніки.

8. Хто з учених визнає індивіду­альне поетичне бачення, як «поєднання метра і ритму, що творить поетичний текст»?

А) Л. Щерба;

Б) Ю. Шевельов;

В) М. Панов;

Г) О. Потебня.

9. Хто з учених зазначив, що «правильне, однозначне, адекватно-несуперечливе розуміння художнього тексту, як певної поетичної інформації, вираженої пев­ними мовними засобами, дає його лінгвістичний аналіз»?

А) Л. Щерба;

Б) Ю. Шевельов;

В) М. Шанський;

Г) Б. Буяльський.

10. Н. Кожевнікова пропонує глибинне вивчення…

А) значень окремих звуків у мові худож­нього тексту;

Б) семантики метра;

В) ритму;

Г) звукових повторів.