2 Рівень

1. Схарактеризуйте методи дослідження художнього тексту.

3 Рівень

1. За якими ознаками можна здійснювати членування тексту?

ДОЛЯ

Наснився мені чудернацький базар:

під небом у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

а другі – як бідні Міньйони.

Хту купляв собі Долю за гріш.

А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,

душею покликала очі…

– Ти, все одно, не візьмеш мене, –

Сказала вона неохоче.

– А може візьму?

– Ти собі затям, –

сказала вона суворо, –

за мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

115

– То хто ж ти така?

Як твоє ім'я?

Чи варта такої плати?

– Поезія – рідна сестра моя.

А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претенсій нема

до Долі – моєї обраниці.

Іу варіант Текст як предмет лінгвістичного аналізу, його види і частини

1 Рівень

1. Кому належить думка, що текст – це «писемний чи усний потік, що являє собою послідовність звукових, графемних елементів у син­таксичних структурах (реченнях), які виражають комплекс пов'язаних між собою суджень»?

А) І. Ковалику;

Б) М. Мейєновій;

В) Л. Лосевій;

Г) Н. Сутіній.

2. Яка категорія не відноситься до основнх ознак тексту, за І. Коваликом?

А) лінійність;

Б) модальність;

В) структурно-смислова завершеність;

Г) інформативність.

3.Перехід преди­ката попереднього судження в суб'єкт наступного – це…

А) перифразні заміни;

Б) синонімічні заміни;

В) повтори;

Г) співвідносні слова.

4.З якою категорією тісно пов'язана лінійність тексту?

А) модальність;

Б) континуум;

116

В) апелятивність;

Г) інтертекстуальність.

5. Словесне оточення, кон­ституція мовлення, жанр висловлювання –це…

А) апелятивність;

Б) підтекст;

В) контекст;

Г) інтертекстуальність.

6. До наукових текстів не відносяться…

А) наукові статті;

Б) передові статті;

В) доповіді;

Г) виступи.

7. За функціонально-смисловими типами мовлення розріз­няють тексти…

А) наукові;

Б) розмовні;

В) розповідні;

Г) офіційно-ділові.

8. Вказувальні елементи – це…

А) дейктики;

Б) демінутив;

В) евфемізм;

Г) дейксис.

9. Про який стиль існує думка, що він – це сума елементів мови, які особливостями свого співвідношення (мотивованого екстралінгвально) позначають якийсь вид реалій мовної дійс­ності?

А) художній;

Б) функціональний;

В) розмовний;

Г) публіцистичний.

10. За допомогою яких засобів не здійснюється асоціативна когезія?

А) близьких за значенням слів;

Б) лексичного повтору;

В) синтаксичного паралелізму;

Г) ключових слів.